Постанова

від 18.09.2019 по справі 918/807/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/807/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019

у складі колегії суддів: Савченка Г. І. - головуючого, Павлюк І. Ю., Демидюк О. О.

у справі за позовом Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради

до Приватного підприємства "Домініон Арт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізична особа-підприємець Ліп`янін Володимир Володимирович

про зобов`язання вчинити певні дії

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та підстави заяви про забезпечення позову

1 . У листопаді 2017 року Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Домініон Арт" (далі - ПП "Домініон Арт", відповідач) про зобов`язання провести по північно-східній частині тротуару на відрізку від майдану Незалежності до буд. № 63 по вул. Замковій в м. Дубно повну заміну улаштованих покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення ((ФЕМ) фігурних елементів мостіння "Старе Місто" товщиною 60 мм) загальною площею 441 м.кв. в строк до 60 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

2 . В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на укладення з відповідачем Договору підряду згідно якого ПП "Домініон Арт" було виконано роботи по капітальному ремонту об`єкта вул. Замкова в м. Дубно - відновлення північно-східної частини тротуару від майдану Незалежності до буд. № 63 за результатом яких згодом було виявлено недоліки (фігурні елементи мостіння стали непридатними для використання та втратили свої технічні властивості), які ПП "Домініон Арт" відмовилось усунути, що мало наслідком звернення Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради звернулось з даним позовом до суду.

3 . Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.04.2019 у справі № 918/807/17 позов Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради задоволено частково. Зобов`язано ПП "Домініон Арт" провести по північно-східній частині тротуару на відрізку від майдану Незалежності до буд. № 63 по вул. Замковій в м. Дубно повну заміну улаштованих покриттів з дрібнорозмірних фігурних елементів мощення ((ФЕМ) фігурних елементів мостіння "Старе Місто" товщиною 60 мм) загальною площею 289,8 м.кв. У решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору та проведення експертизи.

4 . 15.05.2019 ПП "Домініон Арт" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.04.2019 у справі № 918/807/17 в якій просить скасувати дане рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

5 . Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 у справі № 918/807/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Домініон Арт" на рішення Господарського суду Рівненської області від 23.04.2019.

6. Згодом, 24.06.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить зобов`язати ПП "Домініон Арт" в особі його директора ОСОБА_1 чи інших уповноважених ним осіб не вчиняти жодних дій пов`язаних із припиненням ПП "Домініон Арт", зокрема, щодо подання державному реєстратору заяви про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та довідки архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

7 . Заява про забезпечення позову мотивована перебуванням відповідача по справі з 01.03.2019 за власним рішенням у стадії припинення, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлення ним строку для заявлення кредиторами своїх вимог до 01.05.2019.

8 . Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову в даній праві, оскільки припинення ПП "Домініон Арт" може унеможливити виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

9. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради про забезпечення позову у справі № 918/807/17.

10. Ухвала апеляційного суду мотивована не наданням позивачем будь-яких доказів, які свідчили б про намір відповідача унеможливити виконання рішення суду та ґрунтуванням заяви позивача на припущеннях. Крім того, судом апеляційної інстанції відзначено про непов`язаність заходів забезпечення позову із предметом позовних вимог у даній справі.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

11 . Не погоджуючись із наведеною ухвалою апеляційного господарського суду позивач через Північно-західний апеляційний господарський суд звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою її скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову повністю.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12 . Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/807/17 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2019.

13 . Згідно із частиною 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

14 . За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

15 . Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 918/807/17 за касаційною скаргою Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019; призначено розгляд касаційної скарги Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 06.09.2019.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради)

16. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оскільки долучений до заяви про забезпечення позову витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців згідно якого ПП "Домініон Арт" з 01.03.2019 за власним рішенням перебуває у стадії припинення є такими, що свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення виконання відповідачем зобов`язання за Договором після пред`явлення позову у даній справі.

Доводи інших учасників справи

17 . Від інших учасників справи станом на 18.09.2019 відзивів на касаційну скаргу не надійшло.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

19 . Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

20 . У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

21. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції

22. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

23 . За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

24. Отже, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

25 . Суд відзначає, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу ; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

26. Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

27. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

28 . Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

29 . Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

30 . Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача , а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

31 . Аналіз змісту наведеного вище свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

32 . З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

33 . Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

34 . Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (стаття 76 ГПК України).

35 . Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

36 . Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про намір відповідача унеможливити виконання рішення суду. При цьому, як вірно вказано апеляційним господарським судом, долучений до заяви про забезпечення витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є безумовною підставою для вжиття заходів для забезпечення позову, оскільки в цілому останній не свідчить про вчинення відповідачем дій саме спрямованих на уникнення виконання рішення суду у даній справі.

37 . Інших доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування відповідного заходу до забезпечення позову, позивачем не надано.

38 . Окрім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано вказаного про непов`язаність заходів забезпечення позову у справі № 918/807/17 із предметом позову у даній справі, яким є вимога позивача про зобов`язання відповідача провести роботи з повної заміни улаштування покриттів, тоді як заходом забезпечення позову є зобов`язання відповідача не вчиняти жодних дій пов`язаних із припиненням юридичної особи.

39 . Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду наголошує, що в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

40 . За наведеного Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки позивачем належним та допустимими доказами не доведено наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.

41 . Доводи скаржника висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та є таким, що в цілому зводяться до переоцінки наданих доказів, що відповідно до статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Щодо суті касаційної скарги

42. Доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

43 . Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

44 . Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії", §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

45 . Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

46. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Виходячи із встановлених судами обставин справи, беручи до уваги доводи та вимоги касаційної скарги та з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.

Судові витрати

48. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 у справі № 918/807/17 витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Управління архітектури, будівництва та земельних питань Дубенської міської ради на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 у справі № 918/807/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019 у справі № 918/807/17 залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді Л. Й. Катеринчук

В. Г. Пєсков