Постанова

від 19.11.2019 по справі 300/1621/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10992/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Узинської сільської ради в особі державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Цалина Андрія Богдановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ТОВ "Кредо-ІФ", ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення про внесення змін щодо права власності на нерухоме майно, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Микитин Н.М.,

час ухвалення рішення: 10:08:34,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення: 18.09.19 р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Узинської сільської ради в особі державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Цалина Андрія Богдановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ "КРЕДО-ІФ", ОСОБА_2 , в якому просила про визнання дій протиправними та скасування рішення про внесення змін щодо права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року закрито провадження у справі № 300/1621/19 за позовом ОСОБА_1 до Узинської сільської ради в особі державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Цалина Андрія Богдановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ТОВ "КРЕДО-ІФ", ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та скасування рішення про внесення змін щодо права власності на нерухоме майно. Повернуто ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, сплачений згідно квитанції за № 0.0.1423110298.1 від 30.07.2019 року.

Ухвала мотивована тим, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію змін підстав виникнення права власності на нерухоме майно, не перебував у публічно-правових відносинах саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення стосувалось змін підстав виникнення права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 та здійснено за заявою ТОВ "КРЕДО-ІФ", а не позивача.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вимога про скасування рішення суб`єкта владних повноважень про внесення запису до державного реєстру права власності на нерухоме майно за своєю правовою природою не є спором про відновлення майнових прав позивача, адже таке скасування не пов`язане з виникненням або припиненням права власності на це майно, а є наслідком скасування неправомірного рішення суб`єкта владних повноважень.

В зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.07.2010 р. ОСОБА_1 звернулася до Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради із заявою про скасування договору купівлі-продажу нерухомого майна (квартири), яке буде створено у майбутньому №1/14 від 09.03.2015 укладеною між ТОВ "КРЕДО-ІФ" та ОСОБА_2 , предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , оскільки відповідно до рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 25.06.2018 вказаний договір визнано недійсним. Згідно відповіді Управління реєстраційних процедур Івано-Франківської міської ради зазначено, що правовстановлюючим документом, на підставі якого виникло право власності на спірну квартиру, є інший договір купівлі-продажу №2/16 від 17.05.2016. Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Узинської сільської ради Цалин Андрій Богданович вніс зміни до Реєстру речових прав на нерухоме майно, (індексний номер рішення 47762517) згідно яких видалив договір купівлі-продажу нерухомою майна (квартири), яке буде створено у майбутньому №1/14 від 09.03.2015 та акт здавання-приймання завершених будівництвом житлових приміщень №1/14 від 16.03.2016, видавником видалених документів є ТОВ "КРЕДО-ІФ" та ОСОБА_2 , натомість додано договір купівлі-продажу №2/16 від 17.05.2016 та акт приймання-передачі нерухомого майна №2/16 від 17.05.2016, видавником доданих документів є ТОВ "КРЕДО-ІФ" та ОСОБА_2 Вважає такі дії протиправними, оскільки відповідачем не перевірено наявність обтяжень об`єкту нерухомого майна та наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Тому, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК України, якою передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Зі змісту позовних вимог та обставин, якими позивач їх обґрунтовує, вбачається, що подання цього позову пов`язано із захистом порушеного, на думку позивача, права власності на об`єкт нерухомості внаслідок реєстрації цього нерухомого майна за третьою особою.

Визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора впливає на права третьої особи, а тому в цьому випадку існує спір про право, що, у свою чергу, унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Та обставина, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Зважаючи на суб`єктний склад та характер правовідносин у цій справі, колегія суддів доходить до висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що даний спір носить приватно-правовий характер, не містить ознак публічно-правового спору, тому не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства, а підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2019 року у справі № 300/1621/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 19.11.2019 р.