Рішення

від 18.09.2019 по справі 420/4967/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4967/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Совіло звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України, в якій просило: визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 1136436/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.02.2019 року; № 1136435/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2019 року; № 1136430/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.02.2019 року; № 1136438/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 11.02.2019 року; № 1136433/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.02.2019 року; № 1137327/41736586 від 10.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 18.02.2019 року; № 1136432/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 25.02.2019 року; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні: № 1 від 05.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року; № 2 від 07.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року; № 3 від 11.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року; № 4 від 11.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року; № 6 від 18.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року; № 7 від 18.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року; № 8 від 25.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю Совіло зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.01.2018 року, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними товарами (код КВЕД 46.46). Рішеннями Комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1136436/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136438/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136433/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136432/41736586 від 09.04.2019 року відмовлено в реєстрації податкових накладних № 1 від 05.02.2019 року, № 4 від 11.02.2019 року, № 6 від 18.02.2019 року, № 8 від 25.02.2019 року відповідно у зв`язку з не наданням ТОВ Совіло копій наступних документів: 1) первинні документи щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; 2) розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. На вказані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних ТОВ Совіло 23.04.2019 року були подані скарги до Комісії з питань розгляду скарг. Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг № 26460/41736586/2 від 02.05.2019 року, № 26459/41736586/2 від 02.05.2019 року, № 26457/41736586/2 від 02.05.2019 року, № 26458/41736586/2 від 02.05.2019 року скарги ТОВ Совіло залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін. Рішенням Комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1136430/41736586 від 09.04.2019 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.02.2019 року у зв`язку з не наданням ТОВ Совіло копій наступних документів: 1) первинні документи щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передач і товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; 2) розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. На вказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ Совіло 23.04.2019 року була подана скарга до Комісії з питань розгляду скарг. Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг № 26456/41736586/2 від 02.05.2019 року скарга ТОВ Совіло залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Рішенням Комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1136435/41736586 від 09.04.2019 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2019 року у зв`язку з не наданням ТОВ Совіло копій наступних документів: 1) первинні документи щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; 2) розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. На вказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ Совіло 23.04.2019 року була подана скарга до Комісії з питань розгляду скарг. Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг № 26467/41736586/2 від 02.05.2019 року скарга ТОВ Совіло залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Рішенням Комісії ГУ ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1137327/41736586 від 10.04.2019 року відмовлено в реєстрації податкової накладної № 7 від 18.02.2019 року у зв`язку з не наданням ТОВ Совіло копій наступних документів: 1) первинні документи щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; 2) розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. На вказане рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ Совіло 23.04.2019 року була подана скарга до Комісії з питань розгляду скарг. Рішенням Комісії з питань розгляду скарг № 26468/41736586/2 від 02.05.2019 року скарга ТОВ Совіло залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Позивач вважає, що вказані рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та належать до скасування.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло до Головного управління ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідачі вказують, що за наслідком розгляду повідомлення комісією ГУ ДФС в Одеській області прийняті рішення № 1136436/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136435/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136430/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136438/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136433/41736586 від 09.04.2019 р., № 1137327/41736586 від 10.04.2019 р., № 1136432/41736586 від 09.04.2019 р. про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 05.02.2019 р., № 2 від 07.02.2019 р., № 3 від 11.02.2019 р., № 4 від 11.02.2019 р., № 6 від 18.02.2019 р., № 7 від 18.02.2019 р., № 8 від 25.02.2019 р., з підстав не надання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Отже, рішення комісії № 1136436/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136435/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136430/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136438/41736586 від 09.04.2019 р., № 1136433/41736586 від 09.04.2019 р., № 1137327/41736586 від 10.04.2019 р., № 1136432/41736586 від 09.04.2019 р. про відмову у реєстрації податкових накладних № 1 від 05.02.2019 р., № 2 від 07.02.2019 р., № 3 від 11.02.2019 р., № 4 від 11.02.2019 р., № 6 від 18.02.2019 р., № 7 від 18.02.2019 р., № 8 від 25.02.2019 р. із посиланням на підставу - надання документів платником податку копій документів недостатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування - є повністю обґрунтованим.

В судове засідання, призначене на 17.09.2019 року, сторони не з`явилися. 17.09.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням зазначеного, суд вирішив розглянути вказану справу в письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Совіло зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.01.2018 року, основний вид діяльності - оптова торгівля фармацевтичними товарами (код КВЕД 46.46).

10.01.2019 року між ТОВ Совіло (постачальником) та Спільним українсько-естонським підприємством у формі ТОВ Оптіма-Фарм, ЛТД (покупцем) був укладений договір поставки № 1 відповідно до Розділу 1 якого товар - лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари лікувального, косметичного та медичного призначення, а також інша подібна продукція, що виробляється та/або реалізується постачальником, яка допущена до застосування в Україні та дозволена до придбання та продажу аптечним закладам, дистрибуція - діяльність, пов`язана із закупівлею, зберіганням, поставками, транспортуванням та імпортом/експортом Товару, за винятком його продажу безпосередньо громадянам для їх особистого споживання. Відповідно до п.3.1 даного договору сторони домовились про співпрацю з дистрибуції Товару, для чого постачальник приймає на себе зобов`язання з поставки Товару покупцю згідно замовлень останнього, а покупець здійснює діяльність з дистрибуції товару іншим дистриб`юторам, аптечним та лікувально-профілактичним закладам, виробникам (окрім роздрібної торгівлі) на умовах, що визначені цим Договором. Згідно з п.5.2 договору кількість товару, який поставлено за цим договором, зазначається у накладних (товарно-транспортних накладних). Пунктом 6.4 договору передбачено, що остаточний асортимент, кількість товару, ціна одиниці товару та загальна вартість товару, що поставляється за цим договором визначається у накладних (товарно-транспортних накладних), підписаних сторонами. Згідно з п.8.1 договору поставка товару здійснюється постачальником на склад покупця на умовах СРТ - місто Київ, вулиця Бориспільська, 9ж (відповідно до ІНКОТЕРМС - 2010). Поставка товару здійснюється транспортним засобом і за власний рахунок постачальника. Відповідно до п.8.2 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладних (товарно-транспортних накладних). Відповідно до пункту 14.2 договору розрахунок за товар здійснюється покупцем по факту його реалізації, оплата реалізованого товару має бути проведена покупцем протягом 60 робочих днів з дати надання постачальнику інформації про обсяги реалізації товару за звітний місяць.

На виконання умов вказаного договору 05.02.2019 року ТОВ Совіло поставило СП Оптіма-Фарм, ЛТД засіб для догляду за шкірою Папиллек у кількості 900 шт. на загальну суму 113853,60 гривень, в тому числі 18975,60 гривень ПДВ, 11.02.2019 року ТОВ Совіло поставило СП Оптіма-Фарм, ЛТД засіб для догляду за шкірою Папиллек у кількості 450 шт. на загальну суму 47439,00 гривень, в тому числі 9487,80 гривень ПДВ, 18.02.2019 року ТОВ Совіло поставило СП Оптіма-Фарм, ЛТД засіб для догляду за шкірою Папиллек у кількості 600 шт. на загальну суму 75902,40 гривень, в тому числі 12650,40 гривень ПДВ, 25.02.2019 року ТОВ Совіло поставило СП Оптіма-Фарм, ЛТД засіб для догляду за шкірою Папиллек у кількості 900 шт. на загальну суму 94878,00 гривень, в тому числі 18975,60 гривень ПДВ, 11.02.2019 року ТОВ Совіло поставило СП Оптіма-Фарм, ЛТД біологічну активну добавку Валеріана драже № 50 у кількості 1120 шт. на загальну суму 4080,38 гривень, в тому числі 680,06 гривень ПДВ.

01.10.2018 року між ТОВ Совіло (постачальником) та ТОВ Вента. ЛТД (покупцем) був укладений договір поставки товару № 18/10, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупця товари (лікарські засоби, медичні вироби, товари, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи), а покупець зобов`язується приймати вищевказаний товар і вчасно оплачувати його на умовах, передбачених договором. Згідно з п.3.3 даного договору разом з договором постачальник зобов`язаний передати покупцю належним чином оформлені видаткову накладну, товарно-транспортну накладну та інші документи на товар, надання яких вимагає чинне законодавство. Відповідно до п.3.5 договору право власності, ризик випадкової загибелі чи псування товару, що поставляється, переходить від постачальника до покупця в момент фактичного одержання товару останнім. Пунктами 4.1, 4.2 договору встановлено, що покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата товару проводиться після його реалізації покупцем третім особам відповідно до звіту про реалізацію товару третім особам, який надається постачальнику до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, протягом 60 календарних днів з моменту надання звіту постачальнику.

На виконання умов вказаного договору 07.02.2019 року ТОВ Совіло поставило ТОВ Вента. ЛТД засіб для догляду за шкірою Папиллек у кількості 600 шт. на загальну суму 76320,00 гривень, в тому числі 12720,00 гривень ПДВ.

10.08.2018 року між ТОВ Совіло (постачальником) та ТОВ Миколаїв-Фарм (покупцем) був укладений договір поставки товару № 6/18, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставляти медичні вироби, косметичну продукцію, гігієнічні вироби, БАДи (надалі - Товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору. Відповідно до умов пунктів 6.1, 6.2 договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості та асортименті в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної. Згідно з пунктами 5.1., 5.2 договору покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата кожної товарної партії проводиться у повному обсязі на таких умовах: відстрочка платежу 60 календарних днів.

На виконання умов вказаного договору 18.02.2019 року ТОВ Совіло поставило ТОВ Миколаїв-Фарм засіб для догляду за шкірою Папиллек у кількості 150 шт. на загальну суму 17249,40 гривень, в тому числі 2874,90 гривень ПДВ.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вимог п.187.1 ст.187, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ Совіло за фактом здійснення поставки товарів зазначеним контрагентам сформувало податкові накладні № 1 від 05.02.2019 року, № 2 від 07.02.2019 року, № 3 від 11.02.2019 року, № 4 від 11.02.2019 року, № 6 від 18.02.2019 року, № 7 від 18.02.2019 року, № 8 від 25.02.2019 року та 25.03.2019 року направило їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманими квитанціями про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1. Критеріїв ризиковості платника податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

02.04.2019 року ТОВ Совіло направило на адресу ГУ ДФС в Одеській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та надало копії документів: договору поставки № 1 від 10.01.2019 року та специфікації до нього; видаткових накладних № 4 від 05.02.2019 року, № 6 від 11.02.2019 року, № 9 від 18.02.2019 року, № 11 від 25.02.2019 року; договору поставки № МЛ-0000035 від 10.09.2018 року між ТОВ Совіло (покупцем) та ТОВ Мега-Лайф (постачальником), на підставі якого позивачем був придбаний товар, в подальшому реалізований; видаткової накладної № МЛ-0000248 від 07.12.2018 року, яка підтверджує отримання товару від постачальника ТОВ Мега-Лайф ; сертифікату якості № 1 від 22.09.2017 року на поставлений ТОВ Мега-Лайф товар; платіжних доручень № 91 від 28.11.2018 року, № 107 від 11.01.2019 року, № 121 від 04.02.2019 року, № 134 від 26.02.2019 року, № 135 від 27.02.2019 року на підтвердження оплати даного товару; видаткової накладної № 7 від 11.02.2019 року; договору поставки № 2 від 03.09.2018 року між ТОВ Совіло (покупцем) та ТОВ Артмік груп (постачальником), на підставі якого позивачем був придбаний товар, в подальшому реалізований; видаткової накладної № 15 від 25.12.2018 року, яка підтверджує отримання товару від постачальника ТОВ Артмік груп , посвідчення про якість та безпеку № 251018 від 25.10.2018 року на поставлений ТОВ Артмік груп товар; платіжного доручення № 68 від 27.09.2018 року на підтвердження оплати даного товару; договору поставки товару № 18/10 від 01.10.2018 року; видаткової накладної № 5 від 07.02.2019 року; договору поставки товару № 6/18 від 10.08.2018 року; видаткової накладної № 10 від 18.02.2019 року; видаткової накладної № МЛ-0000308 від 17.09.2018 року, яка підтверджує отримання товару від постачальника ТОВ Мега-Лайф .

Рішеннями Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1136436/41736586 від 09.04.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 05.02.2019 року, № 1136435/41736586 від 09.04.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2019 року, № 1136430/41736586 від 09.04.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 11.02.2019 року, № 1136438/41736586 від 09.04.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 11.02.2019 року, № 1136433/41736586 від 09.04.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 18.02.2019 року, № 1137327/41736586 від 10.04.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 7 від 18.02.2019 року, № 1136432/41736586 від 09.04.2019 року було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 25.02.2019 року в зв`язку з тим, що ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків .

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у листі ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме, якщо: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п.12-13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Разом з цим, посилання відповідача на пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку є досить загальним та не визначає конкретні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних необхідних документів для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, Критерії ризиковості платника податку в той період існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені у встановленому порядку будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджені з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Як вже було зазначено судом вище, ТОВ Совіло направило повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та надало копії необхідних документів, підтверджуючих здійснення операцій.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Як вже було зазначено вище, в оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що причиною відмови в реєстрації податкових накладних позивача стало ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Відповідно до п.23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Разом з цим, на думку суду, у вказаних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних відповідачем чітко не зазначено підставу для відмови, як і не зазначено конкретно документів, відсутність яких не дала можливості йому прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що на розгляд відповідачу позивачем були надані всі необхідні первинні документи, які стосуються даних операцій, що не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентами.

Тобто, суд прийшов до висновку, що надані позивачем до відповідача первинні документи на підтвердження здійснення операцій по податковим накладним № 1 від 05.02.2019 року, № 2 від 07.02.2019 року, № 3 від 11.02.2019 року, № 4 від 11.02.2019 року, № 6 від 18.02.2019 року, № 7 від 18.02.2019 року, № 8 від 25.02.2019 року засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань за вказаними вище договорами.

Таким чином, ТОВ Совіло виконало обов`язок щодо надіслання до комісії регіонального рівня (ГУДФС в Одеській області) усіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження господарських операції з СП Оптіма-Фарм, ЛТД , ТОВ Вента. ЛТД , ТОВ Миколаїв-Фарм , які в сукупності підтверджують наявність підстав для реєстрації податкових накладних № 1 від 05.02.2019 року, № 2 від 07.02.2019 року, № 3 від 11.02.2019 року, № 4 від 11.02.2019 року, № 6 від 18.02.2019 року, № 7 від 18.02.2019 року, № 8 від 25.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що у Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були відсутні встановлені законом підстави для відмови у реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло № 1 від 05.02.2019 року, № 2 від 07.02.2019 року, № 3 від 11.02.2019 року, № 4 від 11.02.2019 року, № 6 від 18.02.2019 року, № 7 від 18.02.2019 року, № 8 від 25.02.2019 року відповідно до рішень № 1136436/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136435/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136430/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136438/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136433/41736586 від 09.04.2019 року, № 1137327/41736586 від 10.04.2019 року, № 1136432/41736586 від 09.04.2019 року.

Таким чином, рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1136436/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136435/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136430/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136438/41736586 від 09.04.2019 року, № 1136433/41736586 від 09.04.2019 року, № 1137327/41736586 від 10.04.2019 року, № 1136432/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло № 1 від 05.02.2019 року, № 2 від 07.02.2019 року, № 3 від 11.02.2019 року, № 4 від 11.02.2019 року, № 6 від 18.02.2019 року, № 7 від 18.02.2019 року, № 8 від 25.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та належать до скасування.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, Європейський суд у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з п.п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до п.24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло податкові накладні днем їх подання, 25 березня 2019 року: № 1 від 05.02.2019 року, № 2 від 07.02.2019 року, № 3 від 11.02.2019 року, № 4 від 11.02.2019 року, № 6 від 18.02.2019 року, № 7 від 18.02.2019 року, № 8 від 25.02.2019 року.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Що стосується вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло про зобов`язання Державну фіскальну службу України подати до суду протягом 3 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення, то суд вважає, що вона не належить до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зазначає, що інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження .

Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Позивач не навів обставин та не надав доказів, які підтверджують необхідність встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Також, суд не вважає за необхідне зобов`язувати відповідача подати протягом 3 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання в даній адміністративній справі.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло (вул. Чорноморського козацтва, 72, м. Одеса, 65003, ідентифікаційний код 41736586) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання зареєструвати податкові накладні - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

- № 1136436/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.02.2019 року;

- № 1136435/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 07.02.2019 року;

- № 1136430/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 11.02.2019 року;

- № 1136438/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 11.02.2019 року;

- № 1136433/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.02.2019 року;

- № 1137327/41736586 від 10.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 18.02.2019 року;

- № 1136432/41736586 від 09.04.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 25.02.2019 року.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні:

- № 1 від 05.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року;

- № 2 від 07.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року;

- № 3 від 11.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року;

- № 4 від 11.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року;

- № 6 від 18.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року;

- № 7 від 18.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року;

- № 8 від 25.02.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Совіло , днем її подання, 25 березня 2019 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Совіло (код ЄДРПОУ 41736586) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 13447,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко