Рішення

від 10.09.2019 по справі 918/37/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.09.2019Справа № 918/37/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши господарську справу

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережне" (33013, м.Рівне, вул.Набережна 14, код ЄДРПОУ 40234052)

до Концерну "Військторгсервіс" Міністерства оборони України (03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, буд. 28-А) в особі Львівської філії концерну "Військторгсервісу" (79059, м.Львів, вул.Плугова 12а, код ЄДРПОУ 38076799)

про стягнення 63 421,33 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Шендера О.М. директор

Від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НАБЕРЕЖНЕ" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Концерну "Військторгсервіс" Міністерства оборони України в особі Львівської філії концерну "Військторгсервісу" про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 63 421,33 грн. по договору № 1 від 30.08.2017.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "НАБЕРЕЖНЕ" посилається на те, що нежитлове приміщення загальною площею 513,70 кв.м розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, буд. 14 є на балансі відповідача, який свої зобов'язання щодо відшкодування витрат за утримання будинку та прибудинкової території по договору № 1 від 30.08.2017 не здійснює належним чином, заборгованість за період з лютого 2016 по грудень 2018 становить 63 421,33 грн. вартості неоплачених послуг.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.01.2019р. у справі №918/37/19 матеріали позовної заяви з додатками Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "НАБЕРЕЖНЕ" до Концерну "Військторгсервіс" Міністерства оборони України в особі Львівської філії концерну "Військторгсервісу" про стягнення заборгованості у розмірі 63 421,33 грн. передані за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

13.02.2019 відповідач подав до Господарського суду Львівської області відзив на позов, в якому надав пояснення, що Львівська філія Концерну Військторгсервіс , як балансоутримувач приміщення, загальною площею 513,7 кв.м. за адресою: м.Рівне, вул. Набережна, 14, господарської діяльності, як до дати укладення договору № 1 від 30.08.2017, так і після укладення договору не здійснювала, тобто жодна із перелічених у додатку № 1 до договору послуг позивачем не надавалась, крім того згідно із договором оренди державного майна № 1561-2018 від 06.02.2018 орендарем цього приміщення, є ТОВ Рівненський бетонний завод , у задоволенні позову просить відмовити за неналежністю відповідача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.03.2019 відкрито провадження у справі № 918/37/19 за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначено на 02.04.2019.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2019 справу № 918/37/18 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ від 31.05.2019, справу передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.06.2019 прийняв до свого провадження, вирішив здійснювати розгляд справи зі стадії відкриття та призначити підготовче засідання у справі на 04.07.2019.

04.07.2019 відповідач електронною поштою надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

04.07.2019 через відділ діловодства суду позивач подав клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

Судом відкладено підготовче засідання 04.07.2019 на 30.07.2019.

16.07.2019 позивач електронною поштою подав до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

30.07.2019 через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням генерального директора концерну.

У судове засідання 30.07.2019 представники позивача та відповідача не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним.

Суд за результатом розгляду клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилив у зв'язку із необґрунтованістю підстав, повторної неявки у підготовче засідання, неподання відзиву та враховуючи визначений процесуальний строк розгляду справи, закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті спору на 20.08.2019.

19.08.2019 позивач електронною поштою надіслав до суду заяву, в якій повідомив, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, повідомив про наявність неоплаченого боргу та просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 20.08.2019 представник відповідача подав відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - ТОВ Рівненський бетонний завод , як орендаря приміщення по договору оренди № 1561-2018 від 06.02.2018 в будинку, за утримання прибудинкової території якого позивач заявив вимоги у цій справі.

Суд не прийняв до розгляду заявлене клопотання з огляду на пропуск встановлення строку для його пред'явлення у підготовчому провадженні та за відсутності відповідного клопотання про поновлення цього строку.

Наданий відповідачем відзив на позов залишений судом без розгляду через пропуск відповідачем процесуального строку для його подання, при цьому суд визнав неповажною вказану у відзиві причини такого пропуску та підставу для поновлення пропущеного процесуального строку - не надіслання позивачем відповідачу копії позову з додатками, оскільки подані відповідачем у підготовчому засіданні клопотання про відкладення розгляду справи підтверджують обізнаність відповідача про наявність судового провадження, дату та час розгляду справи, право подати відзив на позов відповідно до вимог ст. 165 ГПК України у підготовчому провадженні, ознайомлення із матеріалами справи, у т.ч. матеріалами позову тощо, наслідки пропуску процесуального строку.

20.08.2019 суд відклав розгляд справи по суті спору на 10.09.2019.

У засіданні суду 10.09.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача у засідання суду не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином під розписку у судовому засіданні 20.08.2019.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі обставини справи та надані докази в їх сукупності, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.01.2016 було зареєстровано створене за рішенням співвласників багатоквартирного будинку - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережне" за адресою: м.Рівне, вул.Набережна, 14, номер запису 1 608 102 0000 012257.

Відповідно до п.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережне", затвердженого Протоколом Загальних зборів учасників № 1 від 12.12.2015, об'єднання створене власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: Рівненська область, м.Рівне, вул.Набережна, 14.

Метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Згідно із п.1 розділу 5 Статуту об'єднання, джерелами фінансування є кошти об'єднання, які складаються, у т.ч. із внесків і платежів співвласників.

Сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і строки, що встановлені загальними зборами, є обов'язковою для всіх співвласників (п.2 розділу 4 Статут об'єднання).

Умовами розділу 6 Статут об'єднання узгоджено, що у разі прийняття на власний баланс об'єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи управління між об'єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення укладається договір. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Відповідно до Акту приймання-передачі об'єкта з управління в управління від 31.03.2016, багатоквартирний будинок за адресою м.Рівне, вул.Набережна, 14 передана з управління (балансу) ЖКП Сонячне в управління (баланс) ОСББ Набережне .

Судом з матеріалів справи встановлено та відповідачем не заперечується, що Львівська філія Концерну Військторгсервіс МОУ є балансоутримувачем нежитлового приміщення, загальною площею 513,7 кв.м. у багатоквартирному будинку № 14 по вул.Набережна у м.Рівному (наказ від 19.01.2015), управління яким здійснює позивач. Право власності на нерухоме майно зареєстровано за державою Україна в особі Міністерства оборони України (реєстраційний номер 1068483756101 від 28.10.2016).

30.08.2017 між ОСББ Набережне та Львівською філією Концерну Військторгсервіс МОУ був укладений договір № 1 відносин власників житлових і нежитлових приміщень та ОСББ Набережне , предметом якого є забезпечення об'єднанням відповідних умов користування неподільним та загальним майном власників, а власника (відповідача) участь у витратах на виконання робіт.

Згідно із п.2.5 договору, відповідач виступає власником нежитлового приміщення: вбудовані приміщення ательє пошиву одягу, об'єкт нежитлової нерухомості за адресою: м.Рівне, вул.Набережне, 14, загальною площею 513,7 кв.м.

Відповідно до умов п.4.2.5 договору на відповідача покладено обов'язок своєчасно здійснювати оплату комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок об'єднання у розмірі, встановленому загальними зборами та правлінням Об'єднання з урахуванням реальних витрат. обов'язки по здійсненню всіх платежів виникають у члена об'єднання з моменту придбання ним права власності на квартиру, жиле або нежиле приміщення.

Сторонами у п.5.2 договору, розмір плати за надані послуги затверджується рішенням загальних зборів у Додатку № 1 та є обов'язковим для оплати всіма власниками квартир/нежитлових приміщень.

У Додатку № 1 до договору № 1 від 30.08.2017 визначено перелік витрат, встановлений тариф та вартість послуг, всього у розмірі 2738,01 грн.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Набережне від 30.01.2016 (протокол № 2), від 26.02.2017 (протокол № 3) затверджено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території житлового будинку та затверджено кошторис, зокрема вартість утримання будинку та прибудинкової території нежитлових приміщень 2,2176 грн. за 1 кв.м. з 15.02.2016 та за один місяць 1140,41 грн. та 5,33 грн. за 1 кв.м. у 2017 році, 2738,02 грн. за місяць з 01.09.2017 року, термін оплати: до 20 числа поточного місяця за минулий місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, як балансоутримувач нежитлового приміщення, 513,70 кв.м. у багатоквартирному будинку по вул. Набереждна, 14 у м.Рівному не здійснював належним чином свої зобов'язання щодо сплати обов'язкових внесків за утримання будинку та прибудинкової території за період з лютого 2016 по грудень 2018, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 63 421,33 грн., у добровільному порядку претензія за вих..№ 39 від 14.09.2018 відповідачем залишилась не задоволена.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про нездійснення господарської діяльності за вказаною адресою у спірний період та передачу нежитлового приміщення в оренду ТОВ Рівненський бетонний завод по договору оренди № 1561-2018 від 06.02.2018, який і має нести витрати за утримання прибудинкової території.

Проаналізувавши матеріали справи, норми чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та доводи сторін, суд встановив таке.

Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 Цивільного кодексу України ).

Обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верхового Суду від 22.02.2018 у справі №910/11312/17.

Так, відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку врегульовано Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ч. 2 ст. 7 якого передбачає, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до ст. 9 вищезазначеного Закону управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина шоста статті 13 Закону).

Відповідно до статті 15 Закону "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник зобов'язаний, зокрема виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно положень статті 17, для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право, у т.ч. вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно з частинами п'ятою та восьмою статті 22 Закону у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з лютого 2016 року здійснює функції управителя багатоквартирного будинку № 14 по вул.Набережна у м.Рівному.

При цьому, оскільки у відповідача у спірний період з лютого 2016 по грудень 2018 на балансі перебувало нерухоме майно, яке зареєстроване на праві власності за державою України та передано згідно наказу Генерального директора Концерну Військторгсервіс від 19.01.2015 № 9 на баланс Львівської філії Концерну Військторгсервіс МОУ: нежитлове приміщення, загальною площею 513,70 кв.м., що відповідачем також не заперечується, саме відповідач є особою (уповноваженим власником), на якого покладено обов'язок виконувати функції співвласника майна/члена ОСББ, його слід вважати таким, що споживав послуги з утримання будинків та прибудинкової території та зобов'язаний виконувати рішення загальних зборів, сплачувати внески тощо.

Доказів оскарження та визнання недійсними вказаних рішень позивача, оформлених зазначеними протоколами про встановлення тарифів, розміру внесків на 2016-2017 років затвердження кошторисів, суду не надано.

Крім того, до матеріалів справи позивачем долучені підписані обома сторонами Акти № 1 від 30.09.2017, № 2 від 31.10.2017, № 3від 30.11.2017, № 4 від 31.12.2017 участі у витратах на утримання будинку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на вказані норми законодавства, положення статуту Позивача, а також надавши оцінку доводам відповідача, врахувавши всі матеріали справи в сукупності, суд дійшов висновку про обов'язковість сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території.

Згідно розрахунку позивача, сума несплачених відповідачем внесків за спірний період: лютий 2016-грудень 2018 склала 63 421,33 грн.

Доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу, у т.ч. у визначені строки та на вимогу позивача - претензія за вих. № 39 від 14.09.2018, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заявленої суми 63 421.33 грн. основного боргу зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві щодо покладення обов'язку оплати спірних витрат на орендаря приміщення по договору оренди державного майна № 1561-2018 від 06.02.2018 - ТОВ Рівненський бетонний завод , оскільки договір № 1 від 30.08.2017 із терміном дії до 01.01.2020 (п.10.5 договору) був укладений між позивачем та відповідачем і врегулювання відносин між відповідачем, який несе обов'язок щодо сплати обов'язків внесків, як балансотримач, та орендарем/орендарями цього майна, покладено на відповідача, який не позбавлений права та можливості здійснювати стягнення понесених ним витрат за утримання майна та сплати внесків з орендаря.

Докази сплати ТОВ Рівненський бетонний завод спірної суми боргу в якості відшкодування витрат відповідача по вказаному договору, суду не надано.

Оскільки факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у заявленому розмірі 63 421,33 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 63421,33 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, оскільки позовні вимоги задоволені судом, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача .

Також у позовній заяві позивач заявляв клопотання про покладення на відповідача 4800,00 грн. на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу у розмірі 4800,00 грн. позивач надав суду договір про надання правничої допомоги №2/09 від 06.08.2019, укладений між позивачем та АБ Шандера та партнери на укладення претензії в порядку досудового врегулювання спору, акт здачі-приймання виконаних послуг (робіт) від 14.09.2018 на суму 300,00 грн., платіжне доручення 324 від 17.09.2018 на суму 300,00 грн. за надання правової допомоги, договір № 1/01 від 04.01.2019, акт від 11.01.2019 на суму 4500,00 грн. вартості виконаної роботи: підготовлення претензії, платіжне доручення № 373 від 11.01.2019 на суму 4800,00 грн.

Дослідивши надані документи та матеріали справи, за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат на оплату послуг адвоката, суд задовольняє клопотання позивача про покладення на відповідача 4800,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" Міністерства оборони України (03151, м.Київ, вул.Молодогвардійська, буд. 28-А) в особі Львівської філії концерну "Військторгсервісу" (79059, м.Львів, вул.Плугова 12а, код ЄДРПОУ 38076799) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Набережне" (33013, м.Рівне, вул.Набережна 14, код ЄДРПОУ 40234052) 63 421 (шістдесят три тисячі чотириста двадцять одну) грн. 3 коп. заборгованості, 1921 (одну дев'ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 4800 (чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 16.09.2019

Суддя О.М.Ярмак