Рішення

від 16.09.2019 по справі 922/2340/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2340/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергообладнання "Лідер", м. Харків про стягнення 15271,94 грн. за участю :

представника позивача - Овсепян А.Г., за довіреністю № 01/01/07-267/д від 02.04.2019 року;

представника відповідача - Шаповалова В.М., за довіреністю від 27.08.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергообладнання "Лідер" про стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару у розмірі 15271,94 грн. за договором купівлі-продажу від 22.01.2019 року № 09/03/69-МТР.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.07.2019 року позовну заяву ПАТ "Укрнафта" залишено без руху та надано заявнику час на усунення недоліків позовної заяви - дев`ять днів з дня вручення даної ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження на 21.08.2019 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 09.09.2019 року представник відповідача надав відзив на позов (вх. № 21389), в якому відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач повідомив відповідача про готовність прийняти товар лише 08.04.2019 року, у зв`язку з чим відповідачем було направлено позивачу товар 08.04.2019 року. Таким чином відповідач вважає, що ним не порушено умови договору, а відтак вимоги позивача про стягнення штрафу не підлягають задоволенню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2019 року, яка занесена до протоколу судового засідання, в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.09.2019 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 11.09.2019 року представник позивача надав відповідь на відзив відповідача (вх. № 21581).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.09.2019 року представник відповідача листом надав додаткові документи (вх. № 21746).

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2019 року підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачем, порушення умов, укладеного між сторонами договору, здійснено поставку товару з порушенням строків, встановлених договором, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 15271,94 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.09.2019 року проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач повідомив відповідача про готовність прийняти товар лише 08.04.2019 року, у зв`язку з чим відповідачем було направлено позивачу товар 08.04.2019 року. Таким чином відповідач вважає, що ним не порушено умови договору, а відтак вимоги позивача про стягнення штрафу не підлягають задоволенню. Крім того відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

22.01.2019 року між Публічним акціонерним товариством Укрнафта (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Завод енергообладнання Лідер (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 09/03/69-МТР, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується передати продукцію у власність позивача, а позивач прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

Відповідно до п. 3.1 цього договору ціна товару встановлюється в національній валюті та вказується у відповідних додатках до договору, загальна вартість товару за цим договором складається із сукупної вартості товару згідно з додатками.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата вартості товару за цим договором здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання позивачем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.

Відповідно до п. 5.3 договору, датою постачання товару вважається дата передачі його позивачу у місті призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору та/або додатковими угодами. Факт передачі товару підтверджується підписаною сторонами без зауважень видатковою накладною та/або відповідним актом приймання/передачі товару. Право власності на товар переходить від відповідача позивачу з дати підписання сторонами без зауважень видаткової накладної та/або актом приймання-передачі товару.

Відповідно до п. 6.9 договору, за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.

Додатком № 1 до договору було визначено, що загальна вартість товару, що поставляється становить 152719,44 грн.

Відповідно до п. 5 додатку № 1 до договору термін поставки - протягом семи календарних днів після отримання решти 75% оплати.

Пунктом 6 додатку № 1 визначено умови поставки, а саме 25% передплати, 75% після повідомлення про готовність до відвантаження протягом 15 банківських днів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем було сплачено на користь відповідача 25% від вартості товару - 38179,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2325-П19 від 19.02.2019 року (а.с. 15).

В подальшому, позивачем було сплачено решту коштів 75% від вартості товару - 114539,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4213-П19 від 29.03.2019 року.

Як зазначає позивач з урахуванням встановленого додатком № 1 до договору строку поставки товару у сім календарних днів, кінцевим терміном поставки товару є 05.04.2019 року, в той час, як відповідачем було поставлено позивачу товар за видатковою накладною № 100 від 08.04.2019 року з відміткою про отримання позивачем товару 16.04.2019 року.

Вищезазначені обставини стали підставою для нарахування позивачем штрафу у розмірі 10% від вартості не поставленого вчасно товару , який становить 15271,94 грн., у зв`язку з чим останній звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що позивачем лише 08.04.2019 року було направлено відповідачу лист про готовність прийняття товару та відповідачем 08.04.2019 року було направлено позивачу товар, який отримано останнім 11.04.2019 року. Таким чином відповідач вважає, що останнім не були порушені строки поставки товару позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов`язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 3.2 договору визначено, що оплата вартості Товару здійснюється на умовах, визначених додатками, після отримання позивачем примірника, належним чином підписаного сторонами оригіналу договору.

Відповідно до п. 5.1 договору було визначено, що відповідач зобов`язується передати позивачу товар у строк та на умовах, визначених цим договором та відповідними додатками до цього договору.

Пунктом 5 додатку до договору визначено термін поставки, а саме: виготовленні 21 робочий день від моменту отримання передоплати 25%, поставка всієї партії протягом 7 календарних днів після отримання решти 75% оплати.

Пунктом 6 додатку до договору було визначено умови оплати - 25% передоплата, 75% після повідомлення про готовність до відвантаження протягом 15 банківських днів.

19.02.2019 року позивачем було сплачено 25% передплати за договором у розмірі 38179,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.02.2019 року № 2325-П119.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.03.2019 року відповідачем засобами електронного зв`язку було направлено позивачу лист про готовність товару до відвантаження.

Позивачем в свою чергу, на виконання п. 6 додатку до договору було перераховано відповідачу 75% залишку оплати вартості товару у розмірі 114539,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4213-П19 від 29.03.2019 року.

Таким чином з урахуванням п. 5 додатку до договору, відповідно до якого поставка всієї партії протягом 7 календарних днів після отримання решти 75% оплати кінцевий термін поставки відповідачем товару складає 05.04.2019 року.

Як вбачається з видаткової накладної № 100 про поставку товару, її датовано 08.04.2019 року.

Проте на вищезазначеній видатковій накладній наявний штамп про отримання товару 16.04.2019 року.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що позивачем було лише 08.04.2019 року повідомлено про готовність прийняття товару, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що відвантаження товару проводиться лише після отримання повідомлення позивача про готовність до прийняття товару.

Як свідчать матеріали справи, 01.04.2019 року засобами електронного зв`язку позивачем було повідомлено відповідача про готовність прийняття товару.

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що відповідний лист було отримано останнім 08.04.209 року не підтверджено матеріалами справи.

Крім того, як вже було зазначено вище, умовами договору визначено, що оплата вартості товару та строки поставки визначаються додатком до договору.

Додатком до договору було передбачено поставку всієї партії протягом 7 календарних днів після отримання решти 75% оплати.

Таким чином, відповідач мав здійснити поставку товару протягом семи календарних днів після оплати позивачем, тобто починаючи з дати - 29.03.2019 року.

Крім того, п. 5.3 договору визначено, що датою постачання товару вважається дата передачі його позивачу у місці призначення без зауважень по кількості, комплектності та якості, якщо інше не встановлено додатками до договору або додатковими угодами.

Отже, датою поставки позивачу товару є дата його отримання позивачем, а не дата направлення товару, як вважає відповідач.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі товару від 11.04.2019 року.

Посилання відповідача на те, що останнім було направлено позивачу товар після отримання листа про готовність прийняття товару, як на підставу дотримання умов договору, є безпідставними, оскільки відповідним пунктом договору щодо готовності до прийняття товару не визначено строку протягом якого відповідач має поставити товар, в той час, як додатком до договору чітко передбачено поставку товару протягом 7 календарних днів після здійснення позивачем решти оплати у розмірі 75%.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було отримано товар лише 11.04.2019 року, в той час, як решту оплати здійснено 29.03.2019 року, тобто з порушенням терміну, визначеного додатком до договору.

Таким чином, відповідач є таким, що прострочив поставку товару за договором.

Як вже було зазначено вище, відповідно до п. 6.9 договору, за порушення строку постачання товару, у тому числі викликане виявленням нестачі товару або постачання товару, який не відповідає якості та комплектності, що обумовило необхідність заміни або додаткового постачання товару у порядку, визначеному п. 5.12, п. 5.13 договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості товару не поставленого вчасно.

Отже з урахуванням вартості товару 152719,44 грн., поставку якого відповідач прострочив, 10% штрафу складають 15271,94 грн.

Відповідач в судовому засіданні заявив клопотання про зменшення розміру штрафу.

Стосовно вищезазначеного клопотання суд зазначає наступне.

Згідно ч. 3ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, інших обставин, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідністю розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Пунктом 1ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

В даному випадку по-перше, відповідачем не зазначено суму на яку останній просить суд зменшити розмір штрафу.

По-друге, відповідачем не доведено, що розмір неустойки є надмірно великим та що підприємство відповідача перебуває у скрутному фінансовому становищі.

По-третє, відповідачем не доведено, що прострочення поставки товару відбулось не з вини відповідача чи поважності причин з яких поставка товару відбулась невчасно.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно постачального товару у сумі 15271,94 обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 526, 549, 611, 612, 623-629, 712 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 174, ст. 193 Господарського кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити представнику відповідача в задоволенні усного клопотання про зменшення штрафу.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергообладнання "Лідер", м. Харків (код ЄДРПОУ 40349047, місцезнаходження: 61166, м. Харків, проспект Науки, 40, офіс 653) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" м. Київ (код ЄДРПОУ 00135390, місцезнаходження: 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5) 15271,94 грн. штрафу та 1921,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" м. Київ (код ЄДРПОУ 00135390, місцезнаходження: 04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5);

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод енергообладнання "Лідер", м. Харків (код ЄДРПОУ 40349047, місцезнаходження: 61166, м. Харків, проспект Науки, 40, офіс 653);

Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "17" вересня 2019 р.

Суддя Н.С. Добреля

922/2340/19