Ухвала

від 16.09.2019 по справі 140/1989/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7491/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Коваля Р. Й. суддів -Гуляка В. В. Ільчишин Н. В.

перевіривши апеляційну скаргу Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 140/1989/18 за адміністративним позовом малого приватного підприємства "К.О.Т." до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727255814 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 02 серпня 2019 року.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що апеляційна скарга подається вдруге після її повернення з Восьмого апеляційного адміністративного суду. Зазначає, що у зв`язку великим навантаженням на працівників і їх невеликий штат, повторне подання апеляційної скарги зайняло певний час.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Щодо обгрунтувань, зазначених в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначає наступне.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення. У справі « Golder проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.

Під такими законними обмеженнями ЄСПЛ розглядає передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання права звернення до суду.

З аналізу практики ЄСПЛ видно, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України» ); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії» , «Устименко проти України» ); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії» , «Брумареску проти Румунії» ).

За таких обставин, вказані скаржником підстави, не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження і носять внутрішній організаційних характер.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 140/1989/18 за адміністративним позовом малого приватного підприємства "К.О.Т." до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин