Ухвала

від 09.09.2019 по справі 902/1129/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" вересня 2019 р. Cправа № 902/1129/15

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали

позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І.

до : ОСОБА_1

до : ОСОБА_2

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест"

до : ОСОБА_3

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника

в межах справи № 902/1129/15

за заявою : Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг"

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія"

про визнання банкрутом

за участю представників :

від відповідача 1 - ОСОБА_1: ОСОБА_22, ОСОБА_23 за довіреностями

від кредитора - ДПАТ "НАК "Украгролізинг": Шалигіна В.І. - за довіреністю

від арбітражного керуючого (ліквідатора) Демчана О.І. : Петросян А.С. - за довіреністю

від відповідача 3 - ТОВ "Гор.Інвест" : Василюк М.М. - адвокат за ордером

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1129/15 за заявою ДПАТ "НАК "Украгролізинг" в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг" про банкрутство ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.

Так, ухвалою від 19.03.2019 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. у справі до 17.09.2019 року та призначено справу до розгляду на 17.09.2019 року.

Крім того, ухвалою від 12.06.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу з розгляду позовної заяви ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-01/57-35 від 11.02.2019 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Гор.Інвест" та ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", у зв`язку з доведенням до банкрутства в межах справи № 902/1129/15 - до судового розгляду по суті на 09.09.2019 року.

На визначену дату 09.09.2019 року в судове засідання з`явилися представники відповідача 1, ДПАТ "НАК "Украгролізинг", арбітражного керуючого Демчана О.І. та відповідача 3.

Також, судом встановлено, що 06.09.2019 року від Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до суду надійшли додаткові пояснення № ЮД-1358 від 05.09.2019 року щодо зазначеної вище позовної заяви.

Відповідні пояснення були судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Крім того, 09.09.2019 року від представника ТОВ "Гор.Інвест" до суду надійшло клопотання (вх. № 02.1-36/511/19 від 09.09.2019 року) про залучення в якості співвідповідача та витребування певних доказів по справі № 902/1129/15.

В судовому засіданні представник ТОВ "Гор.Інвест" підтримав подане клопотання.

Представники ліквідатора боржника та ДПАТ "НАК "Украгролізинг" стосовно даного клопотання заперечили.

Представник відповідача 1 поклався на розсуд щодо вирішення клопотання представника ТОВ "Гор.Інвест".

Також, представник відповідача 1 зазначив про доцільність залучення в якості співвідповідача ОСОБА_4 ..

Суд заслухавши представників учасників справи та розглянувши зазначене вище клопотання, дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Отже, питання щодо залучення до участі справі співвідповідача, може бути вирішено судом за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження.

Водночас, як зазначено вище, ухвалою суду від 12.06.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу з розгляду вищевказаної позовної заяви в межах справи № 902/1129/15 - до судового розгляду по суті.

Разом з тим, клопотання представника ТОВ "Гор.Інвест" про залучення до участі справі співвідповідача, подано відповідачем 3 за вищевказаним позовом та після закінчення підготовчого провадження, що суперечить наведеним вище приписам законодавства.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 80 ГПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ч. 1 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Приписи ст. 194 ГПК України передбачають, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

У поданому клопотанні, відповідач 3 зазначив, що оскільки ТОВ "Гор.Інвест" участі в підготовчому засіданні не приймало, а тому було позбавлено права на заявлення відповідного клопотання, в зв`язку з чим, просить розглянути дане клопотання на зазначеній стадії судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справ, відповідач 3 - ТОВ "Гор.Інвест" повідомлявся ухвалами суду у справі № 902/1129/15 про призначення підготовчого засідання з розгляду поданої позовної заяви, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відтак, відповідач 3 був належним чином повідомлений про розгляд відповідного позову у підготовчому засіданні, а тому мав можливість подати до суду клопотання про витребування доказів на стадії підготовчого провадження у даній справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання представника ТОВ "Гор.Інвест" (вх. № 02.1-36/511/19 від 09.09.2019 року) про залучення в якості співвідповідача та витребування певних доказів по справі № 902/1129/15 у повному обсязі.

Також, в судовому засіданні представник ліквідатора боржника, повідомив, що ліквідатором було направлено на адресу Господарського суду Вінницької області заяву про залишення без розгляду заяви про зменшення позовних вимог, в зв`язку з чим, станом на сьогодні, позивач підтримує позовні вимоги у первинній позовній заяві, без врахування заяви щодо зменшення позовних вимог.

Так, згідно матеріалів справи, 04.06.2019 року до суду від позивача надійшла заява №02-01/57-77 від 30.05.2019 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить: покласти субсидіарну відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства та стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти в сумі 1 132 734,91 грн. субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

В судовому засіданні, представник ліквідатора боржника просив суд залишити без розгляду зазначену вище заяву про зменшення позовних вимог.

Заслухавши представників учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Суд звертає увагу на те, що заявлення учасниками справи клопотань чи заяв про залишення без розгляду раніше поданих до суду заяв, є правом учасника провадження, має диспозитивний характер, відображає волевиявлення сторони (учасника судового процесу), в даному випадку, представника ліквідатора боржника.

Тому, відповідні клопотання мають розглядатись в порядку розгляду заяв та клопотань, передбаченому приписами ГПК України.

Так, стаття 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

За змістом ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Частиною 2 ст. 232 ГПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника ліквідатора боржника про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Демчана О.І. № 02-01/57-77 від 30.05.2019 року про зменшення розміру позовних вимог у справі № 902/1129/15.

Отже, предметом позову є позовні вимоги викладені у первинній позовній заяві.

В ході розгляду справи по суті, представник ліквідатора боржника підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача 1 заперечив щодо позову та просив відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача 3 заперечив стосовно позову, оскільки він є безпідставним та необґрунтованим.

Представник кредитора - ДПАТ "НАК "Украгролізинг" підтримала позовну заяву.

Суд заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши позовну заяву та матеріали справи, встановив наступне.

За змістом позову, у рамках справи № 902/1129/15 про банкрутство ТОВ "БАК" судом визнано заборгованість боржника перед кредиторами у загальній сумі - 1 164 734,91 грн. (ухвали суду від 03.11.2015, 08.06.2016, 23.10.2018). В тому числі заборгованість банкрута перед державними органами та установами у загальному розмірі 660 041 грн. 60 коп. (заборгованість перед Державним ПАТ "НАК "Украгролізинг", Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Іліннецька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницький області), що підтверджується Інформаційною довідкою № 365639 від 06.02.2019 з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Указана заборгованість виникла та залишається непогашеною у зв`язку із відсутністю активів у боржника через протиправні дії/бездіяльність керівників/учасників ТОВ "БАК", які були спрямовані на виведення майна із власності підприємства, що призвело до його стійкої неплатоспроможності та неможливості здійснювати господарську діяльність.

Зокрема, ліквідатором встановлено, що в період до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "БАК", підприємство мало значні майнові активи.

Ліквідатором від ГУ статистики у Вінницькій області (лист вих. № 03.1-99/394-18 від 21.11.2018 р.) отримано та проаналізовано копії фінансової звітності ТОВ "БАК" за 2011 р. Після 2011 р. підприємство звітності до органів статистики не подавалося.

Так, згідно балансу на 31.12.2011 р. на підприємстві на кінець звітного періоду обліковувалися активи на загальну суму 13 085 000,00 грн., в т.ч.: основні засоби балансовою вартістю 8 323 000,00 грн. (залишкова вартість); дебіторська заборгованість балансовою вартістю 910 000,00 грн.

Згідно звіту про фінансові результати за 2011 p. підприємство за звітний період отримало чистий прибуток у розмірі більше 4 млн. грн.

Ліквідатором виявлено, що станом на 01.01.2013 р. за підприємством на праві оренди обліковувалось 184 земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, що підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.11.2018 р. вих. № 0-2-0.172-593/123-18.

Ліквідатором визначено, що у період із 2007 р. по 2011 р. за підприємством було зареєстровано 9 одиниць сільськогосподарської техніки та обліковується 15 одиниць транспортних засобів, що доводиться листами ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області листом від 14.11.2018 вих. № 02-10/5484, РСЦ МВС України у Вінницькій області листом від 01.08.2017 вих. № 31/2-2365.

Вказані обставини, на думку позивача, доводять, що у період до 2012 р. ТОВ "БАК" здійснювало господарську діяльність та отримувало прибуток від здійснення такої діяльності, володіло майном, за рахунок якого можливо було б задовольнити вимоги існуючих кредиторів.

Однак, із 2012 р. ТОВ "БАК" не подавало статистичної інформації, не подавало звіти форми 1-ДФ. Підприємство не розраховувалося за своїми зобов`язаннями перед кредиторами (в т.ч. зобов`язання по сплаті податків та зборів), що призвело до порушення провадження у справі про банкрутство ухвалою суду від 26.08.2015 року.

Під час проведення процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури розпорядником майна та ліквідаторами, станом на дату підготовки заяви, встановлено відсутність будь-яких активів ТОВ "БАК" за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів підприємства. Указані твердження доводяться звітом за підсумками процедур розпорядження майном вих. № 15/12-01/ВТ від 15.12.2015 року, обставинами, які встановлено судом при винесенні постанови від 15.12.2015 року про визнання боржника банкрутом (с. 3,4 постанови), та іншими матеріалами справи № 902/1129/15.

Крім того, відсутність активів ТОВ "БАК" підтверджується листом ГТУЮ у Вінницькій області від 03.11.2015 року № 02.2-27/4, який направлявся АК ОСОБА_5 (копія листа додається).

Наразі ліквідатором банкрута вживаються заходи для розшуку майна ТОВ "БАК". Зокрема, 13.11.2018 року ліквідатором подано клопотання до Господарського суду Вінницької області про оголошення у розшук транспортних засобів та с/г техніки банкрута, яке задоволено ухвалою від 20.11.2018 року.

Водночас, 11.03.2010 року на загальних зборах учасників ТОВ "БАК", крім іншого, прийнято рішення виключити СТОВ "Довіра" із складу учасників товариства, включити ОСОБА_2 до складу учасників, у зв`язку із набуттям нею частки у статутному капіталі товариства у розмірі 90 % від його загального розміру, директором товариства обрано ОСОБА_6 (копія протоколу зборів додається).

Наказом № 65 від 24.10.2011 року "Про переведення по роботі та звільнення з роботи", із 24.10.2011 року звільнено з посади директора ТОВ "БАК" ОСОБА_4 та призначено директором підприємства ОСОБА_2 (копія наказу додається).

В подальшому, через тиждень після призначення директором підприємства, ОСОБА_2 прийнято накази № № 67, 67, 68 від 01.11.2011 "Про зняття з обліку с/г техніки", якими знято із обліку за ТОВ "БАК" сільськогосподарську техніку та транспортні засоби у загальній кількості 104 одиниці (копії наказів додаються).

Підставою для видачі вказаних наказів значиться довгострокове використання техніки та її великий знос.

Однак, на переконання позивача, дії керівника ТОВ "БАК" ОСОБА_2 по зняттю із обліку т/з є неправомірними, спрямовані на виведення активів із власності підприємства.

Ліквідатором під час аналізу зазначених наказів та листів Іллінецької районної інспекції Держтехнагляду вих. № 9 від 21.03.2012 року, ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 14.11.2018 року вих. № 02-10/5484 виявлено, що деяку техніку не можливо було зняти із обліку через її довгострокове використання, зважаючи лише на рік її випуску.

Зокрема наказом № 67 від 01.11.2011 року, крім іншого, знято із обліку через нібито довгострокове використання та великий знос наступну техніку з дати випуску якої минуло менше 2-ох років: комбайн зернозбиральний ДОН-ЛАН "АКРОС", держ. номер НОМЕР_1 , рік випуску 2010, дата свідоцтва 27.05.2011; агрегат ґрунтообробний АПГ-6, рік випуску 2010, дата реєстрації 30.05.2011; культиватор КПП-8, рік випуску 2010, дата реєстрації 30.05.2011; сівалка УПС-8-02, рік випуску 2010, дата реєстрації 30.05.2011.

Будь-які акти інвентаризації майна, що пропонується до зняття із обліку; акти технічного стану майна; акти на списання майна до наказів додано не було, що додатково підтверджує безпідставність зняття із обліку вказаного майна.

Окрім того, із 09.11.2012 року керівником ТОВ "БАК" був ОСОБА_1 , який виконував свої повноваження до моменту визнання боржника та відкриття ліквідаційної процедури (витяг з ЄДРЮОФОПГФ № 1004787275 від 18.12.2018 додається).

У листі Іллінецької районної інспекції Держтехнагляду вих. № 9 від 21.03.2012 зазначається, що станом на 07.02.2012 р., за ТОВ "БАК" був зареєстрований комбайн зернозбиральний ДОН-ЛАН "АКРОС", держ. номер НОМЕР_1 , рік випуску 2010, дата свідоцтва 27.05.2011.

Однак, 27.09.2013 року зазначений комбайн було знято із обліку за ТОВ "БАК" (лист ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 14.11.2018 р. вих. № 02-10/5484 ).

Вартість аналогічної техніки ставить більше 1 000 000,00 грн., що доводиться роздруківками із Інтернет сайтів для продажу техніки.

Указана обставина доводить факт відчуження основних засобів ТОВ "БАК" з метою уникнення розрахунків із кредиторами,

ОСОБА_8 , у листах вих. № № 28/10, 28/10-1 від 28.10.2015 р. повідомив розпорядника майна ТОВ "БАК" АК Комлика І.С. про те, що йому як директору товариства будь-якого майна, бухгалтерських документів колишній директор не передавав. Товариство господарську діяльність не веде, проведення інвентаризації неможливо через відсутність активів. З дня його призначення директором товариство не вело господарську діяльність, звітність не подавало, відповідно документи за 2012-2015 рр. надати не можливо (копії листів додаються).

Відтак, із 09.11.2012 року, займаючи посаду директора та головного бухгалтера ТОВ "БАК", ОСОБА_8 , будь-яких дій для виявлення майна підприємства не вчиняв, інвентаризації майна не проводив, заходи для стягнення дебіторської заборгованості не здійснював, не здійснював бухгалтерський облік та не подавав фінансову звітність, так само як і не вчиняв заходів для відновлення платоспроможності товариства, чим порушував наступні вимоги законодавства, яке діяло на момент здійснення його повноважень: ч. 1, 8 ст.19 ГК України (обов`язок вести первинний (оперативний) облік, складати та подавати статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством); ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про господарські товариства" (обов`язок вести бухгалтерський облік, складати і подавати статистичну інформацію та адміністративні дані); п. 14 Порядку подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 (обов`язкове проведення інвентаризації активів та зобов`язань підприємства); пп. в) п.3 Інструкції по інвентаризації основних засобів нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69 (обов`язок провести інвентаризацію при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ).

Крім того, у провадженні СВ Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування № 12016020150000371 від 26.10.2017 року, за фактом розтрати майна належного ТОВ "БАК" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Провадження здійснюється за заявою про злочин ліквідатора ТОВ "БАК" АК Сокольвака М.В., яка подана до правоохоронних органів 26.10.2016 року (копія витягу з кримінального провадження, постанови про залучення представника потерпілого від 01.11.2017 року додається).

Також 20.03.2018 року ліквідатором ТОВ "БАК" АК Сокольваком М.В. у межах кримінального провадження № 12016020150000371 подано цивільний позов в порядку ст.128 КПК України про відшкодування майнової шкоди вих. № 01-21/66 від 20.03.2018 про стягнення із ОСОБА_1 майнової шкоди, яка завдана ТОВ "БАК" (копія цивільного позову додається).

На момент підготовки заяви, у ліквідатора відсутні відомості про розгляд указаного цивільного позову.

Разом з тим, 01.11.2017 року слідчим СВ Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Цвітком В.М. винесено постанову про залучення представника потерпілого в якій зазначено, що ТОВ "БАК" є потерпілою стороною.

Указані обставини здійснення кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , на думку позивача, додатково доводять факт наявності вини останнього у завданні шкоди ТОВ "БАК" та кредиторам підприємства у вигляді наявної заборгованості у розмірі кредиторських вимог.

Згідно даних ЄДРЮОФОПГФ засновниками учасниками ТОВ "БАК" є: ТОВ "ГОР.ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 37571338) та ОСОБА_3 .

Засновниками (учасниками) ТОВ "БАК" не вживалося жодних дій, які входять до компетенції загальних зборів (ст. 59 ЗУ "Про господарські товариства" чинний на момент здійснення діяльності підприємством), в т.ч. не забезпечено контролю за діями/бездіяльністю директорів підприємства, які були спрямовані на виведення/розтрату майна підприємства.

Отже, указані обставини, на переконання позивача, доводять винні дії/бездіяльність керівників та учасників ТОВ "БАК" у період із 2011 р., які призвели до утворення боргу підприємства у розмірі 1164734,91 грн. та неможливості його погашення. Керівники ТОВ "БАК" здійснювали виведення майна підприємства у період, коли у боржника уже був борг, підтверджений судовими рішеннями, перед бюджетом: Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (заява про визнання кредиторських вимог від 05.10.2015 № 01-10/808), Іллінецькою ОДПІ ГУДФС у Вінницькій області (заява вих. № 3005/10/25-00-3 2 від 14.09.2015). Відчуження майна відбулося з метою уникнення розрахунків із наявними кредиторами.

Також, у позові повідомляється, що ліквідаційна маса, на момент подання заяви, не сформована через відсутність майна банкрута.

Отже, існують об`єктивні обставини для притягнення колишніх керівників ТОВ "БАК" та засновників (учасників) товариства до субсидіарної віповідальнсті у розмірі 1 164 734,91 грн.

Враховуючи викладене, ліквідатор боржника просить суд :

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія у розмірі 1 164 734 грн. 91 коп., у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест", ОСОБА_3 ;

- стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Гор.Інвест", ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" грошові кошти у розмірі 1 164 734 грн. 91 коп., у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Окрім того, у письмових поясненнях арбітражного керуючого Демчана О.І. №02-01/57-49 від 06.03.2019 року, зазначено, що дії керівника ТОВ "БАК" ОСОБА_2 . по зняттю із обліку т/з є неправомірними, спрямовані на виведення активів із власності підприємства. Жодні докази про великий знос указаної техніки - відсутні.

При цьому, після направлення заяви до суду ліквідатором від ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області отримано лист від 21.02.2019 р. № 02-10/1029 про надання інформації про осіб за якими зареєстрована техніка, яка була знята із обліку ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Указаний лист та матеріали справи, на думку арбітражного керуючого, доводить, що вже 02.12.2011 р. частина с/г техніка ТОВ "БАК", яка, ніби то через великий знос, була знята із обліку директором підприємства ОСОБА_2 наказами № № 67, 67 від 01.11.2011, була перереєстрована за ТОВ "Контур-Т" (код ЄДРПОУ 32855060).

Згідно даних ЄДРПОУ керівником ТОВ "Контур-Т" є ОСОБА_12 (адреса: АДРЕСА_1 ). ОСОБА_2 та ОСОБА_12 є пов`язаними особами і мають спільну адресу проживання.

Відтак, дії ОСОБА_2 були спрямовані на виведення майна ТОВ "БАК" (в т.ч. с/г техніки) на пов`язаних та заінтересованих осіб.

Крім того, 05.03.2019 р. ліквідатор ТОВ "БАК" звернувся до ТОВ "КОНТУР-Т" із запитом надати документи, на підставі яких підприємство володіє с/г технікою, яка була безпідставно знята із обліку ТОВ "БАК". Станом на день формування пояснення, будь-якої відповіді від ТОВ "КОНТУР-Т" не отримано.

Також, ліквідатором від РСЦ у Вінницькій області отримано лист від 19.02.2019 р. №31/2-387 в якому, крім іншого, зазначається, що 20 одиниць т/з 25.11.2011 було знято із обліку ТОВ "БАК".

Вищевикладені обставини доводять те, що керівниками ТОВ "БАК" в період із 2011 р. по 2015р. здійснювалася розтрата майна підприємства, внаслідок якої господарська діяльність товариства припинилася, що призвело до неможливості погашення вимог перед існуючими кредиторами та є додатковими підставами для задоволення заяви.

Також, постановою слідчого СВ Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області від 16.02.2019 р., залучено до участі у досудовому розслідуванні внесеному до ЄРДР за № 12016020150000371 як представника ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - ліквідатора Демчана О.І..

За змістом письмового пояснення арбітражного керуючого Демчана О.І. №02-01/57-57 від 21.03.2019 року, для отримання інформації та документів про те, за ким наразі зареєстровані зняті із обліку ТОВ "БАК" т/з, ліквідатор звернувся до РСЦ у Вінницькій області.

РСЦ у Вінницькій області листом від 13.03.2019 вих. № 31/2-556 надано інформацію, що 30.11.2011 року транспортні засоби у кількості 20 одиниць, які належали ТОВ "БАК", були перереєстровані на ТОВ "КОНТУР-Т" (код ЄДРПОУ 32855060) (копія листа додається).

При цьому за ТОВ "КОНТУР-Т" зареєстровані ті т/з, які знімалися із обліку ТОВ "БАК" на підставі наказу № 68 від 01.11.2011 нібито через їх довгострокове використання та великий знос (крім бензовоз ЗІЛ 431412, н/причіп ИАП 3754 ).

Ті обставини, що транспортні засоби були далі перереєстровані на ТОВ "КОНТУР-Т", на думку ліквідатора, доводять те, що зняття із обліку ТОВ "БАК" т/з наказом № 68 від 01.11.2011 року відбувалося без об`єктивних на це підстав, для приховання дійсних намірів директора ТОВ "БАК" ОСОБА_2 - виведення майна підприємства на пов`язаних та заінтересованих осіб з метою уникнення розрахунків із кредиторами ТОВ "БАК".

Відтак, на думку ліквідатора боржника, указані дії ОСОБА_2 є неправомірними, були спрямовані на виведення майна ТОВ "БАК" (в т.ч. транспортних засобів) на пов`язаних та заінтересованих осіб.

Окрім того, у письмових поясненнях ліквідатора боржника № 02-01/57-55 від 19.03.2019 року повідомляється, що ліквідатором отримано виписки із рахунків ТОВ "БАК" №№ НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , відкриті у АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК".

Згідно указаних виписок встановлено обставини, зняття коштів підприємства у великих розмірах через корпоративні картки. Документи, які б слугували правовими підставами для такого зняття - відсутні.

Зокрема, за період із 26.10.2011 - 30.01.2012 із поточного рахунку ТОВ "БАК" № НОМЕР_4 , відкритий у АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК", на картковий рахунок підприємства № НОМЕР_4 були перераховані кошти, отримані від діяльності підприємства у загальному розмірі майже 8 721 500 грн.

За період із 25.10.2011 - 26.12.2011 із карткового рахунку ТОВ "БАК" через банківську корпоративну картку, відкрита на ім`я ОСОБА_13 (НОМЕР_7 ), були зняті (списані) кошти підприємства із карткового рахунку ТОВ "БАК" у загальному розмірі 8242000 грн.

Таким чином, за період із 25.10.2011 по 26.12.2011 через банківську корпоративну картку, відкриту на ім`я ОСОБА_13 (НОМЕР_7 ), були зняті (списані) кошти підприємства із карткового рахунку ТОВ "БАК" у загальному розмірі більше 8 млн. грн.

При цьому, у ліквідатора відсутні будь-які документи про правові підстави для їх зняття і використання.

За період із 24.10.2011 по 31.01.2012 директором ТОВ "БАК" була ОСОБА_2 , що доводиться наказом № 65 від 24.10.2011 та витягом із ЄДРПОУ.

У вказаний період, коли здійснювалося виведення грошових коштів із рахунків підприємства, у ТОВ "БАК" уже був борг перед державними органами та установами, підтверджений судовими рішеннями.

Зокрема, на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2009 року (залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2010 року) у справі № 2-а-2803/09/0270 стягнуто із підприємства 13 129,79 грн. адміністративно - господарських санкцій та 299,25 грн. пені.; постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 червня 2010 року (залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 р.) у справі № 2-а-2050/10/0270 стягнуто із підприємства 25 441,18 грн. адміністративно-господарських санкцій та 267,05 грн. пені; постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року у справі № 2а/0270/4414/11 стягнуто з підприємства на користь відділення Фонду 30 447, 62 грн. адміністративно-господарських санкцій та 1 497,32 грн. пені.

На користь Іллінецької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.06.2010 р. (залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 р.) по справі № 2-а-2255/10/0270 стягнуто із підприємства заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 166 536,73 грн. за рахунок активів; постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.08.2012 року по справі № 2а/0270/3735/12 стягнуто із підприємства кошти в рахунок погашення податкового боргу з рахунків по податку на додану вартість в сумі 2 379,07 грн., по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 3 300,25 грн., по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 3 755,50 грн.

Однак, кошти підприємства не були спрямовані на погашення боргу перед кредиторами.

Отже, на думку позивача, банківські виписки свідчать, що посадовими особами ТОВ "БАК" за період із 25.10.2011 по 26.12.2011 були фактично присвоєні грошові кошти підприємства у загальному розмірі більше 8 млн. грн., які перебували на його рахунку, відкритий у АБ "ПРОКРЕДИТ БАНК".

Дії з використання коштів ТОВ "БАК" не на ведення господарської діяльності, в сукупності із діяннями посадових осіб підприємства про які йдеться в заяві та поясненні, які вже подані до суду, призвели до стійкої фінансової неспроможності підприємства, що завдало великої матеріальної шкоди кредиторам підприємства, вимоги яких становлять 1164734,91грн. та не можуть бути погашені через відсутність активів ТОВ "БАК".

Указані обставини додатково доводять те, що посадовими особами ТОВ "БАК" в період із 2011р. по 2015 р. здійснювалася розтрата майна підприємства внаслідок якої господарська діяльність товариства припинилася, що призвело до неможливості погашення вимог перед існуючими кредиторами та є додатковими підставами для задоволення заяви.

В свою чергу, відповідачем 1 - ОСОБА_1 було подано до суду відзив б/н від 15.04.2019 року, в якому викладені такі пояснення.

З матеріалів даної справи № 902/1129/15 вбачається, що в ДП "Сетам" на збережені з 2015 року знаходиться майно ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" транспортний засіб САЗ 3502,1987 р.в.д.н.з. НОМЕР_6 , який до сьогодні не прийнято до свого відання ліквідатором та не оцінено і не включено в ліквідаційну масу;

По даним ГУ ДФС у Вінницькій області за ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" обліковується переплата в сумі 146 181,5 грн. по податку "Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с\г підприємства згідно ст. 209 ПКУ " і яка не включену в ліквідаційну масу.

Відповідно до ухвали Господарського суду Вінницької області у даній справі №902/1129/15 від 20.11.2018 року, оголошено в розшук транспортні засоби та сільськогосподарська техніка ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" в кількості 24 (двадцять чотири) одиниці і на даний час транспортні засоби та сільськогосподарська техніка не повернуті ліквідатором, не оцінені та не включені в ліквідаційну масу.

З вищевикладеного вбачається, що ліквідатор не прийняв до свого відання майно боржника, не забезпечує його збереження, не проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, не сформував ліквідаційну масу при тому, що вона існує, не вживає заходів, не вживає заходів на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

На переконання відповідача 1, вищевикладене свідчить, що ліквідатор не сформував ліквідаційну масу, як передбачено ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при наявності активів боржника, що позбавляє ліквідатора права для подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності. Не сформована ліквідаційна маса не дає можливості визначити розмір вимог, щодо покладання субсидіарної відповідальності, якій визначається в різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Окрім того, відповідач 1 зазначає, що у листі отриманого його представником (оригінал листа знаходиться представника відповідача 1 - Стороженко С.С . ) від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вих. Д-31/4083-19 від 15.03.2019 року та додатку до нього вказано (копія додається), що згідно даних з уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи інформації, власником комбайна зернозбирального ДОН-ЛАН "АКРОС" 2010 року випуску, заводський номер 005359 є Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (код ЄДРПОУ 30401456) з датою реєстрації 11.11.2013 року. Також відповідно то вищевказаного листа вказано, що до цього даний комбайн, було зареєстровано за власником ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (код ЄДРПОУ 35041358) з датою реєстрації 27.05.2011 року і датою зняття з обліку 27.09.2013 року.

Також, зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" було повернуто до Державного Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 25.04.2012 року, що підтверджується копією акту приймання передачі сільськогосподарської техніки від 25.04.2012 року (том справи 1 л.с. 79) згідно якої вбачається, що Державне Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" прийняло від ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" 25.04.2012 року Зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" заводський номер 005359.

При цьому, факт того, що Державне публічне акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" повернуло собі зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" від ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" підтверджується в рішенні Господарського суду Вінницької області від 19.07.2012 року по справі 4/52/2012/5003 (оригінал рішення знаходиться у представника відповідача 1 ОСОБА_22), в якому на сторінці 4 рішення в абзаці 5 вказано, що 22 грудня 2010 року на виконання умов договору фінансового лізингу № 2-10-577 стз - пл/968 від 01.12.2010 року (том справи л.с. 71-78) зернозбиральний комбайн "Дон-Лан "Акрос" в кількості 1 одиниця (заводський № 005359) вартістю 1 295 000 грн., був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія", що підтверджується трьохстороннім актом № 1 приймання- передачі сільськогосподарської техніки від 22 грудня 2010 року. Також на сторінці 5 в абзаці 5 вищевказаного рішення вказано, що у зв`язку з тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання по сплаті лізингових платежів та 25.04.2012 року на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.04.2012 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.04.2012 року про повернення лізингоодержувачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" на користь лізингодавця - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" об`єкту фінансового лізингу - зернозбиральний комбайн "Дон- Лан "Акрос" (заводський № 005359), ним повернуто Позивачу предмет лізингу - зернозбиральний комбайн "Дон-Лан"Акрос" в кількості 1 одиниця, що підтверджується актом приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 25.04.2012 року.

Окрім того, факт того, що Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" повернуло зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" від ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" підтверджується заявою Державного Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг №539 від 10.08.2015 року про порушення справи про банкрутство, в якій на сторінці 2 абзаці 5 вказано, що "За договором фінансового лізингу № 2-10-577 стз - пл/968 від 01.12.2010 року Боржник взяв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, натомість умови вказаного договору не виконав, лізингові платежі не сплатив, а також в тій же заяві на сторінці 4 в абзаці 2 вказано, що предмет лізингу 25 квітня 2012 повернуто Кредитору.

Наведені обставини свідчать, що зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" (заводський № 005359), перебував у ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" в користуванні по договору фінансового лізингу між ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та Державним Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" і був повернутий останньому 25.04.2012 року, а ОСОБА_1 , будучи керівником в період з 09.11.2012 року по 15.12.2015 рік не знімав з обліку зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" в Іллінецькій районній інспекції Держтехнагляду та не відчужував зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" кому-небудь.

Також, у відзиві вказується, що станом на 09.11.2012 року було вже відкрите виконавче провадження, все майно по виконавчому провадженню було арештовано, рахунки заблоковані, частина майна в розшуку, відомості про дебіторську заборгованість відсутні.

09.11.2012 року засновниками ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" внесено зміни до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до цих змін керівником Товариства став ОСОБА_1 .

Як директору Товариства будь-яких бухгалтерських документів, майно (рухоме, нерухоме), штампи, матеріальні та інші цінності товариства колишній директор ОСОБА_14 не передавала.

Крім того, відповідачу 1 стало відомо, що 20 січня 2012 року відділом УД СБЕЗ УМВС України у Вінницькій області, під час обшуку у колишнього учасника ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено бухгалтерські документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" ( код ЄДРПОУ 35041358) (копія протоколу обшуку надавалася суду і є в матеріалах справи).

В подальшому, відповідач 1 звертався до слідчого з клопотанням надати документи Товариства, але документів так і не отримав (копія звернення наявна в матеріалах справи).

Водночас, у власності Товариства знаходилось нерухоме майно на яке накладено арешт 27.08.2012 року державним виконавцем Іллінецького РУЮ. У березні 2014 року на вимогу державного виконавця Коваленка О.С., за рахунок коштів учасника Товариства ОСОБА_3 , директором ОСОБА_1 було замовлено довідку у КП "Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" про стан будівель та споруд, а також виготовлений технічний паспорт, та свідоцтво на право власності на нерухоме майно для того, щоб відбулася його примусова реалізація та були погашені борги перед стягувачами (кредиторами) у виконавчому провадженні (копії документів надаються).

Згодом, виконавчою службою було продано на електронних торгах комплекс будівель та споруд вартістю 172 363 грн. 00 коп., і ці кошти було використано виконавчою службою на погашення боргів.

Щодо рухомого майна, а саме автомобілів та сільгосптехніки, відповідачу 1 нічого невідомо, оскільки, ще 12.06.2012 року, тобто до приходу ОСОБА_1 на посаду директора, державною виконавчою службою Іллінецького РУЮ вказане майно було оголошено у розшук.

Окрім того, про те, що відповідач 1 не ухиляюся від виконання обов`язків на посаді директора збанкрутілого підприємства, свідчить висновок Вінницького міського суду Вінницької області, зазначений в ухвалі від 14 серпня 2014 року, якою було відмовлено у задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Вінницької області про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" Рябошапки Олексія Юрійовича у праві виїзду за межі України при виконанні рішення суду, оскільки відсутні будь-які докази, які б давали підстави вважати що боржник умисно ухиляється від виконання зобов`язань.

Також подавались листи з поясненнями до арбітражного керуючого Комлика І.С. (том справи 2 л.с. 39,154-156) та до Господарського суду Вінницької області у справі №902/1129/15 на виконання ухвали суду Господарського суду Вінницької області від 22.03.2016 року (том справи 3 л.с. 63-65). Також відповідачем 1 подавалась фінансова звітність за 2013 та 2014 роки (том справи 2 л.с. 183-186).

Разом з тим, директору ОСОБА_19. жодне майно ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" попереднім керівником не передавалось, а в подальшому у віданні ОСОБА_19 ні якого майна не перебувало, і не було ввірено, а тому не було підстав для привласнення чи розтрати майна.

При цьому, наявність досудового розслідування кримінального провадження не є підставою вважати, що в діях ОСОБА_1 є ознаки вини в завдані шкоди ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та кредиторам.

Додатково згідно копії листа (оригінал листа знаходиться у представника відповідача 1 ОСОБА_22) Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області № 79-1861 від 02.04.2019 року, в якій вказано, що на даний час у кримінальному провадженні №12016020150000371 проводяться слідчі дії, і станом на 01.04.2019 року в межах кримінального провадження № 12016020150000371 від 26.10.2016 року жодній особі про підозру не повідомлено, в тому числі і ОСОБА_1 ..

Вищевикладене свідчить, що в період, коли керівником ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" був ОСОБА_1 , взагалі відсутня подія кримінального правопорушення у вигляді розтрати коштів підприємства ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" передбачених ч.1 ст.191 КК України, а тому і не має підстав для звинувачення відповідача 1 у кримінальному правопорушенні передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, про що свідчить і лист Немирівської місцевої прокуратури Вінницької області № 79-1861 від 02.04.2019 року.

Крім того, ОСОБА_1 в період с 09.11.2012 року по 15.12.2015 рік, будучи керівником ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" ніяких неправомірних рішень не приймав, вказівок на шкоду підприємства не надавав, законодавства про банкрутство не порушував, до банкрутства підприємство не доводив.

Також, за змістом відзиву, ліквідаційна маса на момент подання заяви не сформована через відсутність майна банкрута, однак ліквідатор Сокольвак М.В. у своєму звіті станом на 22.03.2016 року вказує, що на депозитний рахунок Відділу (виконавчої служби) не надходили кошти від реалізації рухомого майна боржника (ТОВ "Біопаливна аграрна компанія), а саме транспортного засобу САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 в зв`язку з тим, що згідно даних сайту "СЕТАМ" торги зупинені. На даний час вирішується питання ДП "СЕТАМ" щодо передачі транспортного засобу САЗ 3502,1987 р.в.д.н.з. НОМЕР_6 . У звітах аж до останнього звіту ліквідатора Сокольвака М.В. 26.09.2018 року не згадується чи реалізовано автомобіль і куди було використано кошти від реалізації, він не був переданий новому ліквідатору, тому до з`ясування обставин долі САЗ 3502,1987 р.в. д.н.з. НОМЕР_6 не можливо розглядати дану заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності, якщо брати до уваги посилання самого ліквідатора Демчана О.І. на судову практику де вказує, що заява про субсидіарну відповідальність має подаватись до суду ліквідатором після затвердження ліквідаційної маси банкрута і розмір вимог покладання субсидіарної відповідальності повинен бути визначений з різниці між вимогами кредиторів та ліквідаційною масою. У справі визначна сума вимог кредиторів, але не визначна сума ліквідаційної маси, оскільки є транспортний засіб, який не прийнято та не оцінено ліквідатором.

В подальшому на запит представника відповідача 1 отримано лист (оригінал листа знаходиться у представника відповідача 1 ОСОБА_22) з Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області № 3510/02.1-25/2 від 05.04.2019 року за підписом заступника начальника Управління - начальника відділу примусового виконання рішень Калинчука С.І. (копія якого додається) вказано, що на примусовому виконанні у Відділу перебувало зведене виконавче провадження № 39994151 з виконання виконавчих документів про стягнення з ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" на користь юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 1 277 601,69 грн. В ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження державним виконавцем проведено опис та арешт рухомого майна належного боржнику, а саме транспортного засобу марки САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 .

24.12.2015 року на адресу Відділу надійшла ухвала Господарського суду Вінницької області по справі №9 02/1129/15 від 15.12.2015 року про визнання боржника-банкрутом, в зв`язку з чим, торги з реалізації майна боржника ДП "Сетам" були припинені. На підставі вищевикладеного 24.12.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої зняті арешти та припинено розшук майна боржника. При цьому, додатково повідомляється, що вищезазначений транспортний засіб на даний час перебуває на зберіганні у ВФ ДП "Сетам". 07.03.2019 на адресу арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Біопаливна аграрна компанія" Демчана О.І. направлено лист щодо передачі останнього транспортного засобу марки САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 .

З даного листа Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області вбачається, що в наявності є рухоме майно боржника, ліквідатором Демчаном О.І. це рухоме майно не прийнято до свого відання, яке також не включено в ліквідаційну масу та не проведено оцінку майна.

Окрім того, відповідач 1 зазначає, як вбачається з поточного звіту ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" Демчана О.І. від 28.12.2018 року № 02-01/57-29 (том справи 4 л.с. 232-236) з посиланнями на лист ГУ ДФС у Вінницькій області від 14.11.2018 року, по ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" обліковується переплата в сумі 146 181,5 грн. по податку "Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с\г підприємства згідно ст. 209 ПКУ". В подальшому, згідно поточного звіту 21.11.2018 року ліквідатор направив заяву до ГУ ДФС у Вінницькій області про зарахування переплати в рахунок погашення боргу та поверненню надлишкових надмірно сплачених грошових зобов`язань, на що отримав відповідь листом від 11.12.2018 року в якій він вважає, що йому відмовлено у задоволені його вимог.

Отже, наразі існує сума переплата податків ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" до бюджету в сумі 146 181,5 грн., яка може бути включена до ліквідаційної маси, що в свою чергу вказує, що у ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" є актив в вигляді переплати податків і даний актив повинен бути включений до ліквідаційної маси, що на даний час не зроблено. Зі слів помічника ліквідатора в судовому засіданні 19.03.2019 року було повідомлено, що арбітражний керуючий Демчан О.І. від імені ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" подав адміністративний позов до Головного управління ДФС у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії відповідно до суми переплати податків в сумі 146 181,5 гривень.

За наведених обставини, на переконання відповідача 1, ліквідатор повинен завершити всі можливі дії та заходи щодо стягнення на користь боржника коштів та повернення майна, сформувати та затвердити ліквідаційну масу боржника і тільки після цього може подати заяву про покладання субсидіарної відповідальності на різницю між сумою вимог кредиторів та ліквідаційною масою.

На даний час ліквідатор не прийняв до свого відання майно боржника, а саме не прийняв від ДП "Сетам" транспортний засіб марки САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 , який належить ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та не провів його оцінку, не повернуто з державного бюджету переплату податків ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" в сумі 146181,5 грн. по податку сум ПДВ, не повернуто транспортні засоби та сільськогосподарська техніка в кількості 24 (двадцять чотири) одиниці, які оголошено в розшук ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1129/15 від 20.11.2018 року.

Отже, ліквідатор передчасно подав заяву про покладення субсидіарної відповідальності.

Також, відповідач 1 вказує, що він як керівник ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" не виводив з обігу кошти підприємства, а тому наведена у заяві судова практика по даній справі не може бути застосована як аргумент в правовій позиції ліквідатора Демчана О.І. при розгляді його заяви про покладання субсидіарної відповідальності відносно відповідача 1.

При цьому, ОСОБА_1 як керівник ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" не приймав рішення, що мали б на меті передати майнові активи боржника іншій юридичній особі, а тому відповідна судова практика по даній справі також не може бути застосована, як аргумент в правовій позиції ліквідатора Демчана О.І. при розгляді його заяви про покладання субсидіарної відповідальності стосовно відповідача 1.

З огляду на судову практику викладену у відзиві та заяві ліквідатора боржника, вбачається, що жодна постанова судів не може бути застосована, як аргумент в підтвердження правової позиції ліквідатора Демчана О.І. в його заяві про покладення субсидіарної відповідальності щодо відповідача 1.

Таким чином, відповідач 1 вказує, що на підставі вищевикладеного, він не продавав зернозбиральний комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" заводський номер 005359, не отримував майно та бухгалтерські документи від попереднього керівника, господарських операцій, які би можливо було вважати протиправними не вчиняв, кримінального правопорушення по ч.1 ст.191 КК України не вчиняв, винних дій спрямованих на доведення товариства до банкрутства не вчиняв, неправомірних рішень та надання вказівок на шкоду товариства не надавав, порушень законодавства про банкрутства не вчиняв, до банкрутства товариство не доводив, виконував обов`язки керівника відповідно до чинного законодавства.

За наведених обставин, відповідач 1 просить суд відмовити в задоволені заяви ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до відзиву відповідача-2 - ОСОБА_2 б/н від 10.04.2019 року, на заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника, викладені такі пояснення.

Так, відповідач-2 вказує, що дії вчинені ОСОБА_2 на посаді директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" було наслідком прийнятого рішенням зборів учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (протокол від 02.08.2010 року) та були спрямовані на погашення боргових зобов`язань, які виникли на підставі наказів Господарського суду Вінницької області у справі № 2/115-08 та № 2/121-08 від 26.08.2008 року (копія додається).

Зокрема, 27.07.2007 року відбулись загальні збори учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", як вищого органу управління товариством відповідно до ЗУ "Про господарські товариства", що оформлені протоколом № 2/1, на яких були прийняті рішення про купівлю 25 тракторів у ФОП " ОСОБА_4 " на суму 700 000,00 грн. та купівлю автомобільного вантажного транспорту у ФОП " ОСОБА_2 " на суму 1 000 000,00 грн.

27.07.2007 року ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" було укладено з ФОП " ОСОБА_4 " договір № 3 купівлі-продажу 25 тракторів на суму 700 000,00 грн.

28.07.2007 р. ці трактори були передані за актом приймання-передачі.

02.04.2008 року було укладено з ФОП " ОСОБА_2 " договір № 8 купівлі - продажу автомобільного вантажного транспорту на суму 1 000 000,00 грн. Того ж самого дня за актом приймання-передачі автотранспорт був переданий ТОВ "Біопаливна аграрна компанія". Затримка у часі пояснюється тим, що ФОП " ОСОБА_2 " довелось звертатись до Іллінецького районного суду Вінницької області про скасування обтяжень щодо цього автотранспорту, про що свідчить ухвала суду від 24.04.2008 р. у справі № 2-286.

За цілий рік ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" не змогла розрахуватись з продавцями, і тому ФОП " ОСОБА_4 " звернувся до суду на захистом свої порушених прав. Так, 26.08.2008 року Господарським судом Вінницької області були винесені рішення про стягнення з ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" боргу на суму 3 254 943,84 грн. та суму 440730,00 грн., на підставі чого винесені судові накази (копія наказів додається).

На протязі року ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" не змогла виконати рішення суду і тому ФОП " ОСОБА_4 " був вимушений звернутись до ВДВС Іллінецького р-ну Вінницької області про примусове стягнення.

18.06.2009 року було відкрито 2 виконавчих провадження на стягнення з ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" на суму 3 254 943,84 грн. та 440 730,00 грн.

21.07.2009 року року постановою ВДВС Іллінецького р-ну було накладено арешт на все майно ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (копії постанов про виконавче провадження додаються).

Наприкінці 2009 року ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" просило відтермінувати погашення боргу до 31.07.2010 року. ВДВС Іллінецького р-ну звернулося до Господарського суду Вінницької області, який задоволив клопотання ухвалою від 07.04.2010 року, мотивуючи це тим, що у ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" відсутні грошові кошти на рахунках і виробництво має сезонний характер.

02.08.2010 року відбулися загальні збори учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", як вищого органу управління товариства, на яких прийнято рішення, у зв`язку з неможливістю розрахуватись з ФОП " ОСОБА_4 " та ФОП " ОСОБА_2 " повернути придбану техніку (трактори та автотранспорту) шляхом укладання договору купівлі-продажу з ТОВ "Контур-Т" та укладання угоди про виконання грошового зобов`язання іншою особою.

27.09.2010 року року ВДВС Іллінецького р-ну Вінницької області за письмовою заявою ФОП " ОСОБА_4 " прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачу і скасовано арешт з майна ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та інші заходи примусового виконання рішення.

08.11.2011 року ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" на виконання рішень учасників товариства від 02.08.2010 року, як вищого органу управління товариством, укладено з ТОВ "Контур-Т" договори купівлі-продажу тракторів та автотранспорту та угоди про переведення боргу перед ФОП " ОСОБА_4 " та ФОП " ОСОБА_2 " на ТОВ "Контур-Т".

Таким чином, відповідач-2 вказує, що на той час (кінець 2011 року) ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" не мала боргів перед бюджетом та працівниками, а й відповідно перебуваючи на посаді директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - ОСОБА_2 не було порушено жодних норм чинного на той час законодавства, та жодних дій для спрямованих для уникнення сплати зобов`язань ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" перед бюджетними установами або іншими фізичними чи юридичними особами вчинено не було.

Крім того, до цього часу рішення загальних зборів учасників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" від 02.08.2010 року, як вищого органу управління товариством, договори купівлі-продажу тракторів та автотранспорту та угоди про переведення боргу перед ФОП " ОСОБА_4 " та ФОП " ОСОБА_2 " на ТОВ "Контур-Т", ні ким не оскаржувались, що також свідчить, на думку відповідача-2, про правомірність дій ОСОБА_2 , як директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять доказів здійснення ОСОБА_2 саме навмисних дій, а також притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.

Таким чином, відсутність будь-яких доказів порушення ОСОБА_2 при здійсненні службових обов`язків норм господарського, цивільного або кримінального права, та доказів наявності ознак дій з доведення до банкрутства, мають лише характер припущень, які не можуть слугувати покладенням на ОСОБА_2 обов`язку субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у зв`язку з доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника.

Крім того, позивачем не вказано будь-яких інших відомостей про рух наведених у заяві кримінального провадження та розгляду цивільного позову.

При цьому, відповідач-2 у відзиві стверджує, що заборгованість виникла у період 2012-2015 р., коли ОСОБА_2 вже не мала жодних трудових та цивільних відносин з ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", а на момент звільнення ОСОБА_2 на праві власності за ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" був "Майновий комплекс площею 5 899 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру правочинів від 01.08.2011 року та копією витягу про державну реєстрацію прав від 19.08.2011 року (додаються).

Проте, відповідна інформація про існування активів станом на 2012 рік за ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" у матеріалах позову відсутня, також відсутня інформація переоформлення новим керівництвом ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" продажу даного майнового комплексу.

В свою чергу, продажем ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" майнового комплексу мало змогу погасити всі борги, які виникали у період 2012-2015 роках до початку процедури банкрутства у 2015 році.

Також, нове керівництво за час керування 2012-2015 рік ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" переоформило земельні ділянки, які були в обробітку та оренді у ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (що також зазначено в позові, а саме листом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 28.11.2018 року № 0-2-0.172-593/123-18, в якій зазначено, що станом на 01.01.2013 рік за підприємством на праві оренди обліковується 184 земельні ділянки - для ведення сільськогосподарського товарного виробництва) на іншу юридичну особі, а також переоформило майновий комплекс, що фактично призвело до припинення господарської діяльності.

До того ж, відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 р. № 14, визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство. Натомість, справа відносно ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" порушена 17.08.2015 р., тоді як предметом посилань ліквідатором ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" на нібито вчинення ОСОБА_2 дій спрямованих на незаконне виведення активів підприємства є кінець 2011 року, тобто дії вчинені зі спливом трьох років до порушення справи про банкрутство.

На підставі викладеного, відповідач-2 просить суд застосувати до пред`явлених до ОСОБА_2 спірних вимог положення ч. 3 ст. 267 Цивільного Кодексу України, та відмовити у задоволенні відповідних вимог, у зв`язку із спливом строку позовної давності.

Так, відповідно до матеріалів позовної заяви ліквідатору Сокольваку М.В. (попередній ліквідатор) було відомо про відсутність майна у ліквідаційній масі, що викликало необхідність оцінки фінансового стану боржника з одночасним встановленням наявності (чи відсутності) вини учасників товариства та його керівника у доведенні боржника до банкрутства. Саме з 2016 року, на думку відповідача-2, у ліквідатора боржника виникло право пред`явити вимогу до учасників товариства та його керівника у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, про стягнення коштів до ліквідаційної маси.

Однак, заява про покладання субсидіарної відповідальності на відповідачів, в тому числі до ОСОБА_2 , подана ліквідатором лише 15.02.2019, року тобто минуло більше трьох років від дня порушення цієї справи про банкрутство та визнання боржника банкрутом, а також понад сім років з того часу, коли Гораєвська Л.В. здійснювала повноваження директора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" та на неправомірність яких нібито вказує ліквідатор.

При цьому, відповідач-2 зауважує, що як ліквідатор ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" Демчан О.І. звернувся до суду з відповідним позовом в інтересах ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", так і нове керівництво ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" протягом 2012-2015 року, вбачаючи будь-які порушення попереднього керівництва, які призвели до неправомірних втрат активів підприємства, мало право звернутися за захистом порушених прав та інтересів ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" з вимогами до ОСОБА_2 та попередніх керівників підприємства. Однак, жодних вимог до ОСОБА_2 за вчинені нею дії, як керівника підприємства в 2011 році до цього часу не пред`являлось.

За наведених обставин, відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні заявлених ліквідатором боржника до ОСОБА_2 вимог.

В свою чергу, ліквідатором боржника було надано суду відповідь № 02-01/57-67 від 16.04.2019 року на відзив ОСОБА_2 , наступного змісту.

Зокрема, позивач вказує, що на підтвердження заборгованості ТОВ "БАК" перед ФОП ОСОБА_4 відповідач надав копії судових наказів від 26.08.2008 р. у справі № 2/121-08, від 26.08.2008 р. у справі № 2/115-08, копії документів про відкриття та повернення виконавчих документів у межах ВП № № 13366669, 13365731.

Однак, жодних доказів про існування боргу ТОВ "БАК" перед ФОП ОСОБА_2 відповідачем не додано.

Окрім того, відповідач обґрунтовує дії по виведенню основних засобів підприємства ніби то з метою погашення боргів, у вигляді грошових коштів, перед ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 шляхом зміни боржника у зобов`язанні на ТОВ "Контур-Т" та за рахунок т/з та с/г техніки, яку належало передати останньому за договорами купівлі-продажу.

Однак, ст.ст. 520-521 ЦК України врегульовано порядок заміни боржника у зобов`язанні. Відповідачем, в порушення ч. 1 ст. 74 ГПК України, не надано жодного доказу (правочинів) заміни боржника перед кредиторами ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_2 ..

Також, відповідач не надав договорів купівлі-продажу між ТОВ "БАК" та ТОВ "Контур-Т" чи інших правочинів, які б доводили правомірність відчуження ТОВ "БАК" вантажного транспорту, тракторів та с/г обладнання на користь ТОВ "Контур-Т".

Відтак, відповідач фактично погоджується із тим, що транспортні засоби та с/г техніка ТОВ "БАК" мали вартість, могли використовуватися за призначенням та указане майно могло бути використане для погашення боргу перед існуючими кредиторами.

Однак, т/з та с/г техніка ТОВ "БАК" була безпідставно знята із обліку підприємства наказами директора ОСОБА_2. № № 67,67,68 у зв`язку із нібито довгостроковим використанням та великим зносом.

Відповідач абсолютно безпідставно, необгрунтовано зазначає про те, що на кінець 2011 року підприємство не мало боргів перед бюджетом та працівниками, відтак жодних дій для уникнення зобов`язань ТОВ "БАК" перед бюджетом та іншими особами вчинено не було.

Указані твердження відповідача повністю спростовуються матеріалами справи.

Також, наявність у підприємства грошових коштів на рахунках виключала необхідність погашення боргу перед ФОП ОСОБА_4 , який існував у грошовому виразі, за рахунок передачі основних засобів на користь ТОВ "Контур-Т". Зокрема, 30.11.2011 р. т/з у кількості 20 одиниць були перереєстровані на ТОВ "Контур-Т", що доводиться листом РСЦ у Вінницькій області від 13.03.2019 вих. М.31/2-556, наявний в матеріалах справи; 02.12.2011 року с/г техніка була перереєстрована на ТОВ "Контур-Т", що доводиться листом ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 21.02.2019 року вих. № 02-10/1029, (наявний в матеріалах справи).

Отже, відповідач, в порядку ст. ст. 74, 76 ГПК України, не спростовує обставин виведення основних засобів підприємства шляхом безпідставного списання т/з та с/г техніки ТОВ "БАК" наказами директора ОСОБА_2 № № 67,67,68 від 01.11.2011 р., у період існування боргу перед кредиторами.

При цьому, відповідач, як на одну із підстав для відмови у задоволенні заяви, зазначає про те, що матеріали позовної заяви не містять доказів здійснення ОСОБА_2 навмисних дій, а також притягнення її до кримінальної відповідальності. Також, відповідач зазначає, що відомості про рух кримінального провадження № 12016020150000371 мають велике значення для розгляду відповідної справи в межах банкрутства.

Однак, указане твердження відповідача повністю спростовується нормами матеріального права та судовою практикою.

Крім того, ліквідатор ТОВ "БАК" 25.02.2019 звернувся до Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою вих. № 02-01/53-43 від 22.02.2019 року про кримінальне правопорушення за ст. 219 КК України (доведення до банкрутства).

Поряд з цим, ліквідатор боржника звертає увагу на те, що до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "БАК", по відношенню до підприємства у ВПВР УДВС ГТУЮ у Вінницькій області перебувало зведене виконавче провадження № 39994151 про стягнення із підприємства на користь юридичних осіб та держави боргу, всього 24 виконавчі документи на суму 1 277 627,69 грн.

У межах виконавчого провадження № 39994151 25.05.2015 р. відбулися торги з реалізації указаного нерухомого майна підприємства. 25.05.2015 р. на депозитний рахунок органу ДВС надійшли кошти від реалізації майна у розмірі 163 744,85 грн., які відповідно до ст. ст. 43,44,45 Закону України "Про виконавче провадження" були розподілені між стягувачами.

На підтвердження цих обставин надано копію листа ГТУЮ у Вінницькій області від 03.11.2015 р. вих. № 02.2-27/4. Про указані обставини також зазначалося у звіті розпорядника майна арбітражного керуючого Комлика І.С., який наявний у справі.

Таким чином, нерухоме майно про яке зазначає відповідач було використане саме на часткове погашення боргу перед кредиторами (в т.ч. бюджетом). Відповідач абсолютно безпідставно зазначає, що інформація про нерухоме майно в матеріалах позову відсутня. Посилання відповідача на ті обставини, що у підприємства було нерухоме майно, жодним чином не спростовують вимог заяви.

Також, відповідач підтверджує ті обставини, що у період із 2012-2015 рр. керівництвом ТОВ "БАК" здійснювалися дії з переоформлення права оренди земельних ділянок на іншу юридичну особу, що мало наслідком припинення господарської діяльності підприємства.

Водночас, відповідач підтверджує обставини, викладені у позовній заяві про те, що керівництво ТОВ "БАК" протягом 2012-2015 рр., вбачаючи будь-які порушення попереднього керівництва, які призвели до неправомірних втрат активів підприємства, жодних вимог до ОСОБА_2 , як керівника підприємства в 2011 р. не пред`являло.

Таким чином, відповідач фактично підтверджує бездіяльність керівництва підприємства, яке виконувало повноваження після звільнення ОСОБА_2 , у період із 2012 року.

Окрім того, на думку позивача, відповідач безпідставно, при неправильному застосуванні норм матеріального права, посилається на Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. №14 (далі - методичні рекомендації), в яких зазначено, що визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період в три роки до дати порушення справи про банкрутство.

Методичні рекомендації регулюють процедуру здійснення аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Отже, відповідач неправильно застосовує положення методичних рекомендацій до відносин, пов`язаних із застосуванням строків позовної давності, які врегульовано ЦК України.

Крім того, ч. 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 41 Закону про банкрутство визначено, що правом на пред`явлення вимог до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства наділений саме ліквідатор.

Відтак, перебіг позовної давності за вимогами ліквідатора до третіх осіб може розпочатися лише після відкриття ліквідаційної процедури боржника і призначення ліквідатора.

Ліквідаційна процедура ТОВ "БАК" відкрита на підставі постанови суду від 15.12.2015 року у справі № 902/1129/15. Саме із 15.12.2015 року могли бути заявлені вимоги до третіх осіб, які несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 17.10.2018 року ліквідатором ТОВ "БАК" призначено арбітражного керуючого Демчана О.І., який, після аналізу матеріалів справи № 902/1129/15, встановив наявність підстав для звернення із заявою та звернувся до суду для застосування заходів відповідальності до колишніх посадових осіб боржника.

Також, ухвалою Господарського суду Вінницької області 26.08.2015 р. у справі №902/1129/15, крім іншого, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та застосовано наслідки введення мораторію, зокрема, зупинено перебіг позовної давності на період дії мораторію.

Крім того, протиправні дії колишніми керівниками та засновниками ТОВ "БАК", які призвели до утворення боргу підприємства у розмірі 1 164 734,91 грн. та неможливості його погашення, вчинялися у період із 2011 р. до визнання боржника банкрутом, тобто були триваючими, тому фактично не має конкретної дати із якої почали порушуватися права та інтереси кредиторів на задоволення своїх вимог та із початком якої можливо пов`язується відлік строку позовної давності.

Отже, застосування ч. 3 ст. 267 ЦК України до вимог, викладених в заяві ліквідатора, є безпідставним, а тому, ліквідатор боржника, заперечує щодо задоволення заяви про застосування строків позовної давності. Строк позовної давності за вимогами ліквідатора ТОВ "БАК", який 11.02.2019 р. звернувся до суду із заявою до керівників та засновників підприємства не є пропущеним, так як протиправні дії посадових осіб боржника здійснювалися із 2011р. до 15.12.2015 р., а із 26.08.2015 р. зупинено перебіг позовної давності на період дії мораторію.

За наведених обставин, відзив відповідача на заяву є необґрунтованим, безпідставним, таким, що не спростовує доводів, викладених у заяві, та ліквідатор повністю підтримує вимоги, заявлені в заяві.

Окрім того, у письмових поясненнях № 02-01/57-80 від 04.06.2019 року на відзив ОСОБА_1 , ліквідатор боржника вказав такі обставини.

На дату подання заяви про покладення субсидіарної відповідальності будь-які відомості про фактичну наявність т/з марки САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 , а також підстави для його включення в ліквідаційну масу були відсутні.

Зокрема, під час виконання повноважень ліквідатора, останньому від колишнього ліквідатора арбітражного керуючого Сокольвака М.В. транспортний засіб чи правовстановлюючі документи на нього не передавалися, що доводиться копіями актів приймання-передачі № № 1, 2 від 07.11.2018 року.

Крім того, ОСОБА_1 як керівник ТОВ "БАК", повідомляв арбітражного керуючого Комлика І.С., який був розпорядником підприємства, про те, що у підприємства будь-які активи відсутні, тому провести інвентаризацію неможливо (копія листа вих. № 28/10 від 28.10.2015 р. додається).

Про наявність зареєстрованого за ТОВ "БАК" т/з ліквідатор Демчан О.І. дізнався в результаті здійснення заходів із виявлення активів банкрута, а саме із офіційних листів РСЦ у Вінницькій області (лист від 15.11.2018 р., від 09.01.2019 р. вих. № 31/2-55). Про заходи для отримання відповідей від реєструючих органів, відповіді на запити і перелік зареєстрованих т/з, комітет кредиторів та суд повідомлявся щомісячними звітами ліквідатора.

Листом від 07.03.2019 р. вих. № 2753/02.1-25/2 ГТУЮ у Вінницькій області повідомило, що на примусовому виконанні у Відділі перебувало зведене виконавче провадження № 39994151, де боржником є ТОВ "БАК". Крім того, повідомлено, що в ході виконавчого провадження було описано та арештовано т/з марки САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 , однак торги указаним майном були зупинені. У листі повідомлено, що виконавче провадження закінчено та запропоновано визначити дату та час передачі т/з (копія листа додається).

Ліквідатор ТОВ "БАК" надіслав на адресу ГТУЮ у Вінницькій області запит із проханням повідомити про відповідальну особу за зберігання т/з, точну адресу зберігання, вартість зберігання та надати наявні правовстановлюючі документи на майно.

Листом від 20.05.2019 р. вих. № 4492/02.1-25/2 ГТУЮ у Вінницькій області повідомило ліквідатора про те, що т/з марки САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 перебуває на зберіганні ВФ ДП "Сетам", вказано адресу зберігання, повідомлено про те, що технічний паспорт та ключі під час опису не вилучалися та запропоновано визначити дату та час передачі т/з, про що повідомити Відділ.

Отже, про фактичне місцезнаходження т/з САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 , ліквідатор Демчан О. І. довідався із листів органів ДВС.

За замовленням ліквідатора проведена оцінка виявленого майна (копія висновку про вартість додається). Раніше оцінка т/з не могла бути проведена через непередання майна ліквідатору і відсутність відомостей про його місцезнаходження.

Наказом арбітражного керуючого Демчана О.І. № 1/02-01/57 від 30.05.2019 р. про формування ліквідаційної маси банкрута, включено т/з марки САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 до ліквідаційної маси ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" (копія наказу додається).

Наразі ліквідатором вживаються заходи для визначення місця зберігання т/з та для подальшого продажу майна. Зокрема, ліквідатором проведено конкурс на залучення організатора аукціону з продажу майна ТОВ "БАК" та визначено організатором торгів Товарну біржу "Ю-Бейс Трейд".

Щодо переплати в сумі 146 181,5грн. по ПДВ, то ГУ ДФС у Вінницькій області листом від 14.11.2018 р. вих. №10347/Д/02-32-08-01 на запит ліквідатора надало інформацію про те, що станом на 01.11.2018 р. у підприємства обліковується переплата в сумі 146 181,5 грн. по податку "Суми ПДВ, що залишаються у розпорядженні с/г підприємства згідно ст.209 ПКУ".

Ліквідатор звертався до контролюючого органу із заявою в якій, крім іншого, просив перерахувати переплату по ПДВ на ліквідаційний рахунок підприємства.

У зв`язку із тим, що орган ДФС повідомив ліквідатора про неможливість перерахування таких переплат, останній звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою про зобов`язання органи ДФС та казначейства здійснити перерахунок сум переплат по ПДВ на поточний/ліквідаційний рахунок підприємства.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.03.2019 р. у справі №120/474/19-а відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" до ГУ ДФС у Вінницькій області про зобов`язання вчинити дії. На дату формування пояснення, розгляд справи судом не закінчено.

Стосовно розшуку транспортних засобів ліквідатор вказав, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.11.2018 р. у справі № 902/1129/15 задоволено клопотання ліквідатора та оголошено в розшук т/з та с/г техніку, яка зареєстрована за ТОВ "БАК".

Для примусового виконання цієї ухвали ліквідатор звернувся до органів ДВС.

Іллінецьким РВ ДВС ГТУЮ у Вінницькій області на адресу ліквідатора направлено повідомлення від 08.02.2019 р. вих. № 1142 про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання на підставі п. 3 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Для розшуку майна ТОВ "БАК" правоохоронними органами, 25.02.2019 р. ліквідатор звернувся до НП України із заявою про оголошення в розшук та затримання транспортних засобів і с/г техніки підприємства.

Листом від 17.04.2019 вих. № 1905/27/04/3-2019 НП України повідомила ліквідатора про те, що відомості про розшук т/з невідкладно будуть внесені до автоматизованих обліків НП України у разі надходження до органу/підрозділу поліції заяви чи повідомлення про незаконне заволодіння транспортними засобами або ухвали господарського суду про зобов`язання Національної поліції України здійснювати розшук т/з, зареєстрованих за ТОВ "БАК".

В подальшому, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.05.2019 р. у справі № 902/1129/15 зобов`язано Департамент превентивної діяльності НП України та ГУ НП у Вінницькій області оголосити в розшук, внести відомості щодо розшуку до автоматизованих обліків, затримати та передати арбітражному керуючому Демчану О.І. автотранспортні засоби та с/г техніку, зареєстровану за ТОВ "БАК".

Для виконання ухвали суду від 20.05.2019 року та розшуку майна ТОВ "БАК", 30.05.2019 року, ліквідатор на адресу НП України та ГУ держпродспоживслужби у Вінницькій області направив завірені судом ухвали суду.

Таким чином, в результаті заходів із розшуку т/з, які вживалися арбітражним керуючим Сокольваком В.М. та арбітражним керуючим Демчаном О.І, на дату розгляду заяви про покладення субсидіарної відповідальності, автомобілів та техніки, окрім САЗ 3502, д.н.з. НОМЕР_6 , не виявлено, тому відсутні будь-які підстави для включення указаного майна в ліквідаційну масу.

Окрім того, у поясненнях вказується, що ліквідатор ТОВ "БАК", використав своє право, визначене ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, і звернувся до суду із відповідною заявою з метою максимального забезпечення права кредиторів на задоволення своїх вимог, керуючись принципом процесуальної економії. На момент подачі заяви, будь-яких активів підприємства в ліквідаційній процедурі, відкрита із 15.12.2015 р., не було виявлено та не передано колишнім керівництвом, а дату закінчення заходів із виявлення зареєстрованого майна та їх результати визначити не вбачається за можливе. Крім того, положення Закону про банкрутство не ставлять можливість використання ліквідатором права на звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності в залежність від закінчення заходів із формування ліквідаційної маси.

Також, ОСОБА_1 , документи та інформацію про повернення зернозбирального комбайну "Дон Лан Акрос" зав. № 005359 на користь НАК "Украгролізинг", яке відбувалося за період виконання ним повноважень ліквідатора (27.09.2013 р.), ліквідаторам чи розпоряднику майна не передавав, не зважаючи на те, що ухвалою суду від 22.03.2016 р. у справі № 902/1129/15 зобов`язано керівника передати ліквідатору документацію, штампи та матеріальні цінності банкрута (копія ухвали додається).

Лише 13.02.2019 р. листом вих. № 41 НАК "Украгролізинг" повідомило ліквідатора про те, що комбайн ДОН-ЛАН "АКРОС" був повернутий на користь НАК "Украгролізинг" за умовами договорів фінансового лізингу (копія листа додається).

Про обставини повернення зернозбирального комбайну ДОН-ЛАН "АКРОС" зав. № 005359, ОСОБА_1 , зазначив у своєму відзиві на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності б/н від 15.04.2019 року.

Викладені обставини, на переконання арбітражного керуючого, доводять те, що, відомості про повернення зернозбирального комбайну ДОН-ЛАН "АКРОС" на користь НАК "Украгролізинг" із підтверджуючими документами були отримані ліквідатором після звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності. Указані обставини додатково доводять бездіяльність керівника ТОВ "БАК" ОСОБА_1, яка полягає в непередані інформації та документів про майно банкрута.

Окрім того, ОСОБА_1 не надав доказів про звернення до ОСОБА_14 для отримання документів, печаток, штампів та майна підприємства з метою належного виконання повноважень керівника підприємства. Крім того, ОСОБА_1 не надав доказів про те, що попереднім керівником підприємства була ОСОБА_14 . Також, відповідач не надавав жодних документів чи інформації про непередання йому документів та майна від ОСОБА_14 розпоряднику майна ТОВ "БАК" чи ліквідаторам підприємства.

Тому твердження останнього не підтверджені належними доказами та не спростовують бездіяльність ОСОБА_1 на посаді керівника підприємства.

Крім того, відповідачами жодним чином не пояснюються/спростовуються обставини, які підтверджують вимоги, викладені в заяві ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності та поясненнях до заяви, а саме: виведення грошових коштів підприємства, зняття із обліку т/з та с/г техніки підприємства і реєстрацію її за третіми особами, які є заінтересованими по відношенню до колишніх власників ТОВ "БАК", зняття із обліку зареєстрованих на праві оренди земельних ділянок, які використовувалися для ведення господарської діяльності, що є основними підставами для застосування ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство.

Щодо вимоги відповідача 1 про залучення ТОВ "БАК" та арбітражного керуючого Демчана О.І. в якості відповідачів, ліквідатор боржника вказав, що в даному випадку ТОВ "БАК" уже є учасником провадження у справі про банкрутство. Ліквідатор є особою, яка наділена правом заявити вимоги до осіб, що несуть субсидіарну відповідальність з метою задоволення вимог кредиторів, а тому не може бути відповідачем у такому спорі.

Також, у додаткових поясненнях Вінницької філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" № ЮД-1358 від 05.09.2019 року, викладенні такі обставини.

Згідно даних ЄДРПОУ з 24.10.2011 р. по 31.01.2012 р. директором ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" була ОСОБА_2 , за період керівництва якої, було здійснено відчуження майна, що в подальшому призвело до неплатоспроможності ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

Отже, зазначені обставини доводять, що т/з, зареєстровані ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", незаконно вибули із володіння товариства до дати призначення керівником ТОВ "БАК" ОСОБА_19 та на сьогодні, зареєстровані за підприємством транспортні засоби перебувають у розшуку, місцезнаходження їх невідоме.

З аналізу матеріалів справи було встановлено, що доведення до банкрутства було вчинено за період керівництва ОСОБА_2 .. Транспортні засоби були відчуженні на товариство, власником якого є родичі ОСОБА_2 , а кошти перераховані на особовий рахунок сина.

Отже, зважаючи на дані обставини, на думку ініціюючого кредитора, ОСОБА_2 , своїми діями завдала збитків ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", що в подальшому призвело до порушення справи про банкрутство.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом, позовна заява ліквідатора боржника № 02-01/57-35 від 11.02.2019 року, мотивована тим, що директором підприємства ОСОБА_2 . були прийняті неправомірні накази № № 67, 67, 68 від 01.11.2011 р. "Про зняття з обліку с/г техніки", якими знято із обліку за ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" сільськогосподарську техніку та транспортні засоби у загальній кількості 104 одиниці через довгострокове використання техніки та її великий знос і в подальшому перереєстровані на ТОВ "Контур-Т".

Також, із 09.11.2012 р. займаючи посаду директора та головного бухгалтера ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" ОСОБА_19 будь-яких дій для виявлення майна підприємства не вчиняв, інвентаризації майна не проводив, заходи для стягнення дебіторської заборгованості не здійснював, не здійснював бухгалтерський облік та не подавав фінансову звітність, і не вчиняв заходів для відновлення платоспроможності товариства.

При цьому, засновниками (учасниками) ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" не вживалося жодних дій, які входять до компетенції загальних зборів, в т.ч. не забезпечено контролю за діями/бездіяльністю директорів підприємства, які були спрямовані на виведення/розтрату майна підприємства.

Окрім того, посадовими особами ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" за період із 25.10.2011 р. по 26.12.2011 р. були фактично присвоєні грошові кошти підприємства у загальному розмірі більше 8 млн. грн., які перебували на його рахунку, відкритий у АБ "ПРОКРЕДИТ БАНК".

Відповідні обставини, на переконання ліквідатора боржника, є підставами для покладення субсидіарної відповідальності на відповідачів за позовом у даній справі в розмірі 1 164 734,91 грн., у зв`язку з доведенням до банкрутства ТОВ "Біопаливна аграрна компанія".

В силу ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

За змістом ч. 1 ст. 619 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Господарського кодексу України, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Суд звертає увагу на те, що законом, який в розумінні частини 1 статті 619 ЦК України передбачає поряд з основною відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність третіх осіб, є Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, частина 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Отже, згідно наведених вище норм Закону, умовою покладення субсидіарної відповідальності на засновників та керівників боржника у справах про банкрутство є наявність вини останніх, яка спричинила банкрутство підприємства.

Як вказувалося вище та встановлено судом, предметом поданої позовної заяви є покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія у розмірі 1 164 734 грн. 91 коп., в зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на відповідачів.

Судом з`ясовано, що у провадженні СВ Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування № 12016020150000371 від 26.10.2017 р., за фактом розтрати майна належного ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України.

Також, попереднім ліквідатором боржника арбітражним керуючим Сокольваком М.В., у межах кримінального провадження № 12016020150000371 було подано цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України про відшкодування майнової шкоди вих. № 01-21/66 від 20.03.2018 р., про стягнення із ОСОБА_1 майнової шкоди, яка завдана боржнику.

Окрім того, ліквідатор боржника Демчан О.І., 25.02.2019 звернувся до Іллінецького ВП Гайсинського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою вих. № 02-01/53-43 від 22.02.2019 року про кримінальне правопорушення за ст. 219 КК України (доведення до банкрутства)

Разом з тим, наразі у матеріалах справи відсутні відомості щодо результатів розгляду вищевказаних досудового розслідування та цивільного позову і позивачем відповідних доказів суду не надано.

Поряд з цим, ліквідатором боржника не надано суду доказів на підтвердження вини відповідачів, яка доведена у встановленому законодавством порядку, внаслідок прийняття відповідачем 2 наказів "Про зняття з обліку с/г техніки", бездіяльності відповідача 1 і засновників ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", яка спричинила доведення боржника до банкрутства та неправомірності перерахування грошових коштів із банківського рахунку боржника.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-01/57-35 від 11.02.2019 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Гор.Інвест" та ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", у зв`язку з доведенням до банкрутства в межах справи № 902/1129/15 в повному обсязі.

При цьому, зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, судом не розглядаються подані заяви відповідача 1 б/н від 10.06.2019 року та відповідача 2 б/н від 10.04.2019 року про застосування строків позовної давності.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 8, 9, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 2, 3, 12 (ч. 6), 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235 ГПК України суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити в задоволенні позовної заяви ліквідатора ТОВ "Біопаливна аграрна компанія" - арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-01/57-35 від 11.02.2019 року до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Гор.Інвест" та ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", у зв`язку з доведенням до банкрутства в межах справи № 902/1129/15 повністю.

2. Копію ухвали направити згідно переліку рекомендованим листом.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256, пп. 17.5 п. 17 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. 9 прим.:

1- до справи

2, 3 - ДПАТ "НАК "Украгролізинг", вул. Мечникова, 16-а, м. Київ, 01601 в особі Вінницької філії НАК "Украгролізинг", вул. Острозького, 54, м. Вінниця, 21009;

4 - ТОВ "Біопаливна аграрна компанія", вул. Черняхівського, 2-а, с. Купчинці, Вінницька обл., Іллінецький р-н, 22735;

5 - Арбітражному керуючому Демчану О.І., АДРЕСА_7;

6 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 ;

7 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_4 ;

8 - ТОВ "Гор.Інвест" - вул. Сирецька, 33, м. Київ, 04073;

9 - ОСОБА_21 - АДРЕСА_6