Постанова

від 17.09.2019 по справі 916/535/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/535/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: С.В. Таран, Л.О. Будішевської

розглянувши порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 (суддя Волков Р.В., м. Одеса, повний текст рішення складено 01.08.2019)

у справі № 916/535/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лари"

про стягнення 99 706,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лари", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 99 706,69 грн., у тому числі: пеню у сумі 57 878,51 грн., 3% річних у сумі 10 137,51 грн., інфляційні втрати у сумі 31 690,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що на підставі укладеного між ним та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лари" договору №3696/1617-ТЕ-23 постачання природного газу від 05.10.2016р останньому було поставлено природний газ на загальну суму 1 992 830,68грн., але відповідач оплату здійснював несвоєчасно, чим порушив умови Договору. Враховуючи порушення боржником строків сплати за поставлений природний газ, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 позов задоволено частково: стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лари" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних у сумі 10 137,51 грн., інфляційні втрати у сумі 31 690,67 грн., а також 1 921,00 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Розмір пені судом першої інстанції зменшено і стягнуто в сумі 5 074,47грн.

Рішення суду мотивоване тим, що, між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лари" (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №3696/1617-ТЕ-23 (а.с.16-24), згідно якого Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язався оплатити цей газ на умовах цього договору.

Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем за отриманий газ, АТ НАК Нафтогаз України правомірно нарахувало пеню 57 878,51грн., 3% річних у сумі 10 137,51 і інфляційні втрати у сумі 31 690,67грн. Але, дослідивши матеріали справи і клопотання відповідача про зменшення пені, місцевий господарський суд врахував, що ОСББ ЛАРИ утворено на підставі Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , є неприбутковою організацією, джерелом надходження коштів на ії рахунок, з яких проводиться сплата штрафних санкцій, є внески співвласників багатоквартирного будинку, здебільшого фізичних осіб, і дійшов висновку про зменшення розміру пені до 5 074,47грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки у сумі 52 804,04грн. скасувати, прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України - задовольнити в повному обсязі. Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу необхідно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника. Господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені повинен був об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення. Беручи до уваги ті обставини, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення пені, суд не надав належної уваги ступеню виконання зобов`язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу. Сторони визначили вид забезпечення виконання зобов`язання неустойкою, що передбачений умовами договору, та вже заздалегідь визначили розмір пені за неналежне виконання зобов`язання, а тому скаржник вважає, що суд неправомірно самостійно визначив розмір пені.

Враховуючи принципи добросовісності та справедливості, приймаючи до уваги мету створення та завдання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", апелянт не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача і вважає рішення Господарського суду Одеської області в частині зменшення пені, незаконним, таким що порушує права позивача, а тому підлягає скасуванню в цій частині.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 у справі № 916/535/19; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу; розгляд справи №916/535/19 почати через 15 днів з дня відкриття апеляційного провадження без повідомлення учасників справи.

06.09.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лари", в якому відповідач зазначив, що при прийнятті рішення, судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини справи. Відповідач звертає увагу, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лари" є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Відповідач звертає увагу, що Апелянт є монополістом, тобто єдиним підприємством, яке здійснює поставку природного газу на всій території України. Тому, відповідач, ОСББ, був позбавлений можливості обирати іншого постачальника, і як наслідок вимушений був підписати договір постачання природного газу від 05.10.2016 року №№3696/1617-ТЕ-23 в редакції апелянта (постачальника газу) з умовами, які були викладені в ньому і нав`язані відповідачу. На теперішній час у ОСББ Лари є також боржники - власники квартир багатоквартирного будинку, які несвоєчасно перераховують оплату за комунальні послуги. У зв`язку з цим ОСББ Лари були подані позови до суду про стягнення заборгованості по витратам на комунальні послуги. Таким чином, штрафні санкції, які намагається стягнути позивач, для відповідача, як для неприбуткової організації, є надмірно великі, враховуючи ту обставину, що існує велика заборгованість у відповідача перед позивачем за іншим договором, укладеним між ними.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

05.10.2016 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Лари» (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу №3696/1617-ТЕ-23 (далі - Договір), згідно з яким постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього Договору.

До Договору було укладено Додаткову угоду №1 від 23.01.2017 і Додаткову угоду №2 від 31.03.2017.

Відповідно до п.6.1. Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

П.7.2. Договору передбачений обов`язок Споживача своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивачем було передано відповідачу природний газ на загальну суму 1 922 890,68 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу.

Однак відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за отриманий природний газ розрахувався несвоєчасно, що визнається відповідачем та підтверджується довідкою за операціями з відповідачем.

Згідно з п.8.2. Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Додатковою угодою №2 було внесено зміни до п.8.2. Договору та замінено слова « 21% річних» на « 16,4% річних» , встановлено, що додаткова угода діє з квітня 2017 року.

Відповідно до частини 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частинами 1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Розглянувши спір по суті, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем у відповідності до умов договору було правильно нараховано штрафні санкції у вигляді пені у сумі 57 878,51 грн., а також 3% річних у сумі 10 137,51грн. та інфляційні втрати у сумі 31690,67 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

На підставі частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вирішуючи питання щодо зменшення розміру пені, суд першої інстанції послався на положення ст.233 ГК України, ч.3 ст. 551 ЦК України, які встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судова колегія, погоджується із висновком суду першої інстанції, зокрема з тим, що створене власниками квартир та нежитлових приміщень, відповідно до Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лари" є неприбутковою організацією, яка використовує газ для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (мешканцям багатоквартирного будинку, що перебуває на балансі ОСББ), при цьому джерелом надходження коштів на рахунок ОСББ, з яких фактично і проводиться сплата штрафних санкцій, є здійснення внесків співвласниками багатоквартирного будинку, здебільшого фізичними особами, за надані їм послуги.

При цьому, доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять, вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялись.

Аналіз статей 1, 4, 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє дійти висновку, що основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17 і постанові Верховного Суду від 28.09.2018 у справі №916/2387/18.

Судом встановлено, що між відповідачем та деякими власниками квартир багатоквартирного будинку були укладені договори про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги (а.с. 53-68).

Відповідно до ч.2 ст.1 ЗУ Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст.5 ЗУ Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Верховний Суд в своїй постанові від 24.07.19р. у справі №915/985/18 зазначає що, досліджуючи питання можливості зменшення пені, суди правильно прийняли до уваги обставини, що вплинули на виконання зобов`язання, поведінку винної сторони, причини неналежного виконання зобов`язання та відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження завдання позивачу збитків та те, що відповідач у повному обсязі розрахувався за поставлений позивачем газ. Таким чином, судами застосовано власні повноваження щодо зменшення заявленої пені при повному дослідженні усі необхідних на те умов, а тому і підстав для зміни чи скасування судових рішень у цій частині Верховний Суд не вбачає.

В зв`язку із вищезазначеним судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо справедливості, доцільності, обґрунтованості та такого, що цілком відповідає принципу верховенства права необхідності зменшення розміру пені до 5 074,47грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 31 690,67грн. та 3% річних у сумі 10 137,51 грн., доданий позивачем до позовної заяви (а.с. 11-14), судова колегія вважає його вірним, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

З огляду на викладене, врахувавши необхідність дотримання збалансованості інтересів обох сторін, приймаючи до уваги специфіку господарської діяльності відповідача, на якого покладено обов`язок безперебійного постачання теплової енергії споживачами протягом опалювального сезону, низьку платоспроможність значної кількості споживачів теплової енергії, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про справедливість зменшення розміру пені до 5 074,47грн. на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України.

Враховуючи викладене, доводи АТ "НАК "Нафтогаз України", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують наведених висновків господарського суду першої інстанції, а, відтак, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення у даному випадку відсутні.

Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 у справі №916/535/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя С.В. Таран