Рішення

від 09.09.2019 по справі 420/1285/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.09.2019

ЄУ № 420/1285/18

Провадження №2/420/56/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Чалого А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.А.,

представника позивача - Заїки В.К. ,

представника відповідача - Потапенка Р.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову служба у справах дітей Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області та за зустрічним позовом ОСОБА_4 яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року позивач звернулась до Новопсковського районного суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_6 . Спадкоємцями після його смерті є позивач ОСОБА_3 , його дружина ОСОБА_6 та малолітній син ОСОБА_5 .

У встановлений законом строк позивач звернулась з заявою до органів нотаріату для прийняття спадщини. Відповідач ОСОБА_6 подала заяву про відмову від спадщини на користь сина.

Спадкове майно, на яке позивач має право по закону на 1/3 частки складається з: житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , автомобілю ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1 , мотоцикла ІЖ Планета -5, номерний знак НОМЕР_2 , трактора МТЗ-80, причепа рондак.

Позивач зазначила, що 12 березня 2002 року вона разом з покійним чоловіком подарувала спірний житловий будинок сину ОСОБА_6 , про що свідчить договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Новопсковського нотаріального округу за реєстровим №256. Проте, зазначений договір не був зареєстрований у встановленому законом порядку, оригінал договору у теперішній час знаходиться на зберіганні у відповідача ОСОБА_6 .

Органами нотаріату позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на 1/3 частину всієї спадщини, оскільки відсутні усі правовстановлюючі документи на спадкове майно.

У зв`язку з суперечками, що виникли між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 щодо поділу спадкового майна, позивач змушена звернутись до суду з даним позовом про визнання за нею права власності на 1/3 спадкового майна, а саме - житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , автомобілю ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1 , мотоцикла ІЖ Планета -5, номерний знак НОМЕР_2 , трактора МТЗ-80, причепа рондак. Всього спадкового майна, яке підлягає стягненню на користь позивача складає 89704 грн.

25 жовтня 2018 року відповідач ОСОБА_6 надала суду відзив на позов, в якому вказала, що не зрозуміло, який спосіб захисту обрано позивачем - витребування спадкового майна, яке складає 1/3 частку в натурі або стягнення його вартості в грошовому еквіваленті. Відповідач вважає, що позовні вимоги про стягнення 1/3 частки спадкового майна в натурі не підлягають задоволенню в повному обсязі з причин неможливості виконання такого рішення. Проте, відповідач частково погоджується з вимогами щодо визнання за позивачем права власності на 1/3 частку спадкового та сплати позивачу вартості цього майна, а саме - житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_6 погоджується з оцінкою даного будинку, вартість якого складає 33412 грн. та не заперечує сплатити позивачу 1/3 частки його вартості, що складає 11373 грн.

Відповідач зазначила, що позовні вимоги в частині стягнення 1/3 частки рухомого майна не визнає в повному обсязі з тих підстав, що автомобіль та мотоцикл були передані третім особам в рахунок сплати боргів спадкодавця, а трактор та причеп не належали ОСОБА_6 на праві власності, він тільки користувався деякий час цією технікою. Місцезнаходження цього рухомого майна відповідачу невідомо.

В грудні 2018 року відповідач ОСОБА_6 в інтересах малолітнього ОСОБА_5 звернулась до Новопсковського районного суду Луганської області з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину.

В зустрічному позові ОСОБА_6 зазначає, що справжня мета позову ОСОБА_3 є не розподіл спадкового майна, а спроба примусити відповідача відмовитись від 2/3 частки домоволодіння, яку за законом успадкував її малолітній син ОСОБА_5 .

Вказані обставини підтверджуються мировою угодою, надісланою представником позивача на адресу відповідача, згідно якої запропоновано визнати право власності за ОСОБА_3 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , а за малолітнім ОСОБА_5 визнати право власності на все інше рухоме майно, вказане у позові.

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_6 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_6 . На момент смерті ОСОБА_6 у домоволодінні, що належало померлому на підставі договору дарування, разом з ним проживала вона - ОСОБА_6 , син ОСОБА_5 та мати померлого ОСОБА_3

Частину спадкового майна - дві земельні ділянки спадкувала ОСОБА_3 - в розмірі 1/3 частки та малолітній син ОСОБА_5 у розмірі 2/3 частки. ОСОБА_6 відмовилась від 1/3 частки спадщини на користь малолітнього сина.

У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_6 правовстановлюючого документу на житловий будинок - оригіналу договору дарування, позивач за зустрічним позовом просила суд визнати за малолітнім ОСОБА_5 право власності на 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .

В січні 2019 року позивач за первісним позовом звернулась до суду з уточненою позовною заявою, в якій просила суд визнати договір дарування житлового будинку від 12 березня 2002 року недійним; визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , загальною вартістю 33412 грн.; визнати за нею право власності на 1/3 частку спадкового майна, а саме - автомобіля ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1 , орієнтовна вартість якого складає 20000 грн., частка, яка належить виділенню складає 6666 грн., мотоцикла ІЖ Планета -5, номерний знак НОМЕР_2 , орієнтовна вартість якого складає 5000 грн., частка, яка належить виділенню складає 1666 грн., трактора МТЗ-80, орієнтовна вартість якого складає 100000 грн., частка, яка належить виділенню складає 33000 грн., причепа рондак, орієнтовна вартість якого складає 10000грн., частка, яка належить виділенню складає 3333 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача вартість 1/3 частки спадкового майна у сумі 44665 грн.

В уточненому позові позивач зазначила, що після смерті її сина ОСОБА_6 спадкоємцями за законом є вона, відповідач ОСОБА_6 та син померлого ОСОБА_5 Відповідач відмовилась від своєї частки у спадщині на користь свого малолітнього сина.

Звернувшись до нотаріуса для отримання свідоцтва про справо на спадщину ОСОБА_3 було відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки відсутнє свідоцтво про право власності на будинок. Про існування договору дарування позивачу стало відомо лише у листопаді-грудні 2018 року, коли вона отримала його копію разом з відзивом на її первісний позов та зустрічною позовною заявою.

Позивач вказує, що за життя, її покійний чоловік вирішив подарувати будинок їхньому сину - ОСОБА_6 , що підтверджується договором дарування від 12.03.2002 року, але позивачу про це стало відомо лише після звернення до суду з цим позовом. ОСОБА_3 стверджує, що вона не давала згоди на відчуження спірного будинку, отже вбачаються ознаки недійсності правочину.

Позивач вважає, що оскільки вона більш ніж 50 років проживає у вказаному будинку, обслуговує його, робить поточні та капітальні ремонти, то має право набути право власності на спірний будинок за набувальною давністю.

ОСОБА_3 зазначила, що відповідач без її згоди продала усе спадкове рухоме майно, яке складається з автомобілю ВАЗ-2101, номерний знак НОМЕР_1 , мотоцикла ІЖ Планета -5, номерний знак НОМЕР_2 , трактора МТЗ-80, причепа рондак, а тому з ОСОБА_6 слід стягнути 1/3 частку вартості цього майна у сумі 44665 грн.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 21.09.2018 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 18.10.2018 року.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 08.11.2018 року задоволено заяву представника позивача про відвід судді Проньки В.В.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, цивільну справу ЄУ №420/1285/18 передано на розгляд судді Чалому А.В.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 19.11.2018 року цивільна справа ЄУ №420/1285/18 прийнята до провадження судді Чалого А.В. та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2018 року.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.01.2019 року до участі у справі залучено Службу у справах дітей Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, підготовчий розгляд справи відкладено до 06.02.2019 року.

07.02.2019 року на адресу суду надійшло пояснення Служби у справах дітей Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, в якому представник третьої особи зазначив, що визнання договору дарування будинку недійсним порушує право малолітнього ОСОБА_5 на спадщину.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 06.03.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення засідання повідомлена належним чином.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні підтримали вимоги зустрічної позовної заяви, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог уточненої позовної заяви ОСОБА_3

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Новопсковської районної державної адміністрації Луганської областів судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином. В судовому засіданні 05 квітня 2019 року просила суду задовольнити зустрічний позов ОСОБА_6 .

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, на які сторони послались в обґрунтування своїх вимог та заперечень в суд вважає, що уточнений позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов ОСОБА_6 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ч.1-3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 264 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17.11.2017 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є його мати - ОСОБА_3 , дружина - ОСОБА_4 та малолітній син - ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,6682 га, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,1497 га, які знаходяться на території Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області, житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , автомобілю ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 , мотоциклу ИЖ 5, номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно матеріалів спадкової справи №233/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 - 17.11.2017 року, ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Чернявської І.В. з заявою про прийняття спадщини; 13.12.2017 року ОСОБА_6 звернулась з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь сина ОСОБА_5

25 квітня 2018 року ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 звернулась до нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Чернявської І.В. з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину, яке складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,6682 га, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,1497 га, які знаходяться на території Новобілянської сільської ради Новопсковського району Луганської області та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частки зазначених вище земельних ділянок, що успадкував ОСОБА_5

15 травня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Чернявської І.В. з заявою про видачу свідоцтв про право на спадщину, яке складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,6682 га, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,1497 га, житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1 . Того ж дня ОСОБА_3 видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частину зазначених земельних ділянок. Постановою приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу Чернявської І.В. від 15 травня 2018 року ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що залишився після смерті ОСОБА_6 , на підставі того, що нею не були подані необхідні для вчинення нотаріальної дії документи.

Спірний житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 належав померлому ОСОБА_6 на підставі договору дарування жилого будинку від 12 березня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу Замарь О.О. за реєстровим №256 та зареєстрованому 13 березня 2002 року в Новопсковському районному бюро технічної інвентаризації за №2/534.

Згідно повідомлення територіального сервісного центру №4443 від 03.07.2018 року №31/12/4443-4360 за ОСОБА_6 зареєстровані транспортні засоби: автомобіль ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 , мотоцикл ИЖ 5, номерний знак НОМЕР_2 .

Сільськогосподарська (будівельна) техніка за ОСОБА_6 не зареєстрована, що підтверджується інформацією, наданою Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області від 20.03.2019 року №01-11/906.

В уточненому позові ОСОБА_3 просить суд визнати недійсним договір дарування жилого будинку від 12 березня 2002 року, у зв`язку з тим, що вона не надавала письмової згоди щодо відчуження спільного майна подружжя, як передбачено нормами ч. 2 ст. 25 КпШС України та п. 1 ст. 65 СК України.

Суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 65 СК України при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Статтею 717 ЦК України визначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до положень частин другої та третьої цієї статті, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

Як вбачається з первісної позовної заяви позивач ОСОБА_3 разом з померлим чоловіком вирішили подарувати спірний будинок своєму сину ОСОБА_6 . Отже, ОСОБА_3 сама зазначає, що договір дарування від 12 березня 2002 року був укладений ОСОБА_7 за її згодою.

З матеріалів спадкової справи №233/2017 вбачається, що ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який належав її померлому сину ОСОБА_6 .

Тобто, позивач ОСОБА_3 була обізнана, що право власності на спірний будинок належить її сину ОСОБА_6 .

Таким чином, доводи позивача, викладені в уточненому позові про те, що їй стало відомо про спірний договір дарування лише в листопаді-грудні 2018 року протирічать обставинам, зазначеним в первісному позові.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставин, які могли бути підставами для визнання недійсним договору дарування спірного житлового будинку від 12 березня 2002 року.

Враховуючи, що померлий ОСОБА_6 набув право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , на законних підставах суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на вказаний будинок за набувальною давністю є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_3 1/3 частки спадкового рухомого майна в грошовому еквіваленті у сумі 44665 грн. суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першою та третьою статті 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Частиною першою, третьою та п`ятою статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Судом встановлено, що спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мають право на спадкування на 1/3 та 2/3 частини автомобіля ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1 та мотоцикла ИЖ 5, номерний знак НОМЕР_2 .Право на спадкування у відповідних частинах на трактор МТЗ-80 та причеп Рондаку вказаних спадкоємців відсутнє, оскільки зазначена сільськогосподарська техніка заспадкодавцем ОСОБА_6 не зареєстрована.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 не заявляв вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування на рухоме майно, проте, просив суд стягнути з ОСОБА_6 , яка діє від імені ОСОБА_5 , 1/3 частки його вартості у грошовому еквіваленті у розмірі 44665 грн.

Суд вважає, що у позивача ОСОБА_3 не має правових підстав для задоволення вимог в обраний нею спосіб, оскільки ОСОБА_5 не набув права власності в порядку спадкування на вказане рухоме майно.

Відповідач ОСОБА_6 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення цих вимог, у зв`язку з тим, що транспортні засоби відсутні в натурі.

Так, свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_6 з сім`єю проживала в батьківському будинку ОСОБА_6 . У 2017 році ОСОБА_6 помер. Після смерті ОСОБА_6 залишився мотоцикл ІЖ з коляскою, який він разом з іншим сусідом допомагав грузити на причеп автомобіля чоловіка з Білокуракинського району. При цьому ОСОБА_6 уточнила, що мотоцикл забрав Заїка В.К.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що травні-червні 2018 року він купив у ОСОБА_6 трактор МТЗ-80. Перед смертю ОСОБА_6 зайняв у ОСОБА_9 30000 грн., а після його смерті він домовився с ОСОБА_10 , що доплатить їй 50000 грн. та забере трактор. Документів на трактор він бачив.

Свідок ОСОБА_11 зазначив, що він є сусідом ОСОБА_6 . У зв`язку з хворобою ОСОБА_6 він позичав гроші на лікування. Йому відомо, що влітку 2018 року приїзжав покупець на мотоцикл ІЖ 5, а ОСОБА_12 просила допомогти його погрузити.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінивши подані сторонами докази та вищевикладені обставини, заслухавши пояснення учасників справи та свідків вважає, що в задоволенні позову уточнених позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно слід відмовити.

Враховуючи, що ОСОБА_5 прийняв спадкове майно, бо був малолітнім на час відкриття спадщини та на момент смерті ОСОБА_6 проживав з ним та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_6 відмовилась від прийняття спадщини на користь сина ОСОБА_5 ,суд вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_4 яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 слід стягнути судові витрати у розмірі 704,80 гривень.

Керуючись ст.ст. 1261,1268 ЦК України, ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно відмовити у повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_4 яка діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права на спадщину задовольнити повністю.

Визнати за малолітнім ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане Павленківською сільською радою 21.06.2012 року, право власності на 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 22275 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати в рахунок відшкодування судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 29.05.2000 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Заїка Валерій Кузьмич, діє на підставі договору про надання правової допомоги від 11.05.2018 року та ордеру, проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий 26.01.2012 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_8 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане Павленківською сільською радою 21.06.2012 року, РНОКПП НОМЕР_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача: адвокат Потапенко Роман Романович, діє на підставі договору про надання правової допомоги від 17.01.2019 року та ордеру серії ЛГ № 018301, проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: служба у справах дітей Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, ЄДРПОУ 34780584, (вул. Українська, буд. 27, смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області).

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2019 року.

Суддя Новопсковського районного суду

Луганської області А.В. Чалий