Рішення

від 12.09.2019 по справі 904/2800/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2019 Справа № 904/2800/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алдіта.УА" (21012, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Тиврівське шосе, буд. 3, офіс 2)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватерміка" (49019, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Квітки-Основяненка, буд. 5, офіс 401)

про стягнення 5 007 504,98 грн. заборгованості за поставлений товар, 264 917,54 грн. пені, 22 637,00 грн. 3% річних, 50 075,04 грн. інфляційних втрат

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: Гансецький В.В., ордер ДП№055482 від 03.06.2019, адвокат

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алдіта.УА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №б/н від 19.06.2019 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватерміка" 5 345 134,56 грн., з яких:

- 5 007 504,98 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 264 917,54 грн. пеня за період з 20.04.2019 по 14.06.2019;

- 22 637,00 грн. 3% річних за період з 20.04.2019 по 14.06.2019;

- 50 075,04 грн. інфляційні втрати за період з 20.04.2019 по 14.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №А-162 від 17.09.2012 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковими накладними:

- № ТDЛГ0001499 від 03.07.2018 на суму 653 961,12 грн.;

- № ТDЛГ0001522 від 04.07.2018 на суму 344 526,72 грн.;

- № ТDЛГ0001818 від 09.07.2018 на суму 1 095 809,88 грн.;

- № ТDЛГ0001819 від 09.07.2018 на суму 66 603,70 грн.;

- № ТDЛГ0001820 від 09.07.2018 на суму 243 407,80 грн.;

- № Г0001757 від 24.07.2018 на суму 37 718,18 грн.;

- № ТDЛГ0002114 від 03.09.2018 на суму 602 162,28 грн.;

- № ТDЛГ0002136 від 03.09.2018 на суму 36 239,55 грн.;

- № ТDЛГ0002375 від 24.09.2018 на суму 3 928,40 грн.;

- № ТDЛГ0002435 від 01.10.2018 на суму 818 935,82 грн.;

- № ТDЛГ0002587 від 10.10.2018 на суму 948 032,54 грн.;

- № ТDЛГ0002619 від 11.10.2018 на суму 624 165,01 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватерміка".

Ухвалою суду від 03.07.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Алдіта.УА" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2019 відкрито провадження у справі №904/2800/19, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначено підготовче засідання на 25.07.2019.

Відповідачем до суду 25.07.2019 подана заява про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити явку адвоката Чимбар А.Д., оскільки останньому стало відомо про перше підготовче судове засідання безпосередньо за добу до його проведення та 25.07.2019 адвокат буде знаходиться за межами міста Дніпро при представництві інтересів іншого клієнта в кримінальній справі. Також відповідач зазначає, що представник відповідача не має змоги за такий короткий час виконати вимоги ухвали суду щодо надання відзиву на позов, але наполягає а тому, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Крім того, адвокат Чимбар А.Д. свою участь у підготовчому судовому засіданні вважає обов`язковою, оскільки в останньому мають вирішуватись питання щодо призначення судової бухгалтерської-товарознавчої експертизи, а також відповідачу необхідний додатковий час для збирання, підготовки та надання на адресу суду доказів на підтвердження та обґрунтування його заперечень проти можливості задоволення позову.

У судовому засіданні 25.07.2019 підготовче засідання відкладено до 05.08.2019 о 15:30 год.

Відповідач 05.08.2019 подав до суду відзив в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що ним не було отримано вимогу позивача про необхідність оплатити товар. Крім того, відповідач наголошує на тому, що договором не встановлено чітких строків оплати за отриманий товар, а тому відповідач вважає, що сторони дійшли згоди, що оплата повинна здійснюватися за фактом реалізації, а у разі не реалізації поставленого позивачем товару, відповідач зобов`язаний повернути нереалізований товар позивачу.

Відповідач 03.09.2019 подав до суду заяву про призначення судової економічно-бухгалтерської експертизи, яка обґрунтована тим, що протягом дії договору поставки, який покладено в основу позовних вимог, оплата товару, заборгованість з оплати якого позивач просить суд стягнути з відповідача, мала здійснюватися після фактичної реалізації відповідного товару, що підтверджується первинними документами та обопільними діями сторін договору (конклюдентними діями сторін), на підтвердження або спростування яких необхідні спеціальні знання у сфері відмінній від права.

Ухвалою суду від 03.09.2019 залишено без задоволення заяву відповідача про призначення у справі судової економічно-бухгалтерської експертизи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.09.2019.

Представник позивача з`явився в судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача не з`явився в судове засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався до 05.08.2019 та до 12.09.2019.

По справі оголошувалася перерва до 03.09.2019.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алдіта.УА" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акватерміка" (далі - відповідач, покупець) 17.09.2012 було укладено договір поставки №А-162 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов`язується поставити узгодженими партіями покупцеві продукцію: обладнання для водо-, тепло- постачання та фільтрації, надалі "товар", зазначеному у додатках: додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити кожну партію товару.

Кількість та вартість товару в окремій партії зазначається у додаткових угодах, видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію, згідно п.1.1. даного договору (п.2.1. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору продавець відпускає товар покупцю протягом 3 днів з моменту погодження сторонами асортименту, ціни та кількості товару в кожній партії.

Пунктом 3.2. передбачено, що перехід права власності і ризиків на товар з продавця на покупця відбувається після прийняття товару на складі покупця.

Товар вважається прийнятим по кількості відповідно до товарно-транспортних документів. Претензії з кількості пред`являються відповідно до законодавчих актів України (пункт 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.6, 3.7 договору розрахунки здійснюються на умовах 100% передплати. Зі згоди продавця можлива відстрочка платежу. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктами 5.1. договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за цим договором відповідно до чинного законодавства України.

Покупець за прострочення сплати вартості товару сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки оплати, за кожен день прострочки від неоплаченої суми (5.3. договору).

Відповідно до п. 6.1. договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року. У разі, якщо жодна зі сторін, після закінчення дії договору, на протязі 30 днів не повідомила письмово про його припинення, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Додатковою угодою №1 від 20.12.2013 до договору поставки №А-162 від 17.09.2012 сторони узгодили та виклали пункт 6.1. в наступній редакції "договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 року. У разі, якщо жодна зі сторін, після закінчення дії договору, протягом 30 днів не повідомила письмово про його припинення, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах".

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару, передбаченого умовами договору, про що в матеріали справи надано підписані сторонами видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (а.с.26-46).

Разом з тим, відповідачем не сплачено своєчасно та у повному обсязі вартість отриманого товару. Станом на час розгляду справи сума залишку заборгованості складає 5 007 504,98 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією до відповідача з вимогою, протягом семи днів з дня отримання вимоги, перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Алдіта.УА" 5 007 671,29 грн. боргу. Дана претензія надіслана на адресу відповідача 11.04.2019, про що свідчить копія експрес-накладної "Нова-пошта" №590004141193020, яка надана в матеріали справи.

Дана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5 007 504,04 грн. суми залишку заборгованості з оплати за поставлений товар.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.3.6, 3.7 Договору рахунки здійснюються на умовах 100% передплати, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують повернення товару, як не надано і доказів погодження сторонами умов договору щодо оплати суми вартості отриманого товару після його реалізації. Також, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено, приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону, з огляду на що, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача 5 007 504,98 грн.

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.5.3 Договору покупець за прострочення сплати вартості товару сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки оплати, за кожен день прострочки від неоплаченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 264 917,54 грн. пені за період з 20.04.2019 (початок прострочки загальної суми заборгованості) по 14.06.2019.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вбачає підстави для задоволення вимоги про стягнення 264 917,54 грн. пені за період з 20.04.2019 по 14.06.2019.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 22 637,00 грн. 3% річних за період прострочення з 20.04.2019 по 14.06.2019 та 50 075,04 грн. втрат від інфляції за цей же період.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача 22 637,00 грн. 3% річних за період прострочення з 20.04.2019 по 14.06.2019.

Щодо стягнення суми втрат від інфляції суд зазначає, що виходячи з положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Відповідно до п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає, що останнім невірно визначено період нарахування втрат від інфляції.

Здійснивши власний розрахунок, суд вбачає підстави для часткового задоволення даної позовної вимоги та стягнення з відповідача 35 052,53 грн. втрат від інфляції за травень 2019.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків. Окрім того, суд зазначає, що підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акватерміка" (49019, м.Дніпро, вул. Квітки-Основ`яненка, 5; код ЄДРПОУ 37212628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алдіта.УА" (21012, м.Вінниця, вул. Тиврівське шосе, 3 офіс 2; код ЄДРПОУ 38174348) суму заборгованості у розмірі 5 007 504,98 грн., 264 917,54 грн. пені, 22 637,00 грн. 3% річних, 35 052,53 грн. втрат від інфляції та витрати зі сплати судового збору у розмірі 79 951,69 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.09.2019

Суддя Е.М.Бондарєв