Рішення

від 05.09.2019 по справі 916/1725/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1725/19 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

позивача: Матвейчук М.І. - довіреність,

відповідача: адвокат Тарасенко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/1725/19

за позовом: Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (67562, Одеська обл., Лиманський р-н., с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5)

до Фізичної особи-підприємця Ткачук Анатолія Богдановича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 883 987,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

20.06.2019р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (за вх.№1771/19) Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області до фізичної особи-підприємця Ткачук Анатолія Богдановича про стягнення 883 987,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

На території с. Крижанівка Крижанівської сільської ради по вул. Сахарова, 1 розташований комплекс будівель та споруд, який перебуває у власності ФОП Ткачука А. Б ., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №12362516 від 11.04.2014р.

Разом з цим, за твердженнями позивача, відповідач фактично використовує й земельну ділянку під об`єктами нерухомого майна за вказаною адресою, загальною площею 1,00 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604.

Позивач, в підтвердження використання відповідачем земельної ділянки без достатньої парової підставами посилається на наступне.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. по справі №916/2030/14 було припинено право ФОП Ткачука А.Б . на користування земельною ділянкою площею 1 га. шляхом розірвання Договору оренди від 15.03.2006р.

Крім того, 27.03.2015р. Крижанівська сільрада прийняла рішення № 1117-VI відповідно до якого вирішила припинити право користування земельною ділянкою та розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., загальною площею 1,00 га, яка надана в довгострокову оренду ФОП Ткачуку А.Б. для будівництва та розміщення складських приміщень, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 356826151227 від 02.8.2014р. (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604), розташовану за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, вул.. Сахарова академіка, 1 .

Цим самим рішенням було доручено сільському голові укласти з ФОН Ткачуком А.Б. додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р. (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604).

27.03.2015р. Крижанівською сільською радою та ФОП Ткачуком А.Б. , на виконання рішення суду та рішення Крижанівської сільради була укладена угода про розірвання договору оренди землі від 2006 року.

Між тим, позивач відзначив, що Акт приймання передачі земельної ділянки, від ФОП Ткачука А.Б. на користь Крижанівської сільської ради, сторонами не укладався, отже земельна ділянка після розірвання Договору оренди, по суті, залишилася в фактичному володінні Відповідача.

Позивач вказує, що після розірвання договору оренди на підставі рішення суду, відповідач продовжив використовувати земельну ділянку в своїй господарській діяльності вже без правовстановлюючих документів.

01.07.2015р. відповідач звернувся до Крижанівської сільради із клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельно ділянки площею 1,00 га. Зазначене звернення позивач розцінює як намір отримання в користування спірної земельної ділянки, оскільки на ній розташовані належні відповідачу об`єкти нерухомості.

Так, позивач відзначає, що оскільки договір оренди земельної ділянки був укладений між Крижанівською сільрадою та ФОП Ткачуком А.Б. 27.04.2018р., а зареєстрований лише 07.05.2018р., то за період з 01.04.2015р. по 06.05.2018р. відповідач повинен сплатити позивачу безпідставно збережені кошти з орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у розмірі 883 987,38грн., оскільки за відзначений період відповідач мав сплатити до місцевого бюджету орендну плату за ставкою, яка встановлена для відповідної категорії земель Крижанівською сільською радою на поточний рік, з врахуванням нормативно грошової оцінки землі.

06.08.2019р. від відповідача ФОП Ткачука А.Б. надійшов відзив на позов (вх. № 15595/19), в якому він частково не визнає позовні вимоги обґрунтовуючи свою позицію правову наступним.

По-перше, відповідач вважає, що позивачем не вірно розраховано площу земельної ділянки, якою фактично користувався відповідач у період з 23.06.2015р. по 27.04.2018р.

По-друге, відповідач зазначає, що позивач пропустив три річний строк позовної давності на вимогу про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою у період з 23.06.2015р. по 24.06.2016р.

Також, заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що у період з 23.06.2015р. по 27.04.2018р. відповідач дійсно користувався земельною ділянкою без сплати орендної плати, але площею у розмірі 361,10 м 2 , яка знаходиться безпосередньо під об`єктами нерухомості, а не 1га, як стверджує позивач.

Відповідач також стверджує, що починаючи з 30.11.2016р. у його користуванні залишилось лише 149,1 м 2 земельної ділянки, оскільки право власності на нежитлову будівлю площею 212 м 2 перейшло до ТОВ "Крижанівські інвестиції" на підставі акту приймання- передачі нерухомого майна від 18.11.2016р. та протоколу від 10.11.2016р.

Стосовно не підписаного сторони акту приймання-передачі земельної ділянки, після розірвання договору оренди землі, то відповідач стверджує, що така умова не була передбачена, ані договором оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., ані умовами угоди про розірвання договору землі від 15.03.2006р., ані рішення Крижанівської сіль ради №1117-VII від 27.03.2015р., а тому з моменту реєстрації припинення речового права на земельну ділянку, остання перебувала у загальному користуванні.

Відповідачем здійснено самостійний розрахунок безпідставно збережених коштів, які на його думку, він повинен сплатити та які в загальному розмірі становлять 11 170,91грн.

12.08.2019р. на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№16085/19) в якій останній не погоджується із позицією відповідача з огляду на наступне.

За твердженнями позивача, на земельній ділянці, яка використовується відповідачем з вересня 2014р. по квітень 2018р. розташована автостоянка для легкових та вантажних автомобілів, яка огороджена парканом, який протягом зазначеного періоду не розбирався.

На підтвердження зазначеного позивач, зокрема, посилається на фотознімки із супутників, зроблених протягом 2014 - 2017 років, які є в загальному доступі в мережі Інтернет на ресурсі Google Maps (Google Earth Pro 7.3.2.5776).

Позивач зазначає, що факт використання ФОП Ткачуком А.Б. земельної ділянки площею 1,00 га під автостоянку встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. та рішенням Одеського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. по справі №916/2030/14, постановою Південно- західного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 по справі №916/2007/18.

При цьому, за ствердженням позивача, для обслуговування цих об`єктів використовується саме земельна ділянка з кадастровим номером 5122783200:01:002:0604, загальною площею 1 га.

Об`єкти нерухомості загальною площею 149,1 м 2 , які складаються з будівлі охорони, будівлі навісу та споруди огорожі, які використовуються позивачем під автостоянку по суті є складовою частиною автостоянки та зареєстровані відповідачем на праві власності у 2014 році.

Враховуючи вищевикладене, а також знімки зі супутника, позивач вважає доведеним факт не звільнення відповідачем земельної ділянки та використання ним цієї ділянки для влаштування автостоянки.

Також, посилаючись на положення ст.120 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що володіючи об`єктом нерухомого майна, особа є фактичним користувачем і земельної ділянки, яка була відведена для обслуговування такого об`єкту. Будь-які документи, що підтверджують знесення нерухомості або відчуження права власності, за ствердженням позивача, відсутні.

Позивач вказує, що ствердження відповідача про відчуження їм нерухомого об`єкту площею 212 м 2 , не мають значення для розгляду цієї справи, оскільки складові частини вказаного об`єкту, а саме: малярний цех (192 м 2 ), будівля охорони (20 м 2 ) та вбиральня, загальною площею 212 м 2 , взагалі розташовані за межами земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:01:002:0604, якою ФОП Ткачук А .Б. користується без дозвільних документів.

Позивач, окремо відзначив, що строк позовної давності останнім не пропущений, оскільки, Крижанівська сільська рада дізналася про недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів, після отримання нею Акту ревізії сільською бюджету №08-11/15 від 05.03.2018р., тобто саме з 05.03.2018р, отже, в даному випадку за переконанням позивача, перебіг, позовної давності розпочинається з 05.03.2018р., тобто твердження відповідача про пропущення сільською радою строків позовної давності не відповідає дійсності.

Крім того позивач звертає увагу на те, що він не погоджується із контр розрахунком вартості користування земельною ділянкою, зробленим відповідачем, оскільки він зроблений з меншої площі. Крім того, під час здійснення розрахунку відповідач помилково розраховував вартість користування 1м 2 спірної земельної ділянки а саме, замість вартості 208,84 грн., відповідач помилково застосував 20,88 грн.

19.08.2019р. представником відповідача до суду були подані заперечення (вх.. № 16543/19) в яких останнім викладено свою правову позицію щодо незгоди із відповіддю позивача на відзив, а саме.

Так, відповідач звертає увагу суду на те, що додані в якості доказів фотознімки зі супутника не є належним доказом у справі, оскільки відповідно до ст. 5 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно із ст. 6 згаданого Закону, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

На підтвердження вищезазначених приписів відповідач посилається на норми Постанови КМУ "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру", відповідно до ч.1 якої Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) визначено як центральний органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Тобто встановлення факту використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, його відсутності або інших порушень земельного законодавства відноситься, за ствердженням відповідача, виключно до повноважень Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що до 22.06.2019 р. контроль за цільовим використанням землі відносився до повноважень Державної інспекції сільського господарства України, однак на теперішній час Положення "Про Державну інспекцію сільського господарства України" втратило чинність.

Отже, за ствердженням відповідача, додані до матеріалів справі фотознімки не дають можливості остаточно встановити наявність чи відсутність паркану на території земельної ділянки, оскільки після виконання робіт по демонтажу паркану протягом 2015 - 2017 років на його місці залишилися невеликі піднесення, які не перешкоджали вільному доступу до земельної ділянки.

Також відповідач не погоджується із посиланням позивача на те, що депутатом Крижанівської сільської ради Константиновою С.В . підтверджено факт наявності паркану, оскільки до повноважень депутата сільської ради відповідно до ст. 19 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад" не входить контроль за використанням земельних ділянок.

Стосовно встановлення судом обставин, які не потребують доведення

Також відповідач звертає увагу суду на те, що позивач у своїй позовній заяві по справі 916/1725/19, яка є предметом розгляду суду на даний момент, просить стягнути з відповідача вартість за користування земельною ділянкою за 9 місяців 2015 року, 2016, 2017, та за період з 01.01.2018 по 06.05.2018 рік.

Однак, відповідач вказує, що рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/2030/14 на яке посилався як на доказ позивач, було винесене 02.02.2015 року, а факт нецільового використання земельної ділянки встановлено на підставі акту Держсільгоспінспекцїї в Одеській області від 03.04.2013 року № 000003.

Що стосується Постанови Південно-західного апеляційного суду від 27.05.2019 року по справі 916/2007/18, то відповідач зазначає, що безпосередньо цією постановою не встановлювалися факти нецільового використання земельної ділянки. У своєму рішенні суд апеляційної інстанції також послався на рішення по справі №916/2030/14 від 02.02.2015р. та зазначив, що в судових рішеннях встановлено обставини, які не потрібно доводити під час розгляду цієї справи згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Отже, суд апеляційної інстанції безпосередньо не встановлював наявність факту нецільового використання ділянки у період з 02.02.2015 по 06.05.2018 роки. Тобто цією постановою суд підтвердив нецільове використання земельної ділянки станом на 02.02.2015 рік.

Таким чином, за ствердженням відповідача, жодним судовим органом України не було встановлено факту нецільового використання відповідачем земельної ділянки у період з 02.02.2015 по 06.05.2018 роки -період, за який Позивач просить стягнути вартість користування земельною ділянкою.

Щодо фактичного користування земельною ділянкою, відповідач вказує на те, що позивач у відповіді на відзив зазначає, що відповідно до ст. 120 ЗК України, володіючи об`єктом нерухомого майна, особа є фактичним користувачем і земельної ділянки, яка відведена для обслуговування такого об`єкту. Проте, відповідач зазначає, що норми зазначеної статті взагалі не містять поняття "обслуговування об`єкту" та не містять жодних підстав, згідно яких особа може володіти земельною ділянкою більшої площі, ніж площа

Щодо стверджень позивача про те, що будівлі загальною площею 212 м 2 розташовані за межами спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:01:002:0604, якою відповідач користується без дозвільних документів, відповідач вказує, що земельною ділянкою 5122783200:01:002:0604 він користується на підставі іншого договору оренди землі, укладеного 27.04.2018р. і який є чинним, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, згідно якої за Ткачук А. Б. зареєстровано право оренди землі від 07.05.2018 року.

Що стосується будівель, розташованих за межами земельної ділянки, Позивачем не надано жодного офіційного документу, який би підтверджував такі обставини.

Окрім цього, відповідач звертає увагу суду, що у випадку наявності будівель за межами земельної ділянки 5122783200:01:002:0604 такі відомості не входить до предмету доказування по справі, оскільки у своїй позовній заяві позивач просить стягнути кошти за користування земельною ділянкою саме 5122783200:01:002:0604 площею 1 га, а не будь-якою іншою земельною ділянкою, яка знаходиться за її межами.

Щодо строків позовної давності, відповідач звертає увагу суду на те, що як стверджує Крижанівська сільська рада вона дізналася про недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів, лише після отримання Акту ревізії сільського бюджету №08-11/15 від 05.03.2018 року, а саме 05.03.2018. При цьому неможливість дізнатися про недоотримання бюджетних коштів раніше позивач обґрунтовує посиланням на п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України відповідно до якого контроль за сплатою податків та зборів здійснюється контролюючими органами - органами доходів і зборів.

Однак, відповідач зазначає, що в абз. 3 п. 12.3.3. Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність про суми нарахованих та сплачених податків і зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків і зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним. Таким чином, за ствердженням відповідача, Крижанівська сільська рада повинна була дізнатися про недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів протягом місяця після встановлення податковими органами такого факту.

Отже, відповідач вказує, що ним належним чином обґрунтовано сплив позовної давності.

В частині заперечень позивача обґрунтування відповідачем розрахунку вартості користування земельної ділянкою, а саме, в частині посилання на арифметичну помилку в розрахунку вартості користування 1 м 2 земельної ділянки, яку відповідач зазначає 20 грн. 88 коп., замість 208 грн. 84 коп., відповідач вказує, що дійсно, в процесі розрахунку було допущено не арифметичну помилку, а описку, яка ніяким чином не відобразилася на результатах розрахунку.

Згідно прикладу, неведеного Позивачем у Відповіді на відзив - розрахунок вартості землі за 2015 рік, в процесі визначення вартості 1 м 2 земельної ділянки для розрахунку було взято загальну вартість землі площею 1 га - 208 836 грн. Оскільки один гектар землі містить 10 000 квадратних метрів, а не 1 000, розрахунок виконується шляхом ділення вартості одного гектару землі саме на 10 000. Відповідачем у процесі розрахунку у відзиві на позовну заяву вказано ділення 1 га на 1000, однак фактично поділивши загальну вартість на 10 000 відповідачем отримано реальну вартість 1 м 2 землі, в даному випадку - 208 836 грн. / 10 000 = 20,88 грн. Таким чином, відповідач вказує, що контр-розрахунок вартості, запропонований ним є правильним та може застосовуватися судом при вирішенні справи.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що відповідно до довідки Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 06.09.2018р.( на яку посилається у позові позивач) і згідно якої з 28.03.2015р. по 07.04.2018р. відповідачем сплачено 20 814,80 грн орендної плати, зазначені кошти у розмірі 20 814 грн 80 коп. були сплачені саме за користування тією ж самою земельною ділянкою, яка я є предметом розгляду в даній справі, та якою на даний момент користується Відповідач. Таким чином, сплачені кошти повинні бути враховані про проведенні розрахунку.

Також 12.08.2019р. відповідачем надана до суду заява про застосування строків позовної давності (вх. № 2-3875/19) в якій він просить суд застосувати щодо вимог про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 23.03.2015р. по 24.06.2016р строк позовної давності.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2019р. позовна заява (вх.№1771/19) була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

24.06.2019р. ухвалою Господарського суду Одеської області позовна заява була прийнята до розгляду, було відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання було призначено на 23.07.2019р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.08.2019р. закрито підготовче провадження та справа була призначена до судового розгляду по суті.

Під час розгляду справи по суті представник позивача виступив із вступною промовою, в якій позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовій промові проти підстав, заявленого позову заперечував.

Представник позивача у судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання по суті не з`явився, причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

05.09.2019р. в судовому засіданні Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч. 1 ст.240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, проголошена вступна і резолютивна частини рішення.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

15.03.2006р. між Крижанівською сільською радою Комітернівського району Одеської області (надалі - орендодавець) та приватним підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем (надалі - орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі свого рішення 24 сесії IV скликання №829 від 28.12.2005р. надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку, з першочерговим правом викупу, яка знаходиться на території Крижанівської сільської ради, Комітернівського району, Одеської області, с. Крижанівка. Межі земельної ділянки встановлені в натурі, про що складено акт від 30.12.2005р. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2 договору від 15.03.2006р., в оренду передається земельна ділянка загальною площею один га, що визначена в плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 7 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та розміщення складських приміщень. Згідно акту приймання-передачі об`єкту оренди від 15.03.2006 року ФОП Ткачук А.Б. прийняв вказану земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування виробничо-складського комплексу сільськогосподарського інвентаря, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Комітернівський р-н., Крижанівська сільська рада (в межах населеного пункту).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. у справі №916/2030/14, яке набрало законної сили 10.03.2015р., було припинено право користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1 га, вартістю 5 573 229,01 грн, що розташована за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, вул. Сахарова, 1 , який укладено 15.03.2006р. між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем та зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 03.05.2006 за №04065240009 та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006, зареєстровану відділом Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області від 23 квітня 2012 року №512270004001022.

19.03.2015р. ФОП Ткачуком Анатолієм Богдановичем було надано голові Крижанівської сільської ради Крупці Наталії Григорівні заяву з проханням розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.03.2006р.

27.03.2015р. Крижанівська сільрада прийняла рішення № 1117-VI відповідно до якого вирішила припинити право користування земельною ділянкою та розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., загальною площею 1,00 га, яка надана в довгострокову оренду ФОП Ткачуку А.Б. для будівництва та розміщення складських приміщень, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 356826151227 від 02.8.2014р. (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604), розташовану за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, с. Крижанівка, вул.. Сахарова академіка, 1 .

Цим самим рішенням було доручено сільському голові укласти з ФОН Ткачуком А.Б. додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р. (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604).

27.03.2015р. між Крижанівською сільською радою Комітернівського району Одеської області та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем , укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 15.03.2006р., якою сторони вирішили: 1) припинити право користування земельною ділянкою загальною площею 1,00 га яка надана в довгострокову оренду ФОП Ткачуку А. Б . , 2) договір оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 356826151227 від 02.08.2014р., земельна ділянка передана в строкове платне користування ФОП Ткачуку А.Б. площею 1,00 га для будівництва та розміщення складських приміщень, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604, розташована за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, вул. Сахарова, 1 - розірвати,;3) прийняти до земель запасу Крижанівської сільської ради земельну ділянка загальною площею 1,00 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604.

01.07.2015р. за вх.№02-11/404 від ФОП Ткачука А.Б. до Сільського голови Крижанівської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області надійшло клопотання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

14.07.2015р. рішенням сімдесятої сесії Крижанівської сільської ради IV скликання №1161- IV надано дозвіл ФОП Ткачуку А.Б. на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 10 років площею 1,00 га для будівництва та обслуговування торгово-виставочного комплексу з готелем та паркінгом за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, вул. Сахарова академіка, 1 .

28.07.2016р. виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради прийнято рішення №274 відповідно до якого було вирішено:

надати адреси нежитловим будівлям: літ. А - будівля цеху, літ. Б - будівля охорони, літ. К - навіс, які належать гр. Ткачук А.Б. відповідно свідоцтва про право власності, виданого 11.04.2014р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, Одеська область, с. Крижанівка, вул. Сахарова, 1 .;

надати адресу нежитловим будівлям: літ. Л - малярний цех, літ. М - будинок охорони, літ. И - вбиральня, які належать гр. Ткачук А.Б. відповідно свідоцтва про право власності, виданого 11.04.2014р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, Одеська область, с. Крижанівка , вул. Академіка Сахарова, 1/2 .;

надати адресу нежитловим будівлям: літ. В -СТО, літ. Г - магазин, літ Е - магазин, літ. Ж - шиномонтаж, літ. З - автомийка, які належать гр. Ткачук А.Б. відповідно свідоцтва про право власності, виданого 11.04.2014р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, Одеська область, с. Крижанівка , вул. Академіка Сахарова, 1/1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наступне.

19.10.2016р. на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, загальною площею 571,1 м 2 за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н., Крижанівка, вул. Сахарова академіка, буд. 1/1 , складовими частинами якого є : будівля, СТО, В - будівля, магазин, г - загальна площа 219,4 м 2 ; будівля, магазин, Д - загальна площа 94,8 м 2 ; будівля, магазин, Е - загальна площа 66,3 м 2 ; будівля, шиномонтаж, Ж - загальна площа 58,5 м 2 ; будівля, автомийка, З - загальна площа 52,1 м 2 ; споруда, огорожа, 1 загальна площа 80 м 2 , який належить на праві приватної власності Ткачуку Анатолію Богдановичу на підставі рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, № 274, виданого 28.07.2016р., виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області; висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 06-12, виданого 12.09.2016 ТОВ "Експерт Партнер"; технічного паспорту, серія та номер: 05-12, виданого 12.09.2016р. ТОВ "Експерт Партнер" у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності..

19.10.2016р. на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, загальною площею 149,1 м 2 за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н., Крижанівка, вул. Сахарова академіка, буд. 1 , складовими частинами якого є: будівля, цех, А - загальною площею 133,4 м 2 ; будівля, будівля охорони, Б - загальною площею 15,7 м 2 ; будівля, навіс, К; споруда, огорожа, 1, яка належить на праві приватної власності Ткачуку Анатолію Богдановичу на підставі: рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, серія та номер 274, виданого 28.07.2016р. виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області; технічного паспорту серія та номер: 03-12, виданого 12.09.2016р., ТОВ "Експерт Партнер , висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 06-12, виданого 12.09.2016р. ТОВ "Експерт Партнер" у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності.

30.11.2016р. на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, загальною площею 212 м 2 за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н., Крижанівка, вул. Сахарова академіка, буд. 1/2 , складовими частинами якого є : будівля, малярний цех, Л - загальна площа 192 м 2 , будівля; будівля охорони, М - загальна площа 20 м 2 ; будівля, вбиральня, И; споруда, огорожа, 1, який належить на праві приватної власності ТОВ "Крижанівські інвестиції" на підставі проколу № 1 від 10.11.2016р. загальних зборів засновників ТОВ "Крижанівські інвестиції", на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 18.11.2016р. оформленого між ТОВ "Крижанівські інвестиції" та гр. Ткачук Анатолій Богданович та Статуту затвердженого 10.11.2016р. загальним зборами засновників ТОВ "Крижанівські інвестиції" у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності.

27.04.2018р. між Крижанівською сільською радою Комітернівського району Одеської області (надалі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем (надалі - орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі із змінами та доповненнями та рішення Крижанівської сільської ради №567- VІІ від 22.12.2017р. надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 1,0 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський р-н., с. Крижанівка, вул. Сахарова, 1 , кадастровий номер: 5122783200:01:002:0604, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та обслуговування торгово-виставочного комплексу з готелем та паркінгом), згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка площею 1,0 га, у тому числі: під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0157 га, під тимчасовою - 0,0483, під проїздами, проходами та площадками - 0,9360 га.

Позивач вважає, що користування відповідачем після розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р. земельною ділянкою площею 1,00 га , кадастровий номер 5122783200:01:002:0604 без правовстановлюючих документів на неї, порушує права Крижанівської громади на отримання грошових коштів у якості плати за землю, що й змусило позивача звернутися для захисту своїх прав та законних інтересів до суду з відповідною позовною заявою.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Згідно ч. 1 ст. 14 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу.

Згідно із статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. З Земельного кодексу України, земельні правовідносини в Україні регулюються Конституцією України. Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Частиною 2 ст. 78 Земельного кодексу України, ст. 373 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати у розмірі 883 987,38 грн., за користування земельною ділянкою комунальної форми власності розташовану на землях Крижанівської сільської ради без оформлення правовстановлюючих документів на неї, на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду даної справи судом встановлений факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою, на якій було розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно.

Отже, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядником спірної земельної ділянки є позивач, який діє в інтересах територіальної громади с. Крижанівка.

Згідно положень статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розміщено.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

В ході вирішення спору судом встановлено, що відповідач був та є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, розпорядником якої є позивач.

Відтак суд вважає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019 у справі №912/1188/17.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, суд вважає за важливе відзначити, що для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою відповідачем, зокрема укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державною реєстрацією такого права.

Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельних ділянок, на яких розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, тому наявність або відсутність вини відповідача в даному випадку не підлягає дослідженню.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельними ділянками, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Що стосується розміру заявлених у даній справі до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, сільськими радами.

З огляду на те, що відповідач у період з 01.05.2017 по 30.04.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, Крижанівською сільською радою був розрахований розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування за користування земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зроблений розрахунок суми безпідставно збережених грошових коштів орендної плати на підставі витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604) загальною площею 1,00 га за 2015-2018р.р.

За розрахунком позивача розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати становить: за 9 місяців 2015р. - 156 627 грн.; за 2016р - 299 292 грн; за 2017р. - 317 314 грн та за період з 01.01.2018р. по 06.05.2018р. - 110 854, 38 грн. Загальний розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати складає 883 987,38 грн.

Даний розрахунок позовних вимог Крижанівською сільською радою здійснено з урахуванням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489, з врахуванням ставки орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5122783200:01:002:0604) загальною площею 1,00 га в 2015-2018р.р. у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, згідно з рішеннями Крижанівської сільської ради № 28 від 24.10.2014р. (зі змінами), № 1153 від 14.07.2015р., № 455 від 25.04.2017р. та № 687 від 18.04.2018р.

При цьому судом береться до уваги, що згідно з абзацом 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, за змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У розумінні наведених положень законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17, від 12.03.2019р. у справі № 916/2948/17).

Поряд із цим, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Проте, як встановлено судом, після розірвання 27.03.2015р. договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., на підставі якого відповідач користувався земельною ділянкою загальною площею 1 га та прийняттям цієї земельної ділянки до земель запасу Крижанівської сільської ради на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 15.03.2006р., укладеної між позивачем та відповідачем 27.03.2015р. відповідач продовжував користуватися земельними ділянками на яких були розташовані об`єкти нерухомості, які з 11.04.2014р. знаходилися в нього у власності загальною площею 932,2 м 2 інших належних доказів на підтвердження площі земельної ділянки, якою користується відповідач позивач суду не надав.

Відповідно до норм ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Норми ч. 1 ст. 261 ЦК України встановлюють, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволені позову.

Здійснивши оцінку доказів у справі та перевіривши розрахунок суми позову, суд з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, визначає, що заявлена до стягнення сума визначена позивачем неправильно, а тому суд здійснив власний розрахунок коштів, які підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені.

Так, з урахування строків позовної давності, строк з якого суд зробив наступний розрахунок:

Відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1 га її вартість у 2016р. становила 9976400 грн., отже, враховуючи ставку земельного податку, зазначену позивачем у розмірі 3% та те, що з 20.06.2016р. по 30.11.2016р. відповідач користувався нерухомістю площею 932,2 м 2 розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені за період з 20.06.2016р. по 30.11.2016р. становить 12501,72 грн.

Оскільки 10.11.2016р. відповідач передав нежитлові будівлі загальною площею 212 м 2 у статутний капітал ТОВ "Крижанівські інвестиції", право власності на які товариством було зареєстровано 30.11.2016р. то за період з 01.12.2016 по 31.12.2016р. відповідач користувався нерухомістю загальною площею 720,2 м 2 , а тому розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені за визначений період становить 2363,13 грн.

Відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1 га її вартість у 2017р. становила 10 573 800 грн., отже, враховуючи ставку земельного податку, зазначену позивачем у розмірі 3% та те що відповідач користувався нерухомістю загальною площею 720,2 м 2 , розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені за 2017р. становить 22845,75 грн.

Так само, відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1 га її вартість у 2018р. становила 10 573 800 грн., отже, враховуючи ставку земельного податку, зазначену позивачем у розмірі 3% та те що відповідач користувався нерухомістю загальною площею 720,2 м 2 , розмір коштів, які підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені за 2018р. за період з 01.01.2018р. по 06.05.2018р. (дата реєстрації договору оренди земельної ділянки на якій розташована нерухомість відповідача площею 720,2 м 2 ) становить 7823,88 грн.

Отже, за розрахунком суду розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 20.06.2016р. по 06.05.2018р. складає 45534,48 грн. яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

В протирічь вищезазначеним приписам процесуального закону, позивач не надав суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 1,00 га.

Надані Крижанівською сільською радою до матеріалів справи в якості доказів, на підтвердження своєї правової позиції, копії фотографій та роздруківок з мережі Інтернет із зображенням якоїсь земельної ділянки, відповідно до вимог процесуального закону не є належними та допустимими доказами.

Окрім цього, додані до матеріалів справі фотознімки не дають можливості остаточно встановити наявність чи відсутність паркану на території спірної земельної ділянки, оскільки після виконання робіт по демонтажу паркану протягом 2015 - 2017 років на його місці залишилися невеликі піднесення, які не перешкоджали вільному доступу до земельної ділянки.

Крім того, суд також не приймає в якості належного та допустимого доказу надану позивачем письмову заяву депутата Крижанівської сільради Константинової Світлани Василівни , виходячи з наступного.

відповідно до приписів ст.87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Стаття 88 ГПК України визначає, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом .

Надана позивачем заява Константинової Світлани Василівни не відповідає вищеозначеним вимогам, а тому не може бути прийнята судом в якості доказу.

Так само судом не приймається до уваги посилання відповідача нате, що ним в рахунок користування земельною ділянкою на якій розташовано належне відповідачу нерухоме майно було сплачено грошові кошти у сумі 20 814,80грн., оскільки сам відповідач зазначає, що в його користуванні на підставі договору оренди землі 3 13.07.2015р. знаходиться інша земельна ділянка, площею 0,0928га (кадастровий номер 5122783200:01:002:1996), про що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 877311651227).

Інші доводи та заперечення учасників справи не спростовують висновків до яких дійшов суд.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Хоча ГПК України і не містить визначення вказаних понять, їх зміст розкривається у відповідних статтях Кодексу через встановлення певних прав та обов`язків, а також меж поведінки учасників справи та суду, який, відповідно до ч.5 ст.13 ГПК України, повинен зберігати об`єктивність та неупередженість.

Відповідно до ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням викладеного Суд вважає, що обґрунтування позову певними правовими нормами, як і посилання на фактичні обставини справи та визначення предмету спору, є саме правом позивача, від фактичної реалізації якого у прямому причинно-наслідковому зв`язку знаходиться і реалізація відповідних прав відповідача на захист проти позову.

При цьому сам принцип правової визначеності, який означає не тільки якість та чіткість закону і сталість судової практики, гарантує учаснику справи можливість прогнозувати дії суду, виходячи з закріплених у ГПК України положень, оцінюючи правильність обраного способу захисту позивачем, правильного визначення норм права, яким позов обґрунтовується, предмета та підстав позову, і, відповідно, обирати певну тактику та стратегію захисту від заявлених позовних вимог.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області є частково обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню, а саме слід стягнути з ФОП Ткачук А.Б. на користь Крижанівської сільради суму коштів у розмірі 45534,48 грн.

Згідно ст.129 ГПК України суд вважає, що судові витрати за позовом Комінтернівської сільської ради слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (67562, Одеська обл., Лиманський р-н., с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5, код 05384560) грошові кошти у розмірі 45 008 (сорок п`ять тисяч вісм) грн. 09 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 676 (шістсот сімдесят шість )грн. 25 коп.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 16.09.2019р.

Суддя О.В. Цісельський