Рішення

від 16.09.2019 по справі 701/1096/19

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/1096/19

Провадження №2/701/408/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області в складі: головуючого-судді -Маренюка В. Л. за участі секретаря-Філіпчак Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка матеріали за позовом Маньківської РДА в особі Служби у справах дітей Маньківської РДА в інтересах ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_3 третя особа: Виконавчий комітет Маньківської селищної ради, Виконавчий комітет Потаської сільської ради та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

На підставу своїх вимог спирається на те, що в Комунальному закладі Рівненський обласний навчально-реабілітаційний центр та в комунальному закладі Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям Рівненської обласної ради з грудня 2016 року перебували малолітні діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей - ОСОБА_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , ще в 2015 році залишила малолітніх дітей з чоловіком - ОСОБА_6 , та зникла з місця проживання.

ОСОБА_6 - чоловік відповідачки і, на той час, батько обох дітей - у 2016 році виїхав з дітьми на постійне проживання за місцем своєї реєстрації: по АДРЕСА_3 , де передав дітей на виховання у державні заклади і, згодом, повністю самоусунувся від виховання.

За даними дирекції Комунальному закладі Рівненський обласний навчально-реабілітаційний центр та Комунального підприємства Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям Рівненської обласної ради за час перебування дітей у закладі мати їх не провідувала жодного разу, не цікавилась ними, участі у їх долі не брала.

Гр. ОСОБА_7 перебуває на обліку РЦСССДМ з 2012 року. Зарекомендувала себе неоднозначно - періодично, разом з співмешканцем зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя. Так як вже раніше гр. ОСОБА_3 , була позбавлена батьківських прав відносно чотирьох дітей, під час надання соціальних послуг акцентувалась увага на отримання навичок догляду за дітьми, їх належному вихованню, підвищенню виховного потенціалу сім`ї, навикам раціонального використання коштів.

Проте висновків гр. ОСОБА_3 , не зробила, продовжує зловживати алкоголем, не створює належних умов проживання дітям, не дбає про дітей, які знаходяться в державному закладі. Неодноразово й надалі надходять скарги від сусідів, що гр. ОСОБА_3 , зловживає спиртними напоями, не дбає про малолітню дитину. При проведенні профілактичних бесід з приводу ухилення від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей гр. ОСОБА_3 , реагує спокійно, не проявляє наміру і бажання опікуватись дівчатками.

За час перебування малолітньої ОСОБА_8 в закладах сталися зміни юридичного характеру: рішенням Рівненського міського суду Рівненської області;

задоволено позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про внесення змін до актового запису про народження та виключено з актового запису (про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) №12 від 27 листопада 2013 року, здійсненого Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Черкаській області запис про батька дитини - ОСОБА_6 ;

задоволено зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та визнати ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із внесенням змін до актового запису №12 від 27 листопада 2013 року про народження ОСОБА_5 , вказавши її батьком - ОСОБА_4 та змінивши прізвище та по-батькові дитини - ІНФОРМАЦІЯ_5 на - ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До цього часу відповідачка так і не почала перейматись життям доньок, брати участь у їх утриманні, розвитку та вихованні, що і змусило представника позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача до суду не з`явився, однак надав суду заяву, в якій просив справу слухати в його відсутності та підтримав позовні вимоги.

ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилась, однак надав суду заяву, в якій просила справу слухати в її відсутності не заперечувала на задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представники третіх осіб: Виконавчий комітет Маньківської селищної ради, Виконавчий комітет Потаської сільської ради та третя особа ОСОБА_4 до суду не з`явились, однак надали суду заяви, в яких просили справу слухати в їх відсутності та просили задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини:

В Комунальному закладі Рівненський обласний навчально-реабілітаційний центр та в комунальному закладі Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям Рівненської обласної ради з грудня 2016 року перебували малолітні діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Мати дітей - ОСОБА_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , ще в 2015 році залишила малолітніх дітей з чоловіком - ОСОБА_6 , та зникла з місця проживання.

ОСОБА_6 - чоловік відповідачки і, на той час, батько обох дітей - у 2016 році виїхав з дітьми на постійне проживання за місцем своєї реєстрації: по АДРЕСА_3 , де передав дітей на виховання у державні заклади і, згодом, повністю самоусунувся від виховання.

За даними дирекції Комунальному закладі Рівненський обласний навчально-реабілітаційний центр та Комунального підприємства Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям Рівненської обласної ради за час перебування дітей у закладі мати їх не провідувала жодного разу, не цікавилась ними, участі у їх долі не брала.

Гр. ОСОБА_7 перебуває на обліку РЦСССДМ з 2012 року. Зарекомендувала себе неоднозначно - періодично, разом з співмешканцем зловживає алкоголем, веде аморальний спосіб життя. Так як вже раніше гр. ОСОБА_3 , була позбавлена батьківських прав відносно чотирьох дітей, під час надання соціальних послуг акцентувалась увага на отримання навичок догляду за дітьми, їх належному вихованню, підвищенню виховного потенціалу сім`ї, навикам раціонального використання коштів.

Проте висновків гр. ОСОБА_3 , не зробила, продовжує зловживати алкоголем, не створює належних умов проживання дітям, не дбає про дітей, які знаходяться в державному закладі. Неодноразово й надалі надходять скарги від сусідів, що гр. ОСОБА_3 , зловживає спиртними напоями, не дбає про малолітню дитину. При проведенні профілактичних бесід з приводу ухилення від виконання батьківських обов`язків по відношенню до дітей гр. ОСОБА_3 , реагує спокійно, не проявляє наміру і бажання опікуватись дівчатками.

За час перебування малолітньої ОСОБА_8 в закладах сталися зміни юридичного характеру: рішенням Рівненського міського суду Рівненської області;

задоволено позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про внесення змін до актового запису про народження та виключено з актового запису (про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) №12 від 27 листопада 2013 року, здійсненого Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції у Черкаській області запис про батька дитини - ОСОБА_6 ;

задоволено зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та визнати ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із внесенням змін до актового запису №12 від 27 листопада 2013 року про народження ОСОБА_5 , вказавши її батьком - ОСОБА_4 та змінивши прізвище та по-батькові дитини - ІНФОРМАЦІЯ_6 на - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

До цього часу відповідачка так і не почала перейматись життям доньок, брати участь у їх утриманні, розвитку та вихованні

Суд при вирішенні даного спору керується наступним.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, при цьому, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 150 СК України, яка закріплює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, а також зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до положень статті 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно зі статтею 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків.

Судом встановлено, що має місце факт ухилення відповідачки від виконання своїх обов`язків, оскільки із матеріалів справи вбачається, що відповідачі зловживають спиртними напоями, ніде не працюють, не забезпечують матеріальний стан дітей, не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надають дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до їх внутрішнього світу; не створюють умов для отримання ними освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки відповідачів, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Аналогічні роз`яснення викладені у пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав .

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Ураховуючи викладене, суд на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов висновку про те, що позбавлення відповідача батьківських прав, тобто прав наданих батькам до досягнення їх дитиною повноліття на їх виховання, захист їх інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу.

Не може й свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків по утриманню дітей факт стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

За змістом роз"яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 7 грудня 2006 року у справі Хант проти України ).

Згідно із ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим і суперечить інтересам дитини (ч. 6 ст. 19 СК України), проте в даному випадку суд погоджується із наданим позивачем висновком органу опіки та піклування від 17.01.2019 року (а.с.5) про доцільність позбавлення батьківських прав відповідачів.

У відповідності до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду. Способи виконання обов`язків батьків щодо утримання дитини за загальним правилом визначаються за домовленістю між ними, згідно ч. 1, 2 ст. 181 СК України. При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, той із батьків, з ким проживає дитина, має право на стягнення аліментів у судовому порядку. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 СК України. Конкретна частка заробітку (доходу) матері, батька (платника аліментів), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, у кожному конкретному випадку визначається лише судом. Суд може присудити одній дитині аліменти у будь-якій частці від заробітку (доходу) з врахуванням обставин, визначених ст. 182 СК України.

Суд вважає, що позивачем надано до суду належні та допустимі докази винної поведінки відповідача щодо своїх дітей та винятковості даного випадку, яка свідчить про наявність підстав для застосування до відповідача крайнього заходу впливу у вигляді позбавлення їх батьківських прав щодо малолітніх дітей, тому позов про позбавлення батьківських прав підлягає до повного задоволення.

Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 76-81, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 19, 141, 150, 157, 164-166 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстровану АДРЕСА_1 та проживаючу АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області 01.11.2013) батьківських прав щодо неповнолітніх дітей: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 та проживаючої АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області 01.11.2013), непрацюючої, громадянки України, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 19.08.2019 р. в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, а після цього в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею повноліття.

Зобов`язати законного представника дітей у місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду відкрити особисті рахунки неповнолітніх ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділенні Державного ощадного банку України.

Аліменти перераховувати на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 та проживаючої АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Маньківським РВ УМВС України в Черкаській області 01.11.2013) судовий збір у сумі 768,40 грн., (рахунок 31215256700001 (отримувач: ГУК у м. Київ/м. Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, МФО 820019) в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але в силу ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

СуддяВ. Л. Маренюк