Рішення

від 10.09.2019 по справі 386/289/19

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/289/19

Провадження № 2/386/188/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року смт. Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді Гарбуз О. С.

з участю: секретаря судового засідання Фенюшиної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай),

встановив:

ОСОБА_1 25.03.2019 звернулась до суду з позовною заявою до Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай). Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період з 01.06.1994 по 02.06.1997 вона працювала в колективному сільськогосподарському підприємстві Нива , що знаходилось в с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області, на посаді бухгалтера по тваринництву. В протоколі засідання правління колгоспу Нива вказано, що ОСОБА_1 була прийнята в члени колгоспу Нива на тимчасову роботу - бухгалтер по тваринництву, на період декретної відпустки громадянки ОСОБА_2 В 1997 році відбулось розпаювання землі КСП Нива . Позивач зазначає, що за інформацією наданою відділом у Голованівському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, за наявними у відділі документами встановлено, що згідно списків членів КСП Нива на території с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області, які мали право на одержання земельної частки (паю), що є додатком до Державного акту про право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства Нива , відомості про неї відсутні. Згідно роз`яснень, викладених в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення позивача до списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність землі, остання відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Виходячи з системного аналізу вказаних положень Указу Президента України, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю та одержання КСП цього акта. З огляду на таке, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є. Таким чином, спірні правовідносини щодо права на земельну частку (пай) виникли з часу отримання КСП Нива державного акту на право колективної власності на землю. Позивач вважає, що її право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП Нива було порушено, тоді як вона в період з 01.06.1994 по 02.06.1997 працювала на посаді бухгалтера по тваринництву та являлася членом КСП Нива . Крім того, в протоколі засідання правління КСП Нива від 02.06.1997, зазначено про звільнення позивача з членів КСП "Нива" за власним бажанням. Позивач зазначає, що в 1997 році відбулось розпаювання землі КСП Нива , проте протоколи загальних зборів членів КСП за 1997 рік та списки членів КСП Нива , які мали право на одержання земельної частки, до архівного відділу не передавались, в протоколах засідання правління КСП Нива вищезазначені питання не розглядались. Про порушення свого права на земельну частку (пай) позивач дізналась у грудні місяці 2018 року. Позивач на час одержання КСП Нива Державного акта колективної власності на землю станом на 1997 рік була членом даного КСП, а тому має право на земельний пай, але на її ім`я помилково не видали сертифікат на право на земельну частку (пай) при розпаюванні землі. У зв`язку з наведеним, посилаючись на ст.ст. 15, 16, 714 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП Нива с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області за рахунок вільних земель на території Вербівської сільської ради.

Ухвалою суду від 29.03.2019 позовна заява була залишена без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

29 березня 2019 року ухвалою суду ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. до ухвалення судового рішення у справі.

16 квітня 2019 року позивач усунула недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.04.2019 в даній справі відкрито провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

12 серпня 2019 року проведено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с. 65).

Представник відповідача Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, сільський голова Мізюк К. подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати в його відсутність (а.с. 64). Відзив на позов не подавав.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 01 червня 1994 року ОСОБА_1 прийнята в члени колгоспу на тимчасову роботу СВК Нива та 02 червня 1997 року - звільнена з членів КСП за власним бажанням. В 1997 році відбулось розпаювання землі КСП Нива , однак протоколи загальних зборів членів КСП Нива за 1997 рік та списки членів КСП Нива , які мали право на одержання земельної частки, до архівного відділу Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області не передавались, що підтверджується копією архівної довідки №55/01-22, виданої 12.12.2018 архівним відділом Голованівської районної державної адміністрації Кіровоградської області (а.с. 36).

Відповідно до копії Державного акту на право колективної власності на землю серії КР №021, виданий Вербівською сільською Радою народних депутатів Голованівського району Кіровоградської області, колективному сільськогосподарському підприємству Нива Вербівською сільською Радою народних депутатів Голованівського району Кіровоградської області передано у колективну власність 1819,5 гектарів землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №5 (а.с. 38-39).

Згідно копії листа Об`єднаного трудового архіву селищних, сільських рад Голованівського району за №436/06-04 від 10.12.2008, документи КСП Нива с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області (протоколи зборів членів КСП, списки на одержання земельної частки) на зберігання до Трудового архіву не надходили (а.с. 35).

Як вбачається з копії листа Головного управління Держгеокаддастру у Кіровоградській області за №1141/0/6-18 від 19.11.2018, згідно списків членів КСП Нива на території с. Вербове Голованівського району Кіровограської області, які мали право на одержання земельної частки (паю), що є додатком до Державного акту про право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства Нива , відомості про ОСОБА_1 відсутні (а.с. 37).

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права (частина 2 статті 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України в редакції від 13 березня 1992 року, який діяв на час розпаювання земель колективної власності, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , судам роз`яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства (КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно п. 2. Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям передбачено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримана сертифікат на право на земельну частку (пай).

Пунктом 7 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Пунктом 3 Порядку організації робіт та методика розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року №122, у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю).

Пунктом 12 Перехідних положень розділу X Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Оскільки позивач на час передачі землі у колективну власність КСП Нива 04.07.1995 та на час одержання КСП Нива Державного акта на право колективної власності на землю 23.01.1997 була членом даного КСП, то вона мала право на земельний пай, однак на її ім`я не видано сертифікат на право на земельну частку (пай) при розпаюванні землі.

За правилами пункту (а) частини 3 статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що право позивача на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП Нива було порушено, суд виходячи з принципу земельного законодавства щодо забезпечення рівності права власності на землю громадян, що визначено п. (б) ч. 1 ст. 5 ЗК України, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та визнати за нею право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього КСП Нива , с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області за рахунок вільних земель на території Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що є усі достатні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивача ОСОБА_1 ухвалою суду від 29.03.2019 було звільнено від сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. до ухвалення судового рішення у справі, тому, у зв`язку із задоволенням позову з відповідача має бути стягнутий судовий збір на користь держави за позовні вимоги майнового в розмірі, встановленому пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-89, 141,142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства "Нива", розташовану на території Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, за рахунок вільних земель на території цієї ради.

Стягнути з Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. на рахунок 31218206011111, отримувач коштів УК в Голованівському районі, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, Код ЄДРПОУ 37791599, призначення платежу: по справі №386/289/19 за позовом ОСОБА_1 до Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області про визнання права власності на земельну частку (пай).

Місце проживання позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Місцезнаходження відповідача Вербівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області: вул. Івана Франка, буд.34, с. Вербове Голованівського району Кіровоградської області, поштовий індекс 26509, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 23228547.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення: 13 вересня 2019 року.

Суддя Гарбуз О. С.