Постанова

від 17.09.2019 по справі 640/2531/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2531/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року, Шевченко Н.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань ДАБК міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.01.2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ";

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань ДАБК міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.01.2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1";

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань ДАБК міста Києва "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 17.01.2019 року №13, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1" від 14 серпня 2008 року №0664-Сл/Т;

- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 29.01.2019 року №3/19, складену стосовно позивача щодо невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 січня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 21 грудня 2018 року до 08 січня 2019 року відповідачем проведено позапланову перевірку на об`єкті "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:72:189:0019), 25 (кадастровий номер 8000000000:72:189:0018), 27 (кадастровий номер 8000000000:72:189:0053) у Солом`янському районі міста Києва".

Позивач набула права власності на зазначені земельні ділянки, а також на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований на зазначених земельних ділянках з цільовим призначенням: для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд, на підставі договорів купівлі-продажу №821, №824, №827 та №850 від 15.05.2017 року.

Попереднім власником для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за вказаною адресою у 2005 році, відповідно до чинного на той час законодавства, отримано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва, яке містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав, і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

В матеріалах справи міститься погоджена проектна документація, дозвіл на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14 серпня 2008 року та зареєстрована заява ОСОБА_2 від 17.08.2017 року (за вх. №КВ 122172290738) про внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14 серпня 2008 року, відповідно до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

08.01.2019 року за результатами позапланової перевірки об`єкту "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 " контролюючим органом складено Акт за №б/н, де встановлені наступні порушення:

- будівельні роботи на об`єкті будівництва виконуються з порушенням архітектурно-планувального завдання від 22.11.2005 року №05-1011;

- замовником будівництва ОСОБА_2 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03 січня 2018 року, а саме не надано наступних документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю: проектну документацію, звіт про інженерно-геологічні вишукування, вихідні дані для проектування.

На підставі Акту за №б/н від 08.01.2019 року заступником начальника управління-начальником інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Мосуром С.М. 08.01.2019 року видано однакові за змістом приписи з різними кінцевими вимогами:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - з вимогою у термін до 08.02.2019 року усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності і відповідності до вимог законодавства;

- про зупинення підготовчих будівельних робіт - з вимогою з 08.01.2019 року зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 у Солом`янському районі м. Києва " до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

17.01.2019 року наказом №13, з посиланням на частину шосту статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та акт позапланової перевірки за №б/н від 08.01.2019 року відповідач анулював Дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1" від 14.08.2008 року №0664-Сл/Т.

29.01.2019 року відповідачем прийнято постанову №3/19 стосовно позивача щодо невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 03.01.2018 року.

Не погоджуючись з рішеннями Департаменту з питань ДАБК міста Києва та вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими, протиправними та такими, що видані з порушенням норм чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню, ОСОБА_2 звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів врегульовано Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

Положеннями п. 5 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 7 Порядку № 553 встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з ч.3 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі якого оформляється направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), що має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо діяльності яких здійснюється захід.

Крім того, відповідно до п.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Аналогічна процедура визначена і в п.16 Порядку № 553, відповідно до якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п.13,14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 17-19 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Пунктом 11 Порядку № 553 встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

-усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі:

1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт;

2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником;

3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю;

4) скасування містобудівних умов та обмежень;

5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено виключний перелік підстав, за наявності яких органом державного архітектурно-будівельного контролю може бути анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт.

До зазначеного переліку, зокрема, віднесено встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Виявлені під час перевірки факти, які свідчать про можливі порушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, можуть бути підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт виключно за умови невиконання суб`єктом містобудування вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, земельні ділянки по АДРЕСА_1 призначені для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд.

Класифікацію видів цільового призначення земель у межах категорій визначено наказом Держкомзему "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23 липня 2010 року №548, де встановлено, що землі, які за категорією належать до земель житлової та громадської забудови, за цільовим призначенням поділяються на:

- землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше);

- землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва;

- землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв і бібліотек, для навчальних і дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).

Згідно з частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, установлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Дозвіл на виконання будівельних робіт являє собою документ, що засвідчує відповідність проектної документації на зведення об`єкту будівництва нормам містобудівних вимог. Він надає право забудовнику та його підрядникам на виконання земляних робіт, підключення до інженерних мереж, енергетичних джерел та існуючих комунікацій тощо.

Будівництво на земельних ділянках по АДРЕСА_1, відбувається на підставі дозволу на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14.08.2008 року, до якого позивачем внесено зміни, відповідно до статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (заява від 17.08.2017 року за вх. №КВ 122172290738), цільове призначення - будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд.

У відповідності до дозвільних документів на виконання будівельних робіт та проектної документації об`єкта будівництва планується зведення 3 (трьох) зблокованих індивідуальних житлових будинків на ділянці вільній від забудови. Житлові будинки прямокутні трьохповерхові з цокольним і мансардним поверхами.

Згідно з комплексним висновком №174 ДП ЦС Укрінвестекспертизи щодо проекту будівництва зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1, експертною організацією оцінено позитивно проект будівництва, розроблений на підставі архітектурно-планувального завдання (АПЗ) №05-1011, та рекомендовано його затвердити з такими основними технічними показниками: площа ділянки - 0,3 га, площа забудови - 965,9 м 2 , поверховість - цоколь+3+мансарда, загальна площа будинків - 3463,6 м 2 , житлова площа будинків - 1742, 4 м 2 , кількість маш./місць - 12, будівельна кубатура - 17172 м 3 (в тому числі підземна частина - 1184, 9 м 3 , надземна частина - 15987,7 м 3 ), загальна площа гаражів - 196, 98 м 2 . При цьому, зазначено, що замовником і розробниками проекту у позитивному плані вирішені питання щодо санітарного та епідеміологічного благополуччя (позитивний висновок Київської СЕС №6491 від 17.08.2007) та пожежної безпеки (позитивний висновок ГУ МНС України в м. Києві №16/5/4592вх від 07.07.2007). (а.с. 95-99 т. 1)

Генеральний план погоджено: Інститутом "Київгенплан" АТ "Київпроект" №Ан2-2610 від 13.01.06р.; ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №По7-348 від 01.08.06р.; УДАІ ГУ МВС України в м. Києві №37 від 24.01.06р.; СУППР №8/1-74 від 25.01.06р.; КО "Київзеленбуд" №58 від 03.02.06р., Управлінням ІО ПТ №Н-570 від 29.09.06р.

Для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 було отримано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва, яке містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав, і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

Відповідно до пункту 2.1. ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" поверховість і протяжність житлових будинків визначається проектним рішенням на підставі АПЗ.

Архітектурно-планувальним завданням (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва по АДРЕСА_1 в частині поверховості встановлено для замовника дотримуватися поверховості, притаманної садибній забудові.

Згідно з п. 3.19. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій. Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства. В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту. До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель. Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями. Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

Разом з тим, відповідно до п. В.9 Додатку "В" ДБН В.2.2.-15.2005 "Житлові будинки. Основні положення" при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

Додатком "Б" ДБН В.2.2.-15.2005 "Терміни та визначальні поняття" встановлено, наступні визначення:

поверх мансардний (мансарда) - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі;

поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі;

поверх основний - поверх (для розрахунку ліфтів), на який мешканці мають нормальний доступ із прибудинкової території;

поверх перший - нижній надземний поверх житлового будинку;

поверх підвальний (перший підземний поверх) - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення;

поверх підземний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщення;

поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку;

поверх цокольний- поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції встановлено, що відповідно до дозвільних документів на виконання будівельних робіт та проектної документації об`єкта будівництва зводяться зблоковані індивідуальні житлові будинки, які є трьохповерховими з цокольним і мансардним поверхами.

Разом з тим, експертною оцінкою підтверджено, що об`єкт будівництва виконується у важких геодезичних умовах схилу, з великим ухилом ґрунту, враховуючи відмітки за межами ділянки.

Рельєф ділянки складний з великим перепадом висот, що видно на генеральному плані та топографо-геодезичних вишукуваннях, де відмітка дороги - 163.5 з одного боку, а ґрунту на території - 171.5 та з іншого боку - 160.5 і 171.5 відповідно, що показує перепади висот ґрунту ділянки до 11 м по висоті. В умовах перепаду рельєфу зі сторони двору, починаючи з третьої по першу секцію, знаходяться нижче рівня ґрунту на півтора та пів поверху, відповідно. Враховуючи ухил ґрунту, 1-й поверх відповідає вимогам цокольного поверху. Проте, зі сторони вулиці Університетська, існуючі відмітки дороги нижче, так як найбільший схил перетинає усю земельну ділянку та зменшується за рівнем дороги. Тому, візуально з вулиці Університетської, бачення рельєфу набагато нижче ніж є на справді, що чітко видно з фото плану організації рельєфу М 1:500 та підтверджено експертною оцінкою.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, при візуальній оцінці поверховості об`єктів будівництва посадовою особою контролюючого органу не враховано особливостей земельної ділянки, її складної рельєфності та складні геодезичні умови, у яких відбувається будівництво, а позивачем при проектуванні будівництва індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1 враховано наступні норми державних будівельних норм: п. 3.3., п. 3.4., п. 3.19., п. 3.21., 3.22., 3.25. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень"; п. В.9, Додатку В ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки і положення".

Колегія суддів зазначає, що відповідачем ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів, які б підтвердили факт будівництва об`єктів по АДРЕСА_1 на рівні 5 поверхів.

Доводи апелянта про те, що будівельні роботи із будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд виконуються на рівні п`ятого поверху з порушенням АПЗ від 22.11.2005 року №05-1011 спростовуються документами наявними в матеріалах справи.

03.01.2018 року контролюючим органом проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1", за результатами якої складено акт та видано припис від 03.01.2018 року про усунення до 05.02.2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У приписі від 03.01.2018 року зазначено, що під час проведення перевірки замовником будівництва ОСОБА_2 не надано деяких документів, необхідних для здійснення заходів державного контролю, що, на думку посадової особи контролюючого органу, є порушенням пункту 14 Порядку №553.

Позивач відмовилася від підписання акту та припису від 03.01.2018 року (про що зроблені відповідні відмітки), оскільки висновки перевірки не відповідали дійсності, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю діяла не об`єктивно та упереджено, здійснюючи державний архітектурно-будівельний контроль поза межами повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядком № 553 передбачено, що за результатами проведення перевірки контролюючим органом складається акт, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Припис видається для усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачка не перешкоджала у доступі до запитуваних посадовою особою державного архітектурно-будівельного контролю документів, надавала їх до огляду у кількості та об`ємі, необхідному для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Проектна документація, звіт про інженерно-геологічні вишукування та вихідні дані для проектування були надані позивачем контролюючому органу одразу після спливу обставин, які об`єктивно не залежали від позивача, про що посадова особа контролюючого органу була поінформована.

Як було встановлено судом, зазначені документи, разом з іншим майном були вилучені 29 грудня 2017 року слідчим Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. під час огляду земельних ділянок, за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Солом`янського суду міста Києва від 09.01.2018 року у справі №760/28973/17, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.02.2018, слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. зобов`язано повернути ОСОБА_2 тимчасово вилучене 29.12.2017 року майно під час огляду земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , які позивач отримала лише 16.02.2018 року, що підтверджується розпискою, наданою Позивачем слідчому Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В.

Позивачкою направлено відповідачу наступні документи: технічний звіт про виконання інженерно-геологічних вишукувань; том 1.1. з будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що включає в себе: вихідні дані на проектування, загальну пояснювальну записку, генеральний план, черговий кадастровий план, документи на право власності, кваліфікаційні сертифікати, підтвердження Гап та Гіп, ТУ на водопостачання та каналізування, КП СУППр; том 1.2. з будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що включає в себе архітектурні рішення.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, посилання відповідача у оскаржуваних актах на відмову позивачки надавати запитувані документи не відповідає дійсності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 08.01.2019 року, припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 08.01.2019 року, наказ "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" та постанова у справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2019 року №3/19, постанова Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 29.01.2019 року №3/19 прийняті конторолюючим орнаном з порушенням норм чинного законоавства, без обґрунтованих висновків за результатами перевірки та за відсутності факту невиконання позивачем приписів відповідача, без дотримання порядку їх оформлення та без урахування суттєвих обставин справи, а тому протиправними та підлягать скасуванню.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2019 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Пилипенко О.Є.

Повний текст виготовлено: 18 вересня 2019 року.