Ухвала

від 12.09.2019 по справі 640/11896/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/1562/19 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 640/11896/19 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

адвоката - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ 2000» на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2019 року,якою частковозадоволено клопотаннястаршого слідчоговідділу розслідуванняособливо важливихсправ тазлочинів,учинених організованимигрупами,злочинними організаціями,СУ ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_7 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №12019220000000877від 08.06.2019року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.191КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2019 року частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами, злочинними організаціями СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12019220000000877 від 08.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Накладено арешт на майно грошові кошти в сумі 2 690 000 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «ТРАСТ 2000», код ЄДРПОУ 40141856, номер НОМЕР_1 , відкритий в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» код банку 380269, розташованому за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1Д.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, адвокат ОСОБА_8 , в інтересах ТОВ «ТРАСТ 2000»звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначила, що ухвала винесена без обґрунтування мотивів прийняття такого рішення. Вказала, що на даний час договір поставки №0806-113 від 08.06.2018 р є чинним станом на сьогодні, рішення про визнання такого договору недійсним відсутнє. За вказаним договором було здійснено поставку дизпалива та газу ТОВ «Будівельна група «СІОН». Загальна вартість поставленого товару складає 2689999, 86 грн. Саме з оплатою поставленого 24.05.2019 року та 28.05.2019 року товару, згідно вказаного договору поставки, відповідних товарно-транспортних накладних, ТОВ «Будівельна група «СІОН» здійснено 29.05.2019 перерахування на рахунок ТОВ «ТРАСТ 2000» грошових коштів у розмірі 2000 000, згідно платіжного доручення №155 від 29.05.2019 та 690000 грн., згідно платіжного доручення №160 від 29.05.2019. Виконання договору поставки, походження товару, що поставлявся було підтверджено та обґрунтовує дійсність правочину, за яким ТОВ «ТРАСТ 2000» отримано грошові кошти. Перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ «ТРАСТ 2000» не носять характер обготівкування та викрадення, як зазначено в ухвалі від 22.07.2019, а є результатом господарських операцій з постачання товару. Вважає посилання в ухвалі на висновок аналітичного дослідження, як на доказ по справі, спірним. Також вважає спірною кваліфікацію, за якою ведеться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки є незрозумілим, який склад кримінального правопорушення розслідується в рамках даного кримінального провадження. В ухвалі також не зазначено наявності ознак фіктивності компаній та обставин, внаслідок яких виконувались операції з перерахування коштів, з рахунків компанії ТОВ «Шеньчжень констракшн Україна», що призвело до неправомірності арешту майна. Слідчим суддею не було досліджено наявність обґрунтованої підозри, вчинення суспільно небезпечного діяння, та розумність та співрозмірність обмеження права власності завданнями кримінального провадження.

Вислухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_6 , перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судова колегія вважає можливим поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки доводи заяви про пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин не спростовані матеріалами справи.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні слідчого відділу СУ ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12019220000000877 від 08.06.2019 року, розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

17.07.2019старший слідчийуправління ОСОБА_7 звернулась доКиївського районногосуду м.Харкова зклопотанням про арешт майнав рамкахкримінального провадження№12019220000000877від 08.06.2019р.В обґрунтуванняклопотання слідчимзазначено,що досудовимрозслідуванням встановлено,що 29.05.2019року посадовіособи ТОВ«Шеньчжень констракшнУкраїна»,код ЄДРПОУ42949665,а такожневстановлені особишляхом зловживанняслужбовим становищемзаволоділи коштамизазначеного підприємствавнесеного дойого статутногокапіталу таякі зберігалисяна підприємстварахунку вАТ «Укрсиббанк»номер НОМЕР_2 ,в загальнійсумі 9738628,59грн.шляхом їхперерахування безнаявних длятого законнихпідстав,з використаннямвикраденого ключадоступу досистеми «Інтернет-банкінг»підприємства,на рахункинаступних підприємствз ознакамифіктивності:29.05.2019на рахунокТОВ «Будівельнакомпанія Сіон»,код ЄДРПОУ41380617,відкритий вфілії «Київсіті»АТ КБ«Приватбанк» номер НОМЕР_3 ,код банку380775перераховані 4713800грн.,з призначеннямплатежу «виконаннябудівельних робітз матеріаломзгідно рахунку»;29.05.2019на рахунокТОВ «Бітконт»,код ЄДРПОУ41305655,відкритий вАТ «Сбербанк»,код банку320627,номер НОМЕР_4 ,перераховані грошовікошти всумі 3513811,00грн.,з призначеннямплатежу «сплатаза матеріализгідно договору»;29.05.2019на рахунокТОВ «Спецтранссервіс»,код ЄДРПОУ31626517,відкритий вбанку АТ«Райффайзен банкАваль» ум.Києві,код банку380805,номер НОМЕР_5 ,перераховані грошовікошти всумі 1494000грн.,з призначеннямплатежу «заскраплений газ».Згідно реєстру руху грошових коштів ТОВ «Будівельна компанія Сіон», код ЄДРПОУ 41380617, відкритого в філії «Київсіті» АТ КБ «Приватбанк» номер НОМЕР_3 , встановлено, що в день надходження на рахунок ТОВ «Сіон» грошових коштів від ТОВ «Шеньчжень констракшн Україна», код ЄДРПОУ 42949665, вказані грошові кошти з метою подальшого обготівкування та викрадення, були перераховані на розрахункові рахунки низки суб`єктів господарської діяльності, у тому числі ТОВ «ТРАСТ 2000», код ЄДРПОУ 40141856, на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Столичні філії ПАТ КБ «Приватбанк» код банку 380269, які були перераховані двома транзакціями сумами 2 000 000 та 690 000 гривень. Слідчий вважає, що вказані грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «ТРАСТ 2000», код ЄДРПОУ 40141856 відповідають критеріям статті 98 КПК України та є речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому з метою забезпечення збереження речових доказів просив застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2019 року клопотання слідчого задоволено частково. Накладено арешт на майно грошові кошти в сумі 2 690 000 гривень на розрахунковий рахунок ТОВ «ТРАСТ 2000», код ЄДРПОУ 40141856, номер НОМЕР_1 , відкритий в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» код банку 380269, розташованому за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1Д.

Приймаючи рішення про накладення арешту на майно, вилучене в ході огляду місця події, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що слідчим доведено наявність вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України, вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, є підстави вважати, що це майно є доказом злочину, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Слідчий довів наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч.1 ст.170 КПК України, а тому з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, прийшов к висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на вказане майно.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Грошові кошти в сумі 2 690 000 гривень, розрахунковий рахунок ТОВ «ТРАСТ 2000», код ЄДРПОУ 40141856, номер НОМЕР_1 , відкритий в Столичній філії ПАТ КБ «Приватбанк» код банку 380269, розташованому за адресою: м. Київ вул. Грушевського, 1Д підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.

Судова колегія враховує, що вказаний захід забезпечення майна є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власник має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту майна не ґрунтуються на матеріалах справи. Щодо питання про кваліфікацію,за якоюведеться досудоверозслідування уданому кримінальномупровадженні іпосилання нащодо недослідженнянаявності обгрунтованоїпідозри вчиненнясуспільно-небезпечногодіяння,то наданому етапіпровадження слідчийсуддя невправі вирішувативказані питання,які повиненвирішувати судпід часрозгляду кримінальногопровадження посуті,зокрема оцінюватидокази зточки зоруїх достатностіта допустимостідля визнанняособи винуватоючи невинуватоюу вчиненнікримінальних правопорушеньта пред`явленняпідозри.Слідчий суддяна підставірозумної оцінкисукупності отриманихдоказів визначаєлише,чи можемайно бутипредметом,доказом злочину,засобом чизнаряддям йоговчинення,або воно набутезлочинним шляхомчи єдоходів відвчиненого злочинуабо зарахунок доходіввід вчиненогозлочину тачи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «ТРАСТ 2000» не має відношення до кримінального провадження, не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги. Правомірність надходження грошових коштів наразі перевіряється слідчим.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.173 КПК України і підстав для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта, на думку колегії суддів, немає.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 404, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАСТ 2000» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2019 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді