Ухвала

від 26.02.2020 по справі 910/8546/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 910/8546/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова фірма "КС Партнерс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова фірма "КС Партнерс"

до Всеукраїнської громадської організації "Асоціація правників України"

про стягнення 3 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова фірма "КС Партнерс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 910/8546/19, подана 28.01.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через засоби поштового зв`язку.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", що набрав чинності 08.02.2020, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова фірма "КС Партнерс", суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Предметом позову у цій справі є стягнення 3 000,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2020 рік - 210 200,00 грн), а тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України, справа № 910/8546/19 є малозначною.

Обґрунтовуючи підстави відкриття касаційного провадження у малозначній справі, скаржник зазначає, що правовідносини у справі № 910/8546/19 стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на предмет спору - привласнення грошових коштів безпідставно та застосування статті 1212 Цивільного кодексу України.

Однак в оскаржуваних судових рішеннях суди дійшли висновку, що спірні грошові кошти в сумі 3000,00 грн не можуть вважатися отриманими відповідачем без достатньої правової підстави, в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки така сума сплачена позивачем, на підставі листа відповідача № 1028 від 15.05.2019 щодо оплати участі у VII Східноукраїнському юридичному форумі в якості благодійного реєстраційного внеску.

Суд зазначає, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).

Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Проте доводи, викладені у касаційній скарзі щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає необґрунтованими та не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова фірма "КС Партнерс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі № 910/8546/19.

2. Копію касаційної скарги та оригінали доданих до неї документів, у тому числі платіжне доручення від 24.01.2020 № 207 про сплату судового збору у сумі 3 842,00 грн, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова фірма "КС Партнерс".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв