ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" вересня 2019 р. Cправа № 902/320/19
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Німенко О.І.,
представників:
позивача - Дудчика О.М.,
відповідача 1: Фролова В.О.,
відповідача 2: Болманенка О.О.,
у відсутності третьої особи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
до: Приватного підприємства "САЛЬКО" (вул. І. Франка, буд. 22, с. Хоменки, Шаргородський район, Вінницька область, 23544)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольга Григорівна (вул. Пирогова, 101, м. Вінниця, 21050)
про визнання недійсним договору суборенди землі від 01.02.2019 р., визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, та їх обтяжень на нерухоме майно, а також витребування вказаного майна з незаконного володіння,
В С Т А Н О В И В :
До Господарського суду Вінницької області надішли позовні матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОВСЬКИЙ" до Приватного підприємства "САЛЬКО", Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" та приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольги Григорівни про визнання недійсним договору суборенди землі від 01.02.2019 р., а також визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, та їх обтяжень на нерухоме майно.
Ухвалою суду від 22.04.2019 (головуючий Банасько О.О.) за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/320/19 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 20.05.2019. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольгу Григорівну, зазначивши про відсутність підстав для визначення його відповідачем по справі.
Указом Президента України від 07.05.2019 за № 195/2019 суддю Банаська О.О. призначено на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 08.05.2019 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/320/19, за результатами якого справу було розподілено судді Тварковському А.А.
Ухвалою суду від 13.05.2019 дану справу суддею Тварковським А.А. прийнято до свого провадження та призначено у ній підготовче засідання на 20.05.2019.
За результатами проведеного судового засідання (20.05.2019) за відсутності представників відповідачів та третьої особи розгляд справи відкладено до 11.06.2019, про що постановлено ухвалу, яку занесену до протоколу судового засідання від 20.05.2019.
В судове засідання 11.06.2019 з`явився представник позивача, представники відповідачів та третьої особи не з`явилися, не зважаючи на те, що про дату час та місце розгляду справи повідомлялися ухвалою суду, яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією.
В даному судовому засіданні судом встановлено невиконання відповідачем - приватним підприємством "САЛЬКО" вимог ухвали суду від 22.04.2019 щодо подання оригіналу договору суборенди землі від 01.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "САЛЬКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО", з усіма додатками та невід`ємними частинами.
Окрім того, суд дійшов висновку про необхідність витребування вказаного договору і в Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" та у Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольги Григорівни з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення усіх обставин справи.
За результатами судового засідання 11.06.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 25.06.2019, про що постановлено ухвалу, яку зафіксовано у протоколі судового засідання.
В судове засідання 25.06.2019 учасники судового процесу не з`явилися, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялися ухвалою суду, яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією.
Враховуючи неявку учасників судового процесу та неподання останніми витребуваних доказів, суд дійшов висновку про передчасне призначення справи до судового розгляду по суті, оскільки не досягнуто мети підготовчого провадження, що перешкоджає правильному та своєчасному розгляду справи по суті.
Відтак суд ухвалив продовжити розгляд справи у підготовчому провадженні та повторно витребувати у відповідачів та третьої особи договір суборенди землі від 01.02.2019, укладений між Приватним підприємством "САЛЬКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" з усіма додатками та невід`ємними частинами.
При цьому перебіг строку підготовчого провадження у даному складі суду розпочався від постановлення ухвали про прийняття справи до свого провадження суддею Тварковським А.А. (13.05.2019).
Ухвалою суду від 25.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України та відкладено підготовче засідання у справі на 09.08.2019.
09.08.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" про відкладення підготовчого засідання.
У судове засідання 09.08.2019 з`явилися представники відповідачів - Приватного підприємства "САЛЬКО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО", решта учасників судового процесу явки уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлялися ухвалою суду, яка надсилалась їм рекомендованою поштовою кореспонденцією.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" у судовому засіданні 09.08.2019 супровідним листом надано копію витребуваного договору суборенди землі від 01.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "САЛЬКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО".
Також у судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" підтримав подане клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату. Аналогічне клопотання заявлено представником Приватного підприємства "САЛЬКО" в усному порядку.
За результатами проведеного судового засідання 09.08.2019, суд, з метою забезпечення реалізації принципів рівності перед законом і судом та змагальності учасників процесу, дійшов висновку про задоволення вказаних клопотань представників відповідачів та про відкладення підготовчого засідання у справі на 13.08.2019. Окрім того, суд встановив строк учасникам судового процесу для вчинення процесуальних дій до 13.08.2019, про що постановлено відповідні ухвали, які зафіксовані у протоколі судового засідання.
12.08.2019 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача 1 - Приватного підприємства "САЛЬКО" на позовну заяву (б/н від 09.08.2019), відповідно до якого останній позовні вимоги не визнає у повному обсязі.
13.08.2019 через канцелярію суду надійшов відзив відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" на позовну заяву (б/н від 12.08.2019), відповідно до якого останній також позовні вимоги не визнає.
У судове засідання 13.08.2019 з`явилися усі учасники судового процесу, за винятком третьої особи.
На підставі обопільно підписаного представником позивача та представниками відповідачів клопотання про перехід до розгляду справи по суті в цей же день, суд ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті у судовому засіданні 13.08.2019, про що зафіксовано у протоколі судового засідання.
За результатами судового засіданні 13.08.2019 в межах розгляду справи по суті судом оголошено перерву до 05.09.2019 та встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзиви відповідачів до 30.08.2019, а відповідачам для подання заперечень - до 05.09.2019, про що постановлено відповідні ухвали, які зафіксовані у протоколі судового засідання.
27.08.2019 через канцелярію суду надійшло пояснення третьої особи (№61 від 15.08.2019), відповідно до якого приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольга Григорівна зазначає, що документи, на підставі яких прийнято рішення про державну реєстрацію спірного договору суборенди передано до органу місцевого самоврядування, де зберігається у паперовій формі реєстраційна справа щодо об`єкта нерухомого майна - земельної ділянки за кадастровим №0525387500:01:003:0204.
При цьому третьою особою надано ряд документів з відповідної реєстраційної справи, що включає документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційну дію, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення реєстраційних дій, на яких, як стверджує остання, проставлено її електронно-цифровий підпис.
Приватний нотаріус Марунько Ольга Григорівна також пояснила, що під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" та документів, поданих для державної реєстрації прав, використано відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено законодавством, у т.ч. відомості з Державного земельного кадастру. Таким чином, нотаріус зазначає, що підстав для відмови у державній реєстрації речового права у неї не було і останньою прийнято відповідне рішення про державну реєстрацію.
Разом із поясненням на адресу суду 27.08.2019 надійшла заява приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольги Григорівни про розгляд справи без її участі, окрім того заявник зазначає, що покладається на розсуд суду щодо вирішення справи.
28.08.2019 через канцелярію суду надійшла відповідь позивача (б/н від 28.08.2019) на відзиви відповідачів у справі №902/320/19.
У судове засідання 05.09.2019 з`явилися усі учасники судового процесу, за винятком третьої особи, яка правом участі у судовому засіданні не скористалася.
При цьому останній було достеменно відомо про судове провадження у справі №902/320/19, що підтверджується рядом поштових повідомлень про вручення ухвал суду у справі №902/320/19, поясненням (№61 від 15.08.2019) та заявою про розгляд справи за відсутності третьої особи (№62 від 15.08.2019), які містяться у матеріалах справи.
Будь-яких заяв чи клопотань на день розгляду справи щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, тощо.
Крім того, неявка третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.
Розгляд справи здійснювався з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві та запереченні на відповіді на відзиви відповідачів.
В якості підстав заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що 08.10.2013 між Приватним підприємством "САЛЬКО" (Орендар, відповідач 1) та Приватним підприємством "БОРОВСЬКИЙ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальність "БОРОВСЬКИЙ") (Суборендар, позивач) було укладено договір суборенди землі, відповідно до умов якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Садковецької сільської ради загальною площею 65,3000 га ріллі, кадастровий номер 0525387500:01:003:0204.
Речове право позивача щодо суборенди вищевказаної земельної ділянки було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису: 4588534 від 30.01.2014, строк дії до 30.01.2028 з правом пролонгації).
Вважаючи, що позивачем начебто були порушені домовленості та умови договору суборенди, ПП "САЛЬКО" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" про розірвання договору суборенди землі та повернення земельної ділянки (справа № 902/145/18).
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.09.2018 у справі № 902/145/18 за позовом ПП "САЛЬКО" до ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" про розірвання договору суборенди землі та повернення земельної ділянки та зустрічним позовом ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" до ПП "САЛЬКО" про визнання частково недійсним договору суборенди землі, у задоволенні первісного та зустрічного позовів було відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 апеляційну скаргу ПП "САЛЬКО" задоволено, рішення Господарського· суду Вінницької області в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Розірвано договір суборенди землі від 08.10.2013 та зобов`язано ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" повернути ПП "САЛЬКО" за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 65,3000 га.
09.01.2019 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.
За твердженнями позивача, 21.01.2019 відповідачем 1 було пред`явлено до Шаргородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Вінницькій області для примусового виконання наказ Господарського суду Вінницької області від 09.01.2019 у справі № 902/145/18, який залишився без виконання та земельна ділянка кадастровий номер 0525387500:01:003:0204 відповідачем 1 на підставі акту приймання-передачі передана не була.
Як зазначає позивач, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2019 у справі № 902/145/18 задоволено частково касаційну скаргу ТОВ "БОРОВСЬКИЙ", постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2018 у справі № 902/145/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У квітні 2019 року позивачем було виявлено, що на переданій йому у володіння та користування на підставі договору суборенди на земельній ділянці з`явились невідомі йому особи з метою обробітку землі. Зазначені особи заявили, що вони являються новими суборендарями земельної ділянки на підставі договору суборенди укладеного з ПП "САЛЬКО".
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно значиться, що 01.02.2019 між Приватним підприємством "САЛЬКО" (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" (Суборендар) укладено договір суборенди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 0525387500:01:003:0204.
Позивач вважає, що оскаржуваний договір вказаним умовам дійсності правочинів не відповідає, оскільки ПП "САЛЬКО" фактично не володіло та не користувалось земельною ділянкою кадастровий номер 0525387500:01:003:0204, а отже не мало права розпоряджатися нею та передавати її в суборенду ТОВ "СТАРКОМ-АГРО".
З метою захисту своїх прав, щодо володіння та користування вищезазначеною земельною ділянкою позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору суборенди землі від 01.02.2019, укладеного між Приватним підприємством "САЛЬКО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а саме щодо земельної ділянки кадастровий номер 0525387500:01:003:0204, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольгою Григорівною.
В якості правової підстави позову позивач зазначає положення ст.ст. 4, 5, 162-164 ГПК України.
Представники відповідачів щодо позовних вимог заперечили у повному обсязі, посилаючись на підстави та обставини, викладені у відзивах на позовну заяву.
Суть заперечень відповідачів зводиться до такого.
Щодо твердження позивача про необхідність укладення акту приймання-передачі при поверненні земельної ділянки з суборенди, то відповідачі вважають, що вказана позиція ґрунтується на помилковому трактуванні позивачем норм права та положень укладеного Договору суборенди землі від 08.10.2013 року, в якому п.21 Договору суборенди землі визначено, що після припинення дії договору Суборендар повертає Орендарю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в суборенду.
Таким чином, обов`язковість складання акту приймання-передачі cторонами в договорі не передбачена, як і не зазначено про необхідність повернення із суборенди земельної ділянки у тому ж порядку, у якому її було надано в суборенду.
Щодо твердження позивача про укладення Договору суборенди землі між відповідачем-1 та відповідачем-2 при наявності в Державному реєстрі речових прав запису про інше речове право за № 4588534 від 30.01.2014 строком дії до 30 січня 2028 з правом пролонгації та щодо права суборенди позивача на цю ж земельну ділянку кадастровий номер 0525387500:01:003:0204 на підставі Договору суборенди землі від 08.10.2013, то відповідачі вказують , що згідно умов оспорюваного договору суборенди землі від 01 лютого 2019 (п. 3.1.) договір укладено строком на 9 (дев`ять) років і 7 (сім) місяців, а саме до 01 вересня 2028. Право суборенди земельної ділянки виникає з моменту реєстрації цього права відповідно до законодавства. Цей договір набирає чинності після підписання сторонами. Після закінчення строку договору Суборендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення Договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
Відтак відповідач-1 за наявності рішення суду у справі № 902/145/18, що вступило в законну силу щодо розірвання Договору суборенди землі від 08.10.2013 року, укладеного з позивачем, мав достатні підстави для прийняття рішення щодо визначення подальшої долі ефективного використання земельної ділянки площею 65,3 га, яка перебувала в його оренді.
Вказаний договір став підставою для реєстрації 23.03.2019 відповідачем-2 іншого речового права (суборенди) за № запису 30904818. При цьому дата Договору суборенди землі, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2, не може доводити факту розпорядження земельною ділянкою за наявності зареєстрованого іншого речового права третьої сторони (позивача), адже на момент проведення державної реєстрації речового права суборенди за відповідачем-2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (тобто на дату набуття чинності спірним Договором) запис про наявність іншого речового права на цю ж ділянку позивача був правомірно припинений.
Отже, у державного реєстратора (приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г.) були відсутні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав, які визначені ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.
Окрім того, ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" зазначає, що про постанову Касаційного господарського суду Верховного суду від 14.03.2019 у справі № 902/145/18 останньому стало відомо лише після отримання позовної заяви ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" з доданими матеріалами. Проте, вказана постанова жодних правових наслідків для ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" не несе, оскільки останній не був учасником господарської справи № 902/145/18.
У запереченні на відповідь на відзиви відповідачів позивач наголошує на тому, що земельна ділянка, що є предметом спірного договору суборенди, фактично не була повернута позивачем ПП " САЛЬКО", тому до моменту повернення користувачем земельної ділянки є позивач, що, у свою чергу, позбавляло можливості ПП " САЛЬКО" розпоряджатися земельною ділянкою шляхом передачі її ТОВ "СТАРКОМ-АГРО". При цьому, як стверджує позивач, відповідачі у відзивах на позовну заяву визнають обов`язок позивача як суборендаря після припинення дії договору повернути ПП " САЛЬКО" земельну ділянку за актом приймання-передачі. Також ПП "САЛЬКО" визнає, що відповідного акта приймання-передачі земельної ділянки на момент укладення спірного договору суборенди між позивачем та ПП "САЛЬКО" не було укладено.
Щодо твердження відповідачів , що незважаючи на те, що оскаржуваний договір було укладено у період, коли згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право суборенди вказаної ділянки було зареєстровано за позивачем, державну реєстрацію права суборенди землі за відповідачем-2 (ТОВ "СТАРКОМ-АГРО") було проведено вже після того, як за запис про речове право позивача було припинено, позивач вважає, що у такий спосіб відповідач-1 та відповідач-2 використали конструкцію (схему) незаконного заволодіння земельною ділянкою, яка порушує публічний порядок, адже:
- на момент укладення оскаржуваного правочину земельна ділянка знаходилась де-юре та де-факто у користуванні позивача, оскільки за актом приймання-передачі відповідачу-1 не поверталась та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право суборенди вказаної ділянки було зареєстровано за позивачем. Тобто вказані обставини унеможливлювали проведення на підставі оскаржуваного договору державної реєстрації права суборенди землі за відповідачем-2 в момент укладення такого договору;
- на момент державної реєстрації речового права суборенди землі за відповідачем-2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (23.03.2019) на підставі оскаржуваного договору вже була скасована постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 про розірвання договору суборенди землі від 08.10.2013, укладеного між позивачем та відповідачем-1 (постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2019). Тобто, станом на 23.03.2019 відповідач-1 не мав права розпоряджатися спірною земельною ділянкою шляхом передачі її в суборенду відповідачу-2 ще й тому, що земельна ділянка не тільки не була йому повернута, а й судове рішення про розірвання договору суборенди землі з позивачем взагалі було скасовано. Натомість, відповідачі "скористались моментом" та зареєстрували таке право за відповідачем-2, оскільки формально запис про речове право позивача на суборенду землі був припинений, хоча підстава такого припинення вже відпала.
Окрім того, позивач вказує, що зі змісту п. 3.1. оскаржуваного договору, який було укладено 01.02.2019, вбачається, що договір укладено на 9 (дев`ять) років і 7 (сім) місяців, а саме до 01.09.2028.
Тобто, у момент укладення оскаржуваного договору сторони на власний розсуд погодили строк його дії, з якого вбачається, що діяти він почав 01.02.2019. У цей же день було укладено й акт приймання-передачі земельної ділянки в суборенду, який є невід`ємною частиною оскаржуваного договору та свідчить про протиправне станом на 01.02.2019 розпорядження відповідачем-1 спірною земельною ділянкою, оскільки в той час останній нею не володів та не користувався.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
08.10.2013 між та Приватним підприємством "БОРОВСЬКИЙ" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальність "БОРОВСЬКИЙ") (Суборендар, позивач) та Приватним підприємством "САЛЬКО" (Орендар, відповідач 1) було укладено договір суборенди землі строком на 14 років, відповідно до умов якого позивач отримав у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Садковецької сільської ради загальною площею 65,3000 га ріллі, кадастровий номер 0525387500:01:003:0204.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію іншого речового права №17445925 від 06.02.2014 державну реєстрацію речового права позивача за вказаним договором проведено 30.01.2014.
В подальшому Приватне підприємством "САЛЬКО" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про розірвання з Товариством з обмеженою відповідальність "БОРОВСЬКИЙ" договору суборенди земельної ділянки від 08.10.2013 (справа №902/145/18). Процесуальні документи за результатами розгляду вказаної справи №902/145/18 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, безоплатним та цілодобовим.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20.09.2018 у справі № 902/145/18 за позовом ПП "САЛЬКО" до ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" про розірвання договору суборенди землі та повернення земельної ділянки та зустрічним позовом ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" до ПП "САЛЬКО" про визнання частково недійсним договору суборенди землі, у задоволенні первісного та зустрічного позовів було відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 апеляційну скаргу ПП "САЛЬКО" задоволено, рішення Господарського суду Вінницької області в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Розірвано договір суборенди землі від 08.10.2013 та зобов`язано ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" повернути ПП "САЛЬКО" за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 65,3000 га.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №902/145/18 касаційну скаргу ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2018 у справі №902/145/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому 01.02.2019 між ПП "САЛЬКО" (Орендар, відповідач 1) та ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" (Суборендар, відповідач 2) укладено договір суборенди землі, відповідно до умов якого в суборенду відповідачу 2 передано земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Садковецької сільської ради загальною площею 65,3000 га ріллі, кадастровий номер 0525387500:01:003:0204.
Речове право ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" за даним договором суборенди землі зареєстровано приватним нотаріусом Марунько Ольгою Григорівною 23.03.2019, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованою судом для розгляду справи №902/320/19 (далі - інформаційна довідка №179943859 від 05.09.2019).
Таким чином, спірний договір суборенди землі від 01.02.2019 між ПП "САЛЬКО" та ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" укладено після ухвалення постанови Північно-західним апеляційним господарським судом від 10.12.2018 у справі №902/145/18, відповідно до якої розірвано договір суборенди землі від 08.10.2013 та зобов`язано ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" повернути ПП "САЛЬКО" за актом приймання-передачі земельну ділянку загальною площею 65,3000 га. Вказана постанова набрала законної сили з дня її прийняття в силу приписів ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, тобто 10.12.2018. При цьому запис про припинення речового права позивача за договором суборенди землі від 08.10.2013 внесено 28.02.2019 (на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №902/145/1828.02.2019), що підтверджується інформаційною довідкою №179943859 від 05.09.2019.
Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з положеннями частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
За нормами частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Свобода договору, передбачена статтею 627 ЦК України, не є абсолютною. Сторони договору мають враховувати вимоги законодавства, які визначені для них як обов`язкові, та не можуть змінити дію таких вимог законодавства договором, якщо це прямо не передбачено законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до приписів статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
В силу приписів ч.ч. 1,5 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998, в редакції, що діяла на момент укладення спірного договору суборенди, орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Набрання договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору.
Отже, договір суборенди набирає чинності після його державної реєстрації.
Вищенаведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 р. у справі № 532/384/16-ц.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі 136/2211/15-ц.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною.
Відповідно до частини першої статті 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Згідно з частиною четвертою статті 18 вказаного Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Таким чином, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов`язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації (постанова Верховного Суду України від 29.09.2015 № 802/37191).
Як слідує з пояснень третьої особи - приватного нотаріуса Марунько Ольги Григорівни вих. №61 від 15.08.2019 та підтверджується доданими до пояснень копіями документів, останньою за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав, шляхом інформаційної взаємодії отримано відомості про земельну ділянку, що є предметом спірного договору суборенди, в т.ч. і з Державного земельного кадастру.
Підстав для відмови у державній реєстрації речового права ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" за вказаним договором суборенди землі нотаріус не вбачала, оскільки на дату проведення відповідної державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав, тобто станом на 23.03.2019, фігурував запис від 28.02.2019 про припинення речового права позивача за договором суборенди землі від 08.10.2013 на підставі постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №902/145/1828.02.2019, що підтверджується інформаційною довідкою №179943859 від 05.09.2019.
Водночас до дати вчинення реєстраційної дії нотаріусом (23.03.2019) Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду 14.03.2019 у справі №902/145/18 винесено постанову, на підставі якої касаційну скаргу ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та рішення Господарського суду Вінницької області від 20.09.2018 у справі №902/145/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з приписами ст. 317 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття. З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, у зв`язку з прийняттям Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови від 14.03.2019 у справі №902/145/18 фактично було відновлено чинність договору суборенди земельної ділянки від 08.10.2013, укладеного між позивачем та відповідачем 1. Тобто судом касаційної інстанції у зв`язку із скасування рішення суду апеляційної інстанції про розірвання договору суборенди було відновлено "статус кво" між позивачем та відповідачем 1, який існував раніше відповідно до договору суборенди від 08.10.2013. При цьому, на думку суду, під відновленням чинності вказаного договору необхідно розуміти його чинність і дійсність як такого, що укладений і зареєстрований у спосіб відповідно до чинного законодавства.
Водночас, як встановлено судом, внесення відомостей щодо речового права позивача за договором суборенди земельної ділянки від 08.10.2013 з урахуванням постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №902/145/18 до Державного реєстру речових прав не відбулося, що підтверджується інформаційною довідкою №179943859 від 05.09.2019.
Тобто, на момент вчинення реєстраційної дії (23.03.2019) приватний нотаріус Марунько Ольга Григорівна не володіла інформацією щодо відновлення речового права позивача за договором суборенди земельної ділянки від 08.10.2013, відтак не вбачала підстав для відмови у державній реєстрації речового права відповідача 2 за договором суборенди землі від 01.02.2019.
Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 0525387500:01:003:0204 стала об`єктом суборенди за двома різними договорами, укладеними із різними суборендарями ( ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" та ТОВ "СТАРКОМ-АГРО").
Разом із тим суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 734/336/17 (провадження № 61-29962св18), від 06 березня 2019 року у справі № 655/809/15-ц (провадження № 61-13324св18) відповідно до яких одна і та ж сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними із різними орендарями.
Як зазначалося вище, договір суборенди набирає чинності після його державної реєстрації. Враховуючи, що державна реєстрація речових прав за спірним договором суборенди відбулася без відсутніх на дату вчинення реєстраційних дій правових підстав, то позовна вимога про визнання недійсним договору суборенди землі від 01.02.2019, укладеного між ПП "САЛЬКО" та ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Окрім того, з огляду на викладене також підлягають до задоволення позовні вимоги щодо скасування рішення про державну реєстрацію речового права та скасування відповідного запису у Державному реєстрі, оскільки ці вимоги є похідними від вимог щодо визнання договору недійсним.
Водночас суд констатує відсутність протиправності в діях приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольги Григорівни при вчиненні реєстраційної дії 23.03.2019 згідно спірного договору суборенди, позаяк остання діяла у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Враховуючи викладене, заявлена ТОВ "БОРОВСЬКИЙ" позовна вимога в цій частині підлягає відмові в її задоволенні, як необґрунтована.
Натомість, відповідач 1 - ПП "САЛЬКО" однозначно повинен був володіти інформацією щодо прийняттям Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови від 14.03.2019 у справі №902/145/18, оскільки був стороною у даній справі (позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом).
Також суд звертає увагу, що представники відповідачів у судовому засіданні 05.09.2019 не заперечили щодо факту фактичного перебування земельної ділянки (об`єкта спірного договору суборенди) у користуванні ТОВ "СТАРКОМ-АГРО", що підтверджується технічним записом судового засідання.
Дана обставина в силу ч.1 ст.75 ГПК України не підлягає доказуванню, відтак береться судом до уваги як доведена. У зв`язку із цим, заявлена позовна вимога про витребування земельної ділянки кадастровий номер 0525387500:01:003:0204 з незаконного володіння та користування ТОВ "СТАРКОМ-АГРО" відповідно до положень ст.27 Закону України "Про оренду землі" підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки в судовому засіданні достеменно встановлено, що спірна земельна ділянка перебуває у володінні та користуванні відповідача 2, при цьому, як стверджують матеріали господарської справи, незаконно.
Окремо слід відмітити, що судом не береться до уваги та критично оцінюється довідка Садковецької сільської ради Шаргородського району Вінницької області, оскільки цей орган місцевого самоврядування не є суб`єктом, до відання і власності якого належить спірна земельна ділянка.
Таким чином, доводи відповідачів, викладені у заявах по суті спору, щодо обґрунтування правомірності укладення оспорюваного договору не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються наявними та дослідженими у справі доказами.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОВСЬКИЙ" частково, з урахуванням мотивів наведених вище.
В силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах, з огляду на неможливість виділення частки сплати судового збору з позовної вимоги немайнового характеру, а саме щодо визнання протиправним рішення про державну реєстрацію спірного договору суборенди землі, враховуючи відмову у задоволені позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір суборенди землі від 01 лютого 2019 року, укладений між Приватним підприємством "Салько" (вул. І. Франка, буд. 22, с. Хоменки, Шаргородський район, Вінницька область, 23544, ідентифікаційний код 32636809) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" (вул. Енергетична, 1, с. Широка Гребля, Вінницький район, Вінницька область, 23230, ідентифікаційний код 40265250), на підставі якого в суборенду була надана земельна ділянка кадастровий номер 0525387500:01:003:0204 площею 65,3 га, право суборенди за яким було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольгою Григорівною, про що внесено запис про інше речове прав №30904818.
3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46177524 від 27.03.2019 16:22:46, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Марунько Ольгою Григорівною, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки кадастровий номер 0525387500:01:003:0204, площа 65,3 га було внесено запис про інше речове право номер: 30904818; дата, час державної реєстрації: 23.03.2019 13:10:09; підстава виникнення іншого речового права: договір суборенди землі, серія та номер: бн, виданий 01.02.2019, видавник: Приватне підприємство "Салько" та Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО"; вид іншого речового права: суборенда.
4. Витребувати з незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" (вул. Енергетична, 1, с. Широка Гребля, Вінницький район, Вінницька область, 23230, ідентифікаційний код 40265250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОВСЬКИЙ" (вул. Миру, буд. 152, с. Лозова, Шаргородський район, Вінницька область, 23540, ідентифікаційний код 35155249) земельну ділянку кадастровий номер: 0525387500:01:003:0204, площа 65,3 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса: Вінницька область, Шаргородський район, Садковецька сільська рада.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРКОМ-АГРО" (вул. Енергетична, 1, с. Широка Гребля, Вінницький район, Вінницька область, 23230, ідентифікаційний код 40265250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОВСЬКИЙ" (вул. Миру, буд. 152, с. Лозова, Шаргородський район, Вінницька область, 23540, ідентифікаційний код 35155249) 2881,5 грн судових витрат на оплату судового збору.
7. Стягнути з Приватного підприємства "Салько" (вул. І. Франка, буд. 22, с. Хоменки, Шаргородський район, Вінницька область, 23544, ідентифікаційний код 32636809) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОВСЬКИЙ" (вул. Миру, буд. 152, с. Лозова, Шаргородський район, Вінницька область, 23540, ідентифікаційний код 35155249) 2881,5 грн судових витрат на оплату судового збору.
8. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
9. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
10. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 16 вересня 2019 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. 7 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Миру, буд. 152, с. Лозова, Шаргородський район, Вінницька область, 23540;
3 - представнику позивача адвокату Дудчику О.М. - вул. Хмельницьке шосе, 2 оф. 505, м. Вінниця, 21036;
4 - відповідачу 1 - вул. І. Франка, буд. 22, с. Хоменки, Шаргородський район, Вінницька область, 23544;
5 - відповідачу 2 - вул. Енергетична, 1, с. Широка Гребля, Вінницький район, Вінницька область, 23230;
6 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 ;
7 - третій особі - вул. Пирогова, 101, м. Вінниця , 21050.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2019 |
Оприлюднено | 17.09.2019 |
Номер документу | 84256241 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тварковський А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні