Рішення

від 11.09.2019 по справі 912/1234/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 рокуСправа № 912/1234/19 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1234/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна", 49000, м. Дніпро, пр. Героїв, 27, кв. 185

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС", 25031, м. Кропивницький, вул. Генерала Жадова, 20, корп. 1, кв. 214

про стягнення 126 672,11 грн

Представники сторін:

від позивача - Карпеєва А.М. адвокат, ордер КС №444690 від 12.02.2019, свідоцтво №4802/10 від 29.02.2012 (в режимі відеоконференції) (при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення участь не приймала);

від позивача - Гайденко С.В. директор;

від відповідача - Буров С.В. адвокат, ордер №87722 від 18.06.2019, посвідчення №220 від 28.11.2011;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" (далі - ТОВ "НГК-Україна", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" (далі - ТОВ "ДАК-ТРАНС", відповідач) про стягнення 105 280,51 грн збитків, пов`язаних з відшкодуванням вартості частково пошкодженого вантажу, 21 391,60 грн витрат на висновок спеціаліста, а також 20 100,00 грн витрат на правову допомогу та 2241,29 грн судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при виконанні Договору №27/2 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 27.02.2018, а саме при передачі вантажу, виявлено псування та пошкодження вантажу з вини перевізника в кількості 17 бочок з медом, у зв`язку з чим, позивач просить відшкодувати заподіянні збитки.

Ухвалою від 15.05.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, виявлених при поданні позовної заяви.

21.05.2019 на адресу суду, з дотриманням строку, встановленим ухвалою від 15.05.2019, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" про усунення недоліків позовної заяви та надано суду докази сплати судового збору в сумі 1921,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу.

Ухвалою від 24.05.2019 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/1234/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.06.2019 об 11:50 год., встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

14.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" подано до суду відзив на позовну заяву з доказами його направлення позивачу. Відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні оскільки, перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до моменту його передачі вантажоодержувачу, який у випадку невідповідності вантажу умовам, зазначеним у вантажній накладній, має належним чином засвідчити цей факт та своєчасно заявити про це перевізнику, а у випадку не виконання цих умов вже лише факт отримання ним вантажу є доказом того, що він отримав вантаж у неналежному стані.

Більше того, відповідно п.п.4.3-4.4. Контракту поставки натурально меду 011 (FR/BE) від 26.02.2018, укладеного між позивачем та отримувачем вантажу компанією "Апіколь" (Франція), з моменту передачі продукту від продавця до покупця, відповідальним за дотримання умов зберігання і термінів його реалізації є покупець. Право власності на продукт переходить від продавця до покупця з дати поставки продукту покупцю. Окрім того товар належним чином застрахований на випадок його втрати чи пошкодження, а між сторонами підписано акт здачі приймання робіт №ОУ-000252 від 22.05.2018 без заперечень та зауважень.

Протокольною ухвалою від 18.06.2019 господарським судом, відповідно до статті 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 01.07.2019 до 14:00 год.

Протокольною ухвалою від 01.07.2019 господарським судом, відповідно до статті 183 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.07.2019 до 14:00 год.

02.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" подано до суду відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, де заперечено твердження відповідача та зазначено, що акт здачі приймання робіт №ОУ-000252 від 22.05.2018, наданий відповідачем, не є належним доказом, так як не містить підпису уповноваженої особи позивача.

Крім того, 02.07.2019 позивачем подано клопотання про призначення експертизи, відповідно до якого останній просить призначити у справі №912/1234/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На час проведення судової експертизи провадження у справі №912/1234/19 зупинити.

08.07.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" подані заперечення на клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. Крім того, супровідним листом відповідачем надані докази для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою від 09.07.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи від 01.07.2019.

Господарським судом ухвалою від 09.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, продовжено сторонам на один день строк для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив та прийнято їх до розгляду. Закрито підготовче провадження та призначено справу №912/1234/19 до судового розгляду по суті на 14.08.2019 о 16:00 год.

В судовому засіданні 14.08.2019 оголошено перерву на 06.09.2019 о 10:00 год.

02.09.2019 відповідачем подано суду пояснення щодо маршрутів руху транспортних засобів під час доставки товару за договором перевезення, а також щодо нарахування позивачем спірної суми збитків та неналежності як доказу спірної суми збитків, звіту про інспекцію складеного 07.06.2018.

06.09.2019 позивачем подано суду міжнародні ТТН №256159, 256158, примірник перекладу міжнародної ТТН №256159 з французької мови на українську, сертифікат компанії SGS та його переклад, підтвердження акредитації компанії SGS.

В судовому засіданні 06.09.2019 господарським судом оголошено перерву на 11.09.2019 об 11:00год.

11.09.2019 в судовому засіданні позивачем підтримано позовні вимоги, відповідачем позов заперечено.

Господарський суд, в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, приймає додаткові пояснення сторін подані 02.09. та 06.09.2019, оскільки їх подано за результатами з`ясування обставин справи в судовому засіданні 14.08.2019.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

26.02.2018 між ТОВ "НГК-Україна" (продавець) та Компанією "Апіколь" (покупець) укладено контракт поставки натурального меду 011(FR/BE) та INVOICE№4 від 08.05.2018 до Контракту (далі - Контракт, а.с. 18-25, 63).

27.02.2018 між ТОВ "ДАК-ТРАНС" (перевізник) та ТОВ "НГК-Україна" (замовник) укладено Договір №27/02 про надання транспортних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (далі - Договір перевезення, а.с. 26-28), за умовами якого перевізник, за дорученням замовника, організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, а замовник сплачує за вказані перевезення на умовах цього Договору. Організація та виконання перевезення вантажів, здійснюється в обсягах та за цінами, визначеними сторонами (п. 1.1. Договору перевезення).

Взаємовідносини перевізника і замовника ґрунтуються на положеннях Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів та Протоколу до неї від 05.07.78р., Митною Конвенцією про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП, а в частині не врегульованій Конвенціями - у відповідності до законодавства України та даного Договору (п. 2.2. Договору перевезення).

Згідно п.2.3. Договору перевезення на кожне окреме завантаження оформлюється заявка, в якій зазначені наступні відомості:

- точна адреса місць завантаження та розвантаження вантажу;

- дата та час подачі автомобіля під завантаження;

- вага та вид вантажу;

- адреса проведення митних формальностей при завантаженні та розвантаженні вантажу;

- строки доставки вантажу отримувачу;

- сума фрахта, форма та строки оплати за перевезення;

- інші особливості перевезення конкретного вантажу.

Заявка є додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору перевезення, підтвердженням факту надання послуги, є оригінал товарно-транспортної накладної установленого зразку (СМК) з відмітками вантажовідправника, перевізника, отримувача вантажу та митних органів.

Згідно п. 3.1.3. Договору перевезення, перевізник зобов`язується під час завантаження/розвантаження перевірити кількість та стан вантажу (якість пакування тари), завантаженого у транспортний засіб, вказаного у товарно-транспортній накладній. Пломбування вантажного відсіку автомобіля звільняє перевізника від відповідальності за відповідність фактичної кількості вантажних місць з кількістю, вказаною у супровідних документах. При відсутності можливості перерахувати, у випадку розходження даних у супровідних документах з фактичними або при наявності інших недоліків, виявлених при завантаженні (пошкоджена упаковка, не надійне кріплення вантажу у вантажному відсіку, перевантаження та ін.), які можуть призвести до додаткових витрат, а також спричинити пошкодження вантажу під час транспортування, перевізник зобов`язаний, не залишаючи місця завантаження, повідомити про це замовника, відправника та здійснити необхідні обґрунтовані відмітки у всіх екземплярах СМR накладної.

Замовник зобов`язаний забезпечувати пакування та кріплення вантажу згідно норм, гарантуючих схоронність вантажу під час транспортування (п. 3.2.3. Договору перевезення).

Пункт 4.3. Договору перевезення передбачає 100% оплату послуг перевізника по факту поставки.

Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2018 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1 Договору перевезення).

Договір перевезення підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

11.05.2018 між сторонами складено та підписано Заявку до Договору перевезення (а.с. 29), за умовами якої ТОВ "ДАК-ТРАНС" надає ТОВ "НГК-України" послуги по перевезенню вантажу згідно умов:

Вантаж: мед натуральний гомогенізований, маса 21088 кг, тип кузову тент,

Пункт завантаження: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Парижської комуни 82,

Пункт розвантаження: 26-30 Rue deMaison Ronge 45 300 Pithiviers, France

Час та дата подачі автомобіля під завантаження: 08.00 11.05.2018р.

Час та дата подачі автомобіля під розвантаження: відповідно до СМR.

Замовник зобов`язаний підготувати вантаж для перевезення до прибуття автомобіля в придатній тарі, яка забезпечує повне збереження вантажу, закріпить вантаж в кузові автомобіля, видати водію всі документи для перевезення вантажу (п. 2.2. Заявки).

Пунктом 3.1. Заявки визначено, що перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту його отримання та до моменту передачі вантажу отримувачу, в випадку недостачі перевізник компенсує вартість втрат.

Заявка підписана сторонами та скріплена печатками.

На виконання умов Договору перевезення та Заявки позивачем відвантажено продукцію Компанії "Апіколь" (LA COMPAGNIE APICOLE) Франція за міжнародною товарно-транспортною накладною СМR № 256159 від 11.05.2018 (а.с. 30).

Позивач зазначає, що при передачі (розвантаженню з перевіркою) вантажу виявлено псування та пошкодження вантажу з вини перевізника в кількості 17 бочок, з яких:

5 бочок з медом повністю не придатні до подальшого використання (бочки №50, 60, 65, 66,67);

12 бочок з медом пошкоджені (бочки № 42, 51, 53, 54, 56, 57, 58, 59,61,62,63,64).

Вартість пошкодженого та зіпсованого вантажу, а також додаткових витрат на придбання нових бочок, як вказує позивач, склала 3529,35 Євро, що станом на 04.05.2018 становить 105 280, 51 грн., з яких:

12 бочок з втратою меду у кількості 15 кг: 12 х 15 кг х 1,77 Євро=318,60 Євро

5 повністю зіпсованих бочок: 5 х 295 кг х 1,77 Євро= 2610,75 Євро

12 нових бочок: 12 х 50 Євро = 600 Євро

З позову вбачається, що пошкодження товару, підтверджено декларацією збитків, відміткою у СМR № 256159 та висновком незалежного експерта "SGS France" від 12.06.2018 (а.с. 37-60).

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом про стягнення 105280,51 грн збитків, пов`язаних з відшкодуванням вартості частково пошкодженого вантажу та 21391,60 грн витрат на висновок спеціаліста.

Розглядаючи позовні вимоги по суті, господарський суд виходить з наступного.

Відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 920 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов`язаної сторони.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу, недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Із зазначеного вбачається, що перевізник звільняється від відповідальності за незбереження вантажу у випадках, коли причиною його незбереження була непереборна сила. Втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу внаслідок випадку, що не підлягає під визначення непереборної сили, відповідно до частини 1 статті 924 Цивільного кодексу України не звільняють перевізника від відповідальності за незбереження вантажу.

Таким чином, законодавець покладає на перевізника обов`язок доводити наявність обставин, що звільняють його від відповідальності за незбереження вантажу.

Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина 1 статті 314 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 314 Господарського кодексу України, у разі втрати вантажу перевізник відповідає перед замовником в розмірі вартості втраченого вантажу.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи містять копію міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № 256159 від 11.05.2018 (а.с. 30,214,216) з відмітками відправника вантажу, перевізника, вантажоодержувача і митних органів, у зв`язку з чим господарський суд вважає, що умови Договору перевезення в частині доставки вантажу до пункту відвантаження виконані відповідачем та підтверджені належними доказами.

Згідно, п. 2.2 Договору перевезення, зазначено що взаємовідносини перевізника і замовника ґрунтуються на положеннях Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів та Протоколу до неї від 05.07.78р.

Враховуючи те, що перевезення здійснювалось за міжнародним сполученням Франція - Україна, то до даних правовідносин підлягає застосування положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів.

Відповідно до статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, Женева, 19.05.1956 року (до якої Україна приєдналась 01.08.2006) ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах.

Статтею 3 Конвенції визначено, що перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов`язки, як за власні дії і недогляди.

Відповідно до статей 4, 9 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної; вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Пунктами 1, 2 статті 17 Конвенції визначено, що перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за затримку доставки. Перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

Пунктом 1 статті 18 Конвенції встановлено, що тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику.

Пунктом 3.1. Заявки до Договору перевезення передбачено, що перевізник несе відповідальність за вантаж з моменту його прийняття та до моменту передачі отримувачу вантажу в випадку недостачі перевізник компенсує вартість втрат.

Водночас, в силу ч. 1, 2 ст.30 Конвенції, якщо одержувач приймає вантаж без належної перевірки його стану разом з перевізником або не робить заяви перевізнику, яка вказує на загальний характер втрат або пошкоджень, що найпізніше в момент прийняття вантажу у випадку, коли втрата або пошкодження є очевидними, і не пізніше семи днів від дня отримання вантажу, виключаючи недільні та святкові дні, у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними, то факт отримання ним вантажу є первинним доказом того, що він отримав вантаж у такому стані, який описано у вантажній накладній. У випадку втрати або пошкодження, які не є очевидними, відповідна заява повинна бути зроблена у письмовій формі.

Якщо стан вантажу був належним чином перевірений одержувачем та перевізником, докази, що суперечать результатам цієї перевірки, допускаються тільки у випадку, коли втрата або пошкодження не є очевидними і за умови, що одержувач належним чином зробив перевізнику заяву у письмовій формі протягом семи днів від дня перевірки, виключаючи недільні та святкові дні.

Виходячи з вищенаведених умов Договору перевезення, норм чинного законодавства України та норм Конвенції вбачається, що перевізник несе відповідальність за втрату або пошкодження вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до моменту його передачі вантажоодержувачу, який у випадку невідповідності вантажу умовам, зазначеним у вантажній накладній, має належним чином засвідчити цей факт та своєчасно заявити про це перевізнику.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач стверджує, що під час прийняття товару, вантажоотримувач самостійно здійснював розвантажування товару, та жодних зауважень, щодо втрати або пошкодження товару в розділ 24 Міжнародної товарно-транспортної накладної № 256159 (СМR) не вніс.

22.05.2018 між позивачем та відповідачем підписано Акт №ОУ-0000252 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого сторони претензій одна до одної не мають, дійсність підпису якого однак заперечує позивач (а.с. 105).

Відповідачем подано суду звіти щодо маршрутів автомобілів відповідача та карту маршруту руху автомобілів, з яких вбачається, що автомобіль зі спірним вантажем вибув з місця відправлення та прибув в місце отримання вантажу вчасно.

Разом з тим, міжнародна ТТН № 256159 (СМR) (примірники якої надано позивачем та відповідачем, а оригінал оглянуто судом) містить в п. 13 наступний запис "17 futs endommages suite freinage et braquage brusque №67/64/50/65/66/60/63/59/62/61/57/58/54/53/51/42/56", що в перекладі з французької, виконаному за допомогою сайту https://translate.google.com, означає "17 Футів пошкоджені після гальмування та раптового керування". Позивачем подано суду вибірковий переклад з французької складений перекладачем Катрич Н.Д., де зазначено наступний переклад вказаного напису "17 бочок пошкоджено після гальмування і рульового управління 67/64/50/65/66/60/63/59/62/61/57/58/54/53/51/42/56".

З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2018 Компанією "Апіколь" (Франція) складено декларацію збитків про пошкодження 17 барабанів, партія № 4, транспортна накладна № 256159 (DAK-TRANS Ltd), рахунок №4, отриманий 22.05.2018 (а.с. 64-65). Де зазначено, що 5 барабанів відкриті та/або протікають, таким чином, мед непридатний для використання: це барабани№67,50,65,66 та 60; пошкоджено дванадцять барабанів:втрата меду оцінюється в 15 кг, а вартість обробки - 50 євро за барабан: №64,63,59,62,61,57,58,54,53,51,42,56.

За замовленням позивача, 07.06.2018 міжнародною компанією SGS France складено Звіт про інспекцію 17 пошкоджених бочок (а.с. 37-54), де, зокрема, зазначено наступне:

"Огляд товару: металеві бочки з медом;

Спостереження: перевірка пошкоджених бочок: всього поставлено 68 бочок з України, 17 бочок були видалені зі складу через пошкодження в процесі транспортування. Ми помітили пошкодження таким чином:

- 4 запечатані бочки, пошкоджені з втратою продукту, але продукт був переміщений в інші нові бочки: бочки№64-42-56 і 53;

- 2 дуже пошкоджені бочки, пробиті, з втратою продукту та пломб:№62,63;

- 6 дуже пошкоджених герметичних бочок, зламані або проколоті з значною втратою, не підлягають механічному транспортуванню:№51-54-57-58-59-61;

- 5 дуже пошкоджених герметичних бочок, зламані або проколоті з значною втратою продукту, не підлягають механічному транспортуванню, пошкоджені або втрачені пломби, не відновлювальний товар:№50-60-65-66-67.

Ми змогли механічно перемістити деякі пошкоджені бочки (занадто великі збитки від інших, щоб рухати їх механічно), щоб зважити їх на вагах (діє до грудня 2018 року) для оцінки втрат.

Оцінка збитків: на підставі витрат, наданих продавцем і покупцем, ми можемо оцінити збиток таким чином: 12 бочок з невеликою втратою меду: 12 х 15 кг х 1,77 євро=318,60 євро; 5 непридатних бочок: 5 х 295 кг х 1,77 євро= 2610,75 євро; вартість транспортування: 12 бочок х 50 євро = 600 євро.

Цей звіт відображає наші висновки тільки на час та в місці нашої перевірки та не звільняє сторони від їх договірних обов`язків (а.с. 54)".

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад господарського порушення, складовими елементами якого є протиправна поведінка (порушення стороною зобов`язань), спричинення збитків, причинно-наслідковий зв`язок між порушенням зобов`язання та завданими збитками, вина.

Відповідачем інформація щодо пошкоджених бочок не спростована та примірник міжнародної ТТН № 256159 відповідача, також містить аналогічну відмітку про номери 17 пошкоджених бочок.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечено, що завантаження товару на автотранспорт відповідача здійснено без зауважень та заперечень щодо якості тари, кількості вантажу, надійності кріплення чи інших характеристик предмету Договору перевезення. Разом з тим, при розвантаженні у місці доставки вантажу - 26-30 Rue deMaison Ronge 45 300 Pithiviers, France, було виявлено недоліки товару, про що зазначено в міжнародній ТТН № 256159.

Відповідачем не доведено суду належними доказами обставин на спростування своєї вини у пошкодженні вантажу, не доведено, що ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу, недоліків тари чи пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення чи інших обставин.

Твердження відповідача щодо проставляння відмітки про недоліки не у належному для таких записів пункті міжнародної ТТН, господарський суд до уваги не приймає, так як це є формальністю і не впливає на суть та зміст наявного запису.

Отже, господарський суд приходить до висновку, що вантаж, перевезення якого здійснено за міжнародною ТТН №256159, зокрема бочки з медом №67,64,50,65,66,60,63,59,62,61,57,58,54,53,51,42,56, пошкоджено при перевезенні та відповідальність за отримані Товариством з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" збитки має нести перевізник- Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС".

Сторонами в Договорі перевезення не узгоджено спосіб розрахунку компенсації втрати чи пошкодження вантажу, тому мають бути застосовані положення Конвенції, зокрема ст.. 23.

Відповідно до п.п. 1-4 статті 23 Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості.

Однак розмір відшкодування не може перевищувати 8,33 розрахункових одиниць за кілограм відсутньої ваги брутто.

Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Позивачем здійснено розрахунок вартості пошкодженого вантажу на підставі декларації збитків покупця та звіту про інспекцію.

Разом з тим, ні у декларації збитків покупця, ні у звіті про інспекцію, ні у позові не зазначено про вагу втраченого товару. Зазначена часткова втрата меду в об`ємі 15 кг вказана лише за припущенням покупця Компанії "Апіколь". Звіт про інспекцію містить посилання на часткове зважування бочок, проте не містить відомостей про номери зважених бочок, вагу, що була визначена при зважуванні.

Матеріали справи не містять відомостей про фактичну вагу меду (масу нетто, брутто) в кожній бочці. Згідно INVOICE№4 від 08.05.2018 до Контракту поставки натурального меду 011(FR/BE) від 26.02.2018 продано 20000 кг меду, а згідно міжнародної ТТН №256159 поставлено 68 бочок з вагою брутто 21098,4 кг. Тобто, вага меду в одній бочці складає 294 кг, проте згідно фото, що містяться у Звіті про інспекцію (а.с. 38), вага бочок №№53 та 64 становить: вага брутто 311,6 кг, вага тари 16,6 кг, вага нетто 295,0 кг, тобто у інших бочках вага нетто могла становити 293,0 кг. Встановлені обставини не дають можливості визначити реальну вагу нетто пошкоджених бочок, а позивачем таких відомостей не подано. Будь-якої фіксації ступеню пошкоджень бочок під час розвантаження, окрім помітки номерів бочок у міжнародній ТТН №256159, суду не подано.

Згідно положень ст. 23 Конвенції, компенсації підлягає:

- вартість вантажу, яка розраховується на підставі поточної ринкової ціни, чи, за її відсутності, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості;

- плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Проте, позивачем не подано суду розрахунку понесених збитків здійснених з врахуванням вказаних положень Конвенції, а здійснено такий розрахунок з врахуванням ціни проданого меду, яка зазначена в INVOICE№4 від 08.05.2018 до Контракту поставки натурального меду 011(FR/BE) від 26.02.2018 та складає 1,77 євро. Умовами Контракту поставки натурального меду 011(FR/BE) від 26.02.2018 погоджено, що в ціну продукту включається: вартість тари і упаковки, витрати по навантаженню і транспортуванню, витрати експортного очищення продукту, витрати, пов`язані з отриманням сертифікату походження продукту та інших товаросупровідних та дозвільних документів, витрати за ветеринарні послуги на кордоні ЄС, митний транзитний документ з кордону ЄС до пункту призначення. Тобто, складовими ціни продукту є не тільки вартість меду, а й інші витрати, компенсація яких умовами Конвенції не передбачена.

Окрім того, господарський суд приймає до уваги, що звіт про інспекцію відображає стан товару на день обстеження, а не на день його доставки.

Позивачем не зазначено підстав необхідності переміщення меду з 12 бочок та не подано відповідних доказів, а також не подано суду доказів на підтвердження придбання нових 12 бочок загальною вартістю 600 євро.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про наявність лише 3 складових господарського порушення у відносинах між позивачем та відповідачем, а саме:

- протиправної поведінки відповідача, що виражена у недотриманні умов Договору перевезення щодо якості наданих послуг,

- причинно-наслідкового зв`язку між порушенням зобов`язання та завданими збитками - відповідачем здійснено перевезення вантажу, внаслідок якого було пошкоджено товар,

- вини - відповідачем не доведено обставин на спростування своєї вини у пошкодженні вантажу.

Проте, четвертої складової - спричинення збитків, не доведено позивачем, так як позивачем не визначено реальний розмір завданих відповідачем збитків на підставі належних доказів, зокрема: не доведено кількість (кг) пошкодженого товару, його вартість та вартість інших витрат.

Позивачем у позові не наведено підстав для стягнення 21391,60 грн витрат за висновок спеціаліста з відповідача. Згідно вищенаведених норм міжнародного законодавства та законодавства України, перевізник відшкодовує вартість вантажу. Разом з тим витрати на висновок спеціаліста такими не є. Крім того, господарський суд зазначає, що в разі складання позивачем чи покупцем належним чином акта про пошкодження вантажу під час його розвантаження, в якому було б зазначено вагу кожної пошкодженої бочки, вагу товару який було втрачено та підстави переміщення товару в іншу тару, потреба у складенні висновку незалежного експерта була б відсутня. Поданий позивачем висновок спеціаліста - Звіт про інспекцію, в даному спорі не є належним доказом в розумінні ст. 76 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НГК-Україна" про стягнення 105 280,51 грн збитків, пов`язаних з відшкодуванням вартості частково пошкодженого вантажу, 21 391,60 грн витрат на висновок спеціаліста з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК-ТРАНС" недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладається на позивача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17.09.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.