Ухвала

від 16.09.2019 по справі 540/1904/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/1904/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар - Херсон", Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина поділля", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив :

13 вересня 2019 року позивачі звернулися до суду з позовом до Міністерства юстиції України), у якому просять визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства ( п. 4 ч.1. цієї статті).

Адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом ( п. 5 ч. 1 ст. 4 КАС України)

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір ( п.1 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу).

Публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій ( абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу)

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Вказане твердження узгоджується з приписами ст. 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як зазначено вище, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Як вбачається з матеріалів позову, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України № 2353/5 від 31.07.2019 року "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", прийнятий за результатами розгляду Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації скарги Тихоші Д.С. в інтересах компанії "Комбест Сервісіз ЛТД" щодо державної реєстрації майна, власниками якого є позивачі у даній справі.

Отже, вимоги позивачів заявлено на поновлення порушеного їх майнового права, а саме, права власності на нерухоме майно і одночасно відсутністю такого права у компанії "Комбест Сервісіз ЛТД", що підтверджує наявність ознак спору про право, а не публічно-правового спору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що дані спірні правовідносини виникли внаслідок розгляду Мінюстом саме скарги адвоката Тихоші Д.С., поданої в інтересах компанії "Комбест Сервісіз ЛТД", а не за зверненням/заявами позивачів, що також свідчить про відсутність публічно - правових відносин, як таких, що виникли безпосередньо між позивачами та відповідачем.

З урахуванням наведеного суддя вважає, що даний спір має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивачів на нерухоме майно іншою особою. При цьому, участь Мін`юсту, в якості відповідача, не змінює ознаки цивільно-правового характеру цього спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року по справі № 802/385/18-а.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. ( п. 6 ч. 1 цієї статті).

Враховуючи, що дані спірні правовідносини не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а належать до юрисдикції інших судів, тому суд відмовляє у відкритті провадження у даній справі та роз`яснює позивачам, що розгляд даних спірних правовідносин віднесено до суду господарської або цивільної юрисдикції (залежно від суб`єктного складу учасників).

Крім того, суд зазначає, що одночасно з позовом позивачами подано до суду заяву про забезпечення позову.

Вирішуючи дану заяву позивачів, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Системний аналіз вказаних приписів КАС України дає суду підстави вважати, що заява про забезпечення позову може бути розглянута тільки тим судом, до юрисдикції якого належить вирішення спору по суті. В іншому випадку, суд позбавлений можливості вирішувати питання про забезпечення позову.

Враховуючи, що дані спірні правовідносини не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому суд відповідно позбавлений можливості вирішити заяву про забезпечення позову по суті, як таку, що підлягає розгляду судом до юрисдикції якого віднесено розгляд даного позову.

За загальним правилом ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) не можливо розглянути по суті, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 167, 170, 171, 243, 248 КАС України, суддя -

ухвалив :

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Гектар - Херсон", Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича агрофірма "Перлина поділля", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даної позовної заяви віднесено до юрисдикції загальних або господарських судів (в залежності від суб`єктного складу учасників).

Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачам.

Повернути заяву про забезпечення позову позивачам без розгляду.

Копію ухвали направити позивачам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 109040000