Рішення

від 06.09.2019 по справі 16/89

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

іменем України

06.09.2019 м. Ужгород Справа № 907/801/17 16/89

Суддя Ремецькі О.Ф. розглянувши заяву керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатполіметали арбітражного керуючого Кандаурова А.П.

про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 за нововиявленими обставинами

За позовом Берегівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво

Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Закарпатська область, м. Берегово

Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатська область, м. Ужгород

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво

про розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії

у межах справи №16/89 за заявою Виноградівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, м. Виноградів до товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатполіметали", с. Мужієво, Берегівський район про банкрутство

За участю представників:

від кредитора (CENGART FINANCIAL INC.) - Зайцев Д., керівник підприємства

керуючий санацією - не з`явився

Прокурор - Роман М.С. - прокурор відділу прокуратури Закарпатської області

від ПрАТ Карпатська рудна компанія - Костюк М.Д., адвокат (ордер б/н від 06.08.19)

від банкрута: (ТОВ "Закарпатполіметали") - Немеш І.В. (дов. б/н від 21.08.19)

від позивача (Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області) - Лишенко Н.С., адвокат (ордер № 64903 від 23.08.19)

від позивача (Закарпатської ОДА) - Євич С.Ю. довіреність 06-20/2874 від 09.07.2019

від кредитора Головне управління ДФС у Закарпатській області - Бурдюх В.В., довіреність №70/07-16-10-05-04 від 18.04.2019 року

від кредитора ПАТ "ДАК "Українські поліметали" - Мурін О.С., адвокат

в с т а н о в и в:

Господарським судом Закарпатської області від 28.03.2018 року у справі №907/801/17 було прийнятне рішення, яким було задоволено позовні вимоги Берегівської місцевої прокуратури Закарпатської області до ТОВ Закарпатполіметали розірвано договір оренди земельної ділянки площею 41,7 га, укладений між Берегівською районною державною адміністрацією та ТОВ Закарпатполіметали , зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі №1 від 14.07.2003 р. та зобов`язано ТОВ Закарпатполіметали повернути земельну ділянку площею 41,7 га у державну власність - Закарпатській обласній державній адміністрації та у комунальну власність - Мужіївській сільській раді Берегівського району Закарпатської області шляхом підписання актів прийому - передачі землі.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16.04.2019 року введено процедуру санації. Керуючим санацією призначено Кандаурову А.П.

17.07.2019 на адресу суду надійшла заява керуючого санацією боржника Кандаурової А.П. про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.07.2019 поновлено керуючому санацією боржника арбітражному керуючому Кандауровій А.П. строк на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 за нововиявленими обставинами, прийнято до розгляду та відкрито провадження за заявою керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Кандаурової А.П. про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17, розгляд заяви призначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено до розгляду на 06.08.2019.

У засіданні суду 06.08.2019 ТОВ Карпатська рудна компанія було подано заяву про відвід судді Ремецькі О.Ф. у розгляді справи №16/89.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.08.2019 за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська рудна компанія про відвід судді Ремецькі О.Ф. від участі у розгляді справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на що передано заяву для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України та зупинено провадження у справі №16/89 до вирішення суддею, визначеного у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України, заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська рудна компанія про відвід судді Ремецькі О.Ф.

В результаті автоматизованого розподілу матеріалів заяви по справі № 16/89, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська рудна компанія про відвід судді Ремецькі О.Ф. від розгляду справи № 16/89 передано на розгляд судді Андрейчук Л.В.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.08.2019 суддею Андрейчук Л.В. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Карпатська рудна компанія про відвід судді Ремецькі О.Ф. у справі № 16/89.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 230 ГПК України та враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, ухвалою суду від 14.08.2019 поновлено провадження у справі № 16/89 та призначено до розгляду заяви ліквідатора боржника на 23.08.2019.

Ухвалою суду від 23.08.2019 судове засідання відкладено на 06.09.2019.

Разом з тим, у зв`язку з надходженням до суду після судового засідання заяви Мужіївської сільської ради про відвід судді Ремецькі О.Ф., у задоволення якої ухвалою суду від 27.08.2019 відмовлено, зупинено провадження у справі №16/89 до вирішення суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України, заяви Мужіївської сільської ради про відвід судді Ремецькі О.Ф. від розгляду справи №16/89.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.08.2019 (суддя Андрейчук Л.В.) у задоволенні заяви Мужіївської сільської ради б/н від 23.08.2019 про відвід судді Ремецькі О.Ф. від участі у справі № 16/89 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.09.2019 у зв`язку із закінченням обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі, провадження у справі поновлено.

Представник боржника підтримує доводи керуючого санацією щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі з підстав, викладених у поданих суду письмових поясненнях, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Заперечує з приводу поданого позивачем - Берегівською районною державною адміністрацією клопотання про відкладення судового засідання з огляду на його безпідставність та необґрунтованість. Також заперечує щодо наявності підстав для задоволення клопотання ПрАТ Карпатська рудна компанія про залучення такої особи до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору у зв`язку з її необґрунтованістю.

Прокурор у засідання суду просить суд взяти до уваги позицію Берегівської місцевої прокуратури, якою на виконання вимог суду подано письмове заперечення щодо наявності підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Підтримує подане Берегівською РДА клопотання про відкладення судового засідання. Заперечує стосовно клопотання ПрАТ Карпатська рудна компанія про залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Представник Закарпатської обласної державної адміністрації також заперечує стосовно обґрунтованості заяви керуючого санацією боржника про наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, однак, письмово викладену позицію з цього приводу суду не подала, причин неможливості виконання вимог суду не навела. Також підтримує подане Берегівською РДА клопотання про відкладення судового засідання. З приводу поданого клопотання ПрАТ Карпатська рудна компанія про залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, залишає таке на розсуд суду.

Берегівська районна державна адміністрація письмово викладену позицію з цього приводу суду не подала, причин неможливості виконання вимог суду не навела. Натомість, факсограмою від 06.09.2019 просить суд відкласти судове засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити у судове засідання явку свого повноважного представника - начальника юридичного відділу через його перебування у відпустці.

Представник Мужівської сільської ради на виконання вимог суду подав письмово викладену позицію по суті заяви керуючого санацією боржника про наявність підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, та просить суд у її задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у ньому. Також підтримує подане Берегівською РДА клопотання про відкладення судового засідання. Окрім того, вважає обґрунтованим клопотання ПрАТ Карпатська рудна компанія про залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору.

Представник ПрАТ Карпатська рудна компанія просить клопотання про залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору за заявою керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатполіметали арбітражного керуючого Кандаурова А.П. про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 за нововиявленими обставинами задовольнити та залучити до участі у справі ПрАТ Карпатська рудна компанія як третю особу. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що задоволення даного позову та передача права оренди чи права користування земельною ділянкою прямо порушує інтереси заявника, оскільки на даний момент даною ділянкою користується ПрАТ Карпатська рудна компанія , таким чином безпідставне скасування даного рішення спричинить негативні наслідки щодо наших майнових прав на дану земельну ділянку. Стверджує, що на земельні ділянки для планової діяльності ПрАТ "КРК" оформило договір довгострокової оренди із землевласником - Берегівською районною державною адміністрацією (договір б/н від 30.07.2018 р.), що розташовані на місці земельної ділянки, що є предметом спору. Скасування рішення та відновлення прав ТзОВ Закарпатполіметали на дану земельну ділянку позбавить прав на дану земельну ділянку ПрАТ Карпатська рудна компанія .

Дослідивши клопотання Берегівської РДА про відкладення судового засідання, суд залишає його без задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Таким чином, Берегівська районна державна адміністрація не обмежена колом осіб, які можуть представляти їх інтереси в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого Кодексом строку, з підстав, якщо перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Однак, позивач у заявленому клопотанні жодним чином не посилається на поважність причин неявки, а також не долучає доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів (зокрема, наказу про відпустку та періоду такої). При цьому, судом не визнавалась явка повноважних представників у засідання суду обов`язковою.

Судом також враховано, що суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальних дій, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Берегівської РДА про відкладення судового засідання та зазначає, що з моменту призначення до розгляду заяви (22.07.2019) та враховуючи місячний строк для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, у позивача було достатньо часу на реалізацію своїх процесуальних прав, визначених у статтях 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши клопотання ПрАТ Карпатська рудна компанія про залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору, враховуючи позицію сторін та учасників справи з цього приводу, суд констатує наступне.

За приписами ч.1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

Суд зазначає, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Проте, заявником - ПрАТ Карпатська рудна компанія не визначено свого юридичного інтересу щодо даної справи, не зазначено, яким чином прийняття судового рішення у справі вплине на її права та обов`язки, чи ця особа буде наділена новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, а також на чиїй саме стороні, позивача або відповідача, підлягає залученню вказана особа. Також заявником не подано суду належних та допустимих доказів у підтвердження факту користування земельною ділянкою, яка раніше перебувала у користуванні ТОВ Закарпатполіметали .

Також у судовому засіданні розглянуто клопотання ПрАТ Карпатська рудна компанія про витребування правовстановлюючих документів компанії Cengart Financial INC. В обгрунтування свого клопотання заявник вказує на те, що згідно відомостей вебсайту Реєстраційної Палати Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, які відображають інформацію щодо компанії, яка іменується як Cengart Financial INC (Тортола, Британські Віргінські Острови, іноземна компанія зареєстрована реєстратором компаній Англії та Уельсу) за номером FC031269 про її закриття 17.04.2015 року. При цьому заявник стверджує, що головою комітету кредиторів до клопотання про затвердження плану санації та в судових засіданнях, в яких він брав участь, не додано доказів наявності у нього відповідних повноважень, а саме: документу, оформленого з урахуванням статті 13 Закону України "Про міжнародне приватне право", що є доказом правосуб`єктності юридичної особи та правосуб`єктності повноважних осіб вказаної іноземної юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг, виписка з торговельного (банківського, судового) реєстру країни, де позивач має офіційно зареєстровану контору тощо), що унеможливлює встановити повноваження Зайцева Д.С. щодо подачі заяв та участі в судових засіданнях в інтересах юридичної особи нерезидента - Юридичної особи компанії Cengart financial inc . Згідно наявної у відкритих реєстрах інформації та доданих до клопотання доказів компанія Cengart financial inc ліквідована.

Представник Компанії Cengart Financial INC заперечує з приводу поданого заявником клопотання у повному обсязі та просить взяти до уваги те, що надані заявником докази не підтверджують ліквідацію Компанії Cengart Financial INC, а тільки засвідчують ліквідацію представництва компанії Cengart Financial INC. У підтвердження своїх доводів подав суду Свідоцтво про реєстрацію, склад учасників і органів управління юридичної особи - компанії Cengart Financial INC за реєстровим номером 639969 станом на 28.05.2019, з якого не вбачається факту припинення чи ліквідації юридичної особи.

Аналізуючи клопотання заявника та позицію учасників справи з цього приводу, суд констатує наступне.

Заявником подано суду відомості про ліквідацію (закриття) компанії Cengart Financial INC (Тортола, Британські Віргінські Острови, іноземна компанія зареєстрована реєстратором компаній Англії та Уельсу) за реєстровим номером FC031269. При цьому, з наданої заявником інформації про іноземну компанію не вбачається, що таким підтверджуються відомості стосовно закриття іноземної компанії Cengart Financial INC за реєстровим номером 639969. Тобто, у суду відсутні відомості стосовно ліквідації (закриття) компанії кредитора боржника, а подані заявником документи зворотного не містять. Відтак, заява ПрАТ Карпатська рудна компанія про витребування правовстановлюючих документів компанії Cengart Financial INC задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 06.09.2019 року, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ :

На підставі розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації №182 від 23.04.2002 надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю Закарпатполіметали ( далі ТОВ Закарпатполіметали ) земельну ділянку площею 41,7 га, яка знаходиться на території Мужіївської сільської ради; за межами населеного пункту та між Берегівською райдержадміністрацією і ТОВ "Закарпатполіметали" укладений договір оренди землі (далі Договір) строком на 50 років, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі № 1 від 14.07.2003.

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець - Берегівська районна державна адміністрація надає, Орендар - товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали" приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, площею 41,7 га, яка знаходиться на території Мужіївської сільської ради, Берегівської міської ради Берегівського району за межами населеного пункту. Земельна ділянка виділена в натурі.

Згідно ч. 1 п. 2 вказаного договору земельна ділянка передається в оренду з метою будівництва і реконструкції надшахтних будівель і споруд для збагачувальної фабрики і хвостосховища.

У відповідності до ч.8, 9, 10 п.2 даного договору, орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах річної суми земельного податку, розрахованого відповідно до чинного законодавства в розмірі 16097,00 грн. щоквартально.

Згідно ч.14 п. 2 вказаного договору, орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору.

Прокурор звернувся до суду в інтересах позивачів про розірвання договору оренди земельної ділянки з огляду на те, що відповідач свої зобов`язання за договором з приводу сплати орендної плати належним чином не виконував, внаслідок не проведення платежів по орендній платі за відповідачем у період з січня 2007 року по листопад 2017 року утворилась заборгованість в розмірі 108926,79 грн. У підтвердження існування зазначеної заборгованості позивачами подано суду довідку Головного управління ДФС у Закарпатській області №4315/10/07-16-17-00-14 від 03.10.2017.

В обґрунтування своєї позиції прокурор та позивачі вказували на те, що причиною невиконання відповідачем умов Договору по внесенню орендної плати є також те, що ТОВ Закарпатполіметали згідно з постановою господарського суду Закарпатської області від 16.02.2010 по справі №16/89 визнано банкрутом та відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру. В зв`язку з наведеним, позивачі звернулися до господарського суду з вимогами про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 41,7 га, укладеного між Берегівською районною державною адміністрацією та ТОВ Закарпатполіметали , зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі №1 від 14.07.2003 р.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 заявлені позовні вимоги задоволено повністю та розірвано договір оренди земельної ділянки площею 41,7 га, укладений між Берегівською районною державною адміністрацією та ТОВ "Закарпатполіметали", зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі №1 від 14.07.2003 р. та зобов`язано ТОВ Закарпатполіметали повернути земельну ділянку площею 41,7 га у державну власність - Закарпатській обласній державній адміністрації та у комунальну власність - Мужиївській сільській раді Берегівського району Закарпатської області шляхом підписання актів прийому - передачі землі.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 та 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Судом також зроблено висновок, що систематична несплата Відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за спірним договором оренди землі, є порушенням істотних умов договору, договір оренди земельної ділянки.

Так, в оскаржуваному судовому рішенні судом зазначено, що Берегівською місцевою прокуратурою в ході вивчення стану додержання органами виконавчої влади Берегівського району вимог земельного та податкового законодавства України при наданні у користування земельних ділянок виявлено порушення вимог земельного законодавства щодо неналежного виконання орендарем умов договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній та комунальній власності.

17.07.2019 до Господарського суду закарпатської області надійшла заява керуючого санацією ТОВ Закарпатполіметали - арбітражного керуючого Кандаурова А.П. про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування своєї позиції просить суд взяти до уваги те, що рішенням господарського суду Закарпатської області від 24.03.2008 у справі №4/133 було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Берегівською районною державною адміністрацією і ТОВ Закарпатполіметали , нотаріально посвідчений в Берегівській державній нотаріальній конторі 11 липня 2003 року за № 2-2949, та зареєстрований у Берегівському районному відділі земельних ресурсів 14 липня 2003 року за № 1 .

При цьому лише Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року у справі №4/133 було задоволено апеляційну скаргу ТОВ Закарпатполіметали та скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2008 року, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки.

Отже у період, на який посилається Позивач за який нібито не виконувалися належним чином зобов`язання щодо оплати орендної плати за землю (протягом березня 2008 року по червень 2011 року) договір оренди землі не діяв, і жодних зобов`язань з цього договору виникнути не могло.

Однак, про дані обставини суду при прийнятті рішення у справі №907/801/17 повідомлено сторонами не було.

Крім того, земельні ділянки за оспорюваним договором Мужіївська сільська рада та Берегівська райдержадміністрація передавала договорами оренди іншим юридичним особам у той самий період.

Так, 22.05.2009р. Берегівською районною державною адміністрацією було надано в оренду ТОВ Сауляк земельні ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості площею 3,6211 га, які знаходяться за межами населеного пункту гора Кукля Закарпатської області (кадастровий номер 21 10200000:02:001 :0003) та площею 6,2504га, які знаходяться за межами с. Мужіево Берегівського району Закарпатської області (кадастровий номер 2 1 20486400 :0 1 :000:0030).

21.11.2008р. Мужіївською сільською радою прийнято рішення № 198 від "Про затвердження нормативної грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки", яким було погоджено та затверджено звіт про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 7,1375га несільськогосподарського призначення (із земель промисловості) в межах с. Мужіево, надано її ТОВ Береговеполіметали в оренду, та рішення № 199 "Про затвердження нормативної грошової оцінки та надання в оренду земельної ділянки", яким було погоджено та затверджено звіт про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 2,4093га несільськогосподарського призначення (із земель промисловості) в межах с. Мужієво, надано її ТОВ Береговеполіметали в оренду.

На підставі прийнятих рішень № 198 та № 199 від 2 1 . ІІ.2008р. між Мужіївською сільською радою та ТОВ Береговеполіметали 24.11.2008р. укладено договори оренди земельної ділянки площею 7,1375га, в термін на 10 років для виробничих потреб та земельної ділянки площею 2,4093га, в термін на 10 років для виробничих потреб.

Господарським судом Закарпатської області рішенням від 22.09.2011р. у справі №5008/953/2011 було визнано: незаконними дії Мужіївської сільради по прийняттю рішень від 21.11.2008р. № 198, 199 щодо надання в оренду земельних ділянок та укладення договорів оренди землі площею 7,1375 га та площею 2,4093 га., недійсними договори оренди земельних ділянок площею 7,1375 га та площею 2,4093 га, укладені 24.11.2008р. між Мужіївською сільрадою та ТОВ Береговеполіметали .

При цьому дане рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2011 рішення першої інстанції було залишено без змін.

Господарським судом Закарпатської області рішенням від 20.09.201 1р. у справі №5008/1179/2011 було визнано: недійсними (скасовано) розпорядження голови Берегівської районної державної адміністрації від 19.11.2008р. № 516 щодо надання в оренду земельної ділянки площею 6,2504 га., недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,2504 га, укладений між Берегівською РДА та ТОВ Сауляк .

При цьому дане рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 рішення першої інстанції було залишено без змін.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2011р. по справі № 5008/1117/2011 визнано: незаконними дії Берегівської РДА по укладенню договору оренди землі площею 3,6211 га, недійсним (скасовано) розпорядження голови Берегівської РДА від 19.11.2008р. № 516, недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,6211 га від 22.05.09р., укладений між Берегівською РДА та ТОВ Сауляк , та припинено його дію на майбутнє.

Не зважаючи на вищенаведене, прокуратура та особи в інтересах яких діє прокуратура, з огляду на наведені в рішенні суду обставини та обґрунтування, не наведено інформації що, дія договору оренди землі №1 від 14.07.2003 р. неодноразово переривалася, та на оренду частин цієї земельної ділянки Мужіївська сільська рада, Берегівська райдержадміністрація укладали договори з іншими юридичними особами, що призвело до суттєвого затягування процедури банкрутства підприємства, та унеможливлення погашення кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Про дані обставини також сторонами не надано суду відповідних відомостей. Тобто у період, за який судом визнано фактичне невиконання зобов`язань з боку ТОВ Закарпатполіметали за договором оренди земельної ділянки, договір оренди не діяв, а земельні ділянки були передані у користування іншим особам.

Вказане і стало підставою для звернення керуючого санацією ТОВ Закарпатполіметали - арбітражного керуючого Кандаурова А.П. про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 за нововиявленими обставинами до суду.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.11. Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами , до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Суд зазначає, що прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Визнання рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2008 у справі № 4/133 недійсним договору оренди земельної ділянки укладений між Берегівською районною державною адміністрацією і ТОВ Закарпатполіметали , нотаріально посвідчений в Берегівській державній нотаріальній конторі 11 липня 2003 року за № 2-2949, та зареєстрований у Берегівському районному відділі земельних ресурсів 14 липня 2003 року за № 1 до його скасування за постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року, є нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України. Такими обставинами також є рішення Господарського суду Закарпатської області від 22.09.2011р. у справі №5008/953/2011, рішення суду від 20.09.2011р. у справі №5008/1179/2011 та рішення суду від 03.10.2011р. по справі № 5008/1117/2011, якими ТОВ Закарпатполіметали зверталось до суду за захистом своїх прав щодо користування спірною земельною ділянкою та її перебування у користуванні іншими особами.

Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, судове рішення у справі № 4/133 не може бути поставлене під сумнів, а інші рішення, в тому числі і у даній справі, не можуть йому суперечити, а тому факт визнання недійсним договору оренди спірної земельної ділянки з березня 2008 року підтверджено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2001 у справі № 4/133, яка набрала законної сили. Тобто, подана ГУ ДФС у Закарпатській області довідка про наявність заборгованості ТОВ Закарпатполіметали за користування спірною земельною ділянкою за період з січня 2007 року по листопад 2017 року у сумі 108926,79 грн. не відповідає фактичним обставинами справи та не підтверджує утворення заборгованості зі користування земельною ділянкою, що б свідчило про істотне порушення землекористувачем умов договору оренди землі та призвело до суттєвого порушення прав власника землі.

При цьому, суд встановив, що зазначені обставини є нововиявленими, у розумінні норм Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.

Статтею 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Так, суд встановив, що зазначені обставини:

- існували на час прийняття рішення по справі №907/801/17 (28 03.2018р.);

- не були встановлені судом при розгляді справи №907/801/17;

- не були і не могли бути відомі ТОВ Закарпатполіметали на час розгляду справи (оскільки процесуальні документи у справі №907/801/17 надсилались не на адресу ліквідатора ТОВ Закарпатполіметали , а на адресу боржника і стали відомі лише після ознайомлення керуючого санацією ТОВ Закарпатполіметали зі справиою №907/801/17);

- є істотними, оскільки впливають на суть справи та винесене рішення і можуть потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто являються такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що зазначені обставини не спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а дійсно спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

Заперечення позивачів та прокурора зводяться до того, що зазначені вище обставини не є нововиявленими, оскільки не являються істотними для розгляду даної справи; і заявник міг про них знати під час розгляду даної справи.

Проте, такі заперечення судом відхиляються як недоведені, з огляду на встановлені вище обставини.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст. 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема пунктом д такою підставою визначено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д ст. 141 Земельного кодексу України, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 №6-1449цс17.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як свідчать обставини справи, позивачами та прокурором не доведено існування істотних порушень договору оренди земельної ділянки у частині заборгованості по орендній платі. Також позивачами - Мужівською сільською радою та Закарпатською обласною державною адміністрацією не доведено, як виконання договору оренди земельної ділянки порушення права чи охоронювані законом інтереси таких осіб.

У відповідності до статей 1, 8 Конституції України Україна є правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Законом України від 17.07.1997 №475/97 ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак, в силу ст.9 Конституції України, вони є частиною національного законодавства України.

Відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України регулюється Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Концепція "майна", в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном". До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999, заява №311107/96, п.54).

Право оренди земельної ділянки також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту винесення оспорюваного рішення та укладання договору оренди земельної ділянки гарантується ст.ст.1, 8, 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 №44277/98 "Стретч проти Сполученого Королівства" встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно за відсутності його вини, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 вказаного рішення Європейського суду з прав людини "Стретч проти Сполученого Королівства" майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

При цьому, у наведеному рішенні Європейського суду з прав людини йдеться про непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися "значною свободою розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Громадські інтереси не можуть бути зведені до інтересів окремих індивідів, оскільки вони не можуть бути розцінені, як "суспільні" або "публічні". Принцип "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". В питаннях оцінки "пропорційності" Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, також визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за виключенням випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах "Спорронґ і Льоннорт проти Швеції", "Булвес" АД проти Болгарії"). Таким чином, відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.

В даному випадку, дотримуючись справедливого балансу між необхідністю задоволення вимог окремих представників громадськості, які складають меншу її частину, та позбавленням законного права відповідача на користування наданою йому земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що таке співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються, є невиправданими. В результаті такого втручання у право на мирне володіння майном, відповідач несе "індивідуальний і надмірний тягар".

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в даній справі не дотримано критеріїв, які дають право суду на втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями, наданими статтею 1 Першого протоколу.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення Закарпатській обласній державній адміністрації та Мужіївській сільській раді з підстав, зазначених у позовній заяві.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. (ч. 3 ст. 325 ГПК України).

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду (п. 1 ч. 4 ст. 325 ГПК України).

Приймаючи до уваги нововиявлені обставини, які спростовують висновки суду, покладені в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі № 907/801/17, суд зазначає, що на підставі положень ст.ст.320, 325 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі № 907/801/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За вказаних підстав суд дійшов висновку про задоволення заяви керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатполіметали арбітражного керуючого Кандаурова А.П про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі № 907/801/17 за нововиявленими обставинами.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачів.

Втрати по сплаті судового збору за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву керуючого санацією товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатполіметали арбітражного керуючого Кандаурова А.П. про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 28.03.2018 у справі №907/801/17 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Рішення Господарського суду Закарпатської області від 28 березня 2018 року у справі №907/801/17 скасувати.

У позові Берегівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, Закарпатська область, м. Берегово, Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатська область, м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатполіметали", Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво про розірвання договору оренди та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Стягнути з Закарпатської обласної державної адміністрації ( 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 00022496), Мужіївської сільської ради Берегівського району Закарпатської області ( 90260, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Вузька, 1/А, код ЄДРПОУ 04349018) та з Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області (90202, Закарпатська область, м. Берегове, вул. Мукачівська, буд. 6, код ЄДРПОУ 04053708) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатполіметали (Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Чіпі, 2, код ЄДРПОУ 30350742) судовий збір за подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.09.19.

Суддя О.Ф. Ремецькі