Постанова

від 18.09.2019 по справі 132/2041/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/2041/18

Провадження № 22-ц/801/1706/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Аліменко Ю. О.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 рокуСправа № 132/2041/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Сала Т.Б., Шемети Т.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н на заочне рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року, ухвалене суддею Калинівського районного суду Вінницької області Аліменко Ю.О.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ Альфа-Н про розірвання договору оренди землі.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2306 га, кадастровий номер земельної ділянки 0521684000:06:002:0219, що розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

ОСОБА_1 вказує, що в ході розгляду справи у Вінницькому окружному адміністративному суді йому стало відомо, що між ним та ТОВ Альфа-Н укладено договір оренди землі б/н від 22.02.2016.

Зазначає, що 15.05.2018 отримавши інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 123967179 від 15.05.2018, дізнався, що між ним як власником земельної ділянки та ТОВ Альфа-Н існує договір оренди землі № б/н від 22.02.2016, право оренди якого зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора реєстраційної служби Барського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 28705527 від 13.03.2016. Строк дії договору 7 (сім) років. Орендна плата за користування земельною ділянкою складає 6800,00 грн.

Однак після підписання угоди в трьох примірниках, ТОВ Альфа-Н не дав позивачу одного з екземплярів договору.

В порушення умов договору відповідач ТОВ Альфа-Н протягом 2016 рік та 2017 років орендну плату не сплачує та не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, що призводить до зниження якісних показників ґрунту, зокрема родючості.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Посилаючись на положення ст.ст. 24, 25, 32 Закону України Про оренду землі та ст.141 ЗК України ОСОБА_1 просить розірвати договір оренди землі.

Заочним рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 15.08.2018 позов задоволено. Розірвано договір оренди землі б/н від 22.02.2016, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Н та ОСОБА_1 площею 3,2306 га кадастровий номер 0521684000:06:002:0219. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 11.06.2019 в задоволенні заяви відповідача про перегляд заочного рішення було відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Альфа-Н подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене судом з порушенням норм як матеріального так і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволені позову. Вказує на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

На апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

В судове засідання позивач не з`явився з невідомих суду причин, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник відповідача Мишковська Т.М. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про проведення судового засідання у її відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд вирішив розглядати справу у відсутність нез`явившихся осіб.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та в межах її вимог, дослідивши матеріали та обставини справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що відповідач систематично не сплачував орендну плату, що є істотним порушенням умов договору оренди землі, і відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі , ст. 651 ЦК України є підставою для його розірвання.

Але з таким висновком суду не можна погодитись з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше на встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статей 13, 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови (ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України Про оренду землі ).

За правилами ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В матеріалах даної справи міститься ксерокопія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 6666980, виданого 07.07.2006 на підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації від 28.12.2005 № 531, за яким позивачу ОСОБА_1 належить земельна ділянка площею 3,2306 га кадастровий номер 0521684000:06:002:0219, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області (а.с.7).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував на порушення відповідачем умов існуючого між ними договору. Однак ні оригінал, ні належним чином завірену копію вказаного договору до позовної заяви він не надав, хоча повинен був це зробити у відповідності до вимог ч.2 ст.83 ЦПК України.

В своїй позовній заяві зазначив, що екземпляр договору, який він просить розірвати, у нього відсутній.

На це суд першої інстанції належної уваги не звернув, не вирішив це питання в порядку, визначеному ч.ч.4,5 ст.83 ЦПК України.

Суд, вирішуючи спір, формально підійшов до розгляду справи, неповно з`ясував її обставини, не дав їм належну правову оцінку, так як розглянув справу без предмета спору та відповідно не досліджував умови договору оренди землі, тільки обмежився посиланнями на Інформацію що міститься в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Судом постановлене рішення про розірвання договору оренди без дослідження його істотних умов, зокрема щодо індексації орендної плати, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду, а відтак і розміру можливої заборгованості, а також наявність підстав, які можуть потягнути за собою правові наслідки у вигляді розірвання даної угоди.

Учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Згідно з ст. 12, ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Апеляційний суд звертає увагу, що надана скаржником копія договору оренди землі належним чином не засвідчена , нечитаєма, з неї неможливо встановити істотні умови договору та між ким він укладений у зв`язку з неякісним зображенням, а тому вона апеляційним судом до уваги не приймається (а. с. 67-68). Крім того, апеляційний суд не бере до уваги інші документи, що надані скаржником на підтвердження неможливості використання земельної ділянки з 2016 року, оскільки вони подані не в оригіналах і копії цих документів також не завірені належним чином.

В суді апеляційної інстанції позивач в супереч ст.ст. 12,81 ЦПК України також не довів ті обставини , на які він посилався в позові.

В зв`язку з тим, що матеріали справи не містять доказів зокрема оригіналу договору або належним чином завіреної його копії, а також відсутні докази на підтвердження порушення його умов відповідачем, а саме систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою та нецільове її використання, що потягло зниження якості показників ґрунту, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та недоведеними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду і ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, скасуванням рішенням суду першої інстанції і постановленням апеляційним судом нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з позивача на користь відповідача слід стягнути судові витрати - документально підтверджені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1057 грн. 20 коп. (а.с. 89).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 83, 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н задовольнити.

Заочне рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 15 серпня 2018 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Н судові витрати, понесені зі зверненням до суду з апеляційною скаргою в сумі 1057 грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий М.М. Якименко

Т.Б. Сало

Т.М. Шемета