Рішення

від 16.09.2019 по справі 400/1945/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 р. № 400/1945/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтім", пров. Очаківський, 30, м. Миколаїв, 54029

до відповідача:Державної фіскальної служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправним та скасування рішень від 30.05.2019 року № 1177648/40002113, від 14.06.2019 № 30947/40002113/2, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Профтім звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення № 1177648/40002113 від 30.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 10.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України (комісії з питань розгляду скарг) № 30947/40002113/2 від 14.06.2019 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну № 9 від 10.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Відповідачі надали відзиви на позов, просили відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач не надав документів, достатніх для реєстрації податкових накладних.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач 22.03.2019 уклав договір оренди техніки та обладнання № 10 з ТОВ Патчер , предметом якого є передання в строкове платне використання майна, що належить орендодавцю - позивачу на праві власності або іншого майнового права та описане в протоколі узгодження переліку техніки та обладнання від 22.03.2019.

10.05.2019 позивач виставив рахунок № 11 на оплату та в той же день ТОВ Патчер оплачено рахунок на розрахунковий рахунок позивача в сумі 150 000 грн.

10.05.2019 позивач направив на реєстрацію податкову накладну № 9 на суму отриманої оплати 150 000грн., в т.ч. ПДВ 25 000 грн.

13.05.2019 позивачем отримано від відповідача квитанцію № 1 про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки ПК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії додаткових документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

23.05.2019 позивач надає пояснення та надає договір оренди техніки і обладнання № 10 від 22.03.2019, протокол узгодження переліку техніки та обладнання, що надається в оренду від 22.03.2019, рахунок № 11 від 10.05.2019, платіжне доручення від 10.05.29019, акт надання послуг № 9 від 31.05.2019.

30.05.2019 позивач отримав рішенні комісії ДФС про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 № 1177648/40002113 з підстав надання платником податку документів, які складені з порушенням законодавства, а саме копії акта виконаних послуг, у якому зазначено дату оформлення акта, яка ще не настала (31.05.2019 № 9).

Позивач оскаржив дане рішення в адміністративному порядку до ДФС України, яка 14.06.2019 прийняла рішення № 30947/40002113/2, яким залишило скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Відповідно до п.201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16. ПКУ реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.13-14 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» N 117 від 21.02.2018 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку,

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (п.21 постанови КМУ).

Відповідачем 1 безпідставно зупинено реєстрації податкової накладної №9, як передумова прийняття спірного рішення Комісії, адже у квитанції № 1 вказано критерії ризиковості, визначені виключно листом ДФС.

Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Натомість, платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.

Враховуючи наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної позивача є безпідставною (Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного суду від 02.04.2019 справа № 822/1878/18).

Позивач надав відповідачу всі наявні у нього документи: щодо договір оренди техніки, додаткова угода, в якій конкретно зазначений перелік техніки, який передається в оренду, рахунок на оплату, платіжне доручення, акт виконаних робіт. Щодо зазначення дати оформлення акта виконаних робіт , яка ще не настала, позивач надав пояснення, що це помилка, яка не впливає на право реєстрації податкової накладної.

Відповідач 1 ГУ ДФС у Миколаївській області ні в рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної, ні у відзиві на позов не зазначив, які саме документи позивач надав з порушенням законодавства та норму права, яку порушив позивач.

Відповідач 2 ДФС України при розгляді скарги прийняв рішення, яким залишено скаргу без задоволення із зовсім іншої підставі, а саме: ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особового рахунку, хоча копія платіжного доручення від 10.05.2019 зазначена у переліку документів поданих до скарги під №10.

Рішення відповідачів № 1177648/40002113 від 30.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 10.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, та рішення Державної фіскальної служби України (комісії з питань розгляду скарг) № 30947/40002113/2 від 14.06.2019 не відповідає критеріям ч.2 ст.2 КАС України, а саме є необґрунтованим, тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що надані позивачем документи для реєстрації податкових накладних є недостатніми, що унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Відповідачами не доведено правомірність своїх рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, тому позов належить задовольнити у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтім" (пров. Очаківський, 30, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 40002113) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197), Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення № 1177648/40002113 від 30.05.2019, № 30947/40002113/2 від 14.06.2019.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтім" № 9 від 10.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтім" (пров. Очаківський, 30, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 40002113) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), сплачений платіжним дорученням № 362 від 21.06.2019 року.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профтім" (пров. Очаківський, 30, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 40002113) судовий збір у сумі 960,50 грн. (дев`ятсот шістдесят гривень 50 коп.), сплачений платіжним дорученням № 362 від 21.06.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко