Постанова

від 11.09.2019 по справі 925/1387/15

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 925/1387/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

секретар судового засідання - Астапова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок оптики" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок оптики", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптикал Трейд" та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національного банку України, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності,

за участю представників:

позивача - Свистунов А.В., адвокат;

відповідача - Яцко В.В., адвокат;

третьої особи на стороні позивача - не з`явилися;

третьої особи на стороні відповідача - не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок оптики" (далі - ТОВ "Будинок оптики"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптикал Трейд" (далі - ТОВ "Оптикал Трейд"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України (далі - НБУ), в якому просило в рахунок часткового погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором від 31.07.2013 № 699004046603007 (далі - договір № 699004046603007) звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на нежитлові приміщення: офіс № 1, літ. 9-А, а саме: приміщення першого поверху № 1-1, № 1-9, № 1-10, № 1-11, № 1-12, № 1-21, № 1-22, № 1-23 та приміщення другого поверху № 1-17, № 1-19, № 1-20 загальною площею 135,3 м 2 , які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200.

1.2. В обґрунтування своїх вимог ПАТ "Дельта Банк" зазначало, що на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013, укладеного між ним (новим кредитором) і Публічним акціонерним товариством "Астра Банк" (далі - ПАТ "Астра Банк"; первісним кредитором) набуло право вимоги до ТОВ "Будинок оптики" як боржника за договором № 699004046603007 та за іпотечним договором від 31.07.2013 № 699004046603007/І, укладеним між ПАТ "Астра Банк" і ТОВ "Будинок оптики" (далі - договір № 699004046603007/І).

1.3. Посилаючись на порушення відповідачем кредитних зобов`язань, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 31.07.2013 між ПАТ "Астра Банк" (банк) і ТОВ "Оптикал Трейд" (позичальник) було укладено договір № 699004046603007, за умовами якого позичальнику встановлено ліміт кредитування в розмірі 120 000,00 дол США строком з 31.07.2013 по 30.07.2016 включно. Кредит надається окремими траншами на підставі та на строки, обумовлені окремими додатковими угодами.

2.2. Відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 31.07.2013 № 1 до договору № 699004046603007 позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 18 000,00 дол США строком користування з 31.07.2013 по 25.07.2014.

2.3. Згідно з договором про внесення змін та доповнень від 31.07.2013 № 2 до договору № 699004046603007 позичальнику в межах кредитної лінії було надано відновлювальний кредитний транш в розмірі 102 000,00 дол. США строком користування з 31.07.2013 по 30.07.2016.

2.4. 31.07.2013 між ПАТ "Астра Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Будинок Оптики" (іпотекодавець) було укладено договір № 699004046603007/І, яким забезпечується виконання позичальником зобов`язань за договором № 699004046603007 шляхом передачі іпотекодержателю в іпотеку нежитлових приміщень: офіс № 1, літ. 9-А, а саме: приміщення першого поверху № 1-1, № 1-9, № 1-10, № 1-11, № 1-12, № 1-21, № 1-22, № 1-23 та приміщень другого поверху № 1-17, № 1-19, № 1-20 загальною площею 135,3 м 2 , які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200.

2.5. Узгоджена сторонами заставна вартість предмету іпотеки становить 1 608 190,00 грн (пункт 1.3 договору № 699004046603007/І).

2.6. Згідно з пунктом 3.1 договору № 699004046603007/І у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, виконання яких забезпечено іпотекою за цим договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та отримати в повному обсязі задоволення своїх вимог переважно перед іншими кредиторами в порядку та в спосіб згідно з цим договором.

2.7. Звернення стягнення на предмет іпотеки у разі набуття іпотекодержателем права на таке звернення за вибором іпотекодержателя може бути здійснено, зокрема, за рішенням суду; в позасудовому порядку шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, продажу предмета іпотеки (пункт 5.7 договору № 699004046603007/І).

2.8. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору № 699004046603007 у боржника виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 2 488 695,87 грн.

2.9. 02.12.2013 між ПАТ "Астра Банк" (продавець) і ПАТ "Дельта Банк" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого продавець продає (відступає) права вимоги та передає їх покупцю, а покупець - купує права вимоги, приймає їх і сплачує загальну купівельну ціну.

2.10. До складу цих вимог було включене і право вимоги виконання ТОВ "Оптикал Трейд" зобов`язань за договором № 699004046603007, внаслідок чого ПАТ "Дельта Банк" стало новим кредитором, як за кредитним договором, укладеним із ТОВ "Оптикал Трейд", так і за договорами, які були укладені для його забезпечення, зокрема, за іпотечним договором № 699004046603007/І.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 (суддя Довгань К.І.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2019 (колегія суддів: Буравльов С.І., Пашкіна С.А., Мартюк А.І.), позов задоволено повністю. В рахунок погашення заборгованості ТОВ "Оптикал Трейд" за Генеральним кредитним договором № 699004046603007 від 31.07.2013 в розмірі 2 488 695,87 грн, що складається з: суми заборгованості за кредитом 101 965 дол. США (екв. в гривні 2 250 730,34); суми заборгованості по процентам 10 210,23 дол. США (екв. в гривні 225 376,10); суми пені за несвоєчасне повернення процентів 12 589,43 грн, та в рахунок часткового погашення штрафу за порушення умов договору іпотеки відповідно до пункту 3.5 договору іпотеки в розмірі 160 819 грн, та разом складає 2 649 514,87 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність іпотекодержателю ПАТ "Дельта Банк" предмету іпотеки за іпотечним договором № 699004046603007/1 від 31.07.2013, посвідченого приватним нотаріусом Харківського нотаріального округу Погрібною Т.П. за № 1473, що належить на праві власності ТОВ "Будинок оптики", а саме: нежитлові приміщення, офіс № 1, літ. 9-А, які складаються з: приміщення першого поверху № 1-1, № 1-9, № 1-10, № 1-11, № 1-12, № 1-21, № 1-22, № 1-23 та приміщення другого поверху № 1-17, № 1-19, № 1-20 загальною площею 135,3 м 2 , які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик ( вул. Урицького), буд. 200 , та належать на праві власності ТОВ "Будинок оптики" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САС в„– 466942 , виданого 11.08.2011 за рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради за № 1110 від 09.08.2011 вартістю 1 733 100 грн без ПДВ. Визнано право власності за ПАТ "Дельта Банк" на предмет іпотеки - нежитлові приміщення, офіс № 1, літ. 9-А, а саме: приміщення першого поверху № 1-1, № 1-9, № 1-10, № 1-11, № 1-12, № 1-21, № 1-22, № 1-23 та приміщення другого поверху № 1-17, № 1-19, № 1-20 загальною площею 135,3 м 2 , які знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик ( вул. Урицького), буд . 200, вартістю 1 733 100 грн без ПДВ.

Рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" та відсутністю законодавчого обмеження можливості звернення стягнення шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду.

4. Короткий зміст доводів і вимог касаційної скарги

4.1. У касаційній скарзі ТОВ "Будинок оптики" зазначає, що судами не враховано, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту своїх прав, а задоволення позову про звернення стягнення на майно шляхом визнання права власності на обтяжене іпотекою майно, є порушенням вимог статті 39 Закону України "Про іпотеку". При цьому скаржник посилається на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 6-2967цс16 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 14-38цс18. Також скаржник наголошує на помилковості висновків судів щодо набуття ПАТ "Дельта Банк" прав іпотекодержателя за іпотечним договором № 699004046603007/І та щодо розподілу судового збору.

З огляду на викладене, ТОВ "Будинок оптики" просить скасувати оскаржувані рішення та постанову і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" посилається на правову позицію, наведену у постановах Верховного Суду України від 26.12.2011 у справі № 3-139гс11, від 11.12.2013 у справі № 6-124цс13, від 19.08.2014 у справі № 3-43гс14 та від 14.09.2016 у справі № 6-1219цс16 та зазначає, що положеннями частини 2 статті 16 ЦК України, частини 3 статті 33, статті 36, частини 1 статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань за рішенням суду, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

6. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

6.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.

6.3. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

6.4. Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

6.5. Відповідно до статті 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

6.6. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону . Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України "Про іпотеку").

6.7. Тобто законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

6.8. Згідно зі статтею 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону .

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону ;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону .

6.9. Отже, сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

6.10. При цьому необхідно врахувати, що стаття 37 Закону України "Про іпотеку" не передбачає виникнення права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем на підставі рішення суду.

6.11. Відповідно до цієї статті іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

6.12. Згідно з частиною 4 статті 37 Закону України "Про іпотеку" рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржене іпотекодавцем у суді.

6.13. Отже, чинним законодавством передбачене право оспорити в суді державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодавцем, набутого в позасудовому порядку.

6.14. Разом з тим згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про іпотеку" право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві може бути передбачено в рішенні суду або договорі про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідному застереженні в іпотечному договорі).

6.15. Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України "Про іпотеку", згідно якої у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону .

6.16. Право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки шляхом прийняття його у свою власність на підставі іпотечного договору є позасудовим способом захисту і не передбачено як спосіб захисту права шляхом звернення до суду (фактично про встановлення права за рішенням суду) ні статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), ні Законом України "Про іпотеку", ні іпотечним договором, укладеним на забезпечення виконання кредитних зобов`язань.

6.17. Крім того, стаття 392 ЦК України , яка надає право власнику майна пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте ним раніше на законних підставах.

6.18. Таким чином, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36 , 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, натомість з урахуванням вимог статей 328 , 335 , 392 ЦК України у контексті статей 36 , 37 Закону України "Про іпотеку", суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц, від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15, від 29.05.2018 у справі № 369/238-15-ц та від 13.03.2019 у справі № 520/7281/15-ц і колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає підстав відступати від неї.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Враховуючи викладене, судами попередніх інстанцій неповно встановлено всі суттєві обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

7.2. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (частина 3 статті 310 ГПК України).

7.3. Під час нового розгляду справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, дослідити умови іпотечного договору на відповідність їх Закону України "Про іпотеку", встановити належність способу захисту пред`явленого позивачем позову, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок оптики" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2019 та рішення Господарського суду Черкаської області від 11.08.2016 у справі № 925/1387/15 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір