Ухвала

від 12.09.2019 по справі 916/633/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

12 вересня 2019 року Справа № 916/633/19 м. Одеса, проспект Шевченка,29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : М.А. Мишкіної,

суддів К.В. Богатиря, Л.О. Будішевської

(склад судової колегії змінений відповідно до розпоряджень керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №584 від 14.08.2019р. та №664 від 11.09.2019р.; протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019р. та від 11.09.2019р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ДАБІ України - Зубарєва Н.В. - за довіреністю;

від ТОВ Якоря Ріелт - Дворнікова А.Ю. - за ордером;

від ТОВ Новий Район 1 - Курілко І.В. - за ордером

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної архітектурно - будівельної інспекції України

на ухвалу господарського суду Одеської області від 12 квітня 2019 року про затвердження мирової угоди та закриття провадження

у справі №916/633/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Якоря Ріелт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Район 1

про визнання права власності

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

встановив:

12.03.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю Якоря Ріелт (надалі - позивач, ТОВ Якоря Ріелт ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Район 1 (надалі - відповідач, ТОВ Новий Район 1 ), в якому просило суд визнати за ним право власності на об`єкт незавершеного будівництва (ступінь готовності 97%) чотирьохсекційного п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, загальною площею 6255,3кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с.Крижанівка, масив 41, кадастрові номери земельних ділянок: 5122783200:01:002:0403, 5122783200:01:002:2041, 5122783200:01:002:2042 (надалі - Об`єкт будівництва).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.02.2019р. між ним (Покупець) та відповідачем (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу №13/02 вищезазначеного об`єкта незавершеного будівництва, відповідно до умов якого позивач зобов`язався сплатити відповідачу до 01.03.2019р. суму 350000грн., а відповідач - передати у власність позивача Об`єкт. 20.02.2019р. ТОВ Якоря Ріелт перерахувало ТОВу Новий Район 1 350000грн., проте відповідач не звільнив Об`єкт та не передав його позивачу за відповідним актом приймання-передачі; ТОВ Новий Район 1 після 01.03.2019р. не повідомило нової дати складання сторонами Акту приймання-передачі та звільнення об`єкту, уникає спілкування та не виходить на зв`язок.

З метою досудового врегулювання спору 04.03.2019р. позивач надіслав відповідачу претензію щодо необхідності виконання умов Договору №19/02, проте претензія залишена відповідачем без реагування. Ухилення відповідачем від виконання своїх зобов`язань і зумовлює звернення ТОВ Якоря Ріелт до суду із даним позовом.

З посиланням на норми ч.1 ст.655, ст.509, 526, 530, ч.1 ст.626, ст.629, ч.ч.1,3 ст.173, ч.1 ст.174, ч.ч.1,4 ст.188 ГК України позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

09.04.2019р. ТОВ Новий Район 1 подало місцевому господарському суду:

- заяву про затвердження мирової угоди;

- клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, в якій наполягало на затвердженні мирової угоди та не заперечувало проти закриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. (суддя О.Ю.Оборотова) суд постановив:

1. Спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЯКОРЯ РІЕЛТ та Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ РАЙОН 1" - задовольнити.

2. Затвердити мирову угоду по справі №916/633/19, укладену 03.04.2019р. між ТОВом НОВИЙ РАЙОН 1 та ТОВом ЯКОРЯ РІЕЛТ у відповідності до якої:

1. ТОВ НОВИЙ РАЙОН 1 визнає за ТОВ ЯКОРЯ РІЕЛТ право власності на об`єкт незавершеного будівництва (ступінь готовності 97 % відповідно до Висновку експертного дослідження № 07/19 від 22.02.2019 року будівельно-технічного дослідження виконаного судовим експертом Рапач К.В.) чотирьохсекційного п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, загальною площею 6 255,3 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, масив 41, кадастрові номери земельних ділянок: 5122783200:01:002:0403, 5122783200:01:002:2041, 5122783200:01:002:2042.

2. У свою чергу, ТОВ ЯКОРЯ РІЕЛТ відмовляється від будь-яких претензій та вимог до ТОВ НОВИЙ РАЙОН 1 щодо виконання умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва № 19/02 від 19.02.2019 року.

3. ТОВ НОВИЙ РАЙОН 1 підписанням вказаної мирової угоди бере на себе обов`язок звільнити та передати у власність ТОВ ЯКОРЯ РІЕЛТ об`єкт незавершеного будівництва (ступінь готовності 97 %) чотирьохсекційного п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, загальною площею 6 255,3 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, масив 41, кадастрові номери земельних ділянок: 5122783200:01:002:0403, 5122783200:01:002:2041, 5122783200:01:002:2042 строком до 20 квітня 2019 року, про що між сторонами укладається відповідний Акт приймання-передачі. 4. Сторони погодили, що строком до 20 квітня 2019 року ТОВ НОВИЙ РАЙОН 1 несе всі витрати та ризик випадкового знищення об`єкта незавершеного будівництва (ступінь готовності 97%) чотирьохсекційного п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, загальною площею 6 255,3 кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, масив 41, кадастрові номери земельних ділянок: 5122783200:01:002:0403, 5122783200:01:002:2041, 5122783200:01:002:2042.

5. Сторони дійшли згоди про те, що після затвердження Мирової угоди Судом, за умови виконання її умов Сторонами, - ніхто із Сторін по господарській справі №916/633/19 не матиме будь-яких претензій до іншої Сторони стосовно предмету спору по вказаній справі.

3. Провадження у справі № 916/633/19 - закрити.

Ухвала вмотивована посиланням на норми ст.ст.46, 192, 193, 231(ч.1 п.7) ГПК України та вмотивована наступним. Зміст укладеної між сторонами у справі №916/633/19 мирової угоди відповідає вимогам чинного законодавства, та її затвердження судом не призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Приймаючи до уваги, що мирова угода, укладена між сторонами з метою врегулювання спірних відносин, які виникли при розгляді господарським судом справи №916/633/19, підписана повноважними особами та відповідає вимогам чинного законодавства України, суд, переконавшись, що сторонам відомі наслідки укладення мирової угоди, вважає, що зазначена мирова угода підлягає затвердженню в порядку, передбаченому ст. 192 ГПК України. Враховуючи затвердження господарським судом укладеної між сторонами по справі мирової угоди, направленої на врегулювання правовідносин щодо предмету спору, провадження у справі слід закрити відповідно до п.7 ч.1 ст.231 ГПК України.

17.07.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - скаржник, ДАБІ України, Інспекція) на вищезазначену ухвалу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу від 12.04.2019р., постановити нову ухвалу якою відмовити у затвердженні мирової угоди; провадження у справі №916/633/29 закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також в апеляційній скарзі містилось клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування апеляційної скарги Інспекція зазначила наступне. З урахуванням визнання за ТОВ Якоря Ріелт права власності на об`єкт незавершеного будівництва, в розумінні ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності , ТОВ Якоря Ріелт набуло права звернутись (що і було здійснено) до Держархбудінспекції щодо ведення експлуатації об`єкта будівництва, на яке визнано право власності за рішенням суду, що у свою чергу покладає обов`язок на орган державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до пунктів 10,18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, перевірити повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечити внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. З урахуванням того, що оскаржувана ухвала має наслідком встановлення відповідних обов`язків Держархбудінспекції, в розумінні норм ст.254 ГПК України орган державного архітектурно-будівельного контролю набув право на апеляційне оскарження ухвали від 12.04.2019р.

Щодо фактичних обставин справи ДАБІ України зазначила, що ТОВ Новий Район 1 було замовником будівництва чотирьох секційного п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, що знаходяться за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с.Крижанівка; 13.12.2016р. відповідачу були видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки; 06.12.2017р. Департаментом Держархбудінспекції в Одеській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №ОД 08317571035 Будівництво п`ятиповерхового чотирьохсекційного

житлового будинку, зем.діл. 5122783200:01:002:0403, 5122783200:01:002:2041 Одеська обл., Комінтернівський р-н, с.Крижанівка, масив 41, зем.діл 5122783200:01:002:0403, 5122783200:01:002:2041 . Проте наказом №66 від 31.10.2017р., у зв`язку із виявленими під час відповідної перевірки порушеннями умов будівництва, скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 06.06.2017р. №ОД08317571035. Наказ №66 від 31.10.2017р. оскаржувався ТОВ Новий Район 1 в судовому порядку та постановою Одеського апеляційного суду від 26.07.2018р. у справі №815/5556/17 відмовлено у задоволенні позову ТОВ Новий Район 1 .

З метою ведення в експлуатацію Об`єкта будівництва ТОВ Якоря Ріелт 18.06.2019р. подало Департаменту ДАБІ України в Одеській області декларацію про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, в якій, зокрема, міститься інформація про ухвалу господарського суду Одеської області про затвердження мирової угоди між ТОВ Якоря Ріелт та ТОВ Новий Район 1 . Держархбудінспекцією опрацьовано відомості, що викладені у наданій декларації про готовність до експлуатації самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, та встановлено, що метою укладання мирової угоди є намагання приховати інший правочин, та фактично спрямовано на введення в експлуатацію вищевказаний об`єкт незавершеного будівництва за спрощеною системою, шляхом уникнення законодавчо встановлених процедур для введення в експлуатацію об`єкта з середніми (СС2) наслідками. Зокрема, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками як ТОВ Якоря Ріелт так і ТОВ Новий Район 1 є одні й ті ж саме особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказане є свідченням того, що спір щодо права власності на об`єкт незавершеного будівництва штучно виник між юридичними особами, у яких одні засновники, що є беззаперечним підтвердженням фіктивності як укладеного договору купівлі-продажу, так і підтверджує факт того, що затверджена мирова угода також має ознаки фіктивного правочину, оскільки фактично не породжує для сторін жодних правових наслідків.

Також скаржник зазначив, що аналіз мотивувальної частини ухвали дає підстави дійти висновку, що за своїм правовим змістом вказана мирова угода має ознаки фактичного визнання позову з боку ТОВ Новий Район 1 , і з тексту ухвали не вбачається взаємність поступок з боку сторін справи. З ухвали суду неможливо встановити, з яких підстав виник вказаний спір, і які саме умови за договором купівлі-продажу не було виконано ТОВ Новий район 1 , і чи було здійснено розрахункові операції за фактом укладання договору купівлі-продажу, що додатково підтверджує те, що спір було створено штучно саме з метою подальшого покладання на Інспекцію обов`язку стосовно вжиття заходів задля введення Об`єкт будівництва в експлуатацію. Відповідно до узагальненої Практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Верховного Суду України від 24.11.2008, судам потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК ( 435-15 ) підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК (435-15) та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер. Тому за такими вимогами є неприпустимим укладення мирових угод як таких, що суперечать законодавству. Суд першої інстанції ухилився від обов`язку дослідження усіх обставин, що призвело до затвердження мирової угоди, що суперечать закону та покладає обов`язок на сторону, що не була учасником справи (Держархбудінспекцію), а також в подальшому, у зв`язку з можливим введенням в експлуатацію об`єкту, що побудований з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, матиме наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, що є пайовиками (інвесторами), які придбали квартири у вказаному багатоквартирному будинку.

Оскільки сторонами у справі є юридичні особи, у яких одні і ті самі засновники, а також те, що фактично вирішення спору по суті не породить правових прав та обов`язків для сторін, відсутні порушені права та предмет спору, а отже провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст.231 ГПК України.

Ухвалою ПІвденно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2019р. (головуючий суддя Л.В. Лавриненко, судді О.Ю. Аленін, І.Г.Філінюк) поновлено Державній архітектурно - будівельній інспекції України процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 12.04.2019р.; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДАБІ України на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. по справі № 916/633/19; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу чи інших заяв та клопотань по справі; призначено розгляд апеляційної скарги ДАБІ України на 15.08.2019р.

09.08.2019р. на електронну адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВа Якоря Ріелт , в якому позивач просить закрити провадження за апеляційною скаргою ДАБІ України на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. у даній справі.

У відзиві, зокрема, зазначено, що:

- посилання скаржника на п.18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461, в контексті виникнення у ДАБІ України права на апеляційне оскарження ухвали не заслуговують на увагу, оскільки предметом розгляду справи № 916/633/19 є виключно питання визнання права власності на Об`єкт будівництва, та є незрозумілим яке відношення має апелянт до вирішення питання про право власності на об`єкт нерухомості, адже Держархбудінспекція не є органом державної влади, який відповідає за законність набуття чи припинення права власності, а тому, будь-які рішення щодо вказаних обставин не залежать від діяльності апелянта та не контролюються органами Держархбудінспекції;

- будучи органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, Держархбудінспекція наділена повноваженнями щодо реєстрації декларації про готовність об`єкту до експлуатації та не може покладати вказане повноваження на інші органи влади, а тому ухвала господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. по справі №916/633/19 жодним чином не вплинула на права, інтереси та обов`язки апелянта;

- в ДАБІ України відсутні будь-які підстави звернення до суду із даною апеляційною скаргою, адже: оскаржуваною ухвалою визнано право власності на об`єкт, що не належить і не може належати Держархбудінспекції, тобто апелянт не має права на вказаний об`єкт нерухомості та право його власності жодним чином не порушено та не зачіпається в даному процесі; жодні обов`язки на Держархбудінспекцію оскаржуваною ухвалою не покладені, та сама ухвала суду не вирішує жодного питання щодо обов`язків апелянта; обов`язки, на породження яких в результаті прийняття оскаржуваної ухвали посилається апелянт, вже наявні в Держархбудінспекції згідно законодавства;

- апелянт у своїй скарзі наводить суду обставини іншої справи - №815/5556/17, рішення по якій не стосується права власності на Об`єкт будівництва та предметом розгляду якої було питання законності приписів, постанов та наказів Держархбудінспекції, питання щодо яких не впливають на право власності на спірний об`єкт нерухомості;

- зазначені рішення у справі №815/5556/17 не можуть підтвердити законність чи незаконність оскаржуваної ухвали та не впливають на право власності на цей об`єкт, а фактично просто доводять до відома суду обставини іншої справи, яка є предметом розгляду в рамках адміністративного провадження та щодо якої на даний час відкрите провадження в Касаційному адміністративному суді Верховного суду України;

- щодо посилань апелянта на те, що спір між сторонами даної справи виник штучно , то варто зазначити, що перелік засновників юридичних осіб не може свідчити про їх наміри та не підтверджує посилань Держархбудінспекції, крім того, директором ТОВ Якоря Ріелт є ОСОБА_3 , а директором ТОВ Новий Район 1 є ОСОБА_4 , що вже саме собою виключає можливість створення штучних правовідносин, адже саме директор підприємства наділений повноваженнями щодо продажу чи купівлі майна, а засновники товариства тільки наділяють директора певного роду повноваженнями;

- законодавець у чинному ГПК чітко визначив, що в разі затвердження мирової угоди й винесення відповідної ухвали, провадження у справі закривають без ухвалення судового рішення. Тобто всі доводи й докази, наявні в матеріалах справи, суд не досліджує, оскільки затвердження мирової угоди - це спрощений порядок вирішення спору по суті справи. Оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, адже суд затвердив мирову угоду у відповідності до чинного законодавства та оцінював не докази сторін, а саме зміст мирової угоди задля забезпечення порушення прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб. У даному ж випадку права та інтереси інших осіб не порушено, адже справа №916/633/19 та предмет її розгляду зачіпає виключно права та інтереси ТОВ Якоря Ріелт та ТОВ Новий Район 1 й не стосується сторонніх осіб.

У зв`язку із перебуванням суддів Л.В.Лавриненко та О.Ю ОСОБА_5 Аленіна у відпустці з 12.08.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №584 від 14.08.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/633/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, І.Г.Філінюк.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2019р. прийнято справу №916/633/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, І.Г.Філінюк та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 03.09.2019р. о 16:00год. 20.08.2019р. до суду поштою надійшло клопотання представника Державної архітектурно - будівельної інспекції України, в якому заявник просить здійснювати розгляд справи в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду міста Києва або у приміщенні господарського суду Київської області.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.08.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання Державної архітектурно - будівельної інспекції України про розгляд справи №916/633/19 в судовому засіданні 03.09.2019р. за участю представника скаржника в режимі відеоконференції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2019р. відкладено розгляд справи на 12.09.2019р., 16.30год.; допущено участь в судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду 12.09.2019р., 16:30год. в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду м.Києва представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України із дорученням проведення відеоконференції господарському суду м.Києва. У зв`язку із перебуванням судді І.Г. Філінюка у відрядженні з 11.09.2019р. по 14.09.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №664 від 11.09.2019р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/633/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, Л.О. Будішевська.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019р. прийнято справу №916/633/19 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: К.В. Богатир, Будішевська Л.О.

В засіданні суду апеляційної інстанції 12.09.2019р. судом на обговорення поставлене клопотання ТОВ Якоря Ріелт про закриття апеляційного провадження, що міститься у відзиві на апеляційну скаргу з посиланням на п.3 ч.1 ст.264, ст.254 ГПК України (а.с.134,136).

Представник ТОВ Якоря Ріелт та ТОВ Новий Район 1 підтримали вищезазначене клопотання.

Представник скаржника заперечувала проти закриття апеляційного провадження, наголошуючи на тому, що оскаржувана ухвала порушує права та обов`язки Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Вирішуючи питання наявності підстав для закриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до ч.1 ст.17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову .

Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) те, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для перегляду судового рішення за його апеляційною скаргою.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст.254 ГПК України, повинна обґрунтувати та довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним.

Слід враховувати, що судове рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Встановивши зазначені вище обставини щодо прийняття судового рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, суд вирішує питання про скасування судового рішення на підставі п.4 ч.3 ст.277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, першочерговому з`ясуванню підлягає питання, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов`язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішенню підлягає питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов`язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов`язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - апеляційне провадження підлягає закриттю, оскільки в такому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постановах від 10.05.2018р. у справі №910/22354/15, від 19.06.2018р. у справі №910/18705/17, від 11.07.2018р. у справі №911/2635/17, від 04.10.2018р. у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018р. у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018р. у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019р у справі №7/74.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 щодо порушеного права , за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним".

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов`язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.

Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов`язки, особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, з яких виходив суд приймаючи своє рішення.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ДАБІ України в частині порушення її прав оскаржуваним судовим рішенням посилалось на те, що у скаржника виникне обов`язок перевірити повноту даних у поданій Декларації про готовність об`єкта до експлуатації та внести відповідні дані до Реєстру за зверненням ТОВ Якоря Ріелт подану щодо Об`єкта будівництва у відповідності до приписів пунктів 10,18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Згідно із ст.7 ЗУ Про основи містобудування державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пунктів 1,3,4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014р. державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема: здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках. Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти (видає відповідні сертифікати або відмовляє у їх видачі, реєструє декларації про готовність об`єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію).

Відповідно до ч.3 ст.34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, веде єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - реєстр). Внесення даних до реєстру з присвоєнням реєстраційного номера здійснюється на підставі інформації, наданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її отримання. Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно ч.ч.2-7 ст.39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі якщо після видачі дозволу на виконання будівельних робіт відбулася зміна найменування замовника та/або генерального підрядника, та/або генерального проектувальника, та/або підрядника у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката вказується нове (змінене) найменування зазначених осіб (якщо згідно з формою акта та заявою цих осіб їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв`язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство. За наявності такого зазначення в акті готовності об`єкта до експлуатації та в заяві про видачу сертифіката орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права відмовляти у видачі сертифіката з підстави різного найменування зазначених осіб у дозволі на виконання будівельних робіт та в акті готовності об`єкта до експлуатації і в заяві про видачу сертифіката. Форма акта готовності об`єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований). Орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі необхідності під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків. Неподання таких висновків у визначений органом державного архітектурно-будівельного контролю строк не є підставою для продовження строку видачі сертифіката або відмови в його видачі. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об`єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Рішення про реєстрацію або повернення декларації про готовність об`єкта до експлуатації може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права реєстрації декларації), або оскаржено до суду. Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката з таких підстав: 1) неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; 2) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; 3) невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил; 4) невиконання вимог, передбачених Законом України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг. Відмова у видачі сертифіката надається замовникові у строк, передбачений для його видачі. Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі сертифіката), або оскаржено до суду.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 (надалі - Порядок №461).

Відповідно до п.10 Порядку №461 у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Згідно із п.17 Порядку №461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації: щодо самочинно збудованого об`єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру (пункт 18 Порядку №461).

Відповідно до п.19 Порядку №461 у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку. Орган державного архітектурно-будівельного контролю приймає подані замовником заяву, акт готовності об`єкта до експлуатації та вчиняє дії у межах чинного законодавства щодо з`ясування питання достовірності відомостей у поданих документах, відповідності об`єкта проектній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, за результатами яких складається довідка за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку (пункти 24, 25 Порядку №461).

Відповідно до пунктів 26,27 Порядку №461 у разі потреби під час розгляду питань, пов`язаних з видачею сертифіката, орган державного архітектурно-будівельного контролю може звернутися до державних органів з метою отримання відповідних висновків, що стосуються об`єкта будівництва. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви приймає рішення про видачу сертифіката або про відмову в його видачі. Підставою для відмови у видачі сертифіката є: неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу сертифіката; виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; невідповідність об`єкта проектній документації на будівництво такого об`єкта та/або вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

З аналізу положень законодавства слідує, що визнання за ТОВ Якоря Ріелт оскаржуваною ухвалою права власності на об`єкт незавершеного будівництва жодним чином не свідчить про безумовність обов`язку Державної архітектурно-будівельної інспекції України прийняти об`єкт в експлуатацію без вчинення відповідних дій в межах компетенції Інспекції із застосуванням своїх повноважень, що є дискреційними та визначають варіанти прийняття рішень Інспекцією.

Об`єкт будівництва на час подання позову був побудованим на 97% та після завершення будівництва підлягає введенню в експлуатацію у встановленому законом порядку; реєстрація Декларації або видача сертифіката є повноваженням Держархбудінспекції, яким даний орган наділений згідно законодавства, та незалежно від переходу права власності на майно цей орган є єдиним, який наділений такого роду повноваженнями.

Жодні обов`язки на ДАБІ України оскаржуваною ухвалою не покладені та обов`язки, на породження яких в результаті постановлення ухвали від 12.04.2019 року посилається Інспекця, вже наявні в Держархбудінслекції згідно діючого законодавства та випливають з цього, а не ухвали суду.

Отже аргументи ДАБІ України в апеляційній скарзі щодо наявності у неї права на оскарження ухвали від 12.04.2019р. є такими, що не спричиняють висновку про наявність підстав, визначених ч.1 ст.254 ГПК України, для виникнення процесуального права на оскарження судового акту, оскільки будь-який правовий зв`язок Державної архітектурно-будівельної інстанції України зі сторонами справи у спорі про право власності на незавершене будівництво на момент постановлення ухвали господарського суду Одеської області 12.04.2019р. був відсутній.

Оскаржувана ухвала не містить в мотивувальній частині будь-яких суджень стосовно прав та обов`язків ДАБІ України, в резолютивній частині відсутні прямі вказівки на права, інтереси та/або обов`язки цієї особи.

Колегія суддів констатує, що оскарження ухвали господарського суду Одеської області 12.04.2019р. у даній справі ДАБІ України не спрямоване на захист прав, інтересів цієї особи у відносинах, з яких виник спір (відносинах власності) - спір про право на об`єкт незавершеного будівництва (ступінь готовності 97%) чотирьохсекційного п`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку, загальною площею 6255,3кв.м., що розташований за адресою: Одеська область, Лиманський район, Крижанівська сільська рада, с.Крижанівка, масив 41 саме між скаржником та сторонами даної справи відсутній.

До апеляційної скарги ДАБІ України надані докази, що підтверджують звернення ТОВ Якоря Ріелт безпосередньо до ДАБІ України із заявою про сприяння у введенні будинку в експлуатацію (а.с.92-94), що мало місце вже після постановлення ухвали (13.06.2019р.), а також докази подання адміністратору Реєстру пакета документів для проведення реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (а.с.95,96), виконавцем АП визначено - Департамент ДАБІ в Одеській області.

Ці докази свідчать, що після постановлення оскаржуваної ухвали ТОВ Якоря Ріелт порушене питання, вирішення якого є законодавчим повноваженням ДАБІ України та її територіальних підрозділів. При цьому ці органи мають діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, а не у зв`язку та відповідно до оскаржуваного ДАБІ України судового акту, реалізуючи свої обов`язки в межах власних дискреційних повноважень.

За сукупністю викладеного колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України подана особою щодо ухвали господарського суду Одеської області 12.04.2019р., якою питання щодо прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи не вирішувалося.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України №7 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Наразі питання, про яке йдеться у п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України №7 від 17.05.2011р. Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України , врегульовано приписами п.3 ч.1 ст.264 ГПК України у чинній редакції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ТОВ Якоря Ріелт і ТОВ Новий Район 1 та Державною архітектурно-будівельною інспекцією України відсутній правовий зв`язок у правовідносинах, з яких виник спір. Ухвала від 12.04.2019р. в мотивувальній частині не містить будь-яких висновків або суджень щодо прав, інтересів та обов`язків ДАБІ України, в резолютивній частині ухвали суду не йдеться безпосередньо про права, інтереси та обов`язки цієї особи.

Решта доводів апеляційної скарги по суті справи колегією суддів не досліджуються, оскільки встановлено, що апеляційне оскарження ухвали ініційоване неналежним суб`єктом оскарження.

Вищенаведене є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. у справі №916/633/19 відповідно до п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Керуючись ст.ст.232-236, 240, 264, 281, 286-288 ГПК України, колегія суддів ухвалила:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. у справі №916/633/19 - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення згідно ст.235 ГПК України.

Згідно ст.286, п.3 ч.1 ст.287 ГПК України судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно ч.1 ст.288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16 вересня 2019 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.О. Будішевська