Ухвала

від 17.09.2019 по справі 570/1749/19

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/1749/19

провадження № 1-кс/570/1182/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року

Слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1

з участю прокурора ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне вул.с.Петлюри, 10) клопотання ст.слідчого СВ РівненськогоРВП РівненськогоВП ГУНПв Рівненськійобласті ОСОБА_4 , погоджене з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час провадження досудового розслідування у формі процесуального керівництва, прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12019180180000249,

про проведення обшуку,

в с т а н о в и в:

покликаючись нате,що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей, які мають значення для досудового розслідування, слідчий просить з метою їх відшукання та вилучення дати дозвіл на проведення обшуку квартири по місцю фактичного проживання ОСОБА_5 .

В суді прокурор клопотання підтримав повністю.

Слідчий суддя, заслухавши його пояснення, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаючи їх достатніми для винесення рішення, прийшов до таких висновків.

Згідно клопотання, 05 вересня 2017 року державним виконавцем Костопільського РВ ДВС ГТУЮ МЮ України ОСОБА_6 на виконання ухвали Костопільського районного суду Рівненської області № 564/1722/17 від 29 серпня 2017 року проведено арешт майна боржників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а саме: частину лінії з виготовлення пелет (обладнання В-6 для переробки тирси і виробництва гранул, Чехія).

Вказане арештоване майно передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , що проживає по АДРЕСА_1 . 15 листопада 2017 року ОСОБА_5 звернувся в поліцію з заявою про те, що передане йому на зберігання майно викрадено.

Згідно наданої ним копії договору зберігання від 07 вересня 2017 року вказане майно передане ним на зберігання ПП "Стимулюючий важіль" в особі директора ОСОБА_9 та зберігалося по АДРЕСА_2 .

Під час допиту свідка ОСОБА_10 , яка проживає по АДРЕСА_2 , встановлено, що вона фактично проживає за вказаною адресою з 1984 року, після смерті батьків оформила право власності на вказаний будинок та земельну ділянку орієнтовною площею 20 соток. Впевнена, що її жива на той час матір нікому не надавала в оренду земельну ділянку поруч її будинку. Громадянина ОСОБА_5 ніколи не зустрічала і ніяких спільних з ним справ не мала.

22 лютого 2019 року за даним фактом розпочате досудове розслідування за ст.388 КК України.

ОСОБА_5 за адресою реєстрації не проживає. Фактично проживає у квартирі АДРЕСА_3 , право спільної часткової власності на яку оформлено на нього, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи інакше як за вмотивованим рішенням суду. Згідно ч.1 ст.233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених ч.3 цієї статті. Таким чином, ст.233 КПК України передбачає дві альтернативні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи: добровільна згода особи, яка ними володіє, або ухвала слідчого судді.

Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. Фактичною підставою для проведення обшуку є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети: про те, що знаряддя кримінального правопорушення або майно, здобуте у результаті його вчинення, а також інші предмети і документи, що мають значення для розкриття правопорушення чи забезпечення цивільного позову, відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення знаходяться у певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Обшук та вилучення речей необхідні з метою запобігання їх знищенню, фіксації відомостей про вчинення кримінального правопорушення та вилучення заборонених предметів, які мають значення для досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.

Отже, стороною обвинувачення не доведено наявність підстав для обшуку квартири з метою відшукання та вилучення аркушів з відтиском печатки ПП "Стимулюючий важіль" та самої печатки, незаповнених бланків бланків договорів, тому клопотання слідчого, яке надійшло до суду, не відповідає вимогам КПК України, і у його задоволенні слід відмовити.

Ухвала не віднесена до ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку /ч.1 ст.309 КПК України/, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Разом зтим,враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.110, 234 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

відмовити у задоволенні клопотання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Слідчий суддя: ОСОБА_1