Рішення

від 16.09.2019 по справі 826/15783/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2019 року № 826/15783/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг

до Кредитної спілки ЕПСІЛОН

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3400, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг із позовом до Кредитної спілки ЕПСІЛОН про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3400,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в межах повноважень, Національною комісією , що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг складено акт про правопорушення Кредитною спілкою ЕПСІЛОН законодавства про фінансові послуги від 12.06.2018 №643/15-2/9. Перевіркою встановлено, що відповідачем було подано річну фінансову звітність за 2017 рік в паперовій формі до Нацкомфінпослуг 06.2018 за вх. № 968 3/КУ (дата подання за поштовим штемпелем підприємства (відділення) зв`язку, що обслуговує відправника - 30.05.2018), з є порушенням вимог: ст.14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у частині обов`язковості надання фінансовою установою звітності відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; абз. 2 п. 2.1 Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об`єднаними кредитними спілками до Національної місії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових слуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 177 у частині подання до Нацкомфінпослуг річної фінансової звітності - не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним.

Відповідач правому на подання відзиву не скористався, у зв`язку з чим, суд, згідно вимог ч. 6 ст. 162 розглядає справу за наявним в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.06.2018 відповідачем було подано позивачу річну фінансову звітність за 2017 рік в паперовій формі подано (дата подання за поштовим штемпелем підприємства (відділення) зв`язку, що обслуговує відправника - 30.05.2018).

12.06.2018 начальником відділу пруденційного нагляду департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами Нацкомфінпослуг Кухарчук Т . В . та головним спеціалістом відділу пруденційного нагляду департаменту регулювання та нагляду за кредитними установами Нацкомфінпослуг Виноградовим Є. І., відповідно до пунктів 1.11 та 4.2 Положення про застосування Національною комісією, шо здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 №2112/22424, складено акт №643/15-2/9 про правопорушення, вчинені Кредитною спілкою ЕПСІЛОН на ринках фінансових послуг.

Так, позивачем було встановлено порушення відповідачем вимог статті 14 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг у частині обов`язковості надання фінансовою установою звітності відповідно до вимог законів та нормативно та абз. 2 п. 2.1 Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об`єднаними кредитними спілками до Національної місії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових слуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 177 у частині подання до Нацкомфінпослуг річної фінансової звітності - не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним.

26.06.2018 позивачем винесено постанову №376/643/15-2/9-П про застосування штрафної санкції на ринках фінансових послуг, якою застосовано до Кредитної спілки Епсілон санкцію у розмірі 3 400, 00 грн.

Позивач зазначає, що акт про правопорушення та постанову про застосування штрафної санкції на ринках фінансових послуг було направлено на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується наявними у справі копіями списків поштових відправлень №13020 та №14538.

В свою чергу, відповідач постанову №376/643/15-2/9-П від 26.06.2018 про застосування штрафної санкції на ринках фінансових послуг не оскаржував, у добровільному порядку штраф не сплатив, у зв`язку з чим, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулася із даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Указом президента України від 23.11.2011 № 1070/2011 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно з п. 1,2 зазначеного Положення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 № 2112/22424 затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

Це Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) про застосування заходів впливу та їх оскарження.

Згідно з п. 1.3 зазначеного Положення його метою є врегулювання правовідносин, пов`язаних, у тому числі із складанням уповноваженими та посадовими особами Нацкомфінпослуг документів про порушення законодавства про фінансові послуги та застосуванням Нацкомфінпослуг або уповноваженими особами Нацкомфінпослуг заходів впливу.

Пунктом 1.4 зазначеного положення встановлено, що заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Згідно з п. 1.5. Положення Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.

Таким чином, позивач у справі є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції у сфері державного регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III (далі - Закон № 2664-III).

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Як вбачається згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності відповідача згідно КВЕД є 64.92 інші види кредитування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України Про кредитні спілки кредитна спілка зобов`язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики.

Порядок складання та подання звітності кредитними спілками та об`єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджено розпорядженням Держфінпослуг від 25.12.2003 №177 (далі - Порядок №177).

Відповідно до пункту 2 Розділу 2 Порядку №177 звітність, яку подає кредитна спілка до Нацкомфінпослуг, включає:

річну фінансову звітність за формами, установленими Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність";

звітні дані (проміжні звітні дані та звітні дані за рік) за формами, установленими в цьому Порядку;

нерегулярні звітні дані за формою, встановленою у додатку 10 до цього Порядку.

Пунктом 2.1 Розділу 2 Порядку №177 достовірність і повнота річної фінансової звітності та звітних даних за рік повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою), який (яка) внесений(а) до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг.

Річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним.

Річна фінансова звітність має бути наскрізно пронумерована, прошита та містити напис "Усього пронумеровано, прошито, скріплено печаткою та підписом __ аркушів", підпис керівника кредитної спілки із зазначенням його прізвища та ініціалів, підпис головного бухгалтера із зазначенням його прізвища та ініціалів, відбиток печатки кредитної спілки.

Згідно підпункту 2.2.4. п. 2.2. Розділу 2 Порядку №177 звітні дані подаються в електронній та паперовій формах та обсязі, які встановлені цим Порядком у форматі, визначеному Нацкомфінпослуг.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що кредитні спілки зобов`язані подавати до Нацкомфінпослуг річну фінансову звітність в електронній та паперовій формах не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним, невиконання якого є підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі визначеному законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати заходи впливу, у тому числі накладати штрафи в розмірах, передбачених ст.ст. 41 та 43 вказаного Закону.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону № 2664-III уповноважений орган застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 статті 41 Закону № 2664-III, штрафи, накладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг стягуються у судовому порядку.

На підставі складеного акту №643/15-2/9 від 12.06.2018, позивачем винесено постанову= від 26.06.2018 №376/643/15-2/9-П, якою за невчасне подання до Національної комісії річної фінансової звітності за 2017 рік до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 3 400 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що акт та постанова про застосування штрафних санкцій, надсилалися позивачем на адресу відповідача, що підтверджується також наявними доказами.

В той же час, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо оскарження постанови Нацкомфінпослуг від 26.06.2018 №376/643/15-2/9-П або сплати визначеного цією постановою штрафу у добровільному порядку.

Враховуючи те, що постанова про застосування штрафних санкцій від 26.06.2018 №376/643/15-2/9-П прийнято уповноваженим на те органом з дотриманням вимог законодавства, у встановленому законодавством порядку відповідачем не оскаржене, а фінансові санкції не сплачені, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, місто Київ, вулиця Б. Грінченка, будинок 3; код ЄДРПОУ 38062828) задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки ЕПСІЛОН (02125, м. Київ, пр-т Визволителів, буд. 1, код ЄДРПОУ 26405817) до Державного бюджету України на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 Надходження до загального фонду державного бюджету , код бюджетної класифікації за доходами 21081100 Адміністративні штрафи та інші санкції , символ звітності 106) штраф у розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя А.С. Мазур