Рішення

від 11.09.2019 по справі 903/507/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2019 р. Справа № 903/507/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали по справі № 903/507/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра-Транс-Логістик» , м. Львів

до Приватного підприємства «Вітантранс» , м. Луцьк

про стягнення 16 886,35 грн.,

за участю представників:

від позивача: Клепач М.Б. (дов. № 1 від 16.05.2019),

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

08.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Іскра-Транс-Логістик» звернулося до Господарського суду Волинської області з позовною заявою № 112/14990 від 18.06.2019, в якій просить стягнути з Приватного підприємства «Вітантранс» 16 886,35 грн., з них: 15600 грн. заборгованості, 277 грн. процентів річних, 1009,35 грн. збитків, завданих інфляцією.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань щодо повного та своєчасного розрахунку за надані на підставі договору-заявки № 18/09/2018 від 02.10.2018 послуги перевезення.

Ухвалою суду від 10.07.2019 було відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.07.2019, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 23.07.2019 року.

23.07.2019 від позивача на адресу суду надійшло клопотання № 112/1518р від 22.07.2019, в якому позивач просив справу розглядати за відсутності його представника, за наявними в матеріалах справи документами; зазначав про те, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання 24.07.2019 представник відповідача не з`явився.

Згідно з витягом із сайту «Укрпошта» поштове відправлення (ухвала суду від 10.07.2019) вручено відповідачу особисто.

24.07.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов № 02-1719/19 від 22.07.2019, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову, застосувати строк позовної давності та витребувати від позивача оригінали доданих до позовної заяви документів.

Ухвалою суду від 24.07.2019 підготовче засідання було відкладено на 21.08.2019; запропоновано позивачу в строк до 19.08.2019 подати суду відповідь на відзив та на заяву про застосування строків позовної давності; постановлено витребувати на підставі ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України у позивача оригінали документів, доданих до позовної заяви, зокрема, договір-заявку на перевезення вантажу № 18/09/2018 від 02.10.2018, акт надання послуг № 456 від 09.10.2018, СМR від 03.10.2018.

19.08.2019 позивач надіслав до суду відповідь № 112/1525юр від 14.08.2019 на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, наведеними у відзиві; просить відмовити у застосуванні строку позовної давності та задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні 21.08.2019 представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2019 подала оригінали договору-заявки на перевезення вантажу № 18/09/2018 від 02.10.2018, акту надання послуг № 456 від 09.10.2018.

Представник відповідача в судове засідання 21.08.2019 не з`явився. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037469666.

Ухвалою суду 21.08.2019 підготовче провадження було закрито; справу призначено до судового розгляду по суті на 11.09.2019.

В судове засідання 11.09.2019 представник відповідача не з`явився. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301037662202.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в судовому засіданні 11.09.2019, судом було вирішено спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 202 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

02.10.2018 між ТзОВ Іскра-Транс-Логістик як перевізником та ПП Вітатранс як експедитором було погоджено та підписано за допомогою факсимільного зв?язку договір - заявку №18/09/2018 від 02.10.2018 на перевезення вантажу автомобільним транспортом.

За умовами договору-заявки на перевезення вантажу №18/09/2018 від 02.10.2018 перевізник забезпечує своєчасне подання придатного для перевезення вантажу транспортного засобу в обумовлений термін, доставку вантажу і передачу згідно з ТТН; маршрут перевезення: України - Польща, місце завантаження: м.Львів; місце розвантаження: Bydgoszcz; сума та форма оплати - 15000 грн., 10-14 б.д. по отриманню оригіналів.

В договорі - заявці обумовлено, що договір-заявка на перевезення, яка надана шляхом факсимільного, електронного та інших засобів зв?язку має однакову з оригіналом юридичну силу за умов підтвердження його підписом та штампом/печаткою обох сторін.

Оглядом оригіналу договору-заявки №18/09/2018 від 02.10.2018, надісланого позивачем, встановлено, що він містить підписи та печатки обох сторін.

На виконання умов договору-заявки №18/09/2018 від 02.10.2018 перевізник (позивач) здійснив перевезення вантажу за маршрутом: м.Львів, України - м. Bydgoszcz, Польща, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною від 03.10.2018.

19.10.2018 позивач надіслав відповідачу рахунок на оплату №456 від 09.10.2018, 2 примірники акта про надання послуг №456 від 09.10.2018, договір-заявку №18/09/2018 від 02.10.2018, міжнародну товарну-транспортну накладну від 03.10.2018.

Факт надіслання зазначених документів підтверджується копією списку поштових відправлень позивача №972 від 19.10.2018, копією фіскального чека від 19.10.2018.

Факт отримання відповідачем документів, надісланих позивачем, підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 24.10.2018.

Оглядом оригіналу акта надання послуг №456 від 09.10.2018 встановлено, що узгоджена сторонами остаточна вартість послуг перевезення склала 15600 грн. Відповідач з цією вартістю перевезення погодився, підписавши акт та скріпивши його своєю печаткою.

Враховуючи умови договору заявки №18/09/2018 від 02.10.2018, відповідач був зобов?язаний оплатити вартість наданих йому послуг перевезення до 13.11.2018 включно. Проте, свого зобов?язання не виконав, вартості наданих йому послуг з перевезення у визначені строки не оплатив.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Оскільки позивач виконав взяті за договором-заявкою зобов?язання та перевіз вантаж, а відповідач вартості перевезення не оплатив, вимога позивача про стягнення з відповідача 15600 грн. заборгованості обгрунтована і підлягає до задоволення.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просить також стягнути з відповідача 277 грн. процентів річних за період з 14.11.2018 по 18.06.2016, 1009,35 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2018 - травень 2019.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості перевезення з відповідача слід стягнути 277 грн. процентів річних за період з 14.11.2018 по 18.06.2016, 1009,35 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2018 - травень 2019.

У відзиві на позов відповідач просив також застосувати строки позовної давності до вимоги про стягнення з нього 15600 грн. заборгованості.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.6 ст.315 ГК України щодо спорів, пов?язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред?явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними статутами або міжнародними договорами.

Частиною 3 статті 925 Цивільного кодексу України визначено, що до вимог, які випливають з договору перевезення вантажу, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Як передбачено ч.1 ст.32 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення (надалі - Конвенція) від 19.05.1956 (Україна приєдналася до Конвенції 16 лютого 2007 року) термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов`язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік терміну позовної давності починається: a) у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки; b) у випадку втрати всього вантажу - з тридцятого дня по закінченню узгодженого терміну доставки, або, за відсутності такого терміну, - з шістдесятого дня після прийняття вантажу перевізником для перевезення; c) у всіх інших випадках - по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення.

День початку відліку терміну позовної давності у термін не зараховується.

Оскільки факт втрати вантажу відсутній, то на правовідносини, що виникли між сторонами у справі у зв?язку із перевезенням вантажу, поширюється дія пункту с ч.1 ст.32 Конвенції.

Договір-заявку було підписано 02.10.2018. Враховуючи наведені норми законодавства, відлік терміну позовної давності починається з 03.10.2018 і спливає 03.10.2019. З поштової довідки, прикріпленої до конверта, вбачається, що позовну заяву було надіслано до суду 04.07.2019. Отже, позивач не пропустив строку позовної давності для звернення з позовом до суду про стягнення з відповідача 15600 грн. заборгованості за перевезення.

Також у відзиві на позов відповідач стверджує, що позовна заява подана неналежною стороною, тобто особою, яка не має права вимагати стягнення коштів, оскільки між позивачем та відповідачем відсутній основний договір на транспортне обслуговування, а договір-заявка № 18/09/2018 від 02.10.2018 є лише доповненням до договору №24/11-01 від 24.11.2015, укладеним між ПП «Вітантранс» та ПАТ «Іскра» .

Доданий відповідачем до відзиву договір № 24/11-01 від 24.11.2015 року не є належним доказом відсутності правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки він свідчить лише про факт наявних у відповідача правовідносини з іншою юридичною особою - ПАТ «Іскра» (код ЄДРПОУ 00214244).

Також відповідач не надав жодних підтверджуючих доказів надсилання договору-заявки на виконання саме ПАТ «Іскра» , а не ТОВ «Іскра-Транс-Логістик» , як про це зазначається у відзиві.

До матеріалів справи позивачем надано належним чином засвідчену паперову копію договору-заявки № 18/09/2018 від 02.10.2018, підписаного перевізником і експедитором (відповідачем), скріпленого печатками підприємств, надіслано оригінал договору-заявки, що свідчить про те, що між сторонами у справі склалися правовідносини щодо перевезення, оформлені у встановленому законом порядку.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

В силу припису п.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п.3.9. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні перевізники можуть перевозити вантажі за разовим договором.

У відзиві відповідач також стверджує про те, що не отримував від позивача рахунку № 456 від 09.10.2019 на оплату наданих послуг.

19.10.2018 ТзОВ «Іскра-Транс-Логістик» було надіслано ПП «Вітантранс» рекомендованим листом оригінали документів (рахунок № 456 від 09.10.2018, 2 примірники акта про надання послуг № 456 від 09.10.2018, договір-заявку № 18/09/2018 від 02.10.2018 р та МТТН від 03.10.2019).

Факт відправлення зазначених документів відповідачу підтверджується копією витягу з журналу вихідної кореспонденції позивача та копією списку поштових відправлень № 972 від 19.10.2018.

24.10.2018 пакет документів був отриманий відповідачем, доказом чого є копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Щодо тверджень відповідача про те, що акт наданих послуг №456 від 09.10.2018 не підписувався директором ПП Вітантранс ОСОБА_1 , оскільки на акті зі сторони відповідача підпис директора ПП Вітантранс ОСОБА_1 візуально не схожий з підписом на договорі-заявці.

Належним доказом на підтвердження факту підписання документа іншою особою є висновок почеркознавчої експертизи.

Відповідач не подав належних доказів на підтвердження підписання акта наданих послуг №456 від 09.10.2018 іншою особо, а не директором ПП Вітантранс ОСОБА_1 .

Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відповідач не заявляв.

У зв`язку із задоволенням позову на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 599, 625, 626, 638, 901, 925, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 315, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Вітантранс» (43016, Волинська область, м.Луцьк, вул. Шевченка, 22, код ЄДРПОУ 36698958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра-Транс-Логістик» (79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14, код ЄДРПОУ 41034550) 16 886 грн. 35 коп., з них: 15 600 грн. заборгованості, 277 грн. процентів річних, 1009 грн. 35 коп. збитків, завданих інфляцією, 1 921 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено: 16.09.2019.

Суддя І. О. Якушева