Ухвала

від 12.09.2019 по справі 911/262/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" вересня 2019 р. Справа № 911/262/19

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Трейд» на дії старшого державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 13.05.2019 року по справі №911/262/19 у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Трейд»

про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гнатюк Олени Олександрівни 6 874,29 грн.

за участю представників:

позивача - не з`явилися;

відповідача - не з`явилися;

ДВС - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 до господарського суду Київської області надійшла скарга вих. № 12 від 29.08.2019 (вх. № суду 177/19 від 30.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Трейд» на дії старшого державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іваненка В.М. щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 13.05.2019 року по справі №911/262/19, в якій скаржник просить суд визнати повернення судового наказу господарського суду Київської області від 13.05.2019 без прийняття до виконання неправомірним і зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.09.2019 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Трейд» на дії старшого державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2019 року.

10.09.2019 на електронну адресу суду від Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області надійшли заперечення на скаргу.

Стягувач, боржник та представник органу ДВС, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, не направили в судове засідання своїх уповноважених представників.

Відповідно до частини другої статті 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З огляду на те, що стягувач, боржник та орган ДВС завчасно повідомлялись про розгляд скарги, а також, зважаючи на строки, встановлені частиною першою статті 342 ГПК України, та керуючись статтею 42 ГПК України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Трейд» на дії старшого державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 13.05.2019 року по справі №911/262/19 та подані докази, суд зазначає наступне.

Господарським судом Київської області розглядалась заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Трейд» про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гнатюк Олени Олександрівни 6 874,29 грн. боргу за Договором від 31.01.2018 р. № КТ-003/18 передоручення (про розповсюдження білетів державних лотерей) та 192,10 грн. судового збору.

13.05.2019 Господарським судом Київської області видано наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гнатюк Олени Олександрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київський Трейд» 1921,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

13.06.2019 старшим державним виконавцем Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іваненком В.М. повернуто судовий наказ від 13.05.2019 року по справі № 911/262/19. В обґрунтування свого рішення останній зазначив, що у виконавчому документі відсутня дата народження боржника, що унеможливлює виконання будь-якої виконавчої дії в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.

При цьому держава Україна на своїй території повинна забезпечити реалізацію всіх прав, що випливають з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі й права на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах "Півень проти України" від 29.06.2004 заява № 56849/00, "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній ст. 1 Першого протоколу (рішення Європейського суду з прав людини від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України").

У рішенні від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" вказав на те, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини також наголошував, що виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

У справі "Фуклев проти України" (рішення від 07.06.2005) Європейський суд з прав людини вказав, що Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

У пілотному рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 Європейський суд з прав людини встановив, що було порушено п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Протоколу № 1 через невиконання або несвоєчасне виконання остаточних судових рішень. Суд зазначив, що затримки були спричинені комбінацією чинників, включаючи відсутність бюджетних коштів, бездіяльністю державної виконавчої служби та недоліками національного законодавства, внаслідок чого та інші заявники у подібній ситуації не змогли добитись примусового виконання судових рішень. Всі ці чинники належали до компетенції української влади, і, отже, Україна несе повну відповідальність за таке невиконання (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", від 15.10.2009, № 40450/04, п. 83-85). Суд також постановив, що зазначені вище порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні державою-відповідачем рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і у зв`язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів юридичного захисту (п. 4 резолютивної частини рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України").

У п. 3 резолютивної частини рішення від 12.10.2017 у справі "Бурмич та інші проти України", заява № 46852/13, Велика палата Європейського суду з прав людини постановила, що п`ять заяв та 12143 заяв (всього 12148), перераховані в додатках I і II до цього рішення, а також ті, що можуть надійти вже після ухвалення цього рішення, повинні розглядатися відповідно до зобов`язань, які випливають із пілотного рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", в якому виявлено існування структурної проблеми, що спричиняє порушення параграфу 1 ст. 6 і 13 Конвенції та ст. 1 Протоколу № 1.

Отже, тривале невиконання або несвоєчасне виконання національних судових рішень, за виконання яких Україна несе відповідальність, є структурною та системною проблемою, яку визначено в пілотному рішенні Європейського суду з прав людини, і запровадження ефективних засобів юридичного захисту стосовно відповідних порушень є прямим обов`язком держави.

Таким чином, виходячи з практики з Європейського суду з прав людини держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення параграфу 1 ст. 6 і 13 Конвенції та ст. 1 Протоколу № 1.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

Пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею.

Натомість, боржник - ОСОБА_1 не є фізичною особою, а є фізичною особою-підприємцем, а тому посилання державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на п.6 ч. ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження " є безпідставним.

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців)

Згідно ст.2 зазначеного Закону однією із засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень.

Відповідно до ст. 18 вказаного Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги скаржника про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іваненка В.М. щодо повернення судового наказу господарського суду Київської області від 13.05.2019 без прийняття до виконання є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог скаржника зобов`язати державного виконавця відкрити виконавче провадження, господарський суд виходить з наступного.

10.09.2019 року старшим державним виконавцем Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іваненком В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 13.05.2019 по справі №911/262/19.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду скарги відсутній предмет спору.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо учасників судового процесу мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні даної скарги слід застосувати приписи пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального України.

Зазначеною нормою процесуального права передбачено, що Господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження з розгляду скарги в частині зобов`язання державного виконавця відкрити виконавче провадження.

Згідно частини четвертої статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги в порядку статті 344 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється, оскільки нормами Закону України Про судовий збір не встановлено розміру ставки судового збору за звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, інших витрат пов`язаних з розглядом скарги учасниками судового процесу не заявлено.

Керуючись ст.ст. 233-236, 238, 241, 342-345 Господарського процесуального кодексу України, Законом України Про виконавче провадження , суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іваненка В.М. щодо повернення судового наказу господарського суду Київської області від 13.05.2019 по справі № 911/262/19 без прийняття до виконання.

3. В частині вимог скаржника зобов`язати державного виконавця Іванківського міжрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Іваненка В.М. відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 13.05.2019 по справі № 911/262/19 закрити провадження.

Ухвалу підписано:17.09.2019

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Суддя Т.Д. Лилак