Рішення

від 09.09.2019 по справі 507/498/19

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/498/19

Провадження № 2/507/276/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. Любашівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Дармакуки Т.П.,

із участю секретаря судового засідання - Копищик М.С.,

з участю представника позивача - адвоката Остапишеної Л.С.

відповідача - Стратієвського В.С.

представника відповідача - адвоката Пілюка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Любашівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до фермерського господарства Гіперіон , державного реєстратора Любашівської районної державної адміністрації Одеської області Стратієвського Володимира Сергійовича про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки площею 1,9392 га між ним та ФГ Гіперіон та визнати вказаний договір недійсним. В обґрунтування вимог позивач в позові вказував, що 02 квітня 2018 року підставі наказу ГУ Держгеокадастру в Одеській області йому було надано у власність земельну ділянку площею 1,9392 гектари, що розташована на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району для ведення особистого селянського господарства (земля сільськогосподарського призначення). 23 травня 2018 року державний реєстратор Стратієвський В .С. зареєстрував його право власності на земельну ділянку. 25 травня 2018 року голова ФГ Гіперіон ОСОБА_4 , звернувся до нього із проханням підписати ряд документів по його земельній ділянці, так як закінчилася процедура виготовлення технічної документації. ОСОБА_4 відкрив папку із документами і вказав декілька аркушів, де він поставив свій підпис. Через деякий час він звернувся до ОСОБА_4 , щоб він передав документи по земельній ділянці, тоді виявилося, що ним було підписано договір оренди землі, а не технічна документація на землю. На технічній документації замість нього підпис поставлений іншою особою, а на договорі оренди землі поставлений саме його підпис, тобто ОСОБА_4 просто завів його в оману, підставивши разом із документами на земельну ділянку, договір оренди, який він підписав , як техдокументацію. Вказуючи на зазначені обставини, позивач наполягав на тому , що відповідно до ст..230 ЦК України є підстави для визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Остапишена Л.С. в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити, вказуючи на те, що ОСОБА_2 голова ФГ Гіперіон запропонував підписати технічну документацію на земельну ділянку та ОСОБА_2 нічого не підозрюючи підписав, як виявилося, договір оренди землі.

Представник відповідача ФГ Гіперіон - адвокат Пілюк Р.В. в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи на те, що дійсно голова ФГ Гіперіон допомагав позивачу в оформлені документів щодо права власності на земельну ділянку та між ними була домовленість про те, що позивач після оформлення права власності на землю надасть свою земельну ділянку в оренду ФГ Гіперіон . Позивач свідомо підписав договір оренди землі , що зафіксовано на фотографії, із якої видно, що позивач підписує саме договір оренди землі, який оформлений на форматі А-3, а тому замінити будь-яку сторінку не можливо. Вказував на те, що ніякого обману із боку відповідача не було, а тому в задоволенні позову просив відмовити.

Відповідач Стратієвський В.С. в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що під час реєстрації договору оренди землі ним була допущена технічна помилка. Так , 25 травня 2019 року до нього звернувся голова ФГ Гіперіон Артеменко Д.А. щоб зареєструвати договір оренди землі від 25 травня 2019 року, але оскільки він редагував заявку ПП Універсал від 15 травня 2019 р. і так сталося, що в цій заявці він зареєстрував договір 15 числом, замість 25.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Ч.4 ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 1,9392 гектари, яка розташована на території Гвоздавської сільської ради Любашівського району для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5123381400:01:001:0571 . Зазначений факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який сформовано 21 травня 2018 року Державним реєстратором Стратієвським В.С. (а.с.7)

25 травня 2018 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством Гіперіон , в особі голови ОСОБА_4, укладено договір про оренду землі загальною площею 1,9392 га, кадастровий номер 5123381400:01:001:0571, терміном на 7 років (а.с.8-9). Також 25 травня 2018 року сторонами підписано акт приймання-передачі зазначеної земельної ділянки (а.с.10).

Підставою звернення до суду з даною позовною вимогою позивач зазначає те, що вказаний вище договір був підписаний ним під впливом обману з боку відповідача, і підписуючи документи він помилково вважав, що підписує технічні документи на земельну ділянку, а не договір оренди земельної ділянки з ФГ Гіперіон .

Проте, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності правових підстав, визначених статтею 230 ЦК України для визнання спірних угод недійсними.

Цивільний кодекс встановлює презумпцію правомірності договору (ст. 204). Це означає, що договір є дійсним, якщо: він не визнаний недійсним судом; його недійсність не випливає з норми закону.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини 1 статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину (активний обман), або якщо сторона замовчує їх існування (пасивний обман).

Згідно роз`яснень, що містяться у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 року, відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Всупереч цьому, позивач не довів в судовому засіданні з посиланням на належні докази той факт, що ним підписано оспорюваний договір оренди землі під впливом обману. Той факт, що позивач добровільно підписавши наданий йому на підпис документ - договір оренди земельної ділянки, не ознайомився з його змістом, не свідчить про вчинення договору під впливом обману зі сторони відповідача.

Підписуючи оспорюваний договір, позивач як дієздатна особа знав або ж мав знати (був зобов`язаний) його зміст. Обставини, які є наслідком недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін договору не можуть бути підставою для визнання правочину недійсним.

Із змісту позовної заяви можна зробити висновок, що при підписанні договору оренди, позивач внаслідок власного недбальства (через неуважність, не читаючи змісту документу, який підписував, або з інших причин, які він не називає) погодився із його змістом, що вказує на відсутність правових підстав для визнання цієї угоди недійсною із передбачених статтями 229, 230 ЦК України.

Крім того, в матеріалах справи міститься заява позивача від 13 серпня 2018 року адресована голові ФГ Гіперіон , в якому він просить розірвати договір оренди землі та заява від 29 грудня 2018 року , яка теж адресована відповідачу, із змісту якої вбачається, що позивач не згоден із розміром орендної плати та вважає договір оренди розірваним (а.с.14-15).

Таким чином, позивач підтвердив те, що договір ним підписаний добровільно і він має бажання його розірвати при невиконанні висунутих ним вимог.

Разом із тим, не може бути самостійною підставою для визнання договору недійсним, посилання позивача на те, що договір оренди від 25 травня 2019 року, зареєстрований 15 травня 2019 року. Так, в судовому засіданні відповідач державний реєстратор Стратієвський В.С. пояснив, що 25 травня 2019 року до нього звернувся голова ФГ Гіперіон Артеменко Д.А. щоб зареєструвати договір оренди землі від 25 травня 2019 року, але оскільки він редагував заявку ПП Універсал від 15 травня 2019 р., то помилково в цій заявці зареєстрував оспорюваний договір, тому дата реєстрації зазначена - 15 травня, замість 25 травня.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що працює державним реєстратором та підтвердила, що за таких обставин, як вказує Стратієвський В.С. технічна помилка дійсно можлива.

Позивач не оспорює той факт, що на договорі його підпис та договір він підписував саме 25 травня 2019 року, а допущена, державним реєстратором, технічна помилка не є підставою для визнання договору недійсним. Так, законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в разі порушення порядку реєстрації договору не передбачено такого правового наслідку як визнання недійсним договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом в`пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

А відповідно до ст. 37 цього ж Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

В судовому засіданні встановлено, що державний реєстратор допустив технічну помилку при реєстрації договору оренди землі, але зазначені обставини не є підставою для скасування державної реєстрації договору в цілому, а із вимогою про внесення змін позивач до суду не звертався. Крім того, як вбачається із змісту позовної заяви, рішень, у зв`язку із допущеною технічною помилкою, щодо відмови у скасуванні державної реєстрації договору оренди чи про відмову у внесені змін, державним реєстратором не приймалося та позивач із відповідною заявою до державного реєстратора не звертався, а отже вимоги позивача є передчасно заявленими, а тому підстави для їх задоволення судом, відсутні.

Також твердження позивача про те, що державний реєстратор Стратієвський В.С не перевірив повноваження особи, яка подала документи на реєстрацію, судом не приймаються до уваги, оскільки відомості про уповноважену особу ФГ Гіперіон ОСОБА_4 вказані в заявці про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, як підставу для скасування державної реєстрації договору, позивач вказує на його недійсність, а отже зазначена позовна вимоги є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі та її вирішення прямо залежить від наявності підстав для визнання договору недійсним. Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про визнання договору недійсним, а тому на цій підставі, у скасуванні державної реєстрації договору також слід відмовити.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому позов не підлягає задоволенню.

Оскільки позивач при подачі заяви до суду був звільнений від сплати судового збору, спір вирішений не на його користь, то у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України судові витрати з розгляду даної справи слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 258 ,259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до фермерського господарства Гіперіон , державного реєстратора Любашівської районної державної адміністрації Одеської області Стратієвського Володимира Сергійовича про скасування державної реєстрації та визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 18 вересня 2019 року.

Суддя : Т.П. Дармакука