Рішення

від 16.09.2019 по справі 420/4130/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4130/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Сидорівського С.А.,

представника позивача: Бабіна В.П. ,

представника відповідача: Будяну О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карнавал-Юг" про стягнення фінансових санкцій у розмірі 170000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карнавал-Юг", в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг (код ЄДРПОУ 34253609; вул. Космонавта Комарова, 12, м. Одеса, 65101) фінансові санкції у розмірі 170000,00 (сто сімдесят тисяч грн. 00 коп.) до місцевого бюджету на р/р 31411542915002, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, отримувач - УДКСУ у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923; КБК 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції .

Ухвалою від 11.07.2019 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

25.07.2019 року (вх. № 26900/19) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

26.07.2019 року (вх. № 27010/19) представником відповідача до канцелярії суду подано доповнення до відзиву.

30.07.2019 року (вх. № 27406/19) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

21.08.2019 року (вх. № 30024/19) представником позивача до канцелярії суду подано письмові пояснення.

06.09.2019 року (вх. № 31963/19) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про відмову заміни позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ Карнавал-Юг не сплачено фінансову санкцію за постановою від 02.03.2018 року № 1 Про накладення фінансових санкцій з порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини , згідно якої на ТОВ Карнавал-Юг накладено фінансові санкції у розмірі 170000,00 грн. За результатами розгляду адміністративної справи № 815/1441/18, визнано обґрунтованість та законність Постанови від 02.03.2018 року №1 Про накладення фінансових санкцій з порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини , згідно з якою на ТОВ Карнавал-Юг накладено фінансові санкції у розмірі 170000,00 грн., а також визнано правомірним застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, а тому Постанова № 1 є законною, чинною та такою, що підлягає виконанню. Оскільки відповідач у добровільному порядку вимоги зазначеної вище постанови не виконав та не сплатив суму фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу у судовому порядку

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що у відповідача відсутні повноваження звертатись із позовом про стягнення фінансових санкцій по цій справі, а також не виникнення строку виконання зобов`язання, оскільки як стверджує відповідач, не отримував Постанову № 1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради Одеському окружному адміністративному суду.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги те, що фінансові санкції відповідачем не сплачені, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, будівля, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гоголя, 23, є пам`яткою архітектури, суто будування та історії місцевого значення - Будинок Вассаля (арх. Бернардацці О.Й.), прийнятою під охорону держави рішенням виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів від 15.08.1985 року № 480, яка розташована в межах комплексної охоронної зони Центрального історичного ареалу м. Одеси, визначеного Історико-архітектурним опорним планом, проектом зон охорони та визначення меж історичних ареалів м. Одеси, затвердженим наказом Міністерства культури і туризму України від 20.06.2008 року № 728/0/16-08 (а.с. 17-27).

ТОВ Карнавал-Юг є орендарем земельної ділянки комунальної власності, розташованої під зазначеною будівлею-пам`яткою, що відноситься до категорії земель громадської забудови історико-культурного призначення, вид використання - для реабілітації жилої будівлі з пристосуванням під готель і його подальшої експлуатації, а також є власником квартир та приміщень, що розташовані у відповідній будівлі, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Так, зазначена пам`ятка перебуває у приватній власності ТОВ Карнавал-Юг , яке є юридичною особою (а.с. 74-102).

02.03.2018 року Постановою від 02.03.2018 року №1 Про накладення фінансових санкцій з порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини на ТОВ Карнавал-Юг накладено фінансові санкції у розмірі 170000,00. Так, у Постанові №1 зазначені наступні порушення: внаслідок бездіяльності власника пам`ятки, ухилення від вжиття заходів щодо запобігання загрозі пошкодження, руйнування, знищення, спотворення та від підтримання пам`ятки в належному стані і своєчасного проведення ремонту за власні кошти - виникла загроза, яка негативно позначилась на стані пам`ятки (створилась загроза знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам`ятки), невиконання вимог охоронного договору, що призвело до порушення вимог ст.ст. 24, 27, 29, 44 Закону України Про охорону культурної спадщини ; вимоги припису Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради № 01-15/06зд від 26.01.2018 року до ТОВ Карнавал-Юг не виконані у встановлені строки, що є порушенням положень ст.ст. 30, 44, 45 Закону України Про охорону культурної спадщини (а.с. 36-38).

З метою надання ТОВ Карнавал-Юг можливості добровільного виконання Постанови № 1, та досудового врегулювання спору, позивач направив до ТОВ Карнавал-Юг лист від 20.06.2019 року № 01-30/333 з вимогою про сплату фінансових санкцій у добровільному порядку, який доставлено відповідачу 21.06.2019 року, однак останній відмовився від прийняття листа, що підтверджується відміткою кур`єра на поштовому документів (а.с. 68-71).

Крім того, під час розгляду справи по суті відповідач не наполягав на клопотанні заявленому в доповнені до відзиву щодо закриття провадження враховуючи пояснення позивача щодо належності даного спору до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. У разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації. Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем на підставі акту огляду культурної спадщини від 22.01.2018, припису від 26.01.2018р. № 01-15/06др, акту про вчинення правопорушення від 21.02.2018 №1, складена постанова про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини від 03.03.2018 № 02.2-16 вих/137 (а.с. 36-38).

Товариством з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг оскаржено вищевказану постанову в судовому порядку.

Так, Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року у справі № 815/1441/18, залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі № 815/1441/18 у задоволенні адміністративного позову ТОВ Карнавал-Юг відмовлено.

У своєму рішенні від 22.10.2018 року у справі № 815/1441/18 Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що ні завдання, погоджене позивачем із управлінням з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради у 2007 році, ні завдання, погоджене ним з управлінням охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації у 2015 році, не реалізовано у необхідному обсязі по відношенню до пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, розташованої за адресою: м . Одеса , вул. Гоголя , 23, стан цієї пам`ятки продовжує бути незадовільним, а будівля піддається негативному атмосферному впливу, що продовжує її руйнування, що прямо вказує на триваюче порушення позивачем вимог ст.ст. 24, 27, 30 Закону України "Про охорону культурної спадщини", що полягає у недодержанні вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, фінансові санкції за що визначені у ст. 44 вищезгаданого Закону

Таким чином, за результатами розгляду адміністративної справи № 815/1441/18, визнано обґрунтованість та законність Постанови від 02.03.2018 року № 1 Про наладення фінансових санкцій з порушення законодавства України у сфері культурної спадщини , згідно з якою на ТОВ Карналвал-Юг накладено фінансові санкції у розмірі 170000,00 грн., а також визнано правомірним застосування до відповідача заходів відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На момент звернення позивача до суду зазначена сума штрафу відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що доказів добровільної сплати суми фінансової санкції відповідачем не надано, постанова № 1 від 03.03.2018р. про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини є чинною та в судовому порядку не скасована, суд дійшов висновку про необхідність стягнення даної суми штрафу з відповідача.

Крім того суд не погоджується з доводами позивача з приводу того, що Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради не є уповноваженою особою з накладання фінансових санкцій, та не має повноважень зі стягнення фінансових санкцій з позивача у цій справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:

центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування т: реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;

обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Виконавчим органом Одеської міської ради, який здійснює у м. Одесі функції уповноваженого органу охорони культурної спадщини, є управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради.

Повноваження виконавчого органу міської ради відповідно до його компетенції у сфері охорони культурної спадщини встановлені у ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини", які поряд з іншими включають:забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території (п. 1);забезпечення дотримання режиму використання пам`яток місцевого значення, їх територій, зон охорони (п. 4);забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження (п. 5);організація відповідних охоронних заходів щодо пам`яток місцевого значення та їх територій у разі виникнення загрози їх пошкодження або руйнування внаслідок дії природних факторів чи проведення будь-яких робіт (п. 8);видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на цих пам`ятках, їх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них (п. 9).

Таким чином, саме Управління є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, на який покладено повноваження звернення з відповідним позовом до суду та забезпечення виконання вимог законів України Про охорону культурної спадщини , Про місцеве самоврядування в Україні та інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини та території м. Одеси.

Відповідно до ст. 45 Закону України Про охорону культурної спадщини , фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Тобто, голова чи заступник голови відповідної місцевої ради не є окремим органом охорони об`єктів культурної спадщини, а є спеціально уповноваженою особою з накладення фінансових санкцій, які застосовуються відповідним органом охорони культурної спадщини.

За таких обставин, відповідно до рішення Одеської міської ради від 14.12.2017 року № 2738-VII, заступник Одеського міського голови Рябоконь П.М. є лише уповноваженою особою з накладання фінансових санкцій на юридичних осіб за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, які застосовуються Управлінням, як спеціально уповноваженим органом охорони об`єктів культурної спадщини.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Катерининська, буд. 14, м. Одеса, 65026; код ЄДРПОУ 26343789) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карнавал-Юг" (місцезнаходження: вул. Космонавта Комарова, 12, м. Одеса, 65101; код ЄДРПОУ 34253609) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 170000,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Карнавал-Юг (код ЄДРПОУ 34253609; вул. Космонавта Комарова, 12, м. Одеса, 65101) фінансові санкції у розмірі 170000,00 (сто сімдесят тисяч грн. 00 коп.) до місцевого бюджету на р/р 31411542915002, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, отримувач - УДКСУ у м. Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923; КБК 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019р.

Суддя О.М. Тарасишина

.