Рішення

від 08.11.2019 по справі 320/4864/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2019 року 320/4864/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Балаклицького А.І., розглянувши в м. Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області щодо не винесення на пленарне засідання клопотання ОСОБА_1 , від 28.02.2019 року про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Ясенівську сільську раду Ставищенського району Київської області винести на засідання чергової сесії Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, розглянути клопотання ОСОБА_1 , 28.02.2019 року про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства, з прийняттям рішення відповідно до вимог ст. 118 Земельного Кодексу України;

- визнати протиправним та скасувати наказ №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018 Головного управління Держгеокадастру у Київській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 28.02.2019, маючи намір отримати безоплатно у власність земельну ділянку у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, звернулась до Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області із заявою про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства. Проте, сільська рада не розглянула вказану заяву у порядок та спосіб, що визначений Земельним кодексом України.

Також, позивач зазначила, що у Головного управління Держгеокадастру у Київській області були відсутні правові підстави для прийняття наказу №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою", оскільки до прийняття такого наказу Держгеокадастр повинен був прийняти рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, а потім вже видавати оскаржуваний наказ.

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Київській області позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що оскаржуваний наказ №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою", яким надано дозвіл Ясенівській сільській раді на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,9287 га, був прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач - Ясенівська сільська рада Ставищенського району Київської області позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у сільської ради були відсутні повноваження для надання позивачу дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства, оскільки бажана до відведення земельна ділянка перебуває у державній власності, а тому саме Головне управління Держгеокадастру у Київській області є спеціально уповноваженим органом на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення та бажаною позивачем земельною ділянкою.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/4864/19 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

17 жовтня 2019 до суду через засоби поштового зв`язку надійшла заява позивача про зменшення та збільшення позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відмовлено у прийнятті до розгляду судом заяви позивача про зменшення та збільшення позовних вимог.

У зв`язку з чим, розгляд справи здійснюється за первинними позовними вимогами, які заявлені в позовній заяві від 06.09.2019.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2017 року Ясенівською сільською радою Ставищенського району Київської області прийнято рішення №121, яким затверджено Положення про громадські пасовища.

03 липня 2018 року на тридцятій сесії сьомого скликання Ясенівської сільської ради було прийнято рішення №193, яким вирішено клопотати до Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо передачі земельних ділянок для створення громадських пасовищ, в тому числі і земельної ділянки площею 2,9287 га кадастровий номер 3224288000:06:001:0025, яка розташована на території Ясенівської сільської ради.

11 липня 2018 року Ясенівська сільська рада звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення територіальній громаді села Ясенівка у комунальну власність земельну ділянку орієнтовною площею 2,9287 гектарів для створення громадських пасовищ за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області.

Наказом №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" Головне управління Держгеокадастру у Київській області надало Ясенівській сільській раді Ставищенського району Київської області дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,9287 га, із цільовим призначенням - для створення громадських пасовищ.

28 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області із клопотанням про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності.

До вказаного клопотання позивач додала копію паспорта, копію ідентифікаційного номера, копію графічних матеріалів з місцем розташування земельної ділянки та копію витягу з державного земельного кадастру.

Листом від 12.03.2019 №04-07/81 Ясенівська сільська рада повідомила позивача про те, що бажана до відведення земельна ділянка площею 2,9287 га з кадастровим номером 3224288000:06:001:0025 за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва знаходиться в адміністративних межах Ясенівської сільської ради, але за межами населеного пункту і до земель комунальної власності Ясенівської сільської ради не відноситься. У даному листі також було повідомлено, що розпорядником даної земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру у Київській області, а тому Ясенівська сільська рада не має повноважень щодо розпорядження вищевказаної земельної ділянки.

21 травня 2019 року через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з клопотанням, в якому просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо передачі безоплатно у власність із земель комунальної власності земельну ділянку площею 2,9287 га для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за адресою: Київська область, Ставищенський район, Ясенівська сільська рада, кадастровий номер 3224288000:06:001:0025.

Листом від 21.06.2019 №7378/0-5471/0/17-19 Головне управління Держгеокадастру у Київській області повідомило позивачу, що відповідно до клопотання бажана до відведення земельна ділянка розташована на землях комунальної форми власності, а тому відсутні підстави для надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,9287 га, яка розташована на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області.

Проте, не погоджуючись з бездіяльністю Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області щодо не винесення на пленарне засідання клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2019 про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства та з наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 2 статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Положеннями частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об`єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.

Згідно з частиною 1 статті 33 Земельного кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 2 статті 78 цього Кодексу передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За змістом частин 1-3 та 5 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у статті 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини першої цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною 4 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частини 1 статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України вирішення питань про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на землях сільської, селищної, міської ради, але поза межами населеного пункту, у власність або у користування громадян належить до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Системний аналіз норм права, що містяться у статтях 116, 118, 122 Земельного Кодексу України дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в законі органи приймають одне з відповідних рішень.

Водночас, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населеного пункту відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, відноситься до виключних повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів.

Як вбачається з матеріалів справи, бажана до відведення земельна ділянка площею 2,9287 га з кадастровим номером 3224288000:06:001:0025 за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства знаходиться в адміністративних межах Ясенівської сільської ради, але за межами населеного пункту, та рахується як землі державної власності.

Крім того, дана обставина підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24.09.2019 №525/178-19, з якої вбачається, що земельна ділянка площею 2,9287 га кадастровий номер 3224288000:06:001:0025 розташована за межами населеного пункту с. Ясенівка на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області, та відноситься до земель державної форми власності.

Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що суб`єктом, уповноваженим на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності щодо бажаної до відведення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, є Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Відтак, відмова Ясенівської сільської ради у розгляді клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2019 про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства саме на сесії сільської ради полягала в тому, що цей представницький орган місцевого самоврядування не є розпорядником земель державної власності за межами населеного пункту.

Наведене свідчить, що Ясенівська сільська рада не порушила права позивача на отримання бажаної земельної ділянки, оскільки в контексті даного спору Ясенівська сільська рада не є розпорядником бажаної позивачем земельної ділянки.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави для визнання протиправної бездіяльності Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області щодо не винесення на пленарне засідання клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2019.

Відтак, похідна вимога про зобов`язання Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області винести на засідання чергової сесії Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області та розглянути клопотання ОСОБА_1 28.02.2019 про надання дозволу на розробку документації землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,9287 га у власність для ведення особистого селянського господарства, з прийняттям рішення відповідно до вимог ст. 118 Земельного Кодексу України, також підлягає відхиленню.

При цьому, суд зазначає, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, оскільки для останнього правові наслідки створюють саме дії та рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які в межах даної справи позивачем не оскаржуються.

Водночас, суд звертає увагу на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 відмовлено у прийнятті до розгляду судом заяви позивача про зменшення та збільшення позовних вимог, оскільки позивачем пропущено строк для подання такої заяви на два дні.

У зв`язку з чим, розгляд справи здійснювався за первинними позовними вимогами, які заявлені в позовній заяві від 06.09.2019.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-7196/15-18-сг від 07.08.2018 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою", суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 20 Земельного кодексу України, яка закріплює за собою встановлення та зміну цільового призначення земельних ділянок, встановлює, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

В даному випадку, Головним управлінням на підставі клопотання Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області від 10.07.2018 №02-19/196 було прийнято наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Ясенівській сільській раді" від 07.08.2018 №10-7196/15-18-сг.

Звідси вбачається, що зміною цільового призначення земельної ділянки державної власності має бути здійснено лише на підставі рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що в даному випадку суперечить твердженням позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на різні категорії, зокрема, землі сільськогосподарського призначення.

Частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною 1 статтею 19 Земельного кодексу України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Водночас, відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

А тому, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 06.03.2019 у справі №803/1539/17 та від 31.07.2019 у справі №806/5308/15.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідачів.

З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 143, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Балаклицький А. І.