Постанова

від 10.09.2019 по справі 813/134/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2019 року

Київ

справа №813/134/15

адміністративне провадження №К/9901/9664/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 (суддя - Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 (головуючий суддя - Улицький В.З., судді: Гулид Р.М., Кузьмич С.М.) у справі №813/134/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сервус до Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Сервус (далі - ТОВ БК Сервус ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Дрогобицька ОДПІ) від 19.12.2014 №0006042201 та №0006012201.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Дрогобицька ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Дрогобицька ОДПІ посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування даних податкового обліку за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у них необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв`язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та валових витрат вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей. Крім того, зазначає, що ТОВ БК Сервус не відображено у складі валового доходу суми кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ БК Сервус зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Дрогобицькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ БК Сервус з питань дотримання вимог податкового законодавства по операціях щодо придбання у ТОВ Гарант-Буд-Сервіс , ТОВ Сталькомплект ЛТД , ПП Промкомплект Україна , ТОВ Т.Р.Т , ТОВ Т.М.Т. , ТОВ Укрміксі , ТОВ Єва плюс 2010 , ТОВ Метал лайт груп , ПП АМП , ТОВ Еліткомпані Харків , ТОВ Медіа Транс Сервіс , СПД ОСОБА_1 за період з 01.03.2011 по 31.12.2013 та ТОВ Кілто-Клей за листопад 2012, ТОВ Ю.Ком за січень-лютий 2013 року, ПП Пребена Україна за листопад 2012 року, ТОВ Екран за серпень 2012 року, ТОВ Техніка для бізнесу за липень-серпень 2012 року, ПрАТ Київстар за квітень-серпень 2012 року, ТОВ Юрисконсульт за травень 2013 року товарів (робіт, послуг) та подальшого їх використання у господарській діяльності, та проведення оплати вищевказаним суб`єктам господарювання (виникнення заборгованостей); з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 та достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.04.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 16.12.2014 № 761/22-01/33628385, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пунктів 135.4, 135.5 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.8, 138.10 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 944989,00 грн.; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, шо перевірявся, на загальну суму 1348014,00 грн., у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку з отримання від ТОВ Гарант-Буд-Сервіс інформаційно-технічних, нормативно правових, аналітичних та консультаційних послуг (аналітична робота щодо відповідності наданої документації та розробка обґрунтування згідно чинної нормативно-правової та нормативно технічної бази щодо доцільності та можливості будівництва (розміщення) об`єкта зовнішньої реклами на автодорозі Т-14-02 Турка-Трускавець-Дрогобич-Пісочне, придбання у ТОВ Сталькомплект ЛТД , ПП Промкомплект Україна , ТОВ Т.Р.Т , ТОВ Т.М.Т. , ТОВ Укрміксі , ПП АМП будівельних матеріалів, пиломатеріалів хвойних порід, цвяхових пластин, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач посилався на податкову інформацію щодо постачальників позивача (акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 01.04.2013 № 1989/22-710/34885118 Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ Сталькомплект ЛТД з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2012 по 30.09.2012 ; акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів України у м. Києві від 03.04.2013 № 1242/22-10/38148281 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Укрміксі ; акт МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 26.09.2012 № 422/22-417/35477839 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Промкомплект Україна щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та їх покупцями, реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2011 року по червень 2012 року ; акт Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Львівській області від 10.10.2013 № 147/22-50/37711492 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Т.М.Т. щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.12.2011 по 30.11.2012 ; акт Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Львівській області від 30.08.2013 № 78/22-11/37711492 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Т.М.Т. щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.05.2012 по 31.05.2012 ; акт Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Львівській області від 10.10.2013 № 148/22-50/38302413 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ Т.Р.Т. щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.09.2012 по 30.09.2013 ; акт Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Львівській області від 10.10.2013 № 78/22-50/33457632 Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП АМП щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2011 по 31.12.2011 , де вказано про відсутність у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов`язань перед контрагентами; зазначено відсутність задекларованих податкових зобов`язань у спірні податкові періоди, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання товарно-матеріальних цінностей від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності.

Також за наслідками проведеної перевірки відповідачем відображено висновок про те, що ТОВ БК Сервус не проведено коригувань податкового кредиту по безнадійній заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2012 року в сумі 35869,47 грн, за вересень 2012 року у сумі 98899,72 грн, за листопад 2012 року в сумі 28405,56 грн.

На підставі акта перевірки від 16.12.2014 № 761/22-01/33628385, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0006042201, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1247947,00 грн (основний платіж - 850969,00 грн, штрафна (фінансова) санкція - 396978,00 грн) та податкове повідомлення-рішення від 19.12.2014 № 0006012201, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додатку вартість на загальну суму 1926155,00 грн (основний платіж - 1290650,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 635505,00 грн).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарська операція по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей у спірних контрагентів є реальною, фактично відбулася, придбані товари використано у власній господарській діяльності; посилання відповідача стосовно включення до складу доходів простроченої кредиторської заборгованості та кредиторської заборгованості по підприємствах, по яких припинено державну реєстрацію на час проведення перевірки, є безпідставними.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці господарських операцій позивача з ТОВ Гарант-Буд-Сервіс , ТОВ Сталькомплект ЛТД , ПП Промкомплект Україна , ТОВ Т.Р.Т , ТОВ Т.М.Т. , ТОВ Укрміксі , ПП АМП судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: укладених договорів поставки та договорів позички нежитлових приміщень, податкових накладних, видаткових накладних, банківських виписок, актів надання послуг.

Дрогобицькою ОДПІ, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ БК Сервус розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.

Дослідивши акт перевірки, судами зазначено, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу результатів контрольних заходів щодо контрагентів позивача.

Попередні судові інстанції обґрунтовано не взяли до уваги зазначені доводи відповідача як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставки, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи. Проте, посадовими особами Дрогобицької ОДПІ під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, наведені обставини свідчать, що спірні господарські операції здійснені позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеними контрагентами.

Щодо твердження відповідача про невключення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 593398,32 грн. судами встановлено, що між позивачем та ТОВ Єва плюс 2010 було укладено договори поставки від 01.09.2011 та від 03.01.2012, відповідно до умов яких ТОВ Єва плюс 2010 (Продавець) поставляє на умовах встановлених цими договорами будівельні матеріали, а ТОВ БК Сервус (Покупець) - зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару.

На виконання умов договорів поставки ТОВ Єва плюс 2010 передало, а ТОВ БК Сервус прийняло будівельні матеріали згідно видаткових накладних та податкових накладних.

Прострочена кредиторська заборгованість в сумі 593398,32 грн. була погашена 31.12.2012 за рахунок прибутку, що підтверджується карткою рахунку 631.

Щодо твердження відповідача про невключення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 93273,63 грн. з`ясовано, між позивачем та ТОВ Метал лайт груп було укладено договори поставки від 01.09.2011 та від 03.01.12, відповідно до умов яких ТОВ Метал лайт груп (Продавець) поставляє на умовах встановлених цими договорами будівельні матеріали, а ТОВ БК Сервус (Покупець) - зобов`язується прийняти та оплатити вартість поставленого товару.

На виконання умов договорів поставки ТОВ Метал лайт груп передало, а ТОВ БК Сервус прийняло будівельні матеріали згідно видаткових та податкових накладних Розрахунок за виконані послуги підтверджено банківськими виписками.

Прострочена кредиторська заборгованість в сумі 93273,63 грн. була погашена 31.12.2012 за рахунок прибутку, що підтверджується карткою рахунку 631.

Стосовно невключення до складу доходів безнадійної кредиторської заборгованості в сумі 215216,80 грн. встановлено, що між позивачем та ТОВ Еліткомпані Харків було укладено договір переуступки боргу від 25.06.2013, відповідно до умов якого ТОВ Еліткомпані Харків (Кредитор) передає належне йому право вимоги згідно з Договором від 01.04.2012, а новий кредитор ТОВ Охоронне агентство Фортекс-А приймає право вимоги що належне кредитору за основним договором.

Відповідно до п. 2.1 даного договору за передане право вимоги до боржника за основним договором боржник сплачує суму у розмірі 109000,00 грн на рахунок нового кредитора ТОВ Охоронне агентство Фортекс-А ЗКПОУ 37008204, р/р НОМЕР_1 в ПАТ Актабанк м. Дніпропетроськ, МФО 307394.

ТОВ Еліткомпані Харків передало, а ТОВ БК Сервус прийняло будівельні матеріали згідно видаткових накладних, а ТОВ Еліткомпані Харків на вказаний товар видало податкові накладні.

На виконання вимог договору переуступки боргу від 25.06.2013 ТОВ БК Сервус перераховано ТОВ Охоронне агентство Фортекс-А 109000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.07.2013 № 1576.

Прострочена кредиторська заборгованість в сумі 106216,80 грн. була погашена 31.12.2013 за рахунок прибутку, що підтверджується карткою рахунку 631.

Отже, враховуючи сукупний аналіз наведених вище обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Дрогобицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду