Ухвала

від 17.09.2019 по справі 197/1008/19

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 197/1008/19

Номер провадження 1-кс/213/1204/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року Слідчий суддя Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду в м. Кривому Розі клопотання слідчого СВ Широківського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про арешт майна, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230001050 від 12.06.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16.09.2019 на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 13.09.2019 до суду надійшло вищезазначене клопотання слідчого СВ Широківського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 05.09.2019, погоджено з прокурором, в якому він просить накласти арешт на посіви та сходи технічних культур, що виявлені на земельних ділянках, загальною площею 2600 га, які відповідно до державного акту на право постійного користування серії ДП ШР № 88, виданого Степовою сільською радою, Широківського району, Дніпропетровської області, 24.04.1995 року, перебувають у постійному користуванні Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)», що розташовані на території Гречаноподівської сільської ради, Широківського району, Дніпропетровської області, передавши їх на відповідальне зберігання постійному користувачеві земельних ділянок Державній установі «Широківський виправний центр (№ 75)», заборонивши будь-які дії з посівами та сходами технічних культур, юридичним та фізичним особам, на час проведення розслідування по даному кримінальному провадженні.

Вобґрунтування клопотанняслідчий посилається на те, що слідчим відділом Широківського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження за ознаками самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю - Державній установі «Широківський виправний центр (№75)».

Зазначає, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування серії ДП ШР № 88, виданого Степовою сільською радою Широківського району Дніпропетровської області 24.04.1995 у постійному користуванні ДУ «ШВЦ № 75» знаходяться земельні ділянки загальною площею 5564,1 га, які розташовані на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області. З них 4371 га - рілля, а все інше - пасовище, багаторічні насадження, тощо.

З метою залучення засуджених до суспільно-корисної праці, та отримання прибутку від господарської діяльності на землях, що перебувають у постійному користуванні установи, обробітку земельних ділянок які перебувають у користуванні ШВЦ № 75, 09.03.2000 Міністерством юстиції України було засновано ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№ 75)» (ЄДРПОУ 08679735).

Після завершення збору врожаю сільськогосподарської продукції, в залежності від наявності сил та засобів у ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№ 75)», керівництвом приймається рішення про площі використання земель підприємства на наступний рік.

Загальна площа земель сільськогосподарського призначення, які оброблюються самостійно зазначеним Сільськогосподарським підприємством у 2019 році складає 871,5 га.

Відповідно, в ДУ «ШВЦ № 75», в 2019 році залишилось близько 3500 га.

Оскільки в цій установі відсутні сили та засоби для самостійного обробітку вказаних 3500 га землі сільськогосподарського призначення, керівництвом було прийнято рішення у відповідності до вимог Закону України «Про Державні закупівлі» про проведення на конкурсній основі через систему «Прозоро» закупівлі послуг у сфері рослинництва.

Так, за результатами проведених торгів через систему «Прозоро», між ДУ «Широківський виправний центр (№ 75)», та ТОВ «Золотий колос» (ЄДРПОУ 40924196), було укладено договір № Г-34 від 01.03.2019 про надання послуг, пов`язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції, посів ярого ячменю на площі 225 га та посів ярого ріпаку на площі 605 га (всього 830 га).

Інші оголошені ДУ «ШВЦ (№ 75)» процедури закупівлі послуг з посіву технічних зернових культур на площі 2670 га. було неодноразово скасовані через неповне подання учасниками процедури пакету документів для участі у конкурсі, через відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг тощо.

Водночас, 12.06.2019 до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення звернувся начальник Державної установи «Широківський виправний центр (№ 75)» та зазначив, що 12.06.2019 йому стало відомо про самовільне заняття невідомими особами земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні установи орієнтованою площею 2600 га, що розташовані на території Гречаноподівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області.

За його повідомленням до ЄРДР було внесено відомості про злочин за ч.1 ст.197-1 КК України за ознакамисамовільного зайняттяземельної ділянки,яким завданозначної шкодиїї законномуволодільцю.

Слідчий зазначає про те, що є підстави вважати, що невстановленими досудовим розслідуванням особами самовільно оброблено земельні ділянки та здійснено посіви зернових та технічних культур на земельних ділянках, що знаходяться в користуванні ШВЦ-75.

В якості доказу самовільного зайняття земельної ділянки загальної площі 2600 га та використання її під ведення товарного сільськогосподарського виробництва до матеріалів додано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 16.08.2019 за №671-ДК/700/АП/09/01/-19, проведеної Головним управлінням Держгеокадастра у Дніпропетровській області.

Слідчий вказує про те, що посіви та сходи технічних культур, що виявлені на вказаних земельних ділянках, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні і мають суттєве значення для досудового розслідування та судового розгляду.

17.09.2019 слідчий надав уточнення до клопотання, в якому зазначив, що процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні на виконання положень ст. 100 КПК України направлено лист до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) з метою надання роз`яснень щодо можливості передачі зазначеного речового доказу до АРМА для управління або реалізації, на що отримано відповідь від 29.08.2019, яка надійшла до прокуратури 10.09.2019, згідно з якою вбачаються умови передбачені ч.1 ст.19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», а саме:

1.Настання випадку, встановленого Законом ухвала слідчого судді, суду про арешт активів, а також ухвала слідчого судді, суду про передачу цих активів в управління АРМА чи згода власника на таку передачу замість останньої ухвали;

2.Звернення прокурора про передачу активів в управління АРМА;

3.Арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково) або користування майном (бажано).

Тому слідчий просить накласти арешт на посіви та сходи (майбутній врожай) сільськогосподарської культури соняшник, що виявлені на земельних ділянках державної власності, що знаходяться у постійному користуванні ДУ «Широківський виправний центр (№ 75)» на підставі державного акта ДП ШР № 88, виданого Степівською сільською радою Широківського району Дніпропетровської області 24.04.1995 року, загальною площею 5564,1 га, що розташовані на території Гречаноподівської сільської ради, Широківського району, з яких 4371 га ріллі, та визнані речовим доказом; заборонити будь-кому розпоряджатись будь-яким чином та використовувати посіви та сходи (майбутнійврожай)сільськогосподарської культурисоняшник до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або передачі до управління АРМА; передати посіви та сходи (майбутнійврожай)сільськогосподарської культурисоняшник в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, або їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Представник ДУ «Широківський ВЦ № 75» про дату та місце розгляду клопотання повідомлявся, але в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань не надав.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, неприбуття осіб, які повідомлялися, в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судовому засіданні слідчий та прокурор уточнене клопотання підтримали, просили задовольнити.

Слідчий пояснив, що злочином завдано значної шкоди потерпілому, незастосування заходузабезпечення кримінальногопровадження увиді накладенняарешту намайно можепризвести дознищення,або реалізаціїсільськогосподарської продукції,що призведедо збільшеннязбитків ДУ«ШВЦ №75»,та відчуженняпосівів сільськогосподарськихкультур, яківизнані речовимидоказами,тобто необхідновжити заходівщодо їхзбереження.

Також пояснив, що в зв`язку з встановленням обставин вчинення кримінального правопорушення та осіб причетних до його скоєння, для підготовки та обґрунтування даного клопотання, було витрачено більше часу ніж передбачено ст.171 КПК України.

Зазначив, що він розуміє, що врожай Широківським ВЦ № 75 зібрано на площі 871 га, а інші поля засіяно невстановленими особами. На полях біля сіл Крижове, Озерне було зібрано врожай з самовільно засіяних ділянок, про що складено протокол огляду. Однак припинити роботу комбайна та вантажівки вони не могли, оскільки не мають для цього правових підстав, але водіїв опитали. Йому відомо про те, що зібраний врожай частково завозився і до території ДП «Сільськогосподарське підприємство Державної Кримінально-виконавчої служби України (№ 75)». Потім з самого току врожай було вивезено в напрямку Апостолового, поза вагами.

Просив врахувати, що норми КПК України передбачають, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження потерпілий має право, за наявності відповідних підстав, крім іншого, - на забезпечення безпеки щодо майна.

Зазначив, що особи, які підозрюються у скоєнні злочину, встановлені, але не допитувалися, оскільки ще не встановлено їх процесуальний статус. Арешт просить накласти з метою збереження речових доказів, щоб винні особи не змогли заволодіти цим майном.

Прокурор не заперечував тієї обставини, що адміністрація ШВЦ 75 тривалий час не звертала уваги на посіви, а звернулось до правоохоронних органів лише коли стало відомо про факти зловживань на земельних ділянках.

Перевіривши доводи клопотання, дослідивши надані суду матеріали, вислухавши слідчого, прокурора, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Встановлено, що відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.197-1 КК України було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2019 року за №12019040230001050.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2ст.131 КПК Україниарешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правиламист.132 КПК Українийого застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Згідно п.п. 1, 2 ч.2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 ст.170 цього Кодексу).

Окрім того, слідчий суддя зобов`язаний враховувати, крім правових підстав для арешту майна, ще й наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь - яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, щопри вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого бокувимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Отже, ЄСПЛ (рішення у спарві "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року) вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватися вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак, вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того, чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів в кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Самовільне зайняття земельної ділянки є злочином з матеріальним складом, який вважається закінченим з того моменту коли особа фактично заволоділа земельною ділянкою або розпочала її протиправну експлуатацію (освоєння), завдавши цим власнику земельної ділянки або її законному володільцю значної шкоди. Кількісний аспект цієї криміноутворюючої ознаки дозволяє відмежувати злочинне самовільне зайняття земельної ділянки без обтяжуючих обставин від відповідного адміністративного проступку за ст.53-1 КУпАП.

Основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, є право власності на землю (право володіння, користування та розпорядження землею).

З матеріалів клопотання слідчого про арешт майна вбачається, що у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230001050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством, не визначений розмір спричиненої правопорушенням шкоди, що є обов`язковим елементом складу даного кримінального правопорушення.

Зі змісту самого клопотання слідує, що наразі розмір будьякої шкоди, в тому числі достатній для утворення складу злочину за ч.1 ст.197-1 КК України, не встановлений.

Згідно примітки до ст. 197-1 КПК України, шкода, передбачена частиною 1 цієї статті, визнається значною, якщо вона у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в якості доказів самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 2600 га до клопотаннядолучено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 16.082019 за №671-ДК/700/АП/09/01/-19, проведеної ГУ Держгеокадастра у Дніпропетровській області. Однак, з цього акту вбачається серед іншого, що ДУ «ШВЦ-75» порушуються вимоги земельного законодавства України, не всі землі використовуються за цільовим призначенням, а осіб, які використовують 2600 га для ведення сільськогосподарського виробництва, не встановлено. Тому слідчим суддею не може бути прийнято цей акт як доказ вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, до клопотання мають бути додані документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з клопотанням, речовими доказами є посіви та сходи технічних культур, що виявлені на вказаних земельних ділянках, однак до клопотання не долучена та слідчому судді не надана постанова про визнання речових доказів.

До того ж, станом на час направлення клопотання до суду минуло майже 3 місяці, і слідчим не надано жодного пояснення чому за цей час він не звертався до суду з відповідним клопотанням.

Таким чином, на даний час не встановлено усіх ознак складу кримінального правопорушення, що унеможливлює застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно в даному кримінальному провадженні.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні не спростовували та підтвердили факт того, що дійсно на даний час розмір взагалі будь-якої шкоди слідством не встановлений.

Крім того, факт самовільного захоплення земельної ділянки безумовно не свідчить про незаконність набуття права на врожай (на відміну від крадіжки до прикладу). Тому посилання слідчого щодо необхідності накладення арешту на таке майно, з метою збереження речових доказів слідчий суддя оцінює критично та вважає недоведеною мету такого арешту. Також, прокурором у клопотанні не зазначено та в судовому засіданні не доведено для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення має значення вирощені на земельній ділянці сільськогосподарські рослини.

Слід зазначити, що статтею 197-1КК України не передбачено можливості конфіскації та спеціальної конфіскації. Відповідно до наданих матеріалів, у даному кримінальному провадженні не було заявлено будь-якого цивільного позову.

До того ж, за умови задоволення клопотання в цій частині не буде дотримано принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

З долученихдо клопотанняматеріалів вбачається,що кримінальнепровадження порушеноза фактом самовільного зайняттяземельної ділянки,осіб,які бпідозрювалися ускоєнні злочинуза викладенихобставин,не встановлено.

Слідчий суддявважає,що слідчимне доведенатакож необхідністьарешту посівівта сходівтехнічних культур,які буловиявлено наземельних ділянках,що знаходятьсяу постійномукористуванні ДУ«ШВЦ №75»,оскільки підозриу вчиненніданого кримінальногоправопорушення нікомуне пред`явлено,розмір шкодине встановлено,а повідомленнявід ГУДержгеокадастру уДніпропетровській областіпро те,що розміршкоди,заподіяної внаслідоксамовільного зайняттяземельних ділянокможе становити9480702,40грн.є лишеорієнтовним тарозцінюється якприпущення тане можебути доказом розміру збитків, заподіяних потерпілому у даному кримінальному провадженні. Розмір збитків може бути встановлений тільки після проведення відповідної експертизи.

Подане до суду клопотання містить формальний перелік підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна, в клопотанні та в судовому засіданні прокурором не наведено переконливих доводів щодо настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню в разі незастосування арешту на земельну ділянку та вирощені на ній сільськогосподарські рослини.

Вимоги ч.1 ст.173КПК України зобов`язують слідчого суддю, суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

За таких обставин, достатніх підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчим майно слідчим суддею не встановлено, а отже, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Широківського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 05.09.2019 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному № 120190402300001050 від 12.06.2019, за ч.1 ст. 197-1 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1