Ухвала

від 13.09.2019 по справі 300/1621/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження

"13" вересня 2019 р. справа № 300/1621/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника третьої особи ТОВ "КРЕДО-ІФ" - Чежакова І.П.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Узинської сільської ради в особі державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ "КРЕДО-ІФ", ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування рішення про внесення змін щодо права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

30.07.2019 ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 )звернулася до суду з адміністративним позовом до Узинської сільської ради в особі державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 (надалі також - відповідач, ОСОБА_5 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ "КРЕДО-ІФ", ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування рішення про внесення змін щодо права власності на нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.07.2010 ОСОБА_1 звернулася до Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради із заявою про скасування договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири) яке буде створено у майбутньому №1/14 від 09.03.2015 укладеною між ТОВ "КРЕДО-ІФ" та ОСОБА_4 предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , оскільки відповідно до рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.06.2018 вказаний договір визнано недійсним. Згідно відповіді Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради зазначено, що правовстановлюючим документом на підставі якого виникло право власності па спірну квартиру є інший договір купівлі-продажу №2/16 від 17.05.2016. Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Узинської сільської ради Цалин Андрій Богданович вніс зміни до Реєстру речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення 47762517) згідно яких видалив договір купівлі-продажу нерухомою майна (квартири) яке буде створено у майбутньому №1/14 від 09.03.2015 та акт здавання-приймання завершених будівництвом житлових приміщень №1/14 від 16.03.2016,видавником видалених документів є ТОВ "КРЕДО-ІФ" та ОСОБА_4 , натомість додано договір купівлі-продажу №2/16 від 17.05.2016 та акт приймання-передачі нерухомого майна №2/16 від 17.05.2016,видавником доданих документів єТОВ "КРЕДО-ІФ" та ОСОБА_4 Вважає такі дії протиправними, оскільки відповідачем не перевірено наявність обтяжень об`єкту нерухомого майна та наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2019 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено на 15.08.2019 підготовче засідання.

За клопотанням представника третьої особи, судом відкладено підготовче засідання на 28.08.2019 о 14:00 год.

28.08.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкладено підготовче засідання у зв`язку із відсутністю відомостей про вручення повістки відповідачу на 05.09.2019 о 11:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 05.09.2019, у зв`язку із витребуванням додаткових доказів оголошено перерву до 13.09.2019 о 09:30 год.

У підготовчому судовому засіданні,яке відбулося 13.09.2019, судом поставлено на вирішення питання щодо належності розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.

Позивач та представник позивача у підготовчому засіданні, зазначили що даний спір підсудний адміністративним судам з огляду на наявність публічно-правового спору між сторонами та просили продовжити розгляд справи.

Відповідач у підготовче засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ "КРЕДО-ІФ", просила відкласти розгляд справи, щодо вирішення даного питання поклалася на розсуд суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_4 в підготовче засідання не прибула, попередньо подала клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване перебуванням у відпустці.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення та продовжив підготовче засідання за неявки представників відповідача та третьої особи - Дранчук А.В.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторони позивача та представника третьої особи ТОВ "КРЕДО-ІФ", суд зазначає наступне.

Статтями 2, 4 та 19 КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Так, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною четвертою статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Отже, рішення суб`єктів владних повноважень, до яких належать, зокрема, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення/припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно п.10 ч.2ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 21Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом позовних вимог, предметом спору у даній справі є скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Узинської сільської ради Цалина Андрія Богдановича, індексний номер: 47762517 від 12.07.2019 за результатом якого здійснено зміни підстави виникнення права власності за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 949066426101, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Тобто звернення позивача до суду із цим позовом пов`язане з необхідністю захисту його прав у приватноправових відносинах, а не у сфері публічно-правових відносин.

Попри оскарження рішення та дій державного реєстратора, фактично в даних правовідносинах виникає спір про право. Таким чином, спір у даній справі за своєю правовою природою є спором, що стосується скасування права власності на нерухоме майно, так як скасування вказаного рішення державного реєстратора за результатом якого здійснено зміни щодо підстави виникнення права власності на нерухоме майно, обов`язково буде впливати на майнові права тієї особи, щодо якої цю реєстраційну дію буде скасовано.

З вищезазначеного вбачається, що даний спір має цивільно-правовий характер, так як стосується не стільки правомірності дій та рішень державного реєстратора по реєстрації змін підстав виникнення права власності, а безпосередньо самого права власності на об`єкт нерухомого майна, що потребує встановлення судом обставин правомірності його набуття та що виходить за межі компетентності адміністративних судів.

Відтак, суд зазначає, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів характер, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зважаючи на наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір про визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування рішення за результатом якого здійснено зміни підстави виникнення права власності об`єкта нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов`язаний із захистом права (цивільного, приватного) на нерухоме майно.

Вказане підтверджується аналогічною правовою позицією, що знайшла своє відображення в постанові Верховного Суду у справі № 396/2550/17 від 14.03.2018 де зазначено: у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право цивільне, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Також, наведений висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній, у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 815/1121/17.

Суд звертає увагу на ту обставину, що заявником оскаржуваних дій та рішень вчинених державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Цалином А.Б. є ТОВ "КРЕДО-ІФ", а не позивач.

Відтак, суд доходить висновку, що спір, який розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію змін підстав виникнення права власності на нерухоме майно, не перебував у публічно-правових відносинах саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення стосувалось змін підстав виникнення права власності на нерухоме майно ОСОБА_4 та здійснено за заявою ТОВ "КРЕДО-ІФ", а не позивача.

Одночасно суд зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду, від 03.04.2019 у справі № 817/3393/15, від 10.04.2019 у справі №823/811/17, від 05.12.2018 у справі №802/560/17-а, від 12.12.2018 у справі №805/34/18-а, від 21.11.2018 у справі №804/8507/15,від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.

Частиною 5статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (надалі також - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 821/1194/15-а.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на характер спірних правовідносин та склад учасників справи, суд приходить висновку, що даний спір носить приватно-правовий характер, не містить ознак публічно-правового спору, тому не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Частиною другою статті 238 КАС України визначено, що суд, закриваючи провадження у справі, також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Керуючись статтями 2, 9, 238, 239, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі № 300/1621/19 за позовом ОСОБА_1 до Узинської сільської ради в особі державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ТОВ "КРЕДО-ІФ", ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування рішення про внесення змін щодо права власності на нерухоме майно.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок сплачений згідно квитанції за № 0.0.1423110298.1 від 30.07.2019 року.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 );

відповідач - Узинської сільської ради в особі державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Цалина Андрія Богдановича (код ЄДРПОУ 04356411, вул. Молодіжна, 10 А, с. Узин, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77434);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "КРЕДО-ІФ" (код ЄДРПОУ 23801145, вул. Торгова, буд. 1, м. Івано-Франківськ, 76018);

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Суддя Микитин Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 18.09.19.