Постанова

від 11.09.2019 по справі 1.380.2019.001109

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 рокуЛьвів№ 857/7607/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Качмара В. Я., Курильця А. Р.

з участю секретаря судового засідання - Чопко Ю. Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-М" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.001109 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідльністю "Віват-М" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя в 1-й інстанції - Москаль Р. М.,

час ухвалення рішення - 10.06.2019 року, 10:24 год.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 13.06.2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ТОВ "Віват-М" звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2018 року № 0021815712, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 449958,01 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % в сумі 44995,81 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що податкові накладні не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки реалізація товару відбувалася кінцевим споживачам (фізичним особам) неплатникам ПДВ, а тому жоден з контрагентів позивача не зазнав шкоди через невключения сум ПДВ до податкового кредиту. Також звертає увагу на відсутність бази для нарахування штрафу, оскільки сума ПДВ у відповідних податкових накладних, незалежно від того, чи вони надаються чи не надаються покупцю, дорівнюватиме нулю. Передбачаючи для платника ПДВ відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у ЄРПН законодавець переслідував мету захисту прав та законних інтересів покупців товару, які є платниками ПДВ, адже згідно з абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України виключно податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Натомість, у тих випадках коли податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту, відповідна мета відсутня. Таким чином, оскільки контрагенти позивача не зазнали шкоди від несвоєчасної реєстрації податкових накладних з ПДВ в ЄРПН, позивачем сплачені податкові зобов`язання, бюджет не зазнав втрат, то застосування до позивача штрафних санкцій не є доцільним. Фактично спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу тлумачення положень ст. 120-1 ПК України, якою, зокрема, визначено види податкових накладних, несвоєчасність реєстрації яких не створює підстав для застосування штрафних санкцій, а саме: відсутня юридична відповідальність у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію тих податкових накладних, які не видаються покупцю. Крім того, апелянт вказав, що податкове повідомлення -рішення прийняте на підставі складеного з порушенням норм законодавства акта, що також свідчить про його протиправність. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте неправомірно. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що ТОВ "Віват-М" відповідно до п.201.10 ст.201 розділу ІІ ПК України порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому контролюючим органом правомірно застосовано за затримку реєстрації податкових накладних застосовано штраф шляхом прийняття оскаржуваного податково повідомлення-рішення.

Представник відповідача - Добровольська Ю. Р. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у його відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДФС у Львівській області провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Віват-М".

Вказаною перевіркою встановлено, що платником несвоєчасно зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- податкові накладні від 31 липня 2018 року: №1 на суму ПДВ 14039,83 грн., № 2 на суму ПДВ 11011,33 грн., № 3 на суму ПДВ 11695,67 грн., № 4 на суму ПДВ 8149,17 грн., № 5 на суму ПДВ 14468,67 грн., № 6 на суму ПДВ 6657 грн., № 7 на суму ПДВ 15650 грн., № 8 на суму ПДВ 25062 грн., № 9 на суму ПДВ 11862,33 грн., № 10 на суму ПДВ 12580,83 грн., № 11 на суму ПДВ 8986,17 грн. зареєстровано 20 серпня 2018 року, з порушенням на 5 днів граничного терміну реєстрації податкових накладних;

- податкові накладні від 31 серпня 2018 року: № 1 на суму ПДВ 12302,67 грн., № 2 на суму ПДВ 4041,67 грн., № 3 на суму ПДВ 8844,67 грн., № 4 на суму ПДВ 20210,67 грн., № 5 на суму ПДВ 10613,50 грн., № 6 на суму ПДВ 17203,33 грн., № 7 на суму ПДВ 8921,50 грн., № 8 на суму ПДВ 6346,67 грн., № 9 на суму ПДВ 5242 грн., № 10 на суму ПДВ 4711,83 грн., № 11 на суму ПДВ 5242,83 грн., № 12 на суму ПДВ 4833,67 грн., № 13 на суму ПДВ 16430,33 грн., № 14 на суму ПДВ 4715 грн., № 15 018 на суму ПДВ 808,33 грн. зареєстровані 20 вересня 2018 року, з порушення на 5 днів граничного терміну реєстрації податкової накладної;

- податкові накладні від 13 вересня 2017 року: № 1 на суму ПДВ 6453 грн. та № 2 на суму ПДВ 12984,67 грн. зареєстровані 14 жовтня 2017 року, з порушення на 14 днів граничного терміну реєстрації податкової накладної;

- податкові накладні від 30 вересня 2018 року: № 1 на суму ПДВ 13291,67 грн. зареєстровано 22 жовтня 2018 року, з порушення на 7 днів граничного терміну реєстрації податкової накладної; № 2 на суму ПДВ 13554,83 грн., № 3 на суму ПДВ 12482,33 грн., № 4 на суму ПДВ 9430,83 грн., № 5 на суму ПДВ 7097,17 грн., № 6 на суму ПДВ 10687,83 грн., № 7 на суму ПДВ 11774,67 грн., № 8 на суму ПДВ 7000 грн., № 9 на суму ПДВ 18698,33 грн., № 11 на суму ПДВ 300 грн. зареєстровані 23 жовтня 2018 року, з порушення на 8 днів граничного терміну реєстрації податкової накладної;

- податкові накладні від 30 листопада 2017 року № 1 на суму ПДВ 5961,50 грн., № 2 на суму ПДВ 1569,67 грн., № 3 на суму ПДВ 5141,33 грн., № 4 на суму ПДВ 8790,67 грн., № 5 на суму ПДВ 2378,17 грн., № 6 на суму ПДВ 2722 грн., № 7 на суму ПДВ 2412,50 грн., № 9 на суму ПДВ 15076,67 грн., № 10 на суму ПДВ 1700 грн., № 11 на суму ПДВ 5545,33 грн., № 12 на суму ПДВ 2145,50 грн., № 13 на суму ПДВ 2127,67 грн. зареєстровані 20 грудня 2017 року, з порушення на 5 днів граничного терміну реєстрації податкової накладної;

Таким чином, ТОВ "Віват-М" відповідно до п.201.10 ст.201 розділу ІІ Податкового кодексу України порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки складено акт № 376/13-01-57-12/38831443 від 23 листопада 2018 року.

ТОВ "Віват-М" подало контролюючому органу заперечення на цей акт перевірки, разом з тим, ГУ ДФС у Львівській області залишило його без розгляду з мотивів пропуску строку його подання.

23 листопада 2018 року на підставі вказаного акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення №0021815712, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 449958,01 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % в сумі 44995,81 грн.

Позивач скористався правом досудового врегулювання цього податкового спору та оскаржив вказане податкове повідомлення - рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України №6133/6/99-99-11-06-01-25 від 07 лютого 2019 року податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2018 року №0021815712 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Віват-М" - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції за результатами яких складено податкові накладні, відображені в акті перевірки, у позивача відбувалися з контрагентами, які не є платниками ПДВ, разом з тим, ці операції не звільнені від оподаткування і не оподатковуються за нульовою ставкою, тому відповідач правомірно наклав штраф у розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, оскільки ТОВ "Віват-М" порушило терміни реєстрації цих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до приписів п.21.1.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

П.21.1.2 -21.1.4 ст.21 ПК України передбачає, що посадові особи контролюючих органів зобов`язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Для платників податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, встановлені особливі терміни складання податкової накладної (пп.201.4. ст.201 ПК України).

Згідно з п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ Перехідні положення Кодексу з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абз.1 п.201.10 ст.201ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Граничні строки реєстрації податкової накладної встановлені п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до якого реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Кодексом.

Відповідно до п.120.1.1 ст.120- 1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

З системного аналізу вказаних правових норм можна дійти висновку про те, що підставою для звільнення від сплати штрафу є сукупність таких двох умов разом як: 1) складення податкової накладної, що не надається отримувачу, та 2) за наслідками операції, яка звільнена від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою.

Аналогічні висновки щодо застосування норм п.1201.1 ст.120-1 Податкового кодексу України викладені в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року в справі № 820/2298/18, від 13 березня 2019 року в справі № 813/4157/17, і відповідно до ч.5 ст.242 КАС України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307. Положеннями цих нормативних правових актів визначені вимоги до змісту та форми податкових накладних, до кожної із граф та розділів.

Відповідно до п.8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка X та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.188 і 189 ПК України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно з п. 12 Порядку у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі Отримувач (покупець) зазначається Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставляється умовний ІПН 100000000000 .

Відповідно до пп. 6 п. 16 Порядку до графи 8 податкових накладних вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові накладні, які зареєстровані позивачем, і про які йдеться в акті перевірки та в розрахунку до оскарженого податкового повідомлення-рішення, містять наступні відомості: у верхній лівій частині у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини містять помітку X із зазначенням типу причини 02 (складена на постачання неплатнику податку); у графі Отримувач (покупець) зазначено Неплатник , а у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН 100000000000 ; у графі 8 містять код ставки податку на додану вартість 20 (здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою).

Отже, спірні податкові накладні, які містять код ставки податку на додану вартість 20 , є такими, що складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Аналогічні висновки щодо застосування норм Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, викладені у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.

Таким чином, господарські операції позивача, за якими складені податкові накладні, що відображені в акті перевірки, відбувалися з контрагентами, які не є платниками ПДВ; разом з цим ці операції не звільнені від оподаткування і не оподатковуються за нульовою ставкою, тобто спірні податкові накладні позивачем не надавалися отримувачам (покупцям) через те, що вони не є платниками ПДВ, проте вони складені позивачем на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Отже, сукупність умов для звільнення позивача від сплати штрафу, що встановлені п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України, дотримана не була, оскільки операції здійснені з оподаткуванням 20%, що підтверджується самими податковими накладними, тому до нього правомірно застосовано штраф оскаржуваним рішенням.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів вважає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-М" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 1.380.2019.001109 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді В. Я. Качмар А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.