Постанова

від 12.09.2019 по справі 357/10663/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 357/10669/17

провадження № 61-1183св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне підприємство Євро Глас ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року в складі судді Ярмоли 0. Я. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року в складі колегії суддів: Сушко Л. П., Ігнатченко Н. В., Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства Євро Глас (далі - ПП Євро Глас ) про стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

Позовна заява мотивована тим, що з 04 квітня 2017 року вона була прийнята на посаду інспектора з кадрів ПП Євро Глас . 10 липня 2017 року позивач подала директору підприємства заяву про звільнення за власним бажанням по догляду за дитиною до 14-річного віку. Цього ж дня повторно засобами поштового зв`язку надіслала відповідачу заяву про звільнення з роботи разом з письмовими поясненнями та зазначила рахунок, на який слід було перерахувати розрахункові кошти та суми компенсації за невикористану відпустку. На вказану банківську картку кошти перераховані не були.

03 серпня 2017 року ОСОБА_1 надіслала відповідачу заяву, в якій просила провести з нею розрахунок поштовим переказом, однак кошти їй не виплачені.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надавши директору заяву про звільнення з роботи, ОСОБА_1 не передала документацію до відділу кадрів підприємства, не надала копію свідоцтва про народження дитини, самовільно забрала трудову книжку, не отримала розрахунок, не ознайомилася з наказом про звільнення, неодноразово викликалась для проведення повного розрахунку при звільненні.

Відповідач намагався в повному обсязі виконати свої обов`язки щодо розрахунку з позивачем, грошові кошти, належні до виплати позивачеві, були депоновані (передані на зберігання) в банківській установі, оскільки не можуть перебувати у касі підприємства більше ніж 3 доби.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував те, що позивач зверталася до відповідача з проханням перерахувати кошти поштою або на відповідний картковий рахунок. Суд залишив поза увагою факт того, що вона відкрила особистий картковий рахунок у публічному акціонерному товаристві Державний ощадний банк України , не взяв до уваги її пояснення щодо того, чому вона не бажає з`являтися на підприємстві для здійснення розрахунку.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 04 квітня 2017 року ОСОБА_1 відповідно до наказу від 04 квітня 2017 року № 37/К було прийнято на посаду інспектора з кадрів ПП Євро Глас з 05 квітня 2017 року з окладом згідно з штатним розписом із застосуванням податкової соціальної пільги.

10 липня 2017 року ОСОБА_1 звільнена з посади за власним бажанням відповідно до статті 38 КЗпП України.

ОСОБА_1 було оформлено відомість на виплату грошей від 11 липня 2017 року № 63, видатковий касовий ордер від 13 липня 2017 року та перераховано кошти, належні позивачу, відповідно до квитанції від 13 липня 2017 року з призначенням платежу депонована заробітна плата за липень 2017 року .

Сума депонованої заробітної плати ОСОБА_1 становить 1 489,25 грн, в тому числі з урахуванням компенсації за невикористану відпустку - 792,86 грн.

10 липня 2017 року відповідач склав акт з виявленими порушеннями щодо відсутності на підприємстві трудової книжки ОСОБА_1 та документів на підтвердження факту наявності у неї дітей. Цей акт відповідач надіслав позивачу на її адресу проживання з листом, в якому просив з`явитися для проведення належного розрахунку при звільненні. ОСОБА_1 отримала лист 13 липня 2017 року.

09 серпня 2017 року відповідач повторно надіслав ОСОБА_1 лист, в якому просив з`явитися в найкоротший термін для передання документації та повного розрахунку. Позивач отримала лист 12 серпня 2017 року.

Спір щодо сум виплати належних ОСОБА_1 коштів між сторонами відсутній.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.10 постанови Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні депонована заробітна плата - це готівкові кошти, що одержані підприємствами (підприємцями) для виплат, пов`язаних з оплатою праці, та не виплачені в установлений строк окремим фізичним особам.

Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Для проведення цих виплат працівникам віддалених відокремлених підрозділів підприємств залізничного транспорту та морських портів готівка може зберігатися в їх касах понад установлений ліміт каси протягом п`яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку. Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції вважає, що суди дійшли правильного висновку про відмову у позові, оскільки роботодавець ПП Євро Глас довів відсутність своєї вини у затримці розрахунку при звільненні.

Доводи касаційної скарги, що суди не врахували, що ОСОБА_1 зверталася до відповідача з проханням перерахувати кошти поштою або на відповідний картковий рахунок є безпідставними, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме тим, що рахунок, наданий позивачем, відкритий не на її ім`я, а на іншу особу.

Безпідставними є і доводи касаційної скарги про те, що суди залишили поза увагою факт того, що вона відкрила особистий картковий рахунок у ПАТ Державний ощадний банк України , оскільки вини відповідача у затримці розрахунку при звільненні немає, позивачем зазначений рахунок відповідачу при звільненні не надавався.

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції (стаття 400 ЦПК України).

З наведеного вбачається, що суди під час ухвалення рішень у повному обсязі дослідили надані докази на підтвердження заявлених вимог, правильно визначили характер правовідносин між сторонами, правильно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко