Постанова

від 18.09.2019 по справі 149/3270/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 149/3270/18

Провадження № 22-ц/801/1635/2019

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войнаревич М. Г.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 рокуСправа № 149/3270/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Сала Т.Б., Шемети Т.М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність Щедра Нива до Товариства з обмеженою відповідальність Овочі-Заріччя , ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальність Овочі-Заріччя на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2019 року, ухвалене суддею Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області Войнаревичем М.Г.,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року ТОВ Щедра Нива звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило визнати договір оренди земельної ділянки (земельної частки) від 02 лютого 2008 року поновленим та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (земельної частки) від 23 липня 2018 року, який був укладений між відповідачами.

Позовна заява мотивована тим, що 02.02.2008 між ТОВ Щедра Нива та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки (земельної частки) паю, за яким товариство прийняло у строкове платне користування строком на 10 років належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,7625 га, кадастровий номер 0524883100:02:001:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кропивнянської сільської ради с. Кропивна. Цей договір було зареєстровано у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії Центр ДЗК 21.10.2009 за № 040905400111.

Умовами договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

ТОВ Щедра нива належно виконувало обов`язки за договором і мало намір використати своє переважне право на укладення договору на новий строк, про що повідомило відповідача ОСОБА_1 листом-повідомленням від 14 листопада 2017 року, до якого додало проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

14.11.2017 між ТОВ Щедра нива та ОСОБА_1 підписано додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки на термін 10 років - до 15.11.2027.

Проте при спробі зареєструвати додаткову угоду позивачу стало відомо, що 23.07.2018 ТОВ Овочі-Заріччя зареєструвало договір оренди на зазначену вище земельну ділянку, чим порушено право позивача на переважне право продовження дії договору оренди землі.

Незважаючи на існування діючого договору оренди земельної ділянки, укладеного із ТОВ Щедра нива , у п. 36 якого передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, відповідач ОСОБА_1 з незрозумілих причин повторно уклала договір оренди тієї ж земельної ділянки з відповідачем ТОВ Овочі-Заріччя .

ТОВ Щедра Нива вказує, що належним чином виконувало обов`язки покладені на нього договором оренди, дотрималось вимог законодавства про порядок поновлення договору оренди землі, а тому вважає договір оренди земельної ділянки від 02.02.2008 поновленим.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач ТОВ Овочі-Заріччя подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на безпідставність та не обґрунтованість зазначених позивачем обставин, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Зазначає, що ОСОБА_1 було направлено на адресу позивача заяву про небажання продовжувати договори оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок від 24.01.2018 року, яку позивач отримав. Договір оренди землі від 02.02.2008 року закінчився 02.02.2018 року. З урахуванням зазначеного, відсутні підстави, які свідчать про порушення відповідачами законних прав та інтересів позивача, щодо реалізації останнім його переважного права (а.с. 36-38).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16.04.2019 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3,7625 га, кадастровий номер земельної ділянки 0524883100:02:001:0003, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Овочі-Заріччя , зареєстрований 23.07.2018 за №27222505.

В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ Овочі-Заріччя подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині визнання недійним договору оренди земельної ділянки та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.Вирішитипитанння про судові витрати.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що сторони договору оренди землі від 02.02.2008 визначили остаточну дату терміну його дії 02 лютого 2018 року . При цьому, визначення кінцевої дати терміну дії договору оренди землі не суперечить принципу свободи договору та положенням Закону України Про оренду землі . Таким чином, після 02 лютого 2018 року договір оренди землі від 02 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Щедра нива припинив свою дію.

Крім того, зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, не дав належної оцінки усім доказам у справі та безпідставно відмовив у задоволені вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали та обставини справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає.

Судом встановлено, що 02.02.2008 між ОСОБА_1 та ТОВ Щедра нива укладено договір оренди земельної ділянки (земельної частки) паю, згідно якого ОСОБА_1 передала позивачу в оренду земельну ділянку загальною площею 3,7625 га, кадастровий номер земельної ділянки 0524883100:02:001:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Кропивнянської сільської ради села Кропивна. Договір зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії Центр ДЗК 21.10.2009 за № 040905400111 (а. с. 8-9).

Згідно з п. 8 розділу "Строк дії договору" цього договору його укладено на 10 років і діє він до 2 лютого 2018 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

П. 37 передбачено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 43 вказаного договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки, 02.02.2008 ОСОБА_1 передала в оренду вищевказану земельну ділянку, а ТОВ Щедра Нива прийняла у користування (а.с.10).

14 листопада 2017 року листом-повідомленням № 141120174 ТОВ Щедра нива повідомило ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та запропонувало у місячний термін розглянути наданий лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити (за необхідності) істотні умови договору, і за відсутності заперечень укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі (а. с. 15). Цей лист-повідомлення відповідач ОСОБА_1 отримала 14 листопада 2017 року, про що нею зазначено на звороті листа (а. с. 15 на звороті).

14.11.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ Щедра нива укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (земельної частки) паю від 02 лютого 2008 року, згідно якої, зокрема, внесено зміни щодо строку дії договору - укладено на 10 років і діє до 15 листопада 2027 року (а. с. 12-14).

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію речових прав від 19.11.2018 (а.с 16), договору оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб від 13.07.2018 (а. с. 43-47) та акту прийому передачі земельної ділянки від 13.07.2018 (а.с.48), між ОСОБА_1 та ТОВ Овочі-Заріччя укладено договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. Відповідно до якого ТОВ Овочі-Заріччя строком на 7 років передана в користування земельна ділянка площею 3,7625 га, кадастровий номер земельної ділянки 0524883100:02:001:0003, яка розташована на території Кропивнянської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, право користування якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.07.2018.

Задовольняючи частково позовні вимоги та визнаючи недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Овочі-Заріччя який зареєстрований 23.07.2018, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди земельної ділянки від 02.02.2008, набуто після відповідної державної реєстрації. Оспорюваний договір оренди земельної ділянки був зареєстрований в період (строк) дії договору оренди землі, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , що порушує право оренди цієї земельної ділянки позивача ТОВ Щедра нива , тому на підставі ст.ст. 203, 215, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" підлягає визнанню недійсним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, що діяла на час укладення договору оренди землі із ТОВ Щедра нива від 02 лютого 2008 року) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 1 статті 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статей 18 і 20 Закону України Про оренду землі (в редакції, що діяла на час укладення договору оренди землі із ТОВ Щедра нива від 02 лютого 2008 року) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, тобто після державної реєстрації, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України, зокрема, у постановах: від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 та від 07 червня 2017 року у справі № 6-872цс17, а також постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі №702/764/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі №704/1413/16-ц.

По справі встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 02 лютого 2008 року було зареєстровано у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії Центру ДЗК 21 жовтня 2009 року за № 040905400111 (а.с.9).

У матеріалах справи відсутні відомості щодо розірвання, скасування чи припинення ді договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Щедра Нива 02.02.2008.

З огляду на викладене строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 02 лютого 2008 року між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем ТОВ Щедра нива , розпочався з моменту його державної реєстрації, тобто - з 20 жовтня 2009 року, та є чинним протягом 10 років з дня його державної реєстрації, тобто - до 20 жовтня 2019 року, що було погоджено сторонами під час укладення цього договору (пункти 8 та 43 договору).

Укладений між ТОВ Овочі-Заріччя та ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 23.07.2018, порушує права ТОВ Щедра Нива як орендаря земельної ділянки, а також положення укладеного між ним та ОСОБА_1 02.02.2008 договору оренди землі, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки він укладений у період дії попереднього договору, укладеного між ТОВ Щедра Нива та ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, що суд першої інстанції, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки одна і та ж сама земельна ділянка не може бути об`єктом оренди двох договорів, укладених із різними орендарями, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання оспорюваного договору оренди землі, укладеного 13 липня 2018 року, зареєстрованого 24 липня 2018 року, між ОСОБА_1 та ТОВ Овочі-Заріччя недійсним, на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, так як він укладений у період дії попереднього договору.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Апеляційний суд, зважаючи на положення ч. 2 ст. 137 ЦПК України, виходить з того, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови у розподілі таких витрат.

Ураховуючи, те що ТОВ Овочі-Заріччя не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень , зокрема не надало детальний опис робіт та наданих послуг, як того вимагає ст.137 ЦПК України суд вважає, що такі витрати не підлягають стягненню, в зв`язку з недоведеністю.

Суд першої інстанції хоча неправильно свій висновок мотивував відсутністю акта прийому - передачі наданих послуг, однак по суті правильно відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Приведені в апеляційній скарзі доводи ТОВ Овочі-Заріччя про те, що суд не дав оцінки доказам, колегією суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення скаржником норм матеріального і процесуального права.

Правова позиція Верховного Суду, висловлена в постанові від 26 вересня 2018 року у справі №328/1578/17, на яку посилається скаржник, колегією суддів також до уваги не береться, оскільки даний спір не стосується зміни узгодженого сторонами строку дії договору при його укладанні.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не обґрунтовано посилався на постанови Верховного Суду від 15.08.2018 (справа № 532/384/16-ц), від 07.03.2018 (справа № 702/764/16-ц) та застосував ст. 604 ЦК України, апеляційний суд вважає безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду та не впливають на правильність постановленого рішення.

Доводи ТОВ Овочі-Заріччя про те, що позивач отримав заяву ОСОБА_1 про небажання продовжувати договір оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, не заслуговують на увагу і до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки висновків суду не спростовують.

Колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне, обґрунтоване, справедливе рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає , що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність Овочі-Заріччя залишити без задоволення.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий М.М. Якименко

Т.Б. Сало

Т.М. Шемета