Рішення

від 16.09.2019 по справі 910/8546/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2019Справа № 910/8546/19 Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Спичака О.М .

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/8546/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс

до Всеукраїнської громадської організації Асоціація правників України

про стягнення 3 000,00 грн.

Без виклику учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації Асоціація правників України про стягнення 3 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач помилково перерахував на рахунок Всеукраїнської громадської організації Асоціація правників України грошові кошти. Проте, в порушення відповідачем вимог законодавства України, грошові кошти в сумі 3 000,00 грн., у встановлені строки повернуті не були, що в свою чергу підтверджує те, що майно (грошові кошти), яке належить позивачу було набуте та продовжує зберігатися у Всеукраїнської громадської організації Асоціація правників України без достатньої правової підстави.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.07.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс залишено без руху.

11.07.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс надішли до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 08.07.2019.

Ухвалою суду від 16.07.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8546/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.08.1019 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечив проти задоволення позову, стверджуючи, що спірні кошти були сплачені позивачем за наявності достатніх правових підстав.

02.09.2019 представником позивача було подано відповідь на відзив.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс згідно платіжного доручення №85 від 20.05.2019 було перераховано Всеукраїнської громадської організації Асоціації правників України кошти у розмірі 3 000,00 грн. Призначення платежу - оплата благодійного реєстраційного внеску за VII Східноукраїнський юридичний форум без ПДВ.

Товариством з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс було направлено Всеукраїнській громадській організації Асоціації правників України претензію №2405/19 від 24.05.2019 про повернення безпідставно отриманих коштів в сумі 3 000,00 грн., помилково перерахованих згідно платіжного доручення №85 від 20.05.2019.

У вказаній претензії позивач посилався на відсутність правових підстав для перерахування коштів у загальному розмірі 3 000,00 грн., оскільки ним не укладалось з відповідачем жодного договору.

Листом №1093 від 30.05.2019 Всеукраїнська громадська організація Асоціації правників України відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс в поверненні 3 000,00 грн., зазначивши, що вказані кошти перераховані за участь керуючого партнера ЮФ КС Партнерс - ОСОБА_1 , у VII Східноукраїнському юридичному форумі.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 є керівником фірми ТОВ ЮФ КС Партнерс (код ЄДРПОУ 39999195) та, відповідно, не має повноважень щодо здійснення діяльності від імені ТОВ ЮКФ КС Партнерс (код ЄДРПОУ 42827485), а тому й не уповноважений представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, та не є особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, вчиняти будь-які правочини тощо.

У зв`язку з невиконанням відповідачем вимоги позивача про повернення помилково сплаченої, на думку позивача, спірної суми коштів, Товариство з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс звернулось до господарського суду міста Києва із даним позовом, в якому просить суд на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 3 000,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 02.10.2013 року у справі № 6-88цс13, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс було перераховано Всеукраїнській громадській організації Асоціації правників України кошти у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №85 від 20.05.2019 з призначенням платежу - оплата благодійного реєстраційного внеску за VII Східноукраїнський юридичний форум без ПДВ.

Як стверджує позивач, що вказані грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. були перераховані на рахунок відповідача помилково, оскільки між сторонами не існувало жодних договірних правовідносин та зобов`язань, які були б підставою для перерахування спірних грошових коштів.

Відповідно до ст. 1 п. 1.24 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ коштів це - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Помилковий переказ це - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі-члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно постанови Національного банку України № 577 від 23.12.2003 року Про затвердження Положення про порядок здійснення безготівкових розрахунків у національній грошовій одиниці України в особливий період платіжне доручення обов`язково має містити такі реквізити: номер, дату складання; назву платника (повну або скорочену, яка заявлена платником у картці із зразками підписів і відбитком печатки), ідентифікаційний код/номер, рахунок платника, банк платника, підписи платника, м.п.; назву отримувача, рахунок отримувача, ідентифікаційний код/номер; банк отримувача, код банку отримувача; суму словами та цифрами; призначення платежу.

Судом встановлено, що платіжне доручення №85 від 20.05.2019 складено відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивачем жодним чином не доведено та не спростовано, що платіжне доручення №85 від 20.05.2019 з призначенням платежу: оплата благодійного реєстраційного внеску за VII Східноукраїнський юридичний форум без ПДВ, яке було направлене банку-відправника сформоване не ним та не відправлялось до банку відправника, як і не доведено, що платіж було здійснено з вини банку.

При цьому, судом встановлено, що 20.05.2019 на електронну адресу ТОВ Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс відповідачем було надіслано листа № 1028 від 15.05.2019 з пропозицією перерахувати благодійний внесок в сумі 3 000,00 грн., зазначено відповідні банківські реквізити та призначення платежу - оплата благодійного реєстраційного внеску за VII Східноукраїнський юридичний форум.

Оцінюючи дії позивача в контексті викладених обставин, суд дійшов висновку, що ТОВ Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс було обізнане із змістом листа № 1028 від 15.05.2019 та відповідно, розуміючи зміст своїх дій, сплатило кошти в сумі 3 000,00 грн. на користь Всеукраїнської громадської організації Асоціації правників України на підставі вказаного листа.

За таких обставин, спірні грошові кошти в сумі 3 000,00 грн. не можуть вважатися отриманими відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки така сума сплачена позивачем згідно листа відповідача № 1028 від 15.05.2019 щодо оплати участі у VII Східноукраїнському юридичному форумі.

Таким чином, положення, встановлені в ст. 1212 Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин сторін щодо стягнення 3 000,00 грн. застосуванню не підлягають, оскільки ці грошові кошти набуто відповідачем на підставі листа на оплату № 1028 від 15.05.2019 щодо оплати участі у VII Східноукраїнському юридичному форумі як благодійний внесок, тобто на достатніх правових підставах.

Враховуючи вищевикладене, перерахування спірних грошових коштів повністю виключає обґрунтованість доводів позивача про отримання цих коштів відповідачем без достатньої правової підстави і можливість застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, в ході розгляду даного спору судом було встановлено обставини, які свідчать про повідомлення позивачем недостовірної інформації та намагання ввести суд в оману щодо дійсних обставин даної справи.

Зокрема, судом було встановлено, що твердження позивача про непов`язаність Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс та ОСОБА_1 спростовується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс .

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведе свідчать про недобросовісність позивача як в частині відносин з відповідачем, так і в частині користування своїми процесуальними правами.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Очевидно, що дії позивача, який оплатив в повному обсязі участь у VII Східноукраїнському юридичному форумі на підставі листа відповідача №1028 від 15.05.2019, а в подальшому звернулася до суду про стягнення з відповідача коштів, мотивуючи свій позов помилковим їх перерахуванням (завідомо вводячи суд в оману щодо дійсних обставин спору), суперечать його попередній поведінці (оплаті згідно листа №1028 від 15.05.2019 за участь у VII Східноукраїнському юридичному форумі) і є недобросовісними.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

З конструкції частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом.

Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим відповідно до частини 3 статі 16 Цивільного кодексу України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу, зокрема відмовити у захисті права, яким особа зловжила.

Аналогічна правова позиція щодо наявності у суду правових підстав для відмови у захисті цивільного права, яким особам зловжила, викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17.

Порушення позивачем своїх обов`язків в частині сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, виключає висновок про добросовісність поведінки позивача.

Сукупність встановлених судом обставин, на думку суду, свідчать про зловживання Товариством з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс своїм правом та про спрямованість даного позову не на захист свого права, а на завдання шкоди іншій особі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова фірма КС Партнерс до Всеукраїнської громадської організації Асоціації правників України про стягнення 3 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяСпичак О.М.