Ухвала

від 10.09.2019 по справі 320/4864/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

10 вересня 2019 року 320/4864/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області щодо не винесення на пленарне засідання клопотання ОСОБА_1 , від 28.02.2019 року про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського, господарства;

- зобов`язати Ясенівську сільську раду Ставищенського району Київської області винести на засідання чергової сесії Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, розглянути клопотання ОСОБА_1 , 28.02.2019 року про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства, з прийняттям рішення відповідно до вимог ст. 118 Земельного Кодексу України;

- визнати протиправним та скасувати наказ №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018 Головного Управління Держгеокадастру у Київській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою".

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- заборони Ясенівській сільській раді Ставищенського району Київської області та Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області до набрання рішення суму у справі законної сили вчиняти будь-які дії спрямованих на передачу в оренду чи зміну цільового призначення або зміни форми власності або відчуження земельної ділянки площею 2,9287 га з цільовим призначенням 01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться в адміністративних межах (в межах населеного пункту) Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області кадастровий номер 3224288000:06:001:0025.

Обґрунтовуючи вказану заяву позивачем зазначено, що Ясенівська сільська рада Ставищенського району Київської області розпочала зміну цільового призначення спірної земельної ділянки на підставі наказу №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018 Головного Управління Держгеокадастру у Київській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою", а тому невжиття заходів забезпечення позову призведе до повторних звернень позивача до суду із позовами про скасування зміни цільового призначення земельної ділянки та в разі позитивного вирішення справи на користь позивача Ясенівська сільська рада Ставищенського району Київської області може відмовити позивачу, посилаючись на не відповідність цільового призначення земельної ділянки, яка зазначена в клопотанні позивача.

Згідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно частини другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 по справі "Бендерський проти України", в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав" проти України" суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що наведені у вказаній заяві підстави для забезпечення позову носять загальний характер.

Так, заява про забезпечення позову не містить жодних посилань на те, які саме конкретні права та інтереси позивача порушуються і яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову зумовить у подальшому утруднення відновлення порушених прав позивача.

Суд наголошує на тому, що подана позивачем заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, зокрема, обставин, що свідчать про неможливість відновлення порушених прав позивача у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті. Судом встановлено відсутність у заяві про забезпечення позову доказів, що прямо або опосередковано підтверджують необхідність докладення значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову.

Отже, позивачем не обґрунтовано необхідності й доцільності вжиття обраного заходу забезпечення позову.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивачів про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали видати (надіслати) учасникам справи.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.