Рішення

від 16.09.2019 по справі 902/619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2019 р. Cправа № 902/619/19

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В. , при секретарі судового засідання Кузьменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Транс Плюс" (вул. В`ятська, 24, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600; вул. Комунарів, 36А, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" (вул. Гонти, б.35, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 76688,07 грн.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Транс Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" про стягнення 76 688,07 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договорами-заявками надання послуг від 18.10.2018 та від 31.10.2018 в частині проведення розрахунків за надані послуги.

Ухвалою від 01.08.2019 відкрито провадження у справі № 902/619/19 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.08.2019.

Ухвалою від 27.08.2019 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 16.09.2019, в зв`язку з неявкою представників сторін.

На визначену судом дату представники сторін не з`явились.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень наявні в матеріалах справи.

Щодо належного повідомлення відповідача, суд зазначає наступне.

На адресу суду повернуто поштове відправлення, адресоване відповідачу, з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Разом з тим ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.09.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, та зазначено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іва-Транс Плюс" (надалі позивач, перевізник) в період з вересня по грудень 2018 року надавало Товариству з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" (надалі відповідач, замовник) послуги з перевезення вантажів.

Зокрема, на підставі Заявки на надання автомобільного транспорту від 18.10.2018 за маршрутом м. Гнівань (Україна) - м. Бухемкірхен (Австрія) перевізником надано послуги з перевезення вантажів, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 1401 від 24.10.2018 на суму 43618,34 грн. У зв`язку з наданням послуг позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру № 1401 від 24.10.2018 на суму 43618,34 грн.

В подальшому, на підставі Заявки на надання автомобільного транспорту від 31.10.2018 за маршрутом м. Гнівань (Україна) - м. Бухемкірхен (Австрія) перевізником надано послуги з перевезення вантажів, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 1454 від 09.11.2018 на суму 43069,73 грн. У зв`язку з наданням послуг позивачем було надано відповідачу рахунок-фактуру № 1454 від 09.11.2018 на суму 43069,73 грн.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період 2018 року, обопільно підписаного сторонами, станом на 31.12.2018 відповідачем підтверджена заборгованість з оплати послуг перевезення вантажів на суму 86688,07 грн.

27.03.2019 позивачем, з метою досудового врегулювання спору було надіслано вимогу від 25.03.2018 про оплату наявної заборгованості в розмірі 86688,07 грн. в строк до 10.04.2019 з копіями рахунків-фактури № 1401 від 24.10.2018 на суму 43618,34 грн. та № 1454 від 09.11.2018 на суму 43069,73 грн.

13.04.2019 дана вимога повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошта - За закінченням терміну зберігання (а.с. 17-21).

Разом з тим, на момент подання позовної заяви до суду, відповідач частково погасив наявну заборгованість за отриманні послуги в розмірі 10000,00 грн. по рахунку-фактури № 1401 від 24.10.2018 на суму 43618,34 грн.

Станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги в розмірі 76688,07 грн.

Доказів, які б спростовували спірну суму заборгованості, або доказів її оплати відповідач суду не надав.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з позовних матеріалів, між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу. Дані правовідносини виникли на підставі укладених між сторонами Заявок на надання автомобільного транспорту, що в свою чергу є спрощеною формою договору перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України та ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ст.ст. 526, 525, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76,77,78,79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховується, що згідно ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Заявок на надання автомобільного транспорту від 18.10.2018, від 31.10.2018 та Актів надання послуг №1401 від 24.10.2018, № 1454 від 09.11.2018, обопільно підписаних сторонами, позивач надав послуги з перевезення вантажів на загальну суму 86688,07 грн., а відповідач за надані послуги розрахувався частково на суму 10000,00 грн.

У зв`язку із несплатою відповідачем вартості послуг, вимога позивача про стягнення з відповідача 76688,07 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

У зв`язку із задоволенням позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" (вул. Гонти, б.35, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 40703083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Транс Плюс" (вул. В`ятська, 24, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600; вул. Комунарів, 36А, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 35095054) 76688,07 грн. заборгованості за надані послуги з міжнародного перевезення вантажів та 1921,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України). До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 17 вересня 2019 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул. В`ятська, 24, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600; вул. Комунарів, 36А, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600)

4 - відповідачу (вул. Гонти, б.35, м. Вінниця, 21022)