Ухвала

від 01.08.2019 по справі 520/7086/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1070/19

Номер справи місцевого суду: 520/7086/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесі апеляційнускаргу захисника ОСОБА_7 ,в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 ,на ухвалуслідчого суддіКиївського районного суду м. Одеси від 06.06.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018160000000062 від 23.01.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

оскарженою ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджено з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018160000000062 від 23.01.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та накладено арешт на майно, а саме:

- квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 9371041);

- квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 17789591);

- будинок АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 11639241);

- земельну ділянку з кадастровим номером: 5122786400:01:001:0167 (реєстраційний номер 1074382551227).

У задоволенні клопотання про накладання арешту в іншій частині відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні, зокрема, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, взявши до уваги, що останній має у власності вищевказані об`єкти нерухомого майна, слідчий суддя прийшов до переконання про наявність достатніх підстав вважати, що таке майно підлягатиме конфіскації майна, як виду покарання, у випадку подальшого визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Також, слідчий суддя зазначив, що завданням арешту майна, яке свідчить про наявність необхідності в дії такого заходу забезпечення кримінального провадження є запобігання можливого відчуження такого майна підозрюваним ОСОБА_8 на користь інших осіб, в цілях забезпечення можливого подальшого звернення такого майна в дохід держави.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді захисником ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , була подана апеляційна скарга, в якій вони просила скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, ухваленою при неповному дослідженні всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження. Так, захисник в своїй апеляційній скарзі зазначила, що слідчим та прокурором не доведено, а слідчим суддею не надано належної правової оцінки обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, слідчим не наведено жодних підстав, за якими дії ОСОБА_8 кваліфіковано саме як заволодіння чужим майном, оскільки у підозрюваного не було доступу до рахунків «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА», крім того у матеріалах провадження є відомості щодо того, що «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» самостійно та добровільно перерахувала кошти на рахунок МПП «Базальт» та підписала 3-х сторонній Акт приймання-передачі виконаних робіт Також, захисник вказала, що ні в клопотанні, ні в ухвалі слідчого судді не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КК України, а МПП «Базальт» та його посадові особи не підпадають під критерії визначення службової особи для цілей ст. 191 КК України, тож ОСОБА_8 не може бути суб`єктом вчинення злочину. Крім того, захисник стверджує, що відносини між «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» та МПП «Базальт» підпадають під юрисдикцію господарського судочинства та під час розгляду Господарським судом Одеської області було винесено рішення за позовом «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» до МПП «Базальт» про стягнення 275268 грн. за договором підряду на виконання робіт №28/10/14 з капітального ремонту автомобільної дороги вул. Центральна, відповідно до вищевказаного рішення під час судового розгляду даної справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог з 425267,64 грн. до 275268 грн., отже, фактичний розмір матеріальних збитків становить саме 275268 грн. Разом з тим, захисник вказала, що у сторони захисту існують сумніви щодо достовірності експертиз, які наявні у матеріалах справи та зазначила, що з моменту вчинення злочину невеликої важкості минуло понад 4 роки, що виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, захисник вказала, що дата підписання повідомлення про підозру зазначена 11.03.2019 року, а підозра була вручена ОСОБА_8 лише 18.03.2019 року, при цьому особа органом досудового розслідування не затримувалася, повідомлення про підозру поштовим шляхом чи у будь-який інший спосіб, передбачений законом не направлялось, у зв`язку з чим до теперішнього часу ОСОБА_10 так і набув статусу підозрюваного, що також, підтверджується висновком колегії суддів Апеляційного суду Миколаївської області від 14.09.2018 року в ході розгляду матеріалів по справі №489/4210/18. Також, захисником зазначено, що власність ОСОБА_8 була набута ним у період з 2003 по 2006 роки, тож не має жодного стосунку до зазначеного кримінального правопорушення, не є а ні предметом, а ні знаряддям злочину, та не може бути використано як доказ.

Заслухавши суддю-доповідача; захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін,вивчивши матеріалисудовогопровадження;перевіривши доводиапеляційної скаргита провівши судові дебати;апеляційний судприходить довисновку протаке.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з матеріалів справи СУ ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018160000000062 від 23.01.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Так,досудовим розслідуваннявстановлено,що рішенням виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Одеської області № 102 «Про визначення інвестора робіт з капітального ремонту дороги по вулиці Центральній в селі Фонтанка та укладення договору інвестування в комплексний соціально-економічний розвиток села» від 26.06.2014, Обслуговуючий кооператив «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» визначено інвестором робіт з капітального ремонту дороги по вулиці Центральній (від вул. Кооперативна до вул. Львівська). Цим же рішенням виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Одеської області, виконуючому обов`язки сільського голови ОСОБА_11 доручено укласти договір інвестування з Обслуговуючим кооперативом «ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» та підписати його.

У подальшому, між Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» код ЄДРПОУ 38184230 (Інвестор), в особі голови правління ОСОБА_12 , виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (Замовник), в особі тимчасово виконуючого обов`язки сільського Голови ОСОБА_11 та Малим приватним підприємства «БАЗАЛЬТ» код ЄДРПОУ 20923474 (Підрядник), в особі заступника директора ОСОБА_8 28.10.2014 укладено договір підряду на виконання робіт № 28/10/14 з капітального ремонту автомобільної дороги вул. Центральна (від вул. Кооперативна до вул. Львівська) с. Фонтанка (влаштування асфальтного покриття та основи з щебнево-пісчаної суміші).

Згідностатуту МПП «Базальт», ОСОБА_8 , будучи службовою особою та є єдиним учасником підприємства, має право підписувати будь-які листи, контракти, договори та інші документи, визначає основні напрями діяльності та умови оплати праці посадових осіб, затверджує правила, положення та інші внутрішні документи, плани та звіти про їх виконання, утворює та відкликає виконавчі та інші органи підприємства, обирає та відкликає членів ревізійної комісії, яка здійснює контроль за фінансовою та господарською діяльністю, призначає та звільняє директора, який про кожну дію та рішення повинен інформувати учасник,

Згідно умов договору № 28/10/14 від 28.10.2014, МПП «БАЗАЛЬТ» зобов`язалося виконати власними механізмами та людськими ресурсами роботи з капітального ремонту автомобільної дороги вул. Центральна (від вул. Кооперативна до вул. Львівська) с. Фонтанка відповідно до вимог будівельних норм та правил, а результати робіт передати Замовнику на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт КБ-2 та КБ-3. Вартість робіт за договором визначено 1 050 000,00 (один мільйон п`ятдесят тисяч гривень, у тому числі ПДВ 175 тис. грн.), які Інвестор повинен сплатити Підряднику після підписання договору № 28/10/14 від 28.10.2014 та Актів приймання-передачі виконаних робіт КБ-2 та КБ-3.

Додатковою угодою № 1 від 26.11.2014 до договору № 28/10/14 від 28.10.2014, сторонами внесено зміни у зв`язку з підвищенням цін на будматеріали та паливо та вартість робіт збільшено на 143 тис. грн. і становить 1 193 000,00 (один мільйон сто дев`яносто три тисячі) гривень, у т.ч. ПДВ 198 833,33грн.

Також встановлено, що на виконання умов договору № 28/10/14 від 28.10.2014, Обслуговуючий кооператив «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» 04.11.2014, 26.11.2014, 28.11.2014 та 05.06.2015 перерахувало на розрахунковий рахунок МПП «БАЗАЛЬТ» грошові кошти у загальній сумі 1 043 000,00 (один мільйон сорок три тисячі) гривень.

Договір № 28/10/14 від 28.10.2014, додаткову угоду № 1 від 26.11.2014 до цього ж договору, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2015 року від 27.04.2015, акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року від 27.04.2015, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2014 року від 12.11.2014 та акт № б/н приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року від 27.04.2015, підписано заступником директора та учасником МПП «БАЗАЛЬТ» ОСОБА_8 .

Таким чином, в квітні місяці 2015 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у заступника директора та засновника МПП «Базальт» ОСОБА_8 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем для чого, він вступив у злочину змову з невстановленою посадовою особою Фонтанської сільської ради Лиманського району Одеської області та заволодів грошовими коштами Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА», у загальній сумі 452897,95 грн. шляхом внесення недостовірної інформації про обсяги, якість та вартістьвиконаних будівельних робіт з капітального ремонту автомобільної дороги вулиця Центральна (від вул. Кооперативна до вул. Львівська) в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області.

За таких обставин, злочинними діями ОСОБА_8 завдано матеріальних збитків Обслуговуючому кооперативу «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА» на загальну суму 452897,95 гривень.

Окрім цього,з метою реалізації злочинного наміру, спрямованого на заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «ЧОРНОМОРСЬКА РІВ`ЄРА», заступник директора та засновник МПП «Базальт» ОСОБА_8 , в квітні 2015 року, більш точний час та місце встановити не надалося можливим,за допомогою оргтехніки (комп`ютера і принтера) склав завідомо неправдиві офіційні документи, підписав їх та завірив печаткою підприємства, а саме: акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 27.04.2015 та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2015 року від 27.04.2015, на загальну суму з урахування ПДВ 1 192 999,09 гривень, в яких відображено завідомо неправдиві відомості про обсяг, вартість та якість виконаних будівельних робіт з капітального ремонту автомобільної дороги вулиця Центральна (від вул. Кооперативна до вул. Львівська) в с. Фонтанка Лиманського району Одеської області, а саме завищив їх вартість на загальну суму 452 897,95 гривень: виправлення профілю основ щебневих з додаванням нового матеріалу на суму 17531,77 гривень; розливання в`яжучих матеріалів на суму 5586,86 гривень; улаштування покриттів товщиною із гарячих асфальбетоних сумішей товщиною 7,0 см на суму 4272,90 гривень; на кожні 0,5 см зміни товщини шару додавати або виключати до норми 18-43-1 на суму 431,65 гривень; суміші асфальтобетоні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромні), що застосовуються у нижніх шарах покриттів, крупнозернисті, тип Б, марка 2 (пункт 6) на суму 143946,20 гривень; суміші асфальтобетоні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромні), що застосовуються у нижніх шарах покриттів, крупнозернисті, тип Б, марка 2 (пункт 6.1) на суму 202761,51 гривень; загальновиробничі витрати на суму 2884,08 грн.

18.03.2019 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України.

31.05.2019 року т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_8 .

Клопотання слідчого мотивоване тим, що не проведення заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до недосягнення мети досудового розслідування та в послідуючому відшкодування завданої шкоди.

Також, слідчий зазначив, що ОСОБА_8 вчинив суспільно небезпечне діяння, яким завдав матеріальний збиток потерпілому в розмірі 452897,95 грн. та в подальшому може нести цивільну відповідальність по відшкодуванню завданої шкоди, з метою забезпечення виконання цивільного позову, а також враховуючи те, що санкція ч.5 ст. 191 КК України передбачає імперативну норму конфіскацію майна.

Ухвалою слідчогосудді частковозадоволено клопотанняслідчого проарешт майна, та накладено арешт на вище зазначене майно яке перебуває на праві приватної власності у ОСОБА_8 , а в задоволенні клопотання про накладання арешту на автомобіль Lexus RX 200T державний номер НОМЕР_1 відмовлено, оскільки вказаний транспортний засіб, згідно реєстраційної картки належить МПП «БАЗАЛЬТ», а вказане кримінальне провадження не здійснюється відносно жодної юридичної особи, в тому числі МПП «БАЗАЛЬТ», у зв`язку з чим правових підстав для накладення арешту на зазначений транспортний засіб не має.

Згідно з положеннями ч.ч. 1-3 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покаранняабо заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнавідповідно доприписів ч.2ст.171КПК Україниповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливістьвикористання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність(якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Окрім того, ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судомне пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Аналіз змісту клопотання слідчого та ухвали слідчого судді показав, що у зазначених процесуальних документах, загалом дотримані вимоги наведених вище норм кримінального процесуального закону, та враховані всі обставини кримінального провадження, які стали підставою для накладення арешту на майно.

Окрім того, посилаючись на обставини вчиненого правопорушення, слідчий з урахуванням положень ст. 167 КПК України, а також того, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачаєконфіскацію майнаяк виду покарання, просив накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_8 .

Тобто, слідчим зазначено, що на момент накладення арешту на майно є всі підстави вважати, що вчинене суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, посилання на що знайшло своє підтвердження і в ухвалі слідчого судді.

Накладання арешту на вказане нерухоме майно саме в такий спосіб не несе негативних наслідків для їх власників, а обмеження права власності на вказане майно з забороною розпорядження ним, на думку апеляційного суду є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

Окрім того, в матеріалах провадження наявна копія повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 18.03.2019 року у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах та ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: складання та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яка відповідно до матеріалів, долучених до клопотання вказує на обґрунтованість такої підозри.

Апеляційний суд вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України, на даній стадії досудового розслідування, підтверджується зібраними по справі доказами, які долучені до матеріалів клопотання, які є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Разом з тим санкція ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає, як додаткове покарання конфіскацію майна, а тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності достатніх підстав вважати, що нерухоме майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_8 підлягає конфіскації, як вид покарання, у випадку подальшого визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, щостаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

Доводи сторони захисту про те, що однією з основних підстав в клопотанні слідчого про накладення арешту на майно ОСОБА_8 є необхідність забезпечення цивільного позову, якого станом на теперішній час матеріали провадження не містять не можуть бути прийняті до уваги оскільки слідчим суддею було вказано на необґрунтованості доводів слідчого та прокурора, які у клопотанні як на підставу для арешту майна посилаються на необхідність забезпечення подальшого відшкодування шкоди, завданої в результаті можливого вчинення зазначених у клопотанні кримінальних правопорушень, оскільки до матеріалів клопотання не долучено відповідного цивільного позову, з зазначеними доводами слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги захисника про неналежність експертних висновків ОНДІСЕ № 18-3150/3385 від 26.10.2018 року та ОНДЕКЦ №8БЗ від 27.04.2017 року не можуть бути прийняті до уваги суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що обставини, зазначені у клопотанні слідчого повністю знайшли своє підтвердження в матеріалах провадження, під час судового розгляду клопотання, а також апеляційного розгляду скарги захисника підозрюваного, а доводи захисника є такими, що жодним чином не доводять необґрунтованості прийнятого судового рішення від 06.06.2019 р.

З огляду на вище викладене, апеляційний суд виходить з того, що, відповідно до ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.06.2019 року, про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_3 ; земельну ділянку під кадастровим номером: 5122786400:01:001:0167; в рамках кримінального провадження №12018160000000062 від 23.01.2018 року без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4