ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2019 року Справа № 915/1794/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Ткаченко О.В. ,
за участю секретаря Сулейманової С.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Татарінов В.П.,
від відповідача: Супрун Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця Сірої Любові Василівни, АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ,
до відповідача: Миколаївської міської ради, 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ЄДРПОУ 26565573,
про : визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 22.11.2013 за № 9780 - ,
В С Т АН О В И В:
26.07.2019 Фізична особа - підприємець Сіра Любов Василівна звернулась до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради, за змістом якого просить:
"Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстрований Миколаївською міською радою 22.11.2013 за №9780".
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та вказує на те, що відповідач, всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 16.04.2018 разом з проектом додаткової угоди, та заяву подану 19.07.2019 разом з проектом додаткової угоди, а також, що позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Ухвалою суду від 01.08.2019 за правилами спрощеного позовного провадження було відкрито провадження у справі, та, враховуючи термін перебування головуючого у справі у плановій відпустці у період з 12.08.2019 по 01.09.2019, розгляд справи призначено у судовому засіданні 09.09.2019 об 11:00.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач в порушення умов договору та приписів ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", звернувся до відповідача з заявою про намір скористатися переважним правом на поновлення договору лише 16.04.2018 року, тобто після закінчення строку дії договору. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої ст. 33 Закону України "Про оренду землі" процедурою. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц, відповідач зазначає, що виходячи з приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вбачається втрата позивачем переважного права на продовження строку дії договору оренди землі внаслідок несвоєчасного повідомлення про це орендодавця. Також Миколаївська міська рада вважає, що, оскільки прийняття рішення про продовження строку оренди землі в порядку, передбаченому Регламентом ММР VІІ скликання, затвердженого рішенням міської ради від 28.01.2016 року №2/5 потребує значного часу, вказане унеможливлює розгляд звернення про поновлення договору оренди землі у місячний строк, визначений Законом України "Про оренду землі".
У відповідності до відповіді на відзив від 16.08.2019 позивач наголошує на тому, що позовні вимоги ґрунтуються на приписах ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а тому зауваження відповідача щодо недотримання позивачем положень ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" безпідставні . В обґрунтування викладеної позиції позивач посилається на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17, складені на підставі висновку Науково-консультативної ради при Верховному Суді.
У судовому засіданні 09.09.2019 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення у справі.
Після виходу з нарадчої кімнати судом у відповідності до ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши всі наявні докази, суд приходить до наступного.
Рішенням Миколаївської міської ради від 20.12.2012 № 23/47 вирішено фізичній особі-підприємцю Сірій Любові Василівні продовжити на 3 роки з дати прийняття рішення оренду земельної ділянки площею 18 кв. м, яка надана рішенням міської ради від 18.12.09 №42/60, залишивши її в землях громадської забудови (за функціональним призначенням - в землях комерційного використання), для подальшого обслуговування торгового кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_4, поблизу входу до онкологічного диспансеру).
На підставі рішення Миколаївської міської ради від 20.12.2012 № 23/47 між сторонами було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 22.11.2013 за № 9780 строком дії 3 роки, земельної ділянки загальною площею 18 кв.м, для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торгового кіоску ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_4, поблизу входу до онкологічного диспансеру (кадастровий номер 4810136900:01:070:0014). Земельна ділянка передана за актом приймання-передачі земельної ділянки від 22.11.2013.
Рішенням Миколаївської міської ради віл 17.03.2016 № 3/38 вирішено фізичній особі-підприємцю Сірій Любові Василівні продовжити на 3 роки здати прийняття рішення оренду земельної ділянки площею 18 кв. м (кадастровий номер - 4810136900:01:070:0014), залишивши її в земляхгромадської забудови (за функціональним призначенням - в землях комерційного використання), для подальшого обслуговування торгового кіоску "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_4, поблизу входу до онкологічного диспансеру.
На виконання вищезазначеного рішення між Миколаївською міською радою та ФОП Сірою Л.В. 01.07.2016 було укладено Договір про зміни № 75-16 до договору оренди землі від 22.11.201 за №9780.
У відповідності до п. 1.2. договору про зміни дію договору продовжено з 20.12.2015 до 17.03.2018.
За передбаченими пунктом 3.1. договору оренди землі № 9780 від 22.11.2013 умовами орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.
16.04.2018 року ФОП Сіра Л.В. звернулась до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із заявою (реєстраційний №000273) про продовження оренди земельної ділянки, із долученням проекту додаткової угоди (а.с. 20,21).
Однак, Миколаївською міською радою не прийнято рішення про продовження або відмову в продовженні договору оренди.
19.07.2019 позивач звернувся до Миколаївської міської ради із заявою (реєстраційний номер 9280/02-19 від 19.07.2019) про укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013 № 9780, до якої було додано, зокрема, і проект додаткової угоди про поновлення дії договору оренди землі строком на 2 роки, до 17.03.2020, на тих самих умовах.
Відповіді на свої звернення щодо продовження (поновлення) договору оренди землі позивач не отримав, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне.
Порядок поновлення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі", якою регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини перша-п`ята цієї статті), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста цієї статті).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором , але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
Отже, позивач був зобов`язаний письмово звернутись до відповідача з питання продовження строку договору оренди в строк, не пізніше 17 вересня 2017 року.
За приписами ч.ч. 4-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 Цивільного кодексу України.
Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Таким чином, урахуванням умов договору оренди землі, а також обов`язку позивача звернутись до відповідача щодо продовження строку договору оренди у певний строк, позивач не набув права на поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Водночас, позивач продовжив користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору не направив позивачу листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення, що не заперечується відповідачем.
Згідно ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У цьому разі закон також вимагає обов`язкового укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 по справі №912/645/17.
Крім того у відповідності до постанови Верховного Суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17 наведено наступні правові висновки у контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутись із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутись із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.
Після 17.03.2018 позивач продовжує користуватись вищевказаною земельною ділянкою на умовах, встановлених договором оренди від 22.11.2013, з урахуванням договору про зміни № 75-16 від 01.07.2016. При цьому відповідачем не надано доказів неналежного виконання позивачем умов договору та доказів направлення позивачу листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди.
Доводи відповідача, у яких він, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц та приписи ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вказує про втрату позивачем переважного права на продовження строку дії договору оренди землі внаслідок несвоєчасного повідомлення про це орендодавця, судом відхиляються як необгрунтовані, оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц ухвалена, виходячи з інших обставин справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про набуття позивачем права на поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".
Земельним кодексом України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, в тому числі надання її у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу (ст.12 Кодексу). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 Кодексу). Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу).
Відповідно до ч.ч. 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:
- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);
- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.11 ст.33 Закону).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03' у справі "Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії", в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об`єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.
Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно ж до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядається судом.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" містить пряму вказівку щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі з мовчазної згоди орендодавця.
Отже, враховуючи, що нормами законодавства України прямо встановлена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренду землі для оформлення факту його поновлення і виникнення за орендарем права оренди, Миколаївська міська рада зволікає з укладенням додаткової угоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013 за № 9780 на тих самих умовах.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати, у відповідності із п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Фізичної особи - підприємця Сірої Любові Василівни задовольнити повністю.
2. Визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, який зареєстрований Миколаївською міською радою 22.11.2013 за №9780 в наступній редакції:
"ДОДАТКОВА УГОДА
про поновлення договору оренди землі від 22.11.2013, зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.11.2013 за № 9780
м. Миколаїв "____"
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА , ідентифікаційний код юридичної особи - 26565573, що надалі іменується Орендодавець, в особі міського голови,
1. Поновити термін дії Договору оренди на 2 (два) роки, тобто до 17 березня 2020 року, на тих самих умовах.
2. Всі умови вищевказаного Договору оренди, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені Сторонами раніше, і Сторони підтверджують їх обов`язковість для себе.
3. Ця Додаткова угода складена українською мовою у двох оригінальних
примірниках - по одному для кожної Сторони, кожний з яких має однакову юридичну силу.
4. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та її скріплення печатками Сторін.
Реквізити та підписи Сторін
Орендодавець Орендар
МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ
СІРА ЛЮБОВ ВАСИЛІВНА
Ідентифікаційний код: 26565573 РНОКПП: НОМЕР_1
Місцезнаходження: 54001, Миколаївська Місце проживання:
АДРЕСА_1
тел. 0512 37-22-59 тел. НОМЕР_2
Міський голова ФОП СІРА Л.В.
(підпис) (підпис)
М.П.
3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54001, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв, ідентифікаційний код 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612) на користь Фізичної особи - підприємця Сірої Любові Василівни ( АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повний текст рішення складено та підписано: 16 вересня 2019 року.
Суддя О.В. Ткаченко
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2019 |
Оприлюднено | 17.09.2019 |
Номер документу | 84257849 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні