Рішення

від 12.09.2019 по справі 300/1734/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2019 р. справа № 300/1734/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю: представника позивача Довган О.В.

представника відповідача Наливайка С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості на суму 10721,28 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося (надалі також - позивач, ГУ ДФС в Івано-Франківській області) до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" (надалі також - відповідач, ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта") про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості на суму 10721,28 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 21.06.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.

Ухвалою від 15.08.2019 роз`єднано позовні вимоги: виділено у самостійне провадження в частині позовних вимог Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" в дохід державного бюджету заборгованості в розмірі 10721,28 грн, та передано в канцелярію суду для присвоєння порядкового номера справи.

Вимоги Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості в сумі 32032,16 грн - залишено до розгляду в межах провадження адміністративної справи № 300/1286/19.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2019 року справу № 300/1734/19 передано на розгляд головуючій судді - Микитин Н .М.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 призначено до розгляду адміністративну справу №300/1734/19 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" про стягнення в дохід державного бюджету заборгованості на суму 10721,28 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати податку на прибуток підприємств, самостійно задекларованого платником у податковій декларації від 19.02.2017 в сумі 1299,00 грн, штрафних санкцій в розмірі 837,18 грн та пені, нарахованої на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України в сумі 8585,10 грн, яка в загальній сумі становить 10721,28 грн. Заборгованість станом на день розгляду справи боржником не сплачена. На підставі наведеного позивач просить позов задовольнити повністю та стягнути дану заборгованість.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 15.07.2019 та міститься в матеріалах справи (а.с.21-22). Зазначив, що податок на прибуток підприємств, самостійно задекларований платником у податковій декларації від 19.02.2017 в сумі 1299,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення №615. Вказує на те, що відповідач належним чином сплачував суми податкових зобов`язань, зазначених ним в деклараціях, на момент винесення податкової вимоги форми "Ю" №3342-17 від 26.12.2016 не існувало податкового-повідомлення рішення про нарахування штрафних санкцій в розмірі 2659,00 грн, як і будь яких узгоджених та непогашених грошових зобов`язань. На підставі наведеного просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

ГУ ДФС в Івано-Франківській області скористалось своїм правом на подання відповіді на відзив, в якому зазначило, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати визначеного платником. Також, звертає увагу, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування. (а.с.30-33).

29.07.2019 року відповідачем подано до суду заперечення, згідно яких представник відповідача зазначає, що твердження позивача про зарахування сплачених коштів в рахунок погашення податкового боргу не відповідають дійсності, оскільки у ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта" був відсутній будь-який податковий борг за попередні періоди. Просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

03.09.2019 в судовому засіданні, у зв`язку із наданням часу представнику позивача для надання суду правовстановлюючих документів, оголошено перерву до 12.09.2019 - 14 год 00 хв.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві та запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач з 22.05.2000 зареєстрований як юридична особа та взятий на податковий облік з 06.06.2000. Згідно із статтею 15 Податкового кодексу України ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта" є платником податків та зборів (а.с.18-20).

Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України(надалі також ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1 статті 15 зазначеного Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2, 8.3 статті 8 коментованого Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1. статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать податок на прибуток підприємств, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.

Відповідно до п.п.133.1.1 п.133.1 ст.133 ПК України платниками податку на прибуток є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Виходячи із положень пункту 133.1 статті 133, підпунктів 3, 4 пункту 291.4 статті 291 ПК України відповідач є платником податку на прибуток підприємств.

Досліджуючи обставини про наявність податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, суд зазначає наступне.

Згідно положень пункту 54.1 статті 54 та пункту 57.1 статті 57 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п.137.1 ст.137 ПК України).

Відповідно до п.137.3 ст.137 ПК України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п.137.4 ст.137 ПК України).

Судом встановлено, що ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта" подано до Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Івано-Франківській області декларацію з податку на прибуток підприємства від 19.02.2017 за 2016 рік де відповідачем розраховано розмір податкових зобов`язань в сумі 1299,00 (а.с.8-9).

Однак, дані зобов`язання відповідач не сплатив. На момент розгляду справи податковий борг з податку на прибуток підприємства становить 1299,00 грн.

Суд зазначає, що у відповідності до приписів пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Щодо твердження відповідача, що податок на прибуток підприємств, самостійно задекларований платником у податковій декларації від 19.02.2017 в сумі 1299,00 грн, сплачений відповідно до платіжного доручення №615, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 ПК України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 131.2 ст. 131 Кодексу при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, у наступну чергу зараховуються в рахунок погашення штрафів, а в останню чергу - в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, аналізуючи зазначені положення ПК в їх взаємозв`язку із встановленими обставинами справи, суді дійшов висновку, що під час зарахування 28.02.2017 сплачених позивачем коштів в сумі 1315,45 грн за квитанцією №615 в рахунок погашення суми податкового боргу, який відповідно до облікової картки становив 2659,67 грн, відповідач діяв у межах та у спосіб визначений нормами чинного законодавства, що підтверджується розрахунком податкового боргу. Крім того, відповідно до даних облікової картки позивача недоїмка по податковій декларації від 19.02.2017 в розмірі 1299 грн обліковувалась з 11.03.2017, тобто після здійснення позивачем платежу в сумі 1315,45.

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що грошове зобов`язання самостійно задеклароване платником у податковій декларації від 19.02.2017 в сумі 1299,00 грн, на час розгляду справи в суді залишилось не погашеним та підлягає стягненню.

Щодо правомірності застосування позивачем до відповідача штрафних (фінансових) санкцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до абзацу 2 пункту 76.1 статті 76 Кодексу (в редакції на момент здійснення перевірки) камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно пунктів 86.2, 86.8 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов`язань по податку на прибуток приватних підприємств ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта", якою встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств. Вказане порушення зафіксоване в акті камеральної перевірки за №15385/09-19-52-01/30553524 від 24.09.2018. Вказаний Акт камеральної перевірки вручено відповідачу за довіреністю (а.с.10-12).

На підставі вищевказаного акту перевірки, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0039575212 від 12.10.2018, яким застосовано штрафні санкції до ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта" за несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 837,18 грн(а.с.13). Наведене рішення отримано 18.10.2018 уповноваженою особою позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.14).

В силу вимог пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як слідує із акту перевірки за №15385/09-19-52-01/30553524 від 24.09.2018, кількість днів затримки сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств складає 29 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, в результаті контролюючим органом правомірно застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції в розмірі 837,18 гривень, виходячи із 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, що становила 8371,80 гривень.

На час розгляду справи штрафні санкції, застосовані податковим повідомленням-рішенням за №0039575212 від 12.10.2018, відповідачем до бюджету не сплачені.

За приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура оскарження податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням за №0039575212 від 12.10.2018, суд приходить до переконання, що застосовані позивачем штрафні санкції в розмірі 837,18 грн, є узгодженими та являється податковим боргом.

З приводу зобов`язання відповідача, щодо сплати пені, нарахованої на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України в сумі 8585,10 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно підпункту 129.3.1. пункту 129.3 статі 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

За змістом пункту 129.4 статті 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Наявний у матеріалах справи витяг із облікової картки платника податків відповідача з податку на прибуток приватних підприємств, а також розрахунок пені свідчать про наявність у відповідача заборгованості по пені в сумі 8344,60 грн, яка числиться по особовому рахунку з липня 2016 за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань попередніх періодів, а саме, нарахована на податкове повідомлення-рішення форми Р від 04.10.2010 № 0005102310/0 (а.с.7, 14-15).

Як слідує з матеріалів справи, Коломийською ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми "Ю" за №3342-17 від 26.12.2016, за адресою: вул. Коломийська, 35, с. Сопів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78217(зворотній бік а.с 7).

Щодо твердження сторони відповідача про те, що податкова вимога не отримана уповноваженою особою відповідача та відсутність будь яких узгоджених та непогашених грошових зобов`язань на дату винесення податкової вимоги форми "Ю" №3342-17 від 26.12.2016, що підтверджується довідками від 15.02.2016 №902/10-09-07-23-197 та від 02.08.2016 №2617/10-09-07-23/588, суд зазначає наступне.

Згідно вимог підпункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (пункт 59.5 статті 59 ПК України).

Як попередньо встановлено судом, Коломийською ОДПІ надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу форми "Ю" за №3342-17 від 26.12.2016 за податковою адресою позивача: вул. Коломийська, 35, с. Сопів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78217, яка вручена адресату 28.12.2016 із відміткою "за довіреністю" (а.с.7 зв.).

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до даних витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта" є вул. вул. Коломийська, 35, с. Сопів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78217.

Відтак, в розумінні пункту 42.2 статті 42 ПК України податкову вимогу форми "Ю" за №3342-17 від 26.12.2016 слід вважати належним чином врученою ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта", оскільки така скеровувалася за податковою адресою (місцезнаходженням) відповідача, а тому твердження представника відповідача про неотримання податкової вимоги, суд вважає необгрутованими.

Крім того, відповідач податкову вимогу не оскаржував у строк передбачений законом.

Механізм формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог визначає також і Порядок направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 р. за № 902/30770, відповідно до пункту 1 розділу IV якого податкова вимога надсилається (вручається) не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до даних облікової картки відповідача станом на 25.12.2016 загальна сума податкового боргу ТОВ агропромисловий комплекс "Доброта" становила 11150,65 грн на підставі чого Коломийською ОДПІ ГУ ДФС було виставлено податкову вимогу форми "Ю" №3342-17 від 26.12.2016. У зв`язку із вищенаведеним, посилання відповідача на відсутність заборгованості, що підтверджується довідками Коломийської ОДПІ від 15.02.2016 №902/10-09-07-23-197 та від 02.08.2016 №2617/10-09-07-23/588 є безпідставними, оскільки такі не спростовують факту наявності податкового боргу станом на 26.12.2016 чи його переривання у майбутньому, а стосуються іншого періоду - лютого та серпня 2016, який передував виставленню такої вимоги.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємства від 19.02.2017 за 2016 рік, актом камеральної перевірки за №15385/09-19-52-01/30553524 від 24.09.2018, податковим повідомленням-рішенням за №0039575212 від 12.10.2018, витягами із облікової картки платника єдиного податку з юридичних осіб та платника податку на прибуток підприємства, розрахунком пені, довідкою про борг за платежами від 15.05.2019, а також податковою вимогою форми "Ю" №3342-17 від 26.12.2016, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 1299,00 грн, штрафні санкції в розмірі 837,18 грн та пеня в сумі 8585,10 грн, яке в загальній сумі становить 10721,28 грн являється податковим боргом відповідача.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 ПК України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов`язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 10721,28 грн, у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

На переконання суду відповідач зобов`язаний погасити вказану суму податкового боргу. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, вказаний обов`язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З огляду на вказане, позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" податкового боргу в загальній сумі 10721,28 грн є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" (код ЄДРПОУ 30953524) з рахунків у банках, що його обслуговують в дохід державного бюджету заборгованість в розмірі 10721 (десять тисяч сімсот двадцять одну) гривню 28 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39394463, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю агропромисловий комплекс "Доброта" (код ЄДРПОУ 30953524, вул. Коломийська, 35, с. Сопів, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78217).

Суддя /підпис/ Микитин Н.М.

Рішення складене в повному обсязі 17 вересня 2019 р.