Ухвала

від 21.09.2020 по справі 902/619/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

"21" вересня 2020 р. Cправа № 902/619/19

Справа № 902/545/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Маслій І.В. , розглянувши подання №48962/17.24-25/16 від 25.08.2020 Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ТОВ "ТВІДАНС" ОСОБА_1.

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Транс Плюс" (вул. В`ятська, 24, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600; вул. Комунарів, 36А, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" (вул. Гонти, б.35, м. Вінниця, 21022)

про стягнення 76688,07 грн

у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН ЕКСПРЕС" (88002, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Шумна, 25/404, код ЄДРПОУ 40437363)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" (21022, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Гонти, буд. 35, код ЄДРПОУ 40703083)

про стягнення 40600,00 грн., -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/619/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Транс Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" про стягнення 76 688,07 грн. заборгованості.

Рішенням від 16.09.2019 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва-Транс Плюс" 76688,07 грн. заборгованості за надані послуги з міжнародного перевезення вантажів та 1921,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

На виконання даного рішення 09.10.2020 видано відповідний наказ.

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/545/19 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН ЕКСПРЕС" звернулось в Господарський суд Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" про стягнення 40600, 00 грн.

Рішенням 15.10.2019 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІДАНС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАВАН ЕКСПРЕС" 40600,00 грн. - боргу, 1921, 00 грн. - на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 4800,00 грн. - на відшкодування витрат на правничу допомогу.

На виконання даного рішення 13.11.2020 видано відповідний наказ.

31.08.2020 до суду від Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшло подання №48962/17.24-25/16 від 25.08.2020 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ТОВ "ТВІДАНС" ОСОБА_1.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судових справ раніше визначеному складу суду від 21.09.2020 р. дане подання передано на розгляд судді Маслію І.В.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи (боржника) державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження".

Як встановлено судом на примусовому виконанні в Замостянському відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває зведене виконавче провадження № 61646720 у складі якого виконавче провадження: № 60855197 по виконанню наказу № 902/619/19 від 09.10.2019 р. та № 61389301 по виконанню наказу № 902/545/19 від 13.11.2019 р. виданих Господарським судом Вінницької області.

Постановою державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження.

Судом встановлено, що Державним виконавцем 12.12.2019 року направлено до Державної фіскальної служби України запити з метою встановлення: номери рахунків, відкритих юридичними особами. Згідно відповідей на запити - у боржника відкриті рахунки в банках. 16.12.2019р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено до виконання в фінансові установи.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження .

Згідно інформаційної довідки від 12.12.2019р. за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

Згідно відповіді на запит із МВС від 12.12.2019р. щодо зареєстрованих ТЗ - за боржником ТЗ не зареєстровані.Згідно акту державного виконавця від 25.03.2020р., при виході державного виконавця о 13 год 10 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 35 за вказаною адресою знаходиться металобаза, а також склади ТОВ ТИСО І КО , фактично ТОВ ТВ1ДАНС за вказаною адресою не виявлено. 06.04.2020р. державним виконавцем направлено виклик директору ТОВ ТВ1ДАНС ОСОБА_1 . Виклик повернуто за закінченням терміну зберігання згідно довідки.

Згідно акту державного виконавця від 20.08.2020р., при виході державного виконавця о 13 год. 05 хв. за адресою: м. Вінниця, вул. Гонти, 35 за вказаною адресою знаходиться металобаза, а також склади ТОВ ТИСО 1 КО , фактично ТОВ ТВІДАНС за вказаною адресою не виявлено.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення. Процесуальні документи, які направлялися боржнику для відома за адресою, зазначеною у виконавчому документі не вручені.

Отже, боржником рішення не виконується, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

В зв`язку з чим, державний виконавець звернувся до суду з необхідністю застосування до боржника заходу забезпечення виконання судового наказу у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилученням паспортного документа.

Надавши оцінку вказаному поданню державного виконавця, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. (ЗУ "Про виконавче провадження"), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом ст. 2 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень ; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст.5 ЗУ "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, при цьому державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження, можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання .

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 13 ЗУ "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача, одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ч. 5 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав , отримання інформації про доходи боржника.

Згідно із ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про виконавче провадження" розшук майна боржника виконавець організовує шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Таким чином, вчинення заходів направлених на примусове виконання рішення суду, включаючи заходи передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", не є абсолютним правом виконавця, а є його обов`язком , оскільки в контексті вимог цієї статті, виконавець саме зобов`язаний вживати передбачених Законом та всі можливі заходи для реального, своєчасного та ефективного виконання рішення суду.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до п. 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 р. у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно із ст. 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Отже правовий аналіз змісту ст. 337 ГПК України свідчить, що зазначений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов`язком суду.

Тобто за своєю суттю обмеження у праві виїзду за межі України є тим заходом, який застосовується судом по відношенню до фізичної особи - боржника у випадку вжиття виконавцем всіх можливих від нього заходів спрямованих на виконання рішення суду, які як наслідок залишились безрезультатними , в зв`язку з чим виникає необхідність вжиття даного заходу як виключного.

При цьому суд відзначає, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань , а за ухилення від їх виконання .

З огляду на вказане, при розгляді подання необхідним є з`ясування свідомого невиконання особою належного зобов`язання в повному обсязі або частково.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 р. "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України" зазначено, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця , який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

В той же час, всупереч наведеному вище державним виконавцем у поданні не наведено обставин саме для застосування виключного заходу забезпечення виконання судового наказу, позаяк останні не свідчать про вжиття всіх залежних від нього заходів примусового виконання судового наказу. При цьому, державним виконавцем не вичерпано можливостей застосування до боржника заходів примусового приводу в порядку, передбаченому абз. 2 п. 14 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, державним виконавцем не доведено неможливість та неефективність вчинення інших заходів ніж ті, які були ним здійснені з метою виконання судового наказу у справі, а також не доведено безрезультатність здійснення заходів з розшуку майна боржника протягом строку встановленого законом.

Висновок щодо безрезультатності та неможливості розшуку майна чи встановлення (з`ясування) певних обставин є обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату (виконання рішення суду).

Поряд з цим із матеріалів виконавчого провадження слідує, що державним виконавцем не було дотримано періодичності перевірки майнового стану боржника відповідно до ч.ч. 1, 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження".

Також, державним виконавцем не подано суду доказів притягнення боржника до відповідальності за невиконання законних вимог виконавця або неявку без поважних причин за викликом виконавця, згідно норм ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, наявність лише самого зобов`язання не є безумовною підставою звернення до суду з відповідним поданням.

З огляду на вказане у своїй сукупності, подання державного виконавця задоволенню судом не підлягає.

Суд зауважує, що відмова у задоволенні подання не обмежує право виконавця звернутися повторно до суду із таким клопотанням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 18, 232, 233, 234, 235, 240, 242, 326, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні подання №48962/17.24-25/16 від 25.08.2020 Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України директора ТОВ "ТВІДАНС" ОСОБА_1. без вилучення паспортного документа у справі № 902/619/19 та у справі 902/545/19 - відмовити повністю.

2. Згідно з приписами ст.235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення , якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами п.29 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Ухвалу надіслати учасникам справи та державному виконавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Дата складання повного тексту ухвали 21.09.2020 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - ТОВ "Іва-Транс Плюс" (вул. В`ятська, 24, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600; вул. Комунарів, 36А, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600)

4 - ТОВ "КАРАВАН ЕКСПРЕС" (88002, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Шумна, 25/404)

5 - ТОВ "ТВІДАНС" (вул. Гонти, б.35, м. Вінниця, 21022)

6 - Замостянському відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Соборна, буд. 15а, м. Вінниця, 21050)