Рішення

від 22.08.2019 по справі 905/940/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.2019 м. Харків Справа № 905/940/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу № 905/940/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза

до відповідача Адвокатського об`єднання Маріупольська міська колегія адвокатів заслуженого юриста України Г.А. Конишева

про стягнення 20 000 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: ТОВ Маріупольська автобаза звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з АО ММКА засл. юриста України Г.А. Конишева попередньої оплати у розмірі 20 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про надання правової допомоги № 268 від 30.11.2018р.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 12569/19 від 24.06.2019р. відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з посиланням на надання правової допомоги позивачу згідно договору № 268 від 30.11.2018р. належним чином. Зокрема, у період з 01.12.2018р. по 31.01.2019р. відповідач надав позивачу наступну правову допомогу: складання заперечення на акт ГУ ДФС у Донецькій області, ознайомлення з матеріалами адміністративного провадження № К/9901/33142/18, складання заяв до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для отримання рішень, складання скарги (заяви) на податкове повідомлення - рішення від 19.12.2018р. № 0292764605 до ДФС України, складання повідомлення до ГУ ДФС у Донецькій області, ознайомлення з документами та досудова підготовка адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (рішення) від 19.12.2018р., консультування з питань земельного податку для підприємств зони АТО, у т.ч. аналіз законодавчих актів України та судової практики за аналогічними питаннями, консультування щодо подання до адміністративного суду позову майнового характеру, інші телефонні та усні консультації. Разом з цим, договір про надання правової допомоги є за своєю правовою природою договором доручення, а тому не передбачає обов`язкове щомісячне актування наданої правової допомоги. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем порушений строк повідомлення відповідача про намір розірвання договору, встановлений п. 4.2 договору, та повідомлено про розірвання договору з 01.02.2019р. листом № 93/01 від 05.02.2019р. При цьому, відповідачем надано згоду на розірвання договору з 01.03.2019р.

У відповіді на відзив за вх. № 13205/19 від 03.07.2019р. позивач заперечує обставини, викладені у відзиві на позов, з огляду на те, що надання відповідачем переліченої правової допомоги жодним чином не підтверджено, позивач не отримував від відповідача консультації та будь-які документи, роздруківки телефонних розмов не передають предмет та зміст розмов. Також, позивач зазначає, що договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що передбачає обов`язкове підтвердження факту надання послуг шляхом складання відповідних актів приймання - передачі послуг. При цьому, договір про надання правової допомоги не є за своєю правовою природою договором доручення, оскільки, по - перше, договором передбачений обов`язок відповідача з надання різної за змістом, не конкретизованої правової допомоги, по-друге, позивач не надавав відповідачу довіреності на здійснення будь-яких юридичних послуг.

У запереченнях на відповідь на відзив за вх. № 13715/19 від 10.07.2019р. відповідач заперечує посилання, викладені у відповіді на відзив, та зазначає, що наявність численних телефонних розмов між сторонами при наявності чинного договору про надання правової допомоги свідчить про те, що такі переговори носили діловий, а не особистий характер, стосувались дій, спрямованих на оскарження податкових повідомлень - рішень, при цьому відповідач не мав необхідності здійснювати фіксацію змісту телефонних розмов технічними засобами. Разом з тим, відповідач зазначає, що інші обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позов, не спростовані позивачем.

Учасники справи у підготовчі засідання та у судове засідання щодо розгляду справи по суті не з`явились, при цьому про дату, час та місце їх проведення повідомлялись належним чином шляхом надіслання судових ухвал на юридичні адреси сторін. Судові ухвали одержані сторонами, про свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень та відомості сайту Укрпошти.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 22.08.2019р. господарським судом складено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено:

30.11.2018р. між ТОВ Маріупольська автобаза (клієнт, позивач) та АО ММКА засл. юриста України Г.А. Конишева (виконавець, відповідач) укладено договір про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р., за яким клієнт доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання представляти інтереси і права клієнта згідно умов цього договору (розділ 1 договору).

У п.2.1 договору встановлені права та обов`язки клієнта: своєчасно забезпечувати виконавця документами і матеріалами, а також інформацією, необхідною для надання правової допомоги за цим договором; погоджувати з виконавцем час і терміни виконання робіт, і своєчасно проводити оплату згідно умов цього договору; нести витрати, пов`язані зі службовими поїздками (відрядженнями) та тимчасовим проживанням для здійснення представництва клієнта за межами міста Маріуполя.

У п.2.2 договору встановлені права та обов`язки виконавця: отримувати консультації та роз`яснення з усіх питань від клієнта, що необхідні для надання правової допомоги; готувати заяви, клопотання, скарги, заперечення та інші правові документи у суд та правоохоронні органи; у разі потреби захищати та представляти інтереси клієнта в суді, правоохоронних та інших державних органах; на свій розсуд збирати відомості про факти, які можуть бути використані докази у кримінальних справах і справах про адміністративне правопорушення.

У розділі 3 договору встановлений порядок оплати за правову допомогу: оплата за надання правової допомоги здійснюється клієнтом в розмірі 10 000 (десять) грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ММКА засл. юриста України Г.А. Конишева не пізніше 15 числа кожного місяця; терміни оплати встановлюються протягом трьох днів з моменту отримання рахунку на оплату за надання правової допомоги; розмір оплати правової допомоги може бути змінений у разі внесення змін до тарифів щодо надання правової допомоги згідно рішення Президії ММКА.

У п. п. 4.1, 4.2 р. 4 договору встановлено, що договір набуває чинності з 01.12.2018р. і діє до 31.12.2019р. У разі дострокового розірвання договору сторона-ініціатор зобов`язана повідомити іншу сторону про свій намір не пізніше 30 днів шляхом письмового повідомлення.

03.12.2018р. відповідач виставив позивачу рахунок № 12 на оплату послуг з надання правової допомоги за грудень 2018р. по договору № 268 від 30.11.2018р. на суму 10 000 грн. 17.12.2018р. позивач здійснив оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 579 від 17.12.2018р.

04.01.2019р. відповідач виставив позивачу рахунок № 1 на оплату послуг з надання правової допомоги за січень 2019р. по договору № 268 від 30.11.2018р. на суму 10 000 грн. 28.01.2019р. позивач здійснив оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 10 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 61 від 28.01.2019р.

Як посилається позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання за договором та не вчинив жодних дій, спрямованих на надання правової допомоги позивачу.

05.02.2019р. позивач надіслав відповідачу повідомлення № 93/01 про розірвання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. з 01.02.2019р. Одержання вказаного повідомлення відповідачем не заперечується, при цьому у відзиві на позов за вх. № 12569/19 від 24.06.2019р. відповідач зазначає про надання згоди на розірвання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. з 01.03.2019р.

17.04.2019р. позивач надіслав відповідачу претензію вих. № 36/01 про повернення попередньої оплати у розмірі 20 000 грн. Вказана претензія одержана відповідачем 18.04.2019р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

15.05.2019р. відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію вих. № 120/1, згідно з якою претензія позивача не визнана та залишена відповідачем без задоволення, оскільки останнім не були порушені умови договору.

Такі обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи у суді відповідач посилається на надання позивачу на виконання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. наступної правої допомоги:

-складання заперечення на акт ГУ ДФС у Донецькій області, ознайомлення з матеріалами адміністративного провадження № К/9901/33142/18;

-складання заяв до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для отримання рішень, складання скарги (заяви) на податкове повідомлення - рішення від 19.12.2018р. № 0292764605 до ДФС України;

-складання повідомлення до ГУ ДФС у Донецькій області;

-ознайомлення з документами та досудова підготовка адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (рішення) від 19.12.2018р.;

-консультування з питань земельного податку для підприємств зони АТО, у т.ч. аналіз законодавчих актів України та судової практики за аналогічними питаннями;

консультування щодо подання до адміністративного суду позову майнового характеру;

-інші телефонні та усні консультації.

На підтвердження таких обставин відповідачем надано до суду:

-наказ № 22 від 03.12.2018р. Про доручення виконання договору , згідно з яким доручено виконання договору № 268 від 30.11.2018р. про надання правової допомоги ТОВ Маріупольська автобаза адвокатам Конишеву Г.А. та Вейдер ОСОБА_1 М.;

-роздруківки переговорів адвоката Конишева Г.А. з директором ТОВ Маріупольська автобаза ОСОБА_2 та адвоката Вейдер Т.М. з головним бухгалтером ТОВ Маріупольська автобаза за період з 03.12.2018р. по 28.01.2019р.;

-роздруківки відомостей Word-файлів з ПК адвоката Вейдер Т.М.: За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру з датою створення та датою зміни файлу 19.12.2018р., Антитерористична операція на сході України з датою створення та датою зміни файлу 21.12.2018р.;

-скрін - копії поштового сервісу Gmail, які використовували адвокати, про надіслання позивачу засобами електронної пошти документів Акт - перевірки_Авт… , ДФС1.doc , ДФС2. doc ;

- податкові повідомлення - рішення від 19.12.2018р. № 292744605, від 19.12.2018р. № 029276460 з додатками;

-лист ГУ ДФС у Донецькій області Щодо розгляду заперечень вх.№ 38 від 26.12.2018р.;

-заперечення на акт № 1109/05-99-46-05/05-583/05419123 від 14.11.2018р. до ГУ ДФС у Донецькій області;

-скаргу (заяву) на податкове повідомлення - рішення (рішення) до ДФС України;

-лист від 03.01.2019р. до ГУ ДФС у Донецькій області про повідомлення щодо направлення скарги на адресу ДФС України на податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Донецькій області від 19.12.2018р. № 292744605, № 029276460;

-заяву до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про видачу копію постанови Верховного Суду за касаційною скаргою ТОВ Маріупольська автобаза у справі № 805/3840/16-а за позовом ТОВ Маріупольська автобаза до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень;

-постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018р. у справі № 805/3840/16-а.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено судом, між сторонами у справі укладений договір про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р., згідно з яким позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов`язання представляти інтереси і права позивача згідно умов цього договору шляхом підготовки заяв, клопотань, скарг, заперечень та інші правових документів у суд та правоохоронні органи; захисту та представлення інтересів клієнта в суді, правоохоронних та інших державних органах у разі потреби; збирання відомостей про факти, які можуть бути використані докази у кримінальних справах і справах про адміністративне правопорушення на свій розсуд. При цьому, оплата за надання правової допомоги здійснюється позивачем у розмірі 10 000 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача не пізніше 15 числа кожного місяця.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ст. 1 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 27 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1003 ЦК України передбачено, що у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений зобов`язаний: повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення (ч.1 ст. 1004, ст. 1006 ЦК України).

Довіритель зобов`язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення. Довіритель зобов`язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв`язку з виконанням доручення. Довіритель зобов`язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить (ст. 1007 ЦК України).

Договір доручення є різновидом договорів про надання послуг , відтак на нього поширюються норми гл. 63 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

В силу вимог ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із системного аналізу наведених вище норм законодавства та умов договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача попередньої оплати, здійсненої позивачем на підставі договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р., а підставою - невиконання відповідачем зобов`язань за цим договором.

Таким чином, під час вирішення даної справи підлягають дослідженню, в т.ч., обставини здійснення позивачем попередньої оплати, обставини надання (чи ненадання) відповідачем відповідних послуг.

При цьому, договір про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. не містить чітко визначеного переліку послуг, що надаються за даним договором, а також порядку приймання - передачі послуг, зокрема, шляхом підписання актів приймання - передачі послуг. Тобто, складання актів приймання - передачі послуг не є обов`язковим з огляду на умови договору, та доведення відповідних обставин здійснюється за допомогою інших доказів відповідно до приписів ст. ст. 73, 74, 76-80 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України).

За приписами ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вище встановлено судом, на підставі виставлених відповідачем рахунків № 12 від 03.12.2018р., № 1 від 04.01.2019р. позивачем здійснено оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 20 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 579 від 17.12.2018р., № 61 від 28.01.2019р. та не заперечується відповідачем.

Водночас, відповідач посилається на надання позивачу наступної правової допомоги:

-складання заперечення на акт ГУ ДФС у Донецькій області, ознайомлення з матеріалами адміністративного провадження № К/9901/33142/18;

-складання заяв до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для отримання рішень, складання скарги (заяви) на податкове повідомлення - рішення від 19.12.2018р. № 0292764605 до ДФС України;

-складання повідомлення до ГУ ДФС у Донецькій області;

-ознайомлення з документами та досудова підготовка адміністративного позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення (рішення) від 19.12.2018р.;

-консультування з питань земельного податку для підприємств зони АТО, у т.ч. аналіз законодавчих актів України та судової практики за аналогічними питаннями;

консультування щодо подання до адміністративного суду позову майнового характеру;

-інші телефонні та усні консультації.

На підтвердження таких обставин відповідачем надано до суду:

-наказ № 22 від 03.12.2018р. Про доручення виконання договору , згідно з яким доручено виконання договору № 268 від 30.11.2018р. про надання правової допомоги ТОВ Маріупольська автобаза адвокатам Конишеву Г.А. та Вейдер ОСОБА_3 .;

-роздруківки переговорів адвоката Конишева Г.А. з директором ТОВ Маріупольська автобаза ОСОБА_2 та адвоката Вейдер Т.М. з головним бухгалтером ТОВ Маріупольська автобаза за період з 03.12.2018р. по 28.01.2019р.;

- роздруківки відомостей Word-файлів з ПК адвоката Вейдер Т.М.: За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру з датою створення та датою зміни файлу 19.12.2018р., Антитерористична операція на сході України з датою створення та датою зміни файлу 21.12.2018р.;

-скрін - копії поштового сервісу Gmail, які використовували адвокати, про надіслання позивачу засобами електронної пошти документів Акт - перевірки_Авт… , ДФС1.doc , ДФС2. doc ;

- податкові повідомлення - рішення від 19.12.2018р. № 292744605, від 19.12.2018р. № 029276460 з додатками;

-лист ГУ ДФС у Донецькій області Щодо розгляду заперечень вх.№ 38 від 26.12.2018р.;

-заперечення на акт № 1109/05-99-46-05/05-583/05419123 від 14.11.2018р. до ГУ ДФС у Донецькій області;

-скаргу (заяву) на податкове повідомлення - рішення (рішення) до ДФС України;

-лист від 03.01.2019р. на адресу ГУ ДФС у Донецькій області про повідомлення щодо направлення скарги на адресу ДФС України на податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Донецькій області від 19.12.2018р. № 292744605, № 029276460;

-заяву до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про видачу копію постанови Верховного Суду за касаційною скаргою ТОВ Маріупольська автобаза у справі № 805/3840/16-а за позовом ТОВ Маріупольська автобаза до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень;

-постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018р. у справі № 805/3840/16-а, роздруковану з ЄДРСР.

Між тим, господарський суд не приймає до уваги в якості належних, допустимих та достовірних доказів роздруківки переговорів адвоката Конишева ОСОБА_4 з директором ТОВ Маріупольська автобаза ОСОБА_2 та адвоката Вейдер Т.М. з головним бухгалтером ТОВ Маріупольська автобаза за період з 03.12.2018р. по 28.01.2019р., оскільки з них неможливо встановити предмет та зміст цих переговорів, зокрема, що такі розмови стосувалися саме надання послуг згідно договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р.

Також суд не приймає до уваги роздруківки відомостей Word-файлів з ПК адвоката Вейдер Т.М.: За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру з датою створення та датою зміни файлу 19.12.2018р., Антитерористична операція на сході України з датою створення та датою зміни файлу 21.12.2018р., оскільки з цих роздруківок не вбачається, що такі Word-файли створювались з метою розроблення документів саме для позивача на виконання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р.

Скрін - копії поштового сервісу Gmail, які використовували адвокати, про надіслання позивачу засобами електронної пошти документів Акт - перевірки_Авт… , ДФС1.doc , ДФС2.doc не приймаються судом до уваги, оскільки, по - перше, із скрін - копій неможливо встановити зміст відправлених документів та дату їх виготовлення, по - друге, скрін - копії не містять повної дати відправлення документів, по-третє, зі змісту цих скрін - копій вбачається, що вирішення між сторонами певних питань мало місце 03.01.2018р., тобто до укладення договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р.

Заперечення на акт № 1109/05-99-46-05/05-583/05419123 від 14.11.2018р. до ГУ ДФС у Донецькій області; скарга (заява) на податкове повідомлення - рішення (рішення) до ДФС України; лист від 03.01.2019р. до ГУ ДФС у Донецькій області про повідомлення щодо направлення скарги на адресу ДФС України на податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС України в Донецькій області від 19.12.2018р. № 292744605, № 029276460; заява до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про видачу копію постанови Верховного Суду за касаційною скаргою ТОВ Маріупольська автобаза у справі № 805/3840/16-а за позовом ТОВ Маріупольська автобаза до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень не можуть підтверджувати надання відповідачем послуг за договором про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р., оскільки встановити період їх складання відповідачем є неможливим, вказані документи не містять жодних відміток про їх одержання позивачем, чи відповідними органами.

При цьому, постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018р. у справі № 805/3840/16-а, яка надана відповідачем, роздрукована з ЄДРСР, а не отримана у відповідному суді на підставі вищевказаної заяви.

Наявність у відповідача податкових повідомлень - рішень від 19.12.2018р. № 292744605, від 19.12.2018р. № 029276460 з додатками; листа ГУ ДФС у Донецькій області Щодо розгляду заперечень вх.№ 38 від 26.12.2018р., фірмового бланку позивача свідчить про вчинення позивачем дій в порядку 2.1 договору щодо забезпечення відповідача документами і матеріалами, а також інформацією для надання правової допомоги, що і не заперечується самим позивачем, та жодним чином не свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на надання відповідачем такої допомоги позивачу, після їх отримання.

Одночасно, сама по собі видача відповідачем наказу № 22 від 03.12.2018р. Про доручення виконання договору , згідно з яким доручено виконання договору № 268 від 30.11.2018р. про надання правової допомоги ТОВ Маріупольська автобаза адвокатам Конишеву Г.А. та Вейдер Т.М. не підтверджує виконання відповідачем договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. в подальшому.

Виходячи з наведеного, суд вважає недоведеним в порядку приписів процесуального законодавства факт надання відповідачем послуг на виконання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором (ч. 2 ст. 29 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Відповідно до ст. 1008 ЦК України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: відмови довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Згідно зі ст. 907 ЦК України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

У п. п. 4.1, 4.2 р. 4 договору встановлено, що договір набуває чинності з 01.12.2018р. і діє до 31.12.2019р. У разі дострокового розірвання договору сторона-ініціатор зобов`язана повідомити іншу сторону про свій намір не пізніше 30 днів шляхом письмового повідомлення.

Як вище встановлено судом, позивач повідомив відповідача про розірвання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. з 01.02.2019р. шляхом надіслання повідомлення № 93/01 від 05.02.2019р.

При цьому, відповідач надав згоду на розірвання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р., але з 01.03.2019р., про що останній посилається у відзиві на позов за вх. № 12569/19 від 24.06.2019р.

Отже, враховуючи, що між сторонами фактично досягнуто згоди про розірвання договору про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р., але існує розбіжність щодо дати його розірвання, приймаючи до уваги умови п. 4.2 р. 4 договору щодо права на дострокове розірвання договору на вимогу однієї із сторін та щодо повідомлення іншої сторони про такий намір не пізніше 30 днів, а також дату повідомлення позивача про розірвання договору - 05.02.2019р., суд дійшов висновку про те, що договір про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. є розірваним з 07.03.2019р.

За приписами ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Цивільним законодавством не врегульовано питання повернення попередньої оплати за договором про надання послуг та правового механізму її повернення, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосування до правовідносин, що виникли між сторонами у справі, положень ч. 2 ст. 693 ЦК України за аналогією закону.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В силу вимог ч. 2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать обставини справи, відповідач не повернув позивачу грошові кошти як у семиденний строк після отримання претензії вих. № 36/01 від 17.04.2019р. (до 25.04.2019р.), так і в подальшому.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставин щодо сплати позивачем попередньої оплати за договором про надання правової допомоги №268 від 30.11.2018р. та ненадання відповідачем відповідних послуг на виконання цього договору, приймаючи до уваги обставини розірвання договору з 07.03.2019р., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 20 000 грн., а отже, і про їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1 921 грн. покладаються на відповідача.

При цьому, витрати, які відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи - 4 500 грн (вивчення документів та підготовка адвокатського провадження, складання відзиву на позовну заяву), та витрати, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи - від 6 000 грн. до 13 000 грн. (ознайомлення з матеріалами справи, представництво по господарській справі у суді (в залежності від кількості судових засідань)), про які зазначено у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, не заявлено до відшкодування за рахунок позивача, а також не підтверджено відповідними доказами понесення відповідачем вказаних витрат. Тому, суд не розглядає питання щодо таких витрат. Водночас, зважаючи на результат вирішення справи, будь-які витрати відповідача, пов`язані із розглядом справи, підлягають покладенню на останнього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза задовольнити.

2.Стягнути з Адвокатського об`єднання Маріупольська міська колегія адвокатів заслуженого юриста України Г.А. Конишева (87525, Донецька обл., м. Маріуполь, Жовтневий р-н, пр. Нахімова, буд. 190; код ЄДРПОУ 24651268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Маріупольська автобаза (87536, Донецька обл., м. Маріуполь, Орджонікідзевський р-н, вул. Воїнів - Визволителів, буд. 1; код ЄДРПОУ 05419123; р/р НОМЕР_1 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851) попередню оплату у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн., судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 30.08.2019р.

Суддя Л.В. Ніколаєва