ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2675/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
за участю представників учасників справи:
Прокурор - Коломійчук І.О.
від ГУ Держгеокадастру в Одеській області - Яковлєв А.В.
арбітражний керуючий - Колмикова Т.О.
від ДП "ДГ ім.О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України" - адвокат Цимбалюк С.Ю.
від ТОВ СК"Петроліум" - Цимбалюк С.Ю.
від ОСОБА_2 - адвокат Форманюк О.М.
від Щербанської сільської ради Роздільнянського району - адвокат Скорохватова Н.Є.
від Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Волков Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019
у справі №916/2675/15
за заявою Госпрозрахункового науково-технічного об`єднання "Іскра"
до Державного підприємства "Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП ДГ імені О.В. Суворова), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.01.2016 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2016 р. припинено процедуру розпорядження майном боржника, введено процедуру санації боржника, призначено керуючим санацією ДП ДГ імені О.В. Суворова Пономаренка Олега Віталійовича, визначено, що розпорядник майна Вудуд Гаррі Ігорович продовжує виконувати свої обов`язки протягом проведення керуючим санацією - керівником боржника процедури санації боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.08.2016 р. затверджено план санації боржника, встановлено строк виконання плану санації ДП ДГ імені О.В . Суворова до п`ятнадцяти місяців, продовжено строк процедури санації та повноважень керуючого санацією ДП ДГ імені О.В. Суворова Пономаренка О.В., продовжено строк виконання повноважень розпорядника майна ДП ДГ імені О.В. Суворова арбітражного керуючого Вудуд Гаррі Ігоровича.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.12.2017 р. припинено повноваження розпорядника майна ДП ДГ імені О.В. Суворова арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Колмикову Тетяну Олександрівну.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2018 р. припинено повноваження керуючого санацією Боржника Пономаренка О.В. та призначено керуючим санацією Боржника Акопджаняна Р.Д.
25.07.2017 р. розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Вудудом Г.І. в межах справи про банкрутство №916/2675/15 подано заяву про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю, яка ухвалою господарського суду Одеської області від 25.07.2017 р. була задоволена.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. ухвалу господарського суду Одеської області 25.07.2017 р. скасовано, відмовлено у задоволенні заяви розпорядника майна Боржника арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю.
Постановою Верховного Суду від 12.04.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 25.07.2017 р. скасовано та справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
21.11.2017 р. керуючим санацією Пономаренко О.В. подано позовну заяву в якій останній, з урахуванням заяви про збільшення вимог просив:
- визнати за боржником право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення;
- визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" та накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування";
- скасувати реєстрацію права постійного користування ТОВ "Надія та взаємодопомога" земельними ділянками;
- скасувати реєстрацію права постійного користування ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів" земельними ділянками;
- скасувати реєстрацію права власності фізичних осіб на земельні ділянки.
05.03.2019 р. керуючим санацією Акопджаняном Р.Д. подано заяву про об`єднання вимог заяви від 24.07.2017 р. і заяви від 21.11.2017 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 р. заяву керуючого санацією Акопджаняна Р.Д. про визнання права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування державної реєстрації речових прав задоволено, визнано за боржником право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, визнано недійсними та скасовано накази Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою" (реквізити визначено в ухвалі), визнано недійсними та скасовано накази Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" (реквізити визначено в ухвалі), скасовано записи про державну реєстрацію права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія та взаємодопомога" земельними ділянками (реквізити визначено в ухвалі), скасовано записи про державну реєстрацію права постійного користування ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів" земельними ділянками (реквізити визначено в ухвалі), скасовано записи про державну реєстрацію права власності фізичних осіб на земельні ділянки (найменування та реквізити визначено в ухвалі).
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції посилаючись на наявні в матеріалах справи докази зазначив, що ДП ДГ імені О. В . Суворова належить права постійного користування земельними ділянками загальною площею 6499,68 га. Разом з тим, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не визнає такого права боржника і вчиняє дії спрямовані на надання спірних земельних ділянок у власність або постійне користування іншим особам.
Так, судом першої інстанції відзначено, що наказами Головного управління Держгеокадастру в Одеській області було надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування юридичним та фізичним особам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Посилаючись на висновок ТОВ "Регіональна землевпорядна компанія" від 19.02.2019 р. суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані накази Головного управління Держгеокадастру в Одеській області стосувалися земельних ділянок в межах земельного масиву ДП ДГ імені О.В. Суворова на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, що належить ДП "ДГ імені О.В. Суворова ІСГП НААН" на праві постійного користування.
Пославшись на приписи ст.ст. 116, 122, 152 Земельного кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області могло розпорядитися спірними земельними ділянками виключно після припинення у встановленому законом порядку права постійного користування боржника. Проте, за твердженням місцевого господарського суду, право постійного користування ДП ДГ імені О.В. Суворова на спірні земельні ділянки на момент прийняття спірних наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області припинено не було, земельні ділянки у користувача не вилучалися та фактично перебували у постійному користуванні.
Таким чином, Господарський суд Одеської області дійшов висновку, що оспорювані накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області порушують права ДП ДГ імені О.В. Суворова і підлягають визнанню недійсними та скасуванню.
Крім того, судом першої інстанції встановлено обставини щодо державної реєстрації речових прав на підставі спірних наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області на спірні земельні ділянки за юридичними та фізичними особами.
За твердженням суду першої інстанції, визнання недійсними та скасування спірних наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області відновить порушені права ДП ДГ імені О.В. Суворова лише за умови усунення всіх породжених ними правових наслідків, зокрема, скасування державної реєстрації відповідних речових прав, проведеної на підставі цих наказів. Оскільки вимоги про скасування державної реєстрації відповідних прав заявлено боржником як похідні від основного спору щодо прав на спірні земельні ділянки, такі вимоги, на переконання місцевого господарського суду, також підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції також пославшись на приписи ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 392, 396 ЦК України зазначив, що ГУ Держгеокадастру в Одеській області не визнається право користування ДП ДГ імені О.В. Суворова спірними земельними ділянками. Так протягом здійснення провадження у справі про банкрутство ГУ Держгеокадастру в Одеській області продовжує вчиняти дії, спрямовані на надання земельних ділянок у власність та користування іншим особам, не сприяючи боржнику в оформленні його прав відповідно до зміненого законодавства. З огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги про визнання за ДП ДГ імені О.В. Суворова права користування спірними земельними ділянками.
Судом першої інстанції зазначено, що таке визнання не є підставою для первісного виникнення відповідного права, а підтверджує вже набуте право боржника, яке оспорюється (не визнається) іншими особами.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся ОСОБА_2 з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 року у справі №916/2675/15 та відмовити керуючому санацією боржника у задоволенні заяв повністю.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала прийнята без дослідження всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні заяви з наступних підстав.
Так апелянт вважає, що приймаючи рішення про задоволення заяви суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду викладених у постанові від 12.04.2018 у даній справи та фактично самоусунувся від дослідження доказів у справі, що призвело до прийняття помилкового рішення щодо визнання права користування спірними земельними ділянками за боржником.
За твердженням апелянта, суд першої інстанції не прийняв до уваги інформацію Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області викладену в листі від 22.04.2019 року щодо відсутності в Державному фонді документації землеустрою технічної документації щодо складання документів, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою ДП ДГ імені О.В. Суворова.
Відсутні в матеріалах справи, як стверджує скаржник, й докази того, що спірна земельна ділянка колись надавалась у встановленому законом порядку у постійне користування або оренду Українській Академії аграрних наук або Національній академії аграрних наук.
Також, апелянт не згоден з висновками суду першої інстанції, що системний аналіз Статуту Української Академії аграрних наук України свідчить про те, що державним підприємствам, які входять у структуру управління Академії, зокрема і ДП ДГ імені О .В . Суворова, передані в постійне користування земельні ділянки, оскільки по-перше право постійного користування земельною ділянкою ніколи не підтверджувалось статутом підприємства, по-друге державного акту на право постійного користування або договору оренди земельної ділянки у Українській Академії аграрних наук ніколи не було.
Як стверджує апелянт, ДП ДГ імені О.В. Суворова було створене Наказом Міністерства сільського господарства України від 24.04.1987 року та нічого спільного з юридичними особами, які з 1944 року займали ці земельні ділянки не мало.
Крім того, як відзначає апелянт, діюче ДП ДГ імені О.В. Суворова отримало від Одеської державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук України лише частину майна, майнових прав і зобов`язань реорганізованої станції. Майно, яке ДП ДГ імені О.В. Суворова отримало під час свого створення від засновника - Української Академії аграрних наук, підприємство отримало лише у господарське відання у відповідності до п.4.3 Статуту.
Оскільки органом управління ДП ДГ імені О.В. Суворова є Українська академії аграрних наук України, то лише до її виключних повноважень належить вирішення земельних питань щодо володіння та користування спірними земельними ділянками, а тому, як вважає апелянт, ДП ДГ імені О.В. Суворова не може бути заявником у справі і вирішення земельних питань належить виключно до нині діючої Національної академії аграрних наук України.
Безпідставним вважає апелянт й посилання суду першої інстанції на передачу Українській академії аграрних наук України Державою у безстрокове безоплатне користування і володіння спірних земельних ділянок на підставі Статуту Академії. На думку апелянта, мова йде лише про належним чином оформлені земельні ділянки, вилучення яких заборонено.
Саме за відсутності права власності, на думку апелянта, ДП ДГ імені О.В. Суворова почало процедуру належного оформлення самовільно зайнятої земельної ділянки, і лише після того, як частина цих земель була у встановленому законом порядку передана громадянам.
Документи, на які заявник посилається як на докази наявності права постійного користування земельною ділянкою, у т.ч., але не виключено, звернення заявника до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку апелянта, лише підтверджує відсутність права користування спірною земельною ділянкою та належним чином оформленого права.
Апелянт відзначає, що ним надано до матеріалів справи листи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, яке повідомило суд про відсутність погодженої документації із землеустрою, а саме технічної документації, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою ДП ДГ імені О.В. Суворова.
Таким чином, скаржник вважає, що заявником не надано належних доказів на підтвердження права постійного користування або права власності на спірну земельну ділянку, що свідчить про тривале самовільне використання земельної ділянки боржником.
За твердженням скаржника, факт користування боржником спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів не породжує виникнення права постійного користування, а діючим законодавством України не передбачено можливість суду замість Головного управління Держгеокадастру в Одеській області розпоряджуватись земельними ділянками.
Також, як вважає апелянт, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин вимоги ст. 392, 396 ЦК України, оскільки ні державне підприємство, ні його засновник ніколи не були власниками земельної ділянки і вона ніколи не належала Українській академії аграрних наук України. Спірна земельна ділянка є державною, але її частина у встановленому законом порядку передана для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2019 відкрито провадження у справі №916/2675/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 призначено справу до розгляду на 06.08.2019.
Також Південно-західним апеляційним господарським судом отримано апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якій останнє просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 у справі №916/2675/15 скасувати та у задоволенні заяви керуючого санацією Акопджаняна Р.Д. відмовити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого ухвалено неправильне рішення з огляду на наступне.
Так посилаючись на приписи законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин апелянт зазначає, що Радгосп ім. Суворова користувався спірною земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що виключає можливість її належного отримання ДП ДГ імені О.В. Суворова як правонаступника.
Апелянт наголошує, що у ДП ДГ імені О.В. Суворова відсутні належні підтверджуючі документи права землекористування на спірну земельну ділянку, отже останній позбавлений права вимагати його захисту.
Також, за твердженням апелянта, у всіх документах, на які посилається суд першої інстанції, як на правовстановлюючі документи ДП ДГ імені О.В. Суворова, вказані різна площа земель. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вірною є площа, яка вказана у технічній документації, яка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не є затвердженою, а отже не породжує жодних юридичних наслідків.
Щодо технічної документації 2011 року апелянт посилаючись на приписи ст. 30 Закону України Про землеустрій та ст. 186-1 Земельного Кодексу України зазначає, що із наданої документації вбачається, що її не було погоджено територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а отже фактично спеціалістами було проведено співставлення із документацією, яку не було затверджено у встановленому порядку. До того ж, за твердженням апелянта, , технічну документацію не було погоджено та не внесено до Державного земельного кадастру, а отже посилання на неї є безпідставним.
Безпідставним, як вважає апелянт, є також посилання суду на висновок ТОВ Регіональна землевпорядна компанія від 19.02.2019, оскільки його було розроблено на підставі неналежних та недостовірних доказів та складено з порушенням вимог Закону України Про землеустрій , у зв`язку із чим останній не може братись судом до уваги.
Скаржник також наголошує, що судом першої інстанції було порушено правила об`єднання заявлених вимог. Так за твердженням апелянта, розпорядником майна у 2017 році в межах даної справи про банкрутство подано заяву про встановлення права постійного користування та заяву про визнання недійсними та скасування наказів. У 2019 році керуючим санацією подано заяву про об`єднання вказаних заяв для її розгляду в межах справи про банкрутство ДП ДГ ім. О.В. Суворова . Втім, як вважає апелянт, означені заяви не пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. Вимоги у справі про визнання недійсними наказів та за заявою про встановлення факту не є похідними, та жодним чином не пов`язані. Також, у вказаних справах є різними, предмет та підстави позову, а отже вони не можуть бути об`єднанні в одному провадженні. До того ж, як наголошує скаржник, з часу відкриття справи про банкрутство до подання вказаної заяви минуло понад 2 роки.
Враховуючи викладене скаржник вважає, що підстави для об`єднання вимог позовної заяви про визнання недійсними та скасування наказів із заявою про визнання права постійного користування за набувальною давністю - відсутні.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.07.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2675/15 за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019, об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в одне апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру в Одеській області призначено до сумісного розгляду з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на 06.08.2019 р.
29.07.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив арбітражного керуючого Акопджанян Р.В . на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що апелянтом не наведено жодного доводу та заперечення щодо визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру, скасування реєстрації права постійного користування та права власності на спірні земельні ділянки, та не надана оцінка застосування судом норм процесуального та матеріального права при вирішення спору саме щодо цих вимог заяви.
До того ж, як вважає арбітражний керуючий, доводи апелянта зводяться до невірного тлумачення та застосування висновків Верховного Суду.
Посилаючись на наявні матеріали справи, арбітражний керуючий зазначає, що доводи апелянта про відсутність у боржника права користування спірними земельними ділянками є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Натомість суд першої інстанції вірно встановив усі обставини справи та правильно оцінив зібрані у справі докази на підтвердження наявності у боржника права постійного користування.
Вважає арбітражний керуючий безпідставними й доводи апелянта з приводу самовільного використання боржником спірної земельної ділянки, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та нормам законодавства.
15.08.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив арбітражного керуючого Акопджанян Р.В. на апеляційну скаргу Держгеокадастру в Одеській області.
Свої заперечення арбітражний керуючий обгурн6товує тим, що доводи апелянта направлені лише на перегляд обставин, які вже досліджувалися судами попередніх інстанцій та оцінка яким вже надавалася Верховним Судом, що є неприпустимим та призводить до порушення принципу правової визначеності.
З приводу заперечень апелянта щодо Технічної документації арбітражний керуючий зазначає, що технічна документація із землеустрою від 2011 року щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки боржника була погоджена усіма відповідними органами, у відповідності до положень земельного законодавства, що діяло на момент її створення та погодження, в тому числі і з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин - Держкомземом у Роздільнянському районі Одеської області (правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Одеській області), а тому суд правомірно посилався на неї при винесені оскаржуваної ухвали та визначені площі спірних земельних, що належать боржнику на праві постійного користування.
Щодо заперечень апелянта з приводу об`єднання судом першої інстанції заяв, арбітражний керуючий зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив, що спільний розгляд вимог об`єднаної заяви є доцільним, виходячи з міркувань одночасного вирішення всіх спірних питань щодо права постійного користування боржником спірною земельною ділянкою за участю всіх осіб, які таке право не визнають, та запобігання виникненню суперечливих висновків судів стосовно аналогічних правовідносин щодо одного земельного масиву.
У судовому засіданні від 06.09.2019 представник ОСОБА_7 підтримав вимоги за своєю апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні, а також підтримав апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Представник ГУ Держгеокадастру в Одеській області підтримав свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу ОСОБА_7
Представник Щербанської сільської ради Роздільнянського району підтримав апеляційні скарги.
Представники ДП ДГ імені О.В. Суворова, ТОВ СК"Петроліум", Головного територіального управління юстиції в Одеській області, арбітражний керуючий та прокурор надали пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційними скаргами, просять залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 ст. 35 ГПК України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
Як свідчать наявні матеріали справи, 25.07.2017 арбітражний керуючий Вудуд Г.І. звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою, у межах справи про банкрутство №916/2675/15, яка перебувала в провадження судді Лепехи Г.А., про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю. Означена заява зареєстрована за №3-915/17 (т. 7, а.с. 34).
За результатами розгляду вказаної заяви ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.07.2017 р. (суддя Лепеха Г.А.) заяву арбітражного керуючого задоволено (т.7, а.с. 104-109).
В подальшому постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. ухвалу господарського суду Одеської області 25.07.2017 р. скасовано, відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю (т.8, а.с. 18-30).
Постановою Верховного Суду від 12.04.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 р. та ухвалу господарського суду Одеської області від 25.07.2017 р. скасовано та справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області (т.11, а.с. 223-236).
У відповідності до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2018 заяву №3-915/17 про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю розподілено на розгляд судді Лепехи Г.А. (т.12, а.с. 83).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2018 (суддя Лепеха Г.А.) призначено справу до розгляду, з посиланням на постанову Верховного суду від 12.04.2018 р. у даній справі (т.12, а.с. 87-88).
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У справі "Газета "Україна-центр" проти України" Європейський суд з прав людини вказав: "п. 28. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. п. 31. У контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною".
В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на скасування судами як апеляційної так й касаційної інстанції ухвали Господарського суду Одеської області від 25.07.2017 р. та направлення справи у скасованій частині (стосується саме заяви арбітражного керуючого про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю), на новий розгляд до господарського суду Одеської області, суддя Лепеха Г.А., з огляду на приписи ч.1 ст. 36 ГПК України не міг розглядати означену заяву та повинен був заявити самовідвід, що прямо передбачено ч.2 ст. 35 ГПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За приписами ч. ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у справі.
Колегія суддів вважає, що вимоги об`єднаної заяви мають бути розглянуті в межах провадження у справі №916/2675/15 про банкрутство ДП ДГ імені О.В. Суворова, з огляду на наступне.
За приписами п.1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів, у тому числі стосовно майна (майнових прав) боржника, є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 521/11503/15-ц, постанові від 19 червня 2019 року у справі № 740/5146/17.
Згідно з ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
З урахуванням наведених законодавчих приписів та враховуючи те, що предметом спору в заявах від 24.07.2017 про встановлення права постійного користування земельною ділянкою та від 21.11.2017 про скасування наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області є спільні та однорідні права і обов`язки учасників справи, які виникли з однієї підстави, судова колегія вважає, що об`єднання таких вимог та їх сумісний розгляд є доцільним та узгоджується із приписами ст. 173 ГПК України з огляду на те, що вимоги заявлені в інтересах однієї особи, а саме боржника, та пов`язані підставами виникнення та поданими доказами, фактично спрямовані на вирішення одного спору щодо права постійного користування боржником спірною земельною ділянкою.
Колегією суддів не приймаються до уваги заперечення ГУ Держгеокадастру в Одеській області з приводу того, що з часу відкриття провадження у справі про банкрутство минуло понад 2 роки, з посиланням на приписи ч. 3 ст. 173 ГПК України, оскільки оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області приймалися протягом 2016-2017 років, і пред`явлення вимог про їх скасування в даній справі пов`язане саме з часом їх прийняття та часом, коли боржнику фактично стало відомо про їх прийняття, що об`єктивно не могло мати місце на стадії порушення провадження у справі про банкрутство боржника у 2015 році та під час розгляду судом заяви поданої арбітражним керуючим Вудуд Г.І. у липні 2017.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, у липні 2017 арбітражний керуючий Вудуд Г.І. звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про встановлення права постійного користування земельними ділянками за набувальною давністю в якій просив визнати право постійного користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, якими добросовісно, відкрито та безперервно понад п`ятнадцять років користується ДП ДГ імені О.В. Суворова у межах, встановлених координат, включаючи ділянки із встановленими кадастровими номерами.
В обґрунтування заяви, арбітражний керуючий посилаючись на приписи ст. 344 ЦК України та ст.ст. 119, 158 ЗК України зазначив, що боржник добросовісно, відкрито та безперервно користується земельною ділянкою у межах Щербанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області сільськогосподарського призначення, загальною площею 7160 га, з них пашні - 6431 га. Боржник, у відповідності до приписів ст.ст. 24, 92, 123 Земельного кодексу України звертався до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з наданням дозволу на розроблення проекту землеустрою, проте отримав лише формальні відписки, які на думку заявника свідчать про небажання державного органу з земельних відносин дозволити боржнику впорядкувати документи на користування земельними ділянками.
В подальшому арбітражний керуючий Пономаренко О.В. звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою в якій просив визнати недійсними та скасувати накази Держгеокадастру в Одеській області "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою", визнати недійсними та скасувати накази Держгеокадастру в Одеській області "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування", скасувати реєстрацію права постійного користування ТОВ "Надія та взаємодопомога" земельними ділянками, витребувати із незаконного володіння ТОВ "Надія та взаємодопомога" земельні ділянки, скасувати реєстрацію права постійного користування ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів" земельними ділянками та витребувати із незаконного володіння ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів" земельні ділянки.
За твердження арбітражного керуючого, боржник на законних підставах користується земельними ділянками у межах Щербанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, жодних рішення щодо вилучення цих земель уповноваженими та те органами не приймалося, а тому ГУ Держгеокадастру в Одеській області, з урахуванням приписів ст. 116 ЗК України, могло розпорядитися земельними ділянками виключно після припинення у встановленому законом порядку права постійного користування ДП ДГ імені О.В. Суворова. З огляду на що заявник вважає, що накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області видані у порушення вимог чинного законодавства та підлягають визнанню недійсними.
05.03.2019 р. арбітражним керуючим Акопджаняном Р.Д. подано до суду першої інстанції заяву про об`єднання вимог заяви від 24.07.2017 р. про встановлення права постійного користування земельною ділянкою і заяви від 21.11.2017 р. про скасування наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння у спільній розгляд в рамках справи №916/2675/15.
У березні 2019 арбітражний керуючий Акопджанян Р.Д. звернувся до суду першої інстанції з заявою про збільшення розміру вимог та залучення до участі в справі співвідповідачів в якій просив залучити до участі у справі у якості співвідповідачів фізичних осіб, збільшити позовні вимоги та викласти їх у наступній редакції: визнати за боржником право користування земельними ділянками, визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області, скасувати реєстрацію права постійного користування земельними ділянками та скасувати реєстрацію права власності на земельні ділянки.
В обґрунтування вказаної заяви арбітражний керуючий зазначив, що після відкриття провадження за заявою боржника щодо визнання права постійного користування земельною ділянкою, ГУ Держгеокадастру в Одеській області вчиняються дії щодо передачі та оформлення за фізичним особам права власності на земельні ділянки, які знаходиться у користуванні боржника. Отже, як вважає заявник, ГУ Держгеокадастру в Одеській області було протиправно та незаконного вилучено земельні ділянки, що належать на праві постійного користування ДП ДГ імені О.В. Суворова.
Розглянувши заявлені ДП ДГ імені О.В. Суворова вимоги колегія суддів дійшла наступних висновків.
За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкованого у суб`єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Перший протокол до Конвенції ратифікований Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і з огляду на положення частини 1 статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", рішення від 21.02.1986 у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства") положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання правомірним втручання у право на мирне володіння майном; третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правила стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.
Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За правилами статей 4, 5 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства, яке охоплює цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Отже, виходячи із положень як національного законодавства, так і зі змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції, захисту підлягає наявне законне порушене право особи, яка звернулася за таким захистом до суду.
У відповідності до приписів ст. 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. До таких об`єктів належать, зокрема, земельні ділянки.
Частиною 3 ст. 41 Конституції України визначено, що громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
У Рішенні Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.
Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, зокрема, обов`язковість державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб тощо.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації.
Використання терміна "набувають", що означає "ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь", після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення. Тому підстав визнавати статтю 92 Кодексу неконституційною немає.
Згідно приписів ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Згідно з ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2).
Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
У відповідності до приписів ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина 1 статті 125 Земельного кодексу України).
У вищевказаному Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 також наголошено, що суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг:
- право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинено лише з підстав, передбачених законодавством;
- права та обов`язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);
- постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати;
- земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення безоплатно з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою; оплаті має підлягати лише виготовлення технічної документації на земельну ділянку, що здійснюється на договірних засадах із уповноваженою землевпорядною організацією.
Рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих "Про відвід землі в постійне користування колгоспам на території Роздільнянського району Одеської області (Народний комісаріат шляхів сполучення) від 15.09.1944 створено два постійно діючих колгоспи, яким, для цілей сільськогосподарського використання, передано землі загальною площею 12251 га.
Так, відповідно до виписки із Державної землекадастрової книги за 01.11.1960 - 01.11.1961, відгодівельне господарство імені Суворова (правонаступником якого є боржник) користувалось земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7434 га., з них пашні - 6540 га. Виписка зберігається в Державному архіві Одеської області: Фонд № Р-5548; Опис №1; Справа №1544; Аркуш №30об31.
Користування спірними земельними ділянками також підтверджується Звітами землекористування за 1981, 1982, 1987, 1988, 1990, 1994, 1995, 1996 роки, які зберігаються в Архівному відділі Роздільнянської районної державної адміністрації: Фонд №Р-92; Опис №1; Справа №№47,51,71,73,80,96,99,102; Розробною відомістю до звіту по розподілу земель по угіддях станом на 01.11.1958.
Згідно з випискою із рішення 13-ї сесії Щербанської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області від 31.01.1994 р. у відповідності до Земельного кодексу України та згідно з Указами Президента України всі землі, які знаходяться на території сільської ради передано в ведення Щербанськогої сільської ради.
На підставі акту звірки фактичної наявності земель від 23.08.1992 р. рада вирішила передати у користування досвідченому господарству імені Суворова науково-виробничого об`єднання Еліта Української академії аграрних наук землі, всього 7225 Га, в т.ч. сільгоспугіддя 7160 га, пашні 6431 га.
Наказом Міністерства сільського господарства України від 24.04.1987 №131, яким створено ДПДГ ім. О.В. Суворова, серед іншого, затверджено Склад сільськогосподарських угідь на 1987 по Колгоспу ім. Суворова - 8366 га.
Згідно з випискою з Державної землекадастрової книги Роздільнянського району Одеської області за 01.01.1992 про склад і якість земельних угідь по елітному насіннєвому радгоспу імені Суворова, боржник користувався земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 7807 га, з них пашні - 6457 га.
Довідками Держземагенства у Роздільнянському районі Одеської області від 22.01.2010 та 31.03.2013 та Щербанської сільської ради №41 від 12.02.2015 також підтверджується облік за ДПДГ ім. О.В. Суворова спірних сільськогосподарських земель.
Відповідно до Рішення 35-ї сесії V скликання Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області від 04.06.2010, Боржнику надано згоду на проведення робіт по інвентаризації земель в адміністративних межах Щербанської сільської ради з метою виготовлення Боржником акту постійного користування землею та формування земель запасу Щербанської сільської ради.
У 2011 році на замовлення ДП ДГ імені О.В. Суворова, ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблено технічну документацію із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки ДП "ДГ ім.О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України" для виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби та птиці на території Щербанської сільської ради Роздільнянського районну Одеської області.
У ході розроблення технічної документації, боржником були отримані висновок-погодження Технічної документації від Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, від відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, від відділу Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області; встановлені в натурі межі земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні Заявника (акт встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні ДП ДГ імені О.В. Суворова, які були підписані начальником відділу Держкомзему у Роздільнському районі (правонаступником якого є відділ Держгеокадастру в Роздільнянському районі) та головою Щербанської сільської ради; визначені координати зовнішніх меж земельних ділянок №1 - 6 ДП ДГ імені О.В. Суворова, загальною площею 6499,68 га, які графічно зображені на карті-схемі та окреслені на публічній кадастровій карті України.
Як вбачається із пояснювальної записки до Технічної документації, боржнику передані у постійне користування землі, загальною площею 6499,68 га, з них: сільськогосподарського призначення: сільськогосподарські угіддя, в тому числі: ріллі - 5694,47 га, перелог - 248,50 га, сади 62,87 га, пасовища - 106 га.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що розроблена Технічна документація у 2011 році була подана на затвердження комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою та боржником були отримані висновки про погодження Технічної документації від Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області; Відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області, а також Відділу Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Згідно з протоколом обстеження в натурі земель, що знаходяться в постійному користуванні ДП ДГ імені О.В. Суворова, комісія у складі, зокрема, начальника відділу Держкомзему у Роздільнянському районі Одеської області, встановила, що межі земельних ділянок ДП ДГ імені О.В. Суворова, а також межі земель, які входять до складу Щербанської сільської ради комісією встановлені і погоджені.
У відповідності до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Так скасовуючи постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 та ухвалу господарського суду Одеської області від 25.07.2017 у справі №916/2675/15 на направляючи у скасованій частині справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області, Верховний суд, пославшись на наявні у матеріалах справи докази та на ст.ст. 125, 126, 141 ЗК України у п. 29 постанови від 12.04.2018 зазначив, що беручи до уваги Рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 у справі N 5-рп/2005, а також встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість доводу касаційної скарги ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо того, що висновок суду апеляційної інстанцій про те, що ДП ДГ імені О. В. Суворова має право користування на законних підставах та фактично користується спірними земельними ділянками площею 6499, 68 га є таким, що не відповідає положенням ст. ст. 122, 123 ЗК України та іншим нормам Земельного Кодексу.
Фактичне користування спірними земельними ділянками не заперечувалося ГУ Держгеокадастру в Одеській області під час вчинення ДП ДГ імені О.В . Суворова дій щодо оформлення права постійного користування земельною ділянкою.
До того ж, як вбачається з наявних матеріалів справи, боржник неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру в Одеській області з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проте, листом від 22.09.2016 №8-15-0.63-14313/2-16 ГУ Держгеокадастру в Одеській області відмовлено боржнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з тих підстав, що у клопотання боржника не було зазначено цільове призначення земельної ділянки та на графічних матеріалах відсутній розмір земельної ділянки. Також у листі зазначено, що із клопотанням звернувся керуючий санацією ДП ДГ імені О.В. Суворова, який не наділений повноваженнями щодо такого звернення.
Також, листом від 28.10.2016 №8-15-0.6-15754/2-16 ГУ Держгеокадастру в Одеській області відмовлено боржнику у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельною ділянкою у зв`язку з тим, що у клопотанні цільове призначення земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 123 ЗК України, а також не враховано лист ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 22.09.2016 №8-15-0.63-14313/2-16 щодо повноважень керуючого санацією визначених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .
Судова колегія відзначає, що у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала позовна заява ДП ДГ імені О.В. Суворова до Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області про визнання недійсним розпорядження.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а-9000/0970/1570 від 18.05.2010 визнано протиправним та скасовано розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації Одеської області Про приведення у відповідність вимогам чинного законодавства користування ДП ДГ імені О.В. Суворова земельною ділянкою площею 7525 га, розташованою на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту) .
В означеному рішенні Одеський окружний адміністративний суд, на підставі наявних доказів, дійшов висновку, що ДП ДГ імені О.В. Суворова була передана в користування земельна ділянка загальною площею 7525 га без встановлення строку, а тому останнє є користувачем спірної земельної ділянки безстроково. Також, як відзначено судом, жодної підстави для припинення права користування ДП ДГ імені О.В. Суворова земельною ділянкою на момент прийняття оспорюваного розпорядження не було.
До того ж, в означеному рішенні суд посилаючись на постанову Презиції Верховної Ради Української РСР №1370-XII від 29.07.1991, статут ДП ДГ імені О.В. Суворова та приписи ст. 150 ЗК України зазначив, що землі передані у користування ДП ДГ імені О.В. Суворова відносяться до особливо цінних земель, а тому можуть бути вилучені лише зі згоди Президії Української академії аграрних наук за погодженням з Верховною Радою України або за рішенням Кабінету міністрів України.
Враховуючи те, що Роздільнянська районна державна адміністрація вирішила питання щодо передачі земельної ділянки у запас Щербанської сільської ради, яка знаходилася у постійному користуванні ДП ДГ імені О.В. Суворова з 1994 року, Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що оспорюване розпорядження підлягає скасуванню як протиправне.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження ОСОБА_2 з приводу самовільного використання ДП ДГ імені О.В. Суворова земельної ділянки з огляду на наступне.
За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Положеннями ст. 212 ЗК України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 21.01.2019 у справі №910/22093/17, Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №910/9259/17, від 20.03.2019 у справі №910/6186/17, від 19.06.2019 у справі №910/4055/18.
Так колегія суддів відзначає, що ДП ДГ імені О.В. Суворова дійсно використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що не заперечується самим боржником, проте означене не може свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки, оскільки, як вже було зазначено вище та узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у п. 29 постанови від 12.04.2018 у цій справі, боржник тривалий час фактично користується спірною земельною ділянкою.
До того ж, колегія суддів відзначає, що в наявних матеріалах справи містяться постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 26.10.2012 по справі №1524/4-39/12 року, від 23.11.2010 по справі №4-84/2010, та ухвала апеляційного суду Одеської області від 28.01.2011 по справі №4-84/2010.
Зі змісту означених рішень вбачається відсутність фактичних даних та правових підстав, які б свідчили про самовільне зайняття посадовими особами ДП ДГ імені О.В. Суворова спірних земельних ділянок.
До того ж, судами був зроблений правовий висновок про те, що використання земельної ділянки особою, яка не має державного акту на право власності на землю, не є самовільним зайняттям та самовільним використанням даної земельної ділянки.
Вирішуючи питання щодо заявлених вимог про визнання за боржником права користування земельними ділянками колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до п. б ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, серед іншого, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Частиною 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
За приписами п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, правовстановлюючим документом для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності є рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до п.п. 8 п. б ч. 1 ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Статтею 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено компетенцію сільських, селищних міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказане питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
Згідно з статтями 140, 143 і 144 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
З аналізу наведених норм матеріального права слід дійти висновку, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №496/2866/16-ц та Верховного Суду від 05.08.2019 у справі №920/691/18, від 09.04.2019 справі №916/1117/18.
Відтак, суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі.
Означене зумовлює відмову у задоволенні заяв в частині визнання за боржником права постійного користування спірною земельною діяльною.
Щодо заявлених вимог про визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області, скасування реєстрації права постійного користування та скасування реєстрації права власності колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст.21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За змістом частини 5 статті 116 цього Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 908/556/17, від 10.04.2018 у справі № 908/519/17, від 17.04.2018 у справі № 908/550/17, від 21.02.2018 у справі № 908/551/17, від 24.04.2018 у справі № 908/696/17, від 27.06.2018 у справі № 908/415/17.
Як встановлено вище, ДП ДГ імені О.В. Суворова фактично є користувачем спірної земельної ділянки та здійснює користування нею до теперішнього часу.
Відповідно до вимог частини 5 статті 116 ЗК та статті 19 Конституції України, ГУ Держгеокадастру в Одеській області могло розпорядитися спірною земельною ділянкою виключно після припинення у встановленому чинним законодавством порядку права користування ДП ДГ імені О.В. Суворова на неї.
Проте, матеріали справи свідчать, що право користування ДП ДГ імені О. В. Суворова на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку на момент видання ГУ Держгеокадастру в Одеській області спірних наказів припинено не було, земельна ділянка у користувача не вилучалася та як на час прийняття оспорюваних наказів, так й на теперішній час перебуває у користуванні боржника.
При цьому, як свідчать вищенаведені матеріали справи, ГУ Держгеокадастру в Одеській області під час прийняття оспорюваних наказів було обізнано про користування земельною ділянкою саме ДП ДГ імені О.В. Суворова.
Колегія суддів відзначає, що оспорюваними наказами, зокрема, ГУ Держгеокадастру надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування юридичним особам та у власність фізичним особам, земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту).
Між тим, у відповідності до висновку ТОВ "Регіональна землевпорядна компанія" від 19.02.2019 р. щодо визначення розташування земельних ділянок з кадастровими номерами переданих ГУ Держгеокадастру в Одеській області державної форми власності у постійне користування юридичним та фізичним особам, відносно земельних ділянок площею 6499,68 га сільськогосподарського призначення, що знаходяться у постійному (фактичному) користуванні ДП "Дослідне господарство ім. О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України" на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населеного пункту) встановлено, що 1) в межах земельного масиву ДП ДГ імені О.В. Суворова на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (земельна ділянка № 1 відповідно до Технічної документації із землеустрою, яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" в 2011 р. на підставі договору № 1063 від 15.06.2010р.) площею 3 627,70 га 100% розташовані земельні ділянки (кадастрові номерами визначені у висновку), 2) в межах земельного масиву ДП "ДГ імені О.В. Суворова ІСГП НААН" на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (земельна ділянка № 1 відповідно до Технічної документації із землеустрою, яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" в 2011 р. на підставі договору № 1063 від 15.06.2010р.) площею 3 627,70 га частково розташовані земельні ділянки (кадастрові номерами визначені у висновку), 3) в межах земельного масиву ДП ДГ імені О.В. Суворова на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (земельна ділянка № 2 відповідно до Технічної документації із землеустрою, яка розроблена ДП "Одеський інститут землеустрою" в 2011 р. на підставі договору № 1063 від 15.06.2010р.) площею 2 870,18 га 100% розташовані земельні ділянки (кадастрові номерами визначені у висновку).
Відтак, в означеному висновку ТОВ "Регіональна землевпорядна компанія" від 19.02.2019 р. встановлено, що оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру в Одеській області "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою", "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" та "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" стосуються саме земельних ділянок в межах земельного масиву ДП ДГ імені О.В. Суворова на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, якими користується ДП ДГ імені О.В. Суворова.
При цьому колегія суддів не приймає до уваги заперечення ГУ Держгеокадастру в Одеській області з приводу неналежності даного доказу з огляду на таке.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, боржником було направлено на адресу ТОВ Регіональна землевпорядна компанія заяву з проханням провести дослідження та сформувати висновок щодо визначення розташування земельних ділянок переданих ГУ Держгеокадастру в Одеській області ТОВ Надія та Взаємодопомога , ТОВ Роздільнянське товариство інвалідів та фізичним особам відносно земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ДП ДГ імені О.В. Суворова.
До вказаної заяви боржником було долучено, зокрема, копія технічної документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користуванні на земельні ділянки ДП ДГ імені О.В. Суворова для виробництва оригінального елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур та саджанців, вирощування племінного молодняка худоби та птиці на території Щербанської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (Книга 2), яка розроблена ДП Одеський інститут землеустрою в 2011 р.
При цьому, як встановлено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, вказана технічна документація була погоджена ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Отже, ТОВ Регіональна землевпорядна компанія , використовуючи Технічну документацію у якій, в тому числі, визначені всі межі земельних ділянок на місцевості та яка погоджена ГУ Держгеокадастру в Одеській області, співвставляючи його з відомостями з Державного земельного кадастру, зробив відповідний висновок щодо визначення розташування спірних земельних ділянок.
Судова колегія також відзначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 зобов`язано ТОВ "Надія та Взаємодопомога", ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів", ТОВ "ЗЕМАГРОСЕРВІС", Відділ у Роздільнянському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Роздільнянському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області С.О. Писара або будь-якого іншого державного кадастрового реєстратора, який забезпечує формування та зберігання Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, вносить до неї данні електронного документа та в паперовій формі, до якої додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до Поземельної книги та її зберігання, та який уповноважений надавати відомості з Державного земельного кадастру в десятиденний строк надати до канцелярії суду належним чином засвідченні та завірені печаткою копії документації із землеустрою, у тому числі кадастрові плани та каталоги координат зовнішніх меж земельних ділянок з кадастровими номерами (номери визначені в ухвалі суду).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2019 повторно зобов`язано ТОВ "Надія та Взаємодопомога", ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів", ТОВ "ЗЕМАГРОСЕРВІС", Відділ у Роздільнянському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Роздільнянському районі Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області С.О. Писара або будь-якого іншого державного кадастрового реєстратора, який забезпечує формування та зберігання Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, вносить до неї данні електронного документа та в паперовій формі, до якої додаються всі документи, що є підставою для внесення відомостей до Поземельної книги та її зберігання, та який уповноважений надавати відомості з Державного земельного кадастру в десятиденний строк надати до канцелярії суду належним чином засвідченні та завірені печаткою копії документації із землеустрою, у тому числі кадастрові плани та каталоги координат зовнішніх меж земельних ділянок з кадастровими номерами (номери визначені в ухвалі суду).
Проте наявні матеріли справи не містять доказів виконання ухвал суду першої інстанції.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог про визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження ГУ Держгеокадастру в Одеській області, висловлені під час судових засідань суду апеляційної інстанції, щодо тог, що оспорювані накази є актами індивідуальної дії та вичерпують свою дію після їх реалізації.
Оскаржувані накази є актами індивідуальної дії, наслідком яких стала державна реєстрація відповідного речового права, яка є чинною на час розгляду спору судом, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, згідно з якою за фізичними та юридичними особами зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою, про що до реєстру внесено відповідний запис. Водночас визнання недійсними актів індивідуальної дії відповідно до наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області відновлює порушені права третіх осіб лише за умови усунення всіх породжених ними правових наслідків. Отже, у цьому випадку має місце наявність неврегульованих питань щодо предмета спору між сторонами (правові наслідки оскаржуваних наказів не усунуто).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 06.12.2018 у справі №908/584/17, від 27.06.2018 у справі №908/415/17, від 24.04.2018 у справі №908/696/17, від 17.04.2018 у справі №908/519/17, від 17.04.2018 у справі №908/550/17, від 10.04.2018 у справі №908/556/17.
Судова колегія також відзначає, що наявними матеріали справи, а саме інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, підтверджуються обставини державної реєстрації речових прав на підставі спірних наказів ГУ Держгеокадастру в Одеській області на спірну земельну ділянку за юридичними та фізичними особами.
Оскільки вимоги про скасування державної реєстрації відповідних прав заявлено боржником як похідні від основного спору щодо прав на спірні земельні ділянки, такі вимоги, на думку колегії суддів, також підлягають задоволенню.
Колегія суддів не приймає до уваги заперечення ГУ Держгеокадастру в Одеській області висловлені під час судового засідання суду апеляційної інстанції, з приводу того, що боржник не наділений повноваженнями на звернення із відповідним позовом до суду, з огляду на наступне.
За приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Національна академія наук України та галузеві академії наук є суб`єктами управління об`єктами державної власності.
У відповідності до ч. 1 ст.3 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, пов`язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ДП ДГ імені О.В. Суворова було створене Наказом Міністерства сільського господарства України від 24.04.1987.
Наказом Української академії аграрних наук України від 01.12.1994 №160 "Про підтвердження права юридичної особи обласних державних сільськогосподарських станцій" перейменовано в Дослідне господарство імені О.В. Суворова Одеської державної сільськогосподарської станції Української академії аграрних наук України.
Наказом Української академії аграрних наук України від 08.01.2003 №2 перетворено Одеську державну сільськогосподарську станцію в Одеській інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук України.
Діюча назва господарства визначена наказом Української академії аграрних наук України від 03.11.2006 №177 "Про найменування установ, підприємств та організацій Української академії аграрних наук України".
У відповідності до п. 1.3. Статуту ДП ДГ імені О.В. Суворова підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту сільського господарства Причорномор`я національної академії аграрних наук України.
Господарство створене з метою організаційно-господарського забезпечення науково-дослідним установам Академії умов для проведення наукових досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, проведення виробничої перевірки та впровадження наукових розробок у виробництво та іншої господарської діяльності (п.2.1. Статуту).
Згідно з п. 4.3. Статуту майно господарства є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи це право, господарство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном згідно з чинним законодавством, Статутом Академії на наукової установи, якій воно підпорядковане, і цим Статутом, відповідно до мети і статних завдань господарства.
Згідно з п.2 постанови Президії Верховної Ради Української РСР від 29.07.1991 №1370-XII "Про статус Української Академії аграрних наук", за Українською Академією аграрних наук закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що перебувають у розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією Академії.
У відповідності до Розділу IX п.п.91, 94 Статуту Української Академії аграрних наук України, зареєстрованого Міністерством юстиції України (Наказ Міністерства юстиції України від 27.07.2016 №2332/5), Академія відповідно до законодавства та цього Статуту користується основними фондами, переданими їй Державою у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності, а також обіговими коштами та земельними ділянками, що надаються їй у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства. Вилучення земельних ділянок наукових установ, організацій, підприємств НААН та припинення права постійного користування ними, може здійснюватися лише за згодою Президії НААН, відповідно до Земельного кодексу України.
Право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч.1 ст. 136 ГК України).
За приписами ч.ч. 2, 3 ГК України власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що боржник не позбавлений права на звернення із відповідним позовом до суду, з метою захисту порушеного права та інтересу.
Колегія судів звертає уваги на те, що апелянтом ГУ Держгеокадастру в Одеській області додано до апеляційної скарги лист ДП Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою від 13.06.2018 №1586.
За приписами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
З огляду на те, що скаржником необґрунтовано неможливості подання такого доказу під час розгляду справи у суді першої інстанції та враховуючи дату складання даного листа, колегія суддів не приймає названий лист у якості належного та допустимого доказу по справі.
Враховуючи вищевикладене в сукупності колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 р. у справі №916/2675/15 скасуванню, з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, із прийняттям нового рішення про задоволення заяви керуючого санацією ДП ДГ імені О.В. Суворова Акопджаняна Р .Д . в частині визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та скасування державної реєстрації речових прав, та відмову у задоволенні заяви розпорядника майна Вудуда Г.І. про встановлення права постійного користування земельними ділянками та заяви керуючого санацією Акопджаняна Р.Д. в частині визнання права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Враховуючи те, що суддя Філінюк І.Г. з 11.09.2019 по 14.09.2019 перебуває у відрядженні, повний текст постанови складено та підписано 16.09.2019 р.
Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Апеляційні скарги задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.05.2019 р. у справі №916/2675/15 скасувати.
3. Заяву керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України" Акопджаняна Р.Д. про визнання права користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, скасування державної реєстрації речових прав задовольнити частково.
4. Визнати недійсними та скасувати накази Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: 65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; код ЄДРПОУ 39765871):
- № 15-7007/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7000/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7008/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7009/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6988/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7023/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6993/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6990/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6992/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7037/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7035/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7034/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7025/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7003/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7022/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7010/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7006/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7002/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7004/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7015/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6998/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7020/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7033/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7018/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7032/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7036/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7026/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6991/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7012/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6997/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7016/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7017/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6995/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6999/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7011/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7028/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-6989/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7021/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7014/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7001/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7019/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7030/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7024/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7027/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7031/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7029/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7005/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-7013/13-16-СГ від 19.08.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2905/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2925/13-16-СГ від 19.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2888/13-16-СГ від 17.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2891/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2922/13-16-СГ від 19.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2916/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2899/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2892/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2897/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2887/13-16-СГ від 17.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2908/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2923/13-16-СГ від 19.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2920/13-16-СГ від 19.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2890/13-16-СГ від 17.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою";
- № 15-2893/13-16-СГ від 18.05.2016р. "Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою".
5. Визнати недійсними та скасувати накази Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області (місцезнаходження: 65107, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83; код ЄДРПОУ 39765871):
- №15-12075/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_10 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0007;
- №15-12063/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_57 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0006;
- №15-12058/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_13 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0008;
- №15-12052/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_14 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0009;
- №15-12066/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_15 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0005;
- №15-12068/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_16 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0004;
- №15-12064/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_17 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0012;
- №15-12076/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_18 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0013;
- № 15-12079/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_19 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0014;
- № 15-12071/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_20 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0011;
- № 15-12073/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_21 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0015;
- № 15-12077/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_22 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0010;
- № 15-12061/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_23 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0003;
- № 15-12074/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_24 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0034;
- № 15-12067/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_25 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0040;
- № 15-12059/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_26 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0035;
- № 15-12069/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_27 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0036;
- № 15-12070/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_28 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0039;
- № 15-12072/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_29 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0038;
- № 15-12053/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_30 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0031;
- № 15-12056/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_31 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0037;
- № 15-12057/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_32 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0032;
- № 15-12048/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_33 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0046;
- № 15-12044/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_34 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0048;
- № 15-12043/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_35 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0047;
- № 15-12033/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_36 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0043;
- № 15-12032/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_37 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0050;
- № 15-12030/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_38 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0042;
- № 15-12029/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_39 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0041;
- № 15-12042/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_40 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0045;
- № 15-12028/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_41 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0044;
- № 15-12051/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_42 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0016;
- № 15-12034/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_43 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0017;
- № 15-12055/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_44 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0018;
- № 15-12038/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_45 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0019;
- № 15-12031/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0020;
- № 15-12037/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_46 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0021;
- № 15-12050/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_47 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0022;
- № 15-12047/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_48 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0025;
- № 15-12045/13-17 СГ від 30.11.2017 р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_49 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0027;
- № 15-12041/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_48 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0024;
- № 15-12060/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_50 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0026;
- № 15-12062/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_51 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0023;
- № 15-12078/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_52 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0029;
- № 15-12065/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_53 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0030;
- № 15-12039/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_54 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0028;
- № 15-12046/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_55 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0049;
- № 15-12054/13-17-СГ від 30.11.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення" ОСОБА_56 щодо земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0033;
- № 15-8079/13-17-СГ від 04.08.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів" щодо земельної ділянки площею 115,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0083;
- № 15-8020/13-17-СГ від 04.08.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 201,0000 га кадастровий номер 5123985600:01:003:0003;
- № 15-8078/13-17-СГ від 04.08.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 63,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0006;
- № 15-8077/13-17-СГ від 04.08.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 77,5336 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0005;
- № 15-8074/13-17-СГ від 04.08.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 146,2577 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0079;
- № 15-8080/13-17-СГ від 04.08.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Роздільнянське товариство інвалідів" щодо земельної ділянки площею 87,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0082;
- № 15-7430/13-17/СГ від 21.07.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 22,9950 га кадастровий номер 5123985600:01:001:0081;
- № 15-7432/13-17-СГ від 21.07.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 99,9950 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0080;
- № 15-8076/13-17-СГ від 04.08.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 59,9988 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0084;
- № 15-7431/13-17-СГ від 21.07.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 96,1976 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0002;
- № 15-7428/13-17-СГ від 21.07.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 265,5000 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0004;
- № 15-7429/13-17-СГ від 21.07.2017р. "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у постійне користування" ТОВ "Надія та Взаємодопомога" щодо земельної ділянки площею 120,9814 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0001.
6. Скасувати записи про державну реєстрацію права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія та взаємодопомога" (місцезнаходження: 67500, Одеська обл., Комінтернівський район, селище міського типу Комінтернівське, просп. 40-річчя визволення, буд. 2; код ЄДРПОУ 40155853):
- земельною ділянкою площею 201,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0003 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22973393 від 20.10.2017р.);
- земельною ділянкою площею 63,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0006 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22974709 від 20.10.2017р.);
- земельною ділянкою площею 77,5336 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0005 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22974667 від 20.10.2017р.);
- земельною ділянкою площею 146,2577 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0079 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22973283 від 20.10.2017р.);
- земельною ділянкою площею 22,9950 га кадастровий номер 5123985600:01:001:0081 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21698911 від 01.08.2017р.);
- земельною ділянкою площею 99,9950 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0080 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21697432 від 01.08.2017р.);
- земельною ділянкою площею 59,9988 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0084 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22973986 від 20.10.2017р.);
- земельною ділянкою площею 96,1976 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0002 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21697760 від 01.08.2017р.);
- земельною ділянкою площею 265,5000 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0004 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21699561 від 01.08.2017р.);
- земельною ділянкою площею 120,9814 га, кадастровий номер 5123985600:01:003:0001 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21699155 від 01.08.2017р.)
7. Скасувати записи про державну реєстрацію права постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Роздільнянське товариство інвалідів" (місцезнаходження: 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, місто Роздільна, вул. Європейська, буд. 44В; код ЄДРПОУ 40436108):
- земельною ділянкою площею 115,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0083 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22971874 від 20.10.2017р.);
- земельною ділянкою площею 87,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:001:0082 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22975101 від 20.10.2017р.).
8. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_13 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0008 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25713509 від 06.04.2018р.).
9. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_15 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0005 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24510716 від 22.01.2018р.).
10. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_17 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0012 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24591756 від 24.01.2018р.).
11. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_18 (місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0013 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24653104 від 29.01.2018р.).
12. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_23 (місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0003 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25037077 від 23.02.2018р.).
13. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_26 (місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0035 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24613883 від 26.01.2018р.).
14. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_28 (місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0039 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24582741 від 25.01.2018р.).
15. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_36 (місце проживання: АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0043 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24503418 від 22.01.2018р.).
16. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_37 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0050 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24575932 від 23.01.2018р.).
17. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_40 (місце проживання: місце проживання: АДРЕСА_9 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0045 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24682466 від 30.01.2018р.).
18. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_42 (місце проживання: АДРЕСА_10 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0016 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24520917 від 23.01.2018р.).
19. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_43 (місце проживання: АДРЕСА_11 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0017 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24502837 від 22.01.2018р.).
20. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_45 (місце проживання: АДРЕСА_12 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0019 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24504635 від 22.01.2018р.).
21. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_46 (місце проживання: АДРЕСА_13 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0021 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24509851 від 22.01.2018р.).
22. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_47 (місце проживання: АДРЕСА_13 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0022 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24505143 від 22.01.2018р.).
23. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_48 (місце проживання: АДРЕСА_14 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0024 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26315631 від 22.05.2018р.).
24. Скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_50 (місце проживання: АДРЕСА_14 ; РНОКПП невідомий) на земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 5123985600:01:002:0026 (номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24504205 від 22.01.2018р.).
25. В решті заяву керуючого санацією Державного підприємства "Дослідне господарство імені О.В. Суворова інституту сільського господарства Причорномор`я Національної академії аграрних наук України" Акопджаняна Р.Д., а також заяву розпорядника майна Вудуда Г.І. залишити без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2019 р.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Філінюк І.Г.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2019 |
Оприлюднено | 17.09.2019 |
Номер документу | 84255994 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні