Ухвала

від 16.09.2019 по справі 10/334

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

16.09.2019Справа № 10/334

За заявою допідприємство "Союз" ВГО "Союз інвалідів України" закритого акціонерного товариства "Топ-Сервіс" (ідентифікаційний код 24591359) пробанкрутство Суддя Пасько М.В.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.01 порушено провадження у справі.

Постановою господарського суду міста Києва від 24.12.01 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Стіпахно О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.19 затверджено звіт ліквідатора та закрито провадження у справі № 10/334.

02.08.19 до суду надійшло клопотання арбітражного керуючого Прядка А.М. про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат понесених ним під час виконання обов`язків ліквідатора боржника у справі № 10/334.

Дослідивши подане клопотання, суд встановив наступне.

В поданому клопотанні заявник просить суд стягнути в примусовому порядку з кредиторів закритого акціонерного товариства "Топ-Сервіс" (ідентифікаційний код 24591359) оплату послуг та витрати понесені ним під час виконання обов`язків ліквідатора боржника у справі № 10/334.

В обґрунтування поданого клопотання ліквідатором боржника не було надано суду жодного належного доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.

Відповідно до п. 10 ст. 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх обов`язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Як вбачається з поданого клопотання, заявником не надано доказів звернення до кредиторів з вимогою оплатити йому послуги та витрати в добровільному порядку.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З системного аналізу викладеного вище, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні поданого клопотання.

Керуючись ст. ст. 3 1 , 16, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Прядка А.М. про стягнення з кредиторів оплати послуг та витрат понесених ним під час виконання обов`язків ліквідатора боржника у справі № 10/334.

2.Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя Пасько М.В.