Постанова

від 10.09.2019 по справі 414/3087/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 414/3087/18

Провадження № 22-ц/810/390/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Назарової М.В.,

суддів Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Сінько А.І.,

учасники справи: позивач - Приватне підприємство Агро Дар 2010 , відповідачі - ОСОБА_1 , Приватне підприємство Владар , третя особа - приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміров Ельдар Акперович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу Приватного підприємства Агро Дар 2010

на рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25 березня 2019 року, ухваленого Кремінським районним судом у складі: судді Ковальова В.М. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом Приватного підприємства Агро Дар 2010 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Владар , третя особа приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміров Ельдар Акперович, про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року Приватне підприємство Агро Дар 2010 звернулось до суду з вказаним позовом, який мотивовано тим, що 25 січня 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі загальною площею 4,3126 га, яка належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності та розташована на території Михайлівської сільської ради Кремінського району Луганської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на сім років, державна реєстрація якого проведена 19 грудня 2012 року у Кремінському відділі Луганської регіональної філії Центу Державного земельного кадастру. Строк дії договору закінчується 19 грудня 2019 року.

Позивач належним чином виконував всі договірні зобов`язання, зокрема, вносив оренду плату, використовував земельну ділянку у визначені договором строки, дотримувався режиму використання земель.

30 липня 2018 року відповідач ОСОБА_1 уклав договір оренди спірної земельної ділянки з відповідачем Приватним підприємством Владар в особі директора Вдовиченка Олександра Анатолійовича, 07 серпня 2018 року державний реєстратор приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміров Ельдар Акперович провів державну реєстрацію вказаного договору оренди землі.

Речове право, що виникло раніше, реєструвалося в Кремінському відділі Луганської регіональної філії ДЗК, але реєстратор не перевірив наявності іншого речового права, хоча у нього було достатньо можливостей для з`ясування всіх обставин шляхом запиту в органів виконавчої влади відповідної інформації, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно до 01 січня 2013 року, у т.ч. на земельні ділянки, та відмови у здійсненні державної реєстрації оспорюваного договору.

Укладенням вказаного договору в період дії договору землі з ПП Агро Дар 2010 відповідачі - ОСОБА_1 як власник земельної ділянки та ПП Владар як новий орендар - фактично порушили право ПП Агро Дар 2010 на володіння і користування орендованою за чинним договором оренди земельної ділянки, що був укладений раніше, позбавивши позивача права самостійного господарювання на землі, отримання продукції, доходів.

Тому з метою захисту свого права як орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 4421682600:03:003:0032 за діючим договором оренди землі, з посиланням на застосування до спірних правовідносин вимог ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 215 ЦК України та ст. 24, 124, 126 Закону України Про оренду землі , умов договору оренди землі від 25 січня 2012 року позивач просив визнати недійсним договір оренди землі від 30 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Владар ; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 2556 від 07 серпня 2018 року, кадастровий номер 4421682600:03:003:0032, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Приватним підприємством Владар , зареєстрований приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміровим Ельдаром Акперовичем, та стягнути судові витрати у розмірі 3524 грн.

Відповідач ПП Владар надав відзив, в якому зазначено про невизнання позовних вимог у повному обсязі, оскільки між відповідачами ОСОБА_1 та ПП Владар було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, який зареєстрований 12 жовтня 2010 року за № 041042200025, тобто строк дії якого закінчується 12 жовтня 2020 року, про що сам позивач надає доказ - лист відділу у Кремінському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 28-12-0.19-882/03-18 від 31.10.2018 року. 30 липня 2018 року між відповідачами укладений новий договір, всі умови якого виконуються сторонами без порушень та нарікань. Під час реєстрації оспорюваного договору були відсутні відомості про реєстрацію інших речових прав та обтяжень вказаної ділянки. Наведене свідчить, що договір оренди земельної ділянки, укладений у 2012 році між ПП Агро Дар 2010 та ОСОБА_1 , є нікчемним. За договором оренди землі між ОСОБА_1 та ПП Владар від 2010 року орендну плату здійснював директор ПП Агро Дар 2010 , оскільки останній заборгував перед ПП Владар .

Третя особа приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміров Е.А. заперечував проти позовних вимог, оскільки ним на виконання ст. 10-1 Порядку державного реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 під час формування заяви у режимі реального часу було отримано відомості з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НОМЕР_3 , кадастровий номер 4421682600:03:003:0032 щодо наявності та автентичного кадастрового номеру, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки, перенесених з державного реєстру земель, що містяться в Державному земельному кадастрі, та відповідності таким відомостям про власників, користувачів відомостей, зазначених заявником у заяві. Оскільки в результаті отримання цих відомостей було встановлено, що земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1У-ЛГ № 018299, виданого 03 грудня 2002 року Михайлівською сільською радою Кремінського району Луганської області, а також відсутні відомості про реєстрацію інших речових прав та будь-яких обтяжень, та зважаючи на доступ у відповідності до п. 3 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення держреєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, до відповідних носіїв інформації, де була відсутня відповідна інформація, нотаріусом було прийняте рішення щодо державної реєстрації прав і підстав для відмови в державній реєстрації прав відповідно до ст. 24 вказаного Закону не було.

Рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 25 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства Агро Дар 2010 відмовлено за необґрунтованістю. Відмову у задоволенні позову суд першої інстанції мотивував тим, що право відповідачів, яке підлягає захисту, буде порушене в разі наявності ще одного оспорюваного ними договору оренди з новим орендарем на земельну ділянку від 25 січня 2012 року, яка вже перебувала і перебуває в оренді відповідача ПП Владар , про що позивач знав; позивачем не надано належних та допустимих доказів про укладення договору оренди ділянки із ОСОБА_1 , і оскільки цей договір порушує стабільність у земельних правовідносинах, він не має кадастрового номеру, плану або схеми земельної ділянки, актів визначення меж земельної ділянки в натурі, приймання передачі об`єкта оренди, тощо, то по своїй суті цей правочин є недійсним, оскільки він укладений з недодержанням в момент його вчинення вимог ст. 203 ЦК України і його недійсність встановлена законом (ст. 215 цього Кодексу).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач Приватне підприємство Агро Дар 2010 звернулось з апеляційною скаргою, в якій, вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25 березня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги позивача. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати у вигляді судового збору у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що речове право позивача виникло раніше реєстрації оспорюваного договору і зареєстроване Кремінським відділом Луганської регіональної філії Центру ДЗК, але реєстратор не перевірив наявності цього іншого речового права, хоча у нього було достатньо можливостей для з`ясування всіх обставин та відмови у здійсненні державної реєстрації оспорюваного договору. Посилання відповідача на те, що між відповідачами укладений договір оренди спірної земельної ділянки від 12 жовтня 2010 року, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі , статті 125 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Висновок суду про недійсність договору оренди від 25 січня 2012 року між позивачем та ОСОБА_1 з огляду на відсутність у ньому кадастрового номеру, плану або схеми земельної ділянки, актів визначення меж земельної ділянки в натурі, приймання-передачі об`єкта оренди, є помилковим, оскільки цей договір зареєстрований 19 грудня 2012 року у Кремінському відділі Луганської регіональної філії Центру ДЗК і є дійсним до 19 грудня 2019 року, він є правомірним і чинним відповідно до вимог ст. 204 ЦК України, обов`язковим до виконання контрагентами, його ніким не оскаржено та не скасовано, натомість судом він не взятий до уваги.

На апеляційну скаргу позивача надійшли відзиви від відповідачів ОСОБА_1 та Приватного підприємства Владар про невизнання апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_1 зазначає, що між ним та ПП Владар було укладено договори оренди належної йому спірної земельної ділянки у 2010 році, а новий - у 2018 році. Договір від 25.01.2012 року він не укладав та не знав про його існування, вказаний договір не містить істотних умов відповідно до вимог ст. 15 ЗУ Про оренду землі . Оскільки перший договір з ПП Владар укладений у 2010 році строком на 10 років, він не міг укласти договір з іншою особою в період його дії.

Відповідач ПП Владар заперечує проти скарги з огляду на те, що за умови укладення між відповідачами ще у 2010 році договору оренди спірної земельної ділянки і недопущення подвійної оренди землі, право оренди у позивача за договором 2012 року не виникло; скаржник не має жодного відношення до земельної ділянки 4421682600:03:003:0032 як до об`єкту прав, оскільки присвоєння даній земельній ділянці кадастрового номеру відбулося у 2018 році за кошти ПП Владар . Вимога закону про обов`язковість кадастрового номеру орендованої земельної ділянки як істотної умови договору була відсутня на момент укладення першого договору оренду між відповідачами у 2010 році, і з`явилася лише у 2011 році, тому мала б бути в договорі оренди від 2012 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2019 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Назарову М.В., склад колегії суддів - Єрмакова Ю.В., Кострицького В.В.

Апеляційне провадження по справі було відкрито 22 травня 2019 року, ухвалою суду від 03 червня 2019 року справу призначено до апеляційного розгляду на 18 червня 2019 року о 12-й. 18 червня 2019 року судове засідання не було проведено у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Кострицького В.В. з 17.06.2019 року по 22.06.2019 року. Судовий розгляд призначений на 16 липня 2019 року о 12-й.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ від 16 липня 2019 року замінено суддю Єрмакова Ю.В. на суддю Стахову Н.А. у зв`язку із перебуванням першого у відпустці.

16 липня 2019 року за клопотання представника відповідача ПП Владар розгляд справи відкладений на 30 липня 2019 року о 15.30 год.

30 липня 2019 року у справі перед судовими дебатами оголошено перерву до 07 серпня 2019 року.

У зв`язку із перебуванням судді Кострицького В.А. у відпустці розгляд справи відкладений на 10 вересня 2019 року о 12.30 год.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2019 року вилучено суддю Стахову Н.В. у зв`язку із перебуванням у відпустці, новий суддя у складі колегії Карташов О.Ю.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Головченко А.О. підтримали доводи апеляційної скарги та пояснили, що договір оренди землі від 2010 року був розірваний сторонами у 2011 році і станом на час укладення договору оренди землі у 2012 році вже не діяв, сторони договору оренди землі від 2012 року виконували його, ПП Агро Дар 2010 користувалося землею, сплачувало власнику ділянки ОСОБА_1 орендну плату в грошовій та натуральній формі до 2018 року, коли землю забрав відповідач ПП Владар на підставі договору оренди 2018 року. Таким чином, має місце подвійна реєстрація оренди землі. Суд не мав права визнавати недійсним договір, який не був предметом судового розгляду.

Представник відповідача ОСОБА_1 . ОСОБА_3 не визнала скаргу та пояснила, що ОСОБА_1 визнавав у попередньому судовому засіданні, що отримував орендну плату в грошовій та натуральній формі за договором оренди землі від 2010 року від позивача, також останній давав йому довідки для оформлення субсидії, проте договір оренди з останнім у 2012 році він не підписував, як не підписував і угоду про розірвання оренди землі із відповідачем ПП Владар .

Представник ПП Владар директор підприємства відповідача ОСОБА_4 не визнав скаргу.

Третя особа - приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміров Ельдар Акперович, повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, до судового засідання не з`явився, що відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню.

За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу правомірності укладення 07 серпня 2018 року цивільно-правового договору оренди землі між орендодавцем - відповідачем ОСОБА_1 як власником спірної земельної ділянки та орендарем - відповідачем ПП Владар , на підставі якого відбулися реєстраційні дії, чим, на думку позивача, порушені його права на володіння, користування, самостійне господарювання, отримання доходу і продукції з орендованої ним раніше тієї самої земельною ділянки на підставі належним чином укладеного раніше - 25 січня 2012 року та зареєстрованого 19 грудня 2012 року договору оренди землі строком на сім років, а одночасне існування двох правочинів та зобов`язань щодо одного об`єкту договору суперечить законодавству України.

В обґрунтування наведеного позивач надав суду договір оренди землі від 25 січня 2012 року, укладений між орендарем Приватним підприємством Агро Дар 2010 в особі директора Ігнатенка Дмитра Володимировича та орендодавцем ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка площею 4,3126 га, яка знаходиться на території Михайлівської сільської ради Кремінського району Луганської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на сім років, державна реєстрація якого проведена 19 грудня 2019 року у Кремінському відділі Луганської регіональної філії Центру ДЗК (а.с. 5-8).

Дія вказаного договору закінчується 19 грудня 2019 року.

Відповідно до відповіді начальника Відділу у Кремінському районі Головного Управління Держгеокадастру у Луганській області Замореної Л.А. від 31.10.2018 року № 28-12-0.19-882/103-18 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди на земельну ділянку з кадастровим номер 4421682600:03:003:0032 зареєстровано договір оренди землі 12.10.2010 р. за № 041042200025 між ОСОБА_1 та ПП Владар терміном 10 років та зареєстровано договір оренди 09.12.2012 року за № 442160004002608 між ОСОБА_1 та ПП Агро Дар 2010 терміном на 7 років (а.с. 11).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 07 серпня 2018 року проведено державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 30 липня 2018 року між Орендарем ПП Владар та орендодавцем ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка № НОМЕР_3 , кадастровий номер 4421682600:03:003:0032, площею 4,3126 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 10 (десять) років з правом пролонгації, підстава внесення запису - Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 42475751 від 10.08.2018 року, приватний нотаріус Дашдаміров Ельдар Акперович, Кремінський районний нотаріальний округ Луганська обл. (а.с. 9).

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду про ненадання позивачем належних та допустимих доказів укладення договору оренди ділянки між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 і одночасно про його недійсність як такого, що укладений з недодержанням в момент його вчинення вимог ст. 203 ЦК України, а також про те, що право відповідачів, яке підлягає захисту, буде порушене в разі наявності ще одного оспорюваного ними договору оренди з новим орендарем на земельну ділянку від 25 січня 2012 року, яка вже перебувала і перебуває в оренді відповідача ПП Владар , є такими, що заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 цього Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 18 Закону України Про оренду землі , в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

У статті 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статей 14, 18, 20 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладення спірного договору, договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі набирає чинності з моменту його державної реєстрації.

З положень частин 1 та 3 ст. 203 ЦК України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою ст. 215 цього Кодексу встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Засадами судочинства є диспозитивність та змагальність сторін, якими визначається розгляд судом справ не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках, та обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи, і на які пона посилається як на підставу своїх вимог або

заперечень.

Предметом розглядуваної справи є договір оренди землі, укладений 30 липня 2018 року між відповідачами ОСОБА_1 та ПП Владар , з підстав, вказаних відповідачем як-то: порушення права позивача як володільця і користувача орендованою за чинним договором оренди земельною ділянкою, що був укладений раніше.

Заперечуючи проти укладення цього договору оренди земельної ділянки 25 січня 2012 року із позивачем, відповідач ОСОБА_1 будь-яких доказів на підтвердження того, що підпис на вказаному договорі оренди землі не належить йому, не надав, відповідного зустрічного позову та клопотання про призначення експертизи не заявив.

Натомість суд вдався до оцінки наявного у позивача договору оренди спірної земельної ділянки, зробивши взаємовиключні висновки як про неукладення договору, так і про його недійсність, та не звернувши увагу на те, що в силу приписів ст. 204 ЦК України дійсність цього договору презюмується, з урахуванням приписів статті 215 ЦК України вказаний правочин є оспорюваним, а не нікчемним, він не був предметом розглядуваної справи, а тому його визнання недійсним без відповідної позовної вимоги неможливе.

Тому такі висновки суду як зроблені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права є помилковими.

З поданих сторонами доказів апеляційним судом встановлено, що договір оренди землі від 25 січня 2012 року, укладений між позивачем ПП Агро Дар 2010 та відповідачем ОСОБА_1 щодо належної останньому земельної ділянки площею 4,3126 га строком на сім років (п. 8 Договору), зареєстрований в Кремінському відділі Луганської регіональної філії ДЗК 19 грудня 2012 року за № 442160004002608, у Державному реєстрі речових прав 07 серпня 2018 року, тобто семирічний строк його дії спливає 18 грудня 2019 року.

Оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ПП Владар 30 липня 2018 року, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07 серпня 2018 року приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміровим Е.А., тобто в межах строку дії договору оренди землі, укладеного із позивачем.

В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_1 до 2018 року отримував гроші та сільськогосподарську продукцію в рахунок орендної плати за землю саме від позивача ПП Агро Дар 2010 , а також довідки для отримання субсидії про таку орендну плату.

Позивачем надані докази сплати ПП Агро Дар 2010 орендної плати у грошовій формі і звітування про це до Рубіжанської ОДПІ (Кремінське відділення) Луганської області за 2013-2017 роки, і відповідач ОСОБА_1 не заперечує отримання цих коштів від позивача.

Не може бути взято до уваги надані суду відомості про укладення між відповідачами договору оренди спірної земельної ділянки 12.10.2010 року, оскільки предметом розглядуваної справи є лише договір оренди 2018 року, який укладено в період дії договору 2012 року і який з цієї підстави оспорюється позивачем.

Пояснення відповідачів, що позивач платив ОСОБА_1 орендну плату за ПП Владар за договором 2010 року в рахунок свого боргу, не підтверджені жодним належним доказом.

Крім того, лише договором оренди 2012 року було передбачено оренду плату у грошовій та натуральній формі, а договором 2010 року між відповідачами і на виконання якого посилаються відповідачі, було передбачено лише натуральну форму оплати.

Наведене свідчить про укладення в належній формі договору оренди землі 25 січня 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 та його обопільне виконання сторонами.

Укладаючи оспорюваний договір, відповідач ОСОБА_1 не дотримався загальних правил розірвання попереднього договору, не скористався передбаченою пунктами 36-39 Договору оренди землі від 25 січня 2012 року можливістю припинення його дії, чим порушив загальні правила поведінки сторін у договорі, зокрема, добросовісність.

Добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Суд вважає за необхідне застосувати у цій справі доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.

Очевидно, що поведінка відповідача ОСОБА_1 . , який з 2013 року (після укладення договору оренди із позивачем) регулярно отримував від позивача гроші та сільськогосподарську продукцію в рахунок орендної плати, що передбачено лише договором 2012 року, тим самим погоджувався з умовами договору оренди земельної ділянки від 25 січня 2012 року, ніяких дій щодо ініціювання розірвання договору не вчиняв, не оспорював у передбачений законом спосіб цей договір в суді під час розгляду теперішньої справи, тому укладення ним у липні 2018 року договору із другим відповідачем ПП Владар суперечить його попередній поведінці (отриманню плати за користування земельною ділянкою) і є недобросовісною.

Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, в тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, а відповідно до статті 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.

З системного аналізу частини 5 статті 126 Земельного кодексу України вбачається, що неможливо передати в користування земельну ділянку без припинення права попереднього користувача, в тому числі і орендаря.

Колегія суддів приходить до висновку, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону, який спрямований на забезпечення та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача, як орендаря.

Враховуючи наведене, вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України та те, що оспорюваний договір оренди землі від 30 липня 2018 року підписаний і зареєстрований у Державному реєстрі до закінчення строку дії договору оренди землі із позивачем, порушене право позивача на володіння і користування орендованої ним за чинним договором оренди земельною ділянкою, що був укладений раніше, підлягає захисту шляхом визнання основного договору недійсним.

Відповідно вимог до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Оскільки оскарження позивачем рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з відповідачем ПП Владар , яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки, і вказана реєстрація є похідною від оспорюваного договору, який визначається судом недійсним, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Наведена невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рушення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем за подання позовної заяви в суді першої інстанції було сплачено 3524,00 грн. (дві вимоги немайнового характеру) і за подачу апеляційної скарги 5286,00 грн., то з відповідачів на користь позивача ПП Агро Дар 2010 належить до стягнення 3524,00 + 5286,00 грн. = 8810,00 грн. : 2 = 4405 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Агро Дар 2010 задовольнити.

Рішення Кремінського районного суду Луганської області від 25 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Приватного підприємства Агро Дар 2010 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства Владар , третя особа приватний нотаріус Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміров Ельдар Акперович про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі від 30 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Владар .

Скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 2556 від 07 серпня 2018 року, кадастровий номер 4421682600:03:003:0032, укладеного між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Приватним підприємством Владар , зареєстрований приватним нотаріусом Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдаміровим Ельдаром Акперовичем.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та Приватного підприємства Владар (місцезнаходження: 92930, Луганська обл., Кремінський р-н, с. Булгаківка, вул. Центральна, буд. 26 в , код в ЄДРПОУ 32973982) на користь Приватного підприємства Агро Дар 2010 (місцезнаходження: 92941, Луганська обл., Кремінський р-н, с. Михайлівка, вул. Центральна, 62, код в ЄДРПОУ 37021560) судовий збір по 4405 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови - 13 вересня 2019 року.

Головуючий

Судді: