Рішення

від 17.09.2019 по справі 914/884/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2019 справа № 914/884/19

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія , м. Львів до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс , м. Львів про:розірвання договору оренди, виселення з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості в розмірі 136917,57 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі судового засідання Струк Н.Р.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс про розірвання договору № 192/15 оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р., примусове виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс з нежитлового приміщення та стягнення 136917,57 грн. заборгованості, з яких: 120511,94 грн. основного боргу, 11814,36 грн. пені, 984,52 грн. трьох відсотків річних та 3606,75 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 13.05.2019 р. позовну заяву Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Газ-Сервіс» про розірвання договору № 192/15 оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р., примусове виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Газ-Сервіс» з нежитлового приміщення та стягнення 136917,57 грн. заборгованості, залишено без руху. Даною ухвалою надано заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення таких недоліків: - надати суду належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі за подання цієї позовної заяви; - привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу суду надійшла заява Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» (вх. № 21907/19 від 27.05.2019 р.), до якої на виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 р., долучено оригінал платіжного доручення від 21.05.2019 р. № 7100 про сплату 5895,76 грн. судового збору, а також копію доказів повернення листа від 11.04.2019 р. № 01-637/13 про дострокову в односторонньому порядку відмову від Договору № 192/15 оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015р., який ДП НАК Надра України Західукргеологія скерувало на адресу ТзОВ Нафто-Газ-Сервіс (79017, м. Львів, вул. Липинського, 36).

Беручи до уваги те, що позивач усунув недоліки, передбачені ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 р. про залишення позову без руху, ухвалою суду від 29.05.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.06.2019р.

Ухвалою від 26.06.2019 р. суд продовжив підготовче провадження у даній справі на 30 днів та відклав підготовче засідання на 14.08.2019 р.

Ухвалою суду від 14.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/884/19 до судового розгляду по суті, судове засідання з розгляду спору по суті призначено на 04.09.2019 р.

В судове засідання 11.09.2019 р. сторони участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки а також у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак, не забезпечили явки уповноважених представників в судове засідання, поважності причин неявки не навели, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними матеріалами.

1.Описова частина рішення.

1.1 .Позиція позивача.

Позивач зазначає, що 20.05.2015 р. між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія , яке діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України та Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс було укладено договір оренди (найму) нерухомого майна за № 192/15. Згідно з умовами договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне

користування нерухоме майно, а саме частину нежитлових приміщень загальною площею 300 м 2 та зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату в розмірі 3203,00 грн. за базовий місяць без урахування ПДВ. Однак, відповідач умови договору щодо сплати орендної плати порушив, починаючи з 01.09.2018 р. по 31.03.2019 р., кошти за оренду майна не сплачував, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Просить позов задовольнити та розірвати договір оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2019 р. за № 192/15, примусово виселити відповідача з нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 300 кв.м., стягнути з ТзОВ Нафто-Газ-Сервіс на користь позивача заборгованість в сумі 120511,94 грн. основного боргу, 5895,76 грн. сплаченого позивачем судового збору. У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказану суму коштів, позивач, покликаючись на норму ст. 193 Господарського кодексу України та норми ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 625 Цивільного кодексу України нарахував 11814,36 грн. пені, 3606,75 грн. інфляційних нарахувань, 984,52 грн. 3% річних, які він просить стягнути з відповідача.

1.2. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

1.3. Заяви та клопотання сторін. Ні позивач, ні відповідач будь-яких клопотань та заяв суду не подавали.

2 .Мотивувальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.05.2015 р. між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія , яке діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України , та Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс було укладено договір оренди (найму) нерухомого майна за № 192/15, за умовами якого повірений зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень загальною площею 300 кв.м., що складається з: частини приміщення Будівлі механічної майстерні позначено літерою С-2, площею 200 кв.м., частина приміщення будівлі Турбінного цеху , позначено літерою Т-1, площею 50 кв.м., службове приміщення Трубної бази , позначено літерою Ч-1, площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, буд. 63, що є власністю Національної акціонерної компанії Надра України , право користування яким передано до статутного капіталу ДП НАК Надра України Західукргеологія .

Згідно п. 3 договору орендна плата визначається за домовленістю сторін і не є нижчою від ринкової ціни у даному регіоні та становить 3203,00 грн. без ПДВ за базовий місяць. Нарахування орендної плати починається з дати підписання повіреним та орендарем акту примання-передачі майна. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за поточний місяць. Орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата на підставі виставленого орендодавцем рахунку. Рахунок виставляється не пізніше п`ятого числа місяця, наступного за місяцем оренди. Розмір орендної плати підвищується на вимогу повіреного або орендодавця у випадку прийняття нових нормативно-правових актів, які регулюють відносини сторін цього договору, та впливають на розмір орендної плати за цим договором. Крім сплати орендної плати, орендар щомісячно до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному витрати на утримання та обслуговування орендованого майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним; витрати повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним додатково.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний прийняти майно від повіреного і у повному обсязі сплачувати орендну плату. На виконання умов договору, позивачем виставлялись рахунки за оренду нежилих приміщень, податок за землю, плата за активну електроенергію, плата за реактивну електроенергію, зокрема: рахунок від 30.09.2018 р. за № 292 на суму 25413,21 грн., рахунок від 31.10.2018 р. за № 319 на суму 18043,56 грн., рахунок від 30.11.2018 р. за № 361 на суму 17493,65 грн., від 31.12.2018 р. за № 402 на суму 11396,22 грн., рахунок від 31.01.2019 р. за № 32 на суму 16747,37 грн., рахунок від 28.02.2019 р. за № 61 на суму 19390,03 грн., рахунок від 31.03.2019 р. за № 118 на суму 14809,04 грн.

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 10.1 договору).

У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не сплатив вказану суму коштів, позивачем нараховано 11814,36 грн. пені, 3606,75 грн. інфляційних нарахувань, 984,52 грн. 3% річних, які він просить стягнути з відповідача.

Відповідно до п. 11.2 договору строк оренди майна становить 2 роки та 11 місяців. Строк оренди розпочинає перебіг з дати підписання повіреним та орендарем акту примання-передачі майна.

Пунктом 11.4 договору передбачено, що повірений або орендодавець має право достроково або в односторонньому порядку відмовитись від цього договору за наявності однієї або декількох з наступних підстав: несплата орендарем орендної плати, що в сумі становить розмір двохмісячної орендної плати, використання орендарем майна з іншою метою, ніж та, яка вказана в п. 1.2 договору, невиконання орендарем п. 4.1, п. 4.2 або п. 1.11 договору, інше істотне порушення орендарем умов договору. Договір є розірваним з моменту одержання орендарем від повіреного повідомлення про відмову від даного договору з підстав, передбачених п. 11.4 договору (п. 11.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс надісланий лист від 11.04.2019 р. за № 01-637/13 про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору від 20.05.2015 р. за № 192/15 оренди (найму) нерухомого майна. Проте, дана вимога залишена відповідачем без реагування.

2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити з огляду на наступне.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області у справі № 914/1785/18 від 20.12.2018 р., залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТзОВ Нафто-Газ-Сервіс на користь ДП НАК Надра України Західукргеологія 214933,38 грн. заборгованості та 3224,00 грн. судового збору. Вказана заборгованість виникла за період з 31.01.2017 р. по 31.08.2018 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як передбачено ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Вказані приписи кореспондуються з ч. 1 ст. 759 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2015 р. між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія , яке діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України , та Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс було укладено договір оренди (найму) нерухомого майна за № 192/15, за умовами якого повірений зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень загальною площею 300 кв.м., що складається з: частини приміщення Будівлі механічної майстерні , позначено літерою С-2, площею 200 кв.м., частина приміщення будівлі Турбінного цеху , позначено літерою Т-1, площею 50 кв.м., службове приміщення Трубної бази , позначено літерою Ч-1, площею 50 кв.м., що розташоване за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул.. Дрогобицька, буд. 63, що є власністю Національної акціонерної компанії Надра України , право користування яким передано до статутного капіталу ДП НАК Надра України Західукргеологія .

На виконання умов зазначеного договору, 22.05.2015 р. позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме частину нежитлових приміщень загальною сумарною площею 300 кв.м., про що складено акт приймання-передачі орендованого майна.

Відповідно до положень ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму (ч. 2 ст. 762 ЦК України).

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди орендна плата визначається за домовленістю сторін та становить за базовий місяць оренди 3203,00 грн. без урахування ПДВ. Базовий місяць - це місяць проведення експертної оцінки майна, на основі якої розраховується орендна плата. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно з п. 3.5 договору оренди, орендна плата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Відповідно до п. 4.4 договору оренди орендар зобов`язується прийняти майно від повіреного, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пункт 3.7. договору оренди визначає, що крім сплати орендної плати, орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному витрати на утримання та обслуговування орендованого майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним; витрати повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним додатково.

Загальний розмір нарахованої відповідачу орендної плати а також інших обумовлених договором платежів за період з вересня 2018 р. по березень 2019 р. становить 120511,94 грн., що також підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2018 р. на суму 25413,21 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2018 р. на суму 18043,56 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 30.11.2018 р. на суму 17493,65 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 31.12.2018 р. на суму 11396,22 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 31.01.2019 р. на суму 16747,37 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 28.02.2019 р. на суму 19390,03 грн., актом прийому-передачі наданих послуг від 31.03.2019 р. на суму 14809,04 грн. З акту звірки взаєморозрахунків між Стрийською НГРЕ і ТзОВ Нафто-Газ-Сервіс вбачається, що 29.10.2018р. відповідачем здійснено оплату на суму 2781,15 грн.

Однак, відповідач систематично не виконував взяті на себе договірні зобов`язання щодо сплати орендної плати, витрат на утримання та обслуговування орендованого майна, витрат на комунальні послуги, витрат повіреного по сплаті податку на землю, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 120511,94 грн.

Заборгованість також підтверджується довідкою від 11.04.2019 р. за № 2-251, виданою Стрийською НГРЕ ДП НАК Надра України Західукргеологія , за період з 01.09.2019 р. по 31.03.2019 р. дебіторська заборгованість ТзОВ Нафто-Газ-Сервіс згідно договору від 20.05.2015 р. за № 192/15 становить 120511,94 грн.

З метою погашення відповідачем заборгованості, позивачем направлено на адресу ТзОВ Нафто-Газ-Сервіс претензію від 11.04.2019 р. за № 01-637/13 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 120511,94 грн., однак, така була залишена відповідачем без реагування.

За таких обставин, враховуючи несплату відповідачем орендної плати за договором оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р. за № 192/15, стягненню на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 120511,94 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу на положення ст. 549 Цивільного кодексу України, в якій визначено поняття та порядок нарахування пені та штрафу як видів неустойки.

Так, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд вважає за необхідне зазначити, що розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Як вбачається з умов договору, оплата перераховується орендарем на рахунок повіреного не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата на підставі виставленого орендодавцем рахунку. Крім сплати орендної плати, орендар щомісячно до 15 числа кожного місяця, відшкодовує повіреному витрати на утримання та обслуговування орендованого Майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються повіреним; витрати повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються повіреним додатково.

Однак, орендар не виконав своє зобов`язання по оплаті орендної плати у строк, встановлений договором.

У п. 10.3 договору передбачено, що орендар, який прострочив виконання грошових зобов`язань, передбачених пунктами 3.5 та 3.6 цього договору, на вимогу повіреного зобов`язаний сплатити йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

Позивачем на підставі зазначеного пункту договору нараховано відповідачу за прострочення платежу пеню на суму 11814,36 грн.

Перевіривши правильність проведеного розрахунку пені за несплату позивачем орендної плати, суд зазначає, що такий позивачем проведено невірно, оскільки ним не враховано п. 3.5 договору та норми ст.ст. 253-254 ЦК України, відтак, стягненню підлягає 2840,67 грн. пені.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому за загальним правилом період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд звертає увагу на те, що в п. 10.3 договору сторони обумовили нарахування пені лише за прострочення сплати орендної плати, передбаченої п. 3.5 та п. 3.6 цього договору. Водночас сторонами в договорі не передбачена відповідальність у вигляді нарахування пені за прострочення оплати витрат, визначених п. 3.7 договору.

У п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 р. за № 14 роз`яснено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви та розрахунків долучених позивачем до позовної заяви, позивач нарахував відповідачу 3606,75 грн. інфляційних втрат та 984,52 грн. 3% річних від простроченої суми, які просить стягнути з відповідача.

При перевірці розрахунку інфляційних нарахувань судом взято до уваги положення п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (із змінами та доповненнями), відповідно до якого, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція; при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевіривши розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат вказує, що такі здійснено позивачем частково не вірно, адже ним при здійсненні таких невірно визначено початок строку прострочення у відповідності до норм ст.ст. 253-254 ЦК України. Відтак, стягненню на користь позивача підлягає 950,30 грн. трьох відсотків річних, 3458,84 грн. інфляційних втрат.

Також позивач просить розірвати договір оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р. за № 192/15 та примусово виселити ТзОВ Нафто-Газ-Сервіс з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 300 кв.м., що складається з: частини приміщення Будівлі механічної майстерні , що позначено літерою С-2, площею 200 кв.м. (інв. № 11017) , частини приміщень будівлі Турбінного цеху , позначено літерою Т-1, площею 50 кв.м. (інв. 11001), службове приміщення Трубної бази , позначено літерою Ч-1, площею 50 кв.м. (інв. № 3460), що розташоване за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, буд. 63.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що строк оренди майна за договором становить 2 роки 11 місяців.

Згідно п. 11.4 договору повірений або орендодавець має право достроково або в односторонньому порядку відмовитись від цього договору за наявності однієї або декількох з наступних підстав: несплата орендарем орендної плати, що в сумі становить розмір двохмісячної орендної плати, використання орендарем майна з іншою метою, ніж та, яка вказана в п. 1.2 договору, невиконання орендарем п. 4.1, п. 4.2 або п. 1.11 договору, інше істотне порушення орендарем умов договору. Договір є розірваним з моменту одержання орендарем від повіреного повідомлення про відмову від даного договору з підстав, передбачених п. 11.4 договору (п. 11.5 договору).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 ЦК України ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надіслано відповідачу вимогу від 11.04.2019 р. за № 01-637/13 про дострокову в односторонньому порядку відмову від договору оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р. за № 192/15.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Право орендодавця відмовитися від такого договору, передбачене ч. 1 ст. 782 ЦК України , не є перешкодою для його звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди у разі несплати орендарем платежів, якщо вбачається істотне порушення його умов (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 350/1316/16-ц).

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідач тривалий час неналежним чином виконував свої договірні зобов`язання з оплати орендної плати, зокрема, не сплачував орендну плату протягом строку, що є істотним порушенням умов договору, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимогу про розірвання договору оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р. за № 192/15.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Виходячи з наведених положень закону, враховуючи, що судом задоволено вимогу позивача про розірвання договору оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р. за № 192/15, вимога про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 300 кв.м., що складається з: частини приміщення Будівлі механічної майстерні , що позначено літерою С-2, площею 200 кв.м. (інв. № 11017), частини приміщень будівлі Турбінного цеху , позначено літерою Т-1, площею 50 кв.м. (інв. 11001), службове приміщення Трубної бази , позначено літерою Ч-1, площею 50 кв.м. (інв. № 3460), що розташоване за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, буд. 63, також є такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений позивачем за подання позовної заяви, підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 1916,42 грн. Решта суму сплаченого судового збору в розмірі 137,34 грн. слід покласти на позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, оскільки позивач та відповідач в судове засідання 11.09.2019 р. не з`явилися, рішення складено та підписано 17.09.2019 р.

Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс (79017, м. Львів, вул. Липинського, 36; ідентифікаційний код 38700881) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ідентифікаційний код 01432606) 120511,94 грн. основного боргу, 2840,67 грн. пені, 950,30 грн. трьох відсотків річних, 3458,84 грн. інфляційних втрат та 1916,42 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Розірвати договір оренди (найму) нерухомого майна від 20.05.2015 р. за № 192/15, укладений між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії Надра України Західукргеологія (79000, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ідентифікаційний код 01432606) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс (79017, м. Львів, вул. Липинського, 36; ідентифікаційний код 38700881).

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Нафто-Газ-Сервіс (79017, м. Львів, вул. Липинського, 36; ідентифікаційний код 38700881) з нежитлового вбудованого приміщення, загальною площею 300 кв.м., що складається з: частини приміщення Будівлі механічної майстерні , що позначено літерою С-2, площею 200 кв.м. (інв. № 11017) , частини приміщень будівлі Турбінного цеху , позначено літерою Т-1, площею 50 кв.м. (інв. 11001), службове приміщення Трубної бази , позначено літерою Ч-1, площею 50 кв.м. (інв. № 3460), що розташоване за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Дрогобицька, буд. 63.

5. У задоволенні решта позовних вимог відмовити.

6. Судові витрати в сумі 137,34 грн. сплаченого судового збору покласти на позивача.

7. Наказ відповідно до ст. 327 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення складено та підписано 17.09.2019 р.

Суддя Артимович В.М.