Постанова

від 16.08.2022 по справі 640/2531/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 640/2531/19

адміністративне провадження № К/9901/27364/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент з питань ДАБК міста Києва)) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року у складі судді Шевченко Н.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Бужак Н.П. (доповідач), суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань ДАБК міста Києва про визнання протиправними та скасування рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила:

1.1 визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань ДАБК міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 8 січня 2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 »;

1.2 визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань ДАБК міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 8 січня 2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 »;

1.3 визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань ДАБК міста Києва "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 17 січня 2019 року №13, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 » від 14 серпня 2008 року №0664-Сл/Т;

1.4 визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань ДАБК міста Києва від 29 січня 2019 року №3/19, складену стосовно позивача щодо невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 3 січня 2018 року.

Підставами позову зазначає те, що вказані в акті перевірки від 8 січня 2019 року та оскаржених приписах порушення, які є підставою для прийняття оскаржених наказу «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 17 січня 2019 року №13 та постанови від 29 січня 2019 року №3/19, не відповідають дійсності. Оскаржені акти індивідуальної дії відповідача є безпідставними, необґрунтованими, протиправними та такими, що видані з порушенням норм чинного законодавства та без урахування усіх обставин. Крім того, позивач наголошує на тому, що посилання відповідача на те, що будівельні роботи виконуються з порушенням архітектурно-планувального завдання від 22 листопада 2005 року №05-1011, та що позивачкою не виконано вимог припису від 3 січня 2018 року спростовуються наявними у матеріалах справи експертними висновками і письмовими доказами, а твердження відповідача про те, що об`єкти будівництва мають недозволену поверховість жодними доказами не підтверджені, є виключно суб`єктивним припущенням посадової особи відповідача і зазначені без урахування змісту проектної документації та технічних звітів.

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, позов задовольнив.

2.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що при візуальній оцінці поверховості об`єктів будівництва посадовою особою контролюючого органу не враховано особливостей земельної ділянки, її складної рельєфності та складні геодезичні умови, у яких відбувається будівництво, а позивачем при проектуванні будівництва індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 враховано наступні норми державних будівельних норм: п. 3.3., п. 3.4., п. 3.19., п. 3.21., 3.22., 3.25. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень"; п. В.9, Додатку В ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки і положення". При цьому суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідач ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції не надав доказів, які б підтвердили факт будівництва зазначених об`єктів на рівні 5 поверхів, а його доводи про те, що будівельні роботи із будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд виконуються на рівні п`ятого поверху з порушенням АПЗ від 22.11.2005 року №05-1011 спростовуються документами, наявними в матеріалах справи.

2.2. Крім того, суди попередніх інстанцій вказали, що висновки відповідача про відмову позивачкою надати окремі документи для проведення перевірки, що було оцінено як перешкоджання у доступі до запитуваних посадовою особою державного архітектурно-будівельного контролю документів, безпідставні так як ОСОБА_1 надавала їх до огляду у кількості та об`ємі, необхідному для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Проектна документація, звіт про інженерно-геологічні вишукування та вихідні дані для проектування були надані позивачем контролюючому органу одразу після спливу обставин, які об`єктивно не залежали від позивача, про що посадова особа контролюючого органу була поінформована.

29 грудня 2017 року ці документи, разом із іншим майном були вилучені слідчим Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 під час огляду земельних ділянок, за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 .

Ухвалою Солом`янського суду міста Києва від 9 січня 2018 року у справі №760/28973/17, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року, слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. зобов`язано повернути тимчасово вилучене 29 грудня 2017 року майно під час огляду земельних ділянок, які позивач отримала лише 16 лютого 2018 року, що підтверджується розпискою, наданою позивачем слідчому Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. Після цього документи були надані відповідачу.

3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

3.1.У період з 21 грудня 2018 року по 8 січня 2019 року відповідач провів позапланову перевірку на об`єкті "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:72:189:0019), АДРЕСА_3 (кадастровий номер 8000000000:72:189:0018), АДРЕСА_2 (кадастровий номер 8000000000:72:189:0053)". Позивач набула права власності на зазначені земельні ділянки, а також на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований на зазначених земельних ділянках з цільовим призначенням: для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд, на підставі договорів купівлі-продажу №821, №824, №827 та №850 від 15 травня 2017 року.

3.2. Попереднім власником для будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за вказаною адресою у 2005 році, відповідно до чинного на той час законодавства, отримано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва, яке містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав, і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

3.3. Проектна документація погоджена, наявний дозвіл на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14 серпня 2008 року та зареєстрована заява ОСОБА_1 від 17 серпня 2017 року (за вх. №КВ 122172290738) про внесення змін у дозвіл на виконання будівельних робіт №0664-Сл/Т від 14 серпня 2008 року, відповідно до статті 37 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI).

3.4. 8 січня 2019 року за результатами позапланової перевірки об`єкту "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 " контролюючим органом складено Акт без номера, де зазначено про такі порушення:

будівельні роботи на об`єкті будівництва виконуються з порушенням архітектурно-планувального завдання від 22 листопада 2005 року №05-1011;

замовником будівництва ОСОБА_1 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 3 січня 2018 року, а саме не надано наступних документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю: проектну документацію, звіт про інженерно-геологічні вишукування, вихідні дані для проектування.

3.5. На підставі акта від 8 січня 2019 року заступником начальника управління-начальником інспекційного відділу №1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань ДАБК міста Києва ОСОБА_3 видано однакові за змістом приписи з різними кінцевими вимогами:

про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - з вимогою у термін до 8 лютого 2019 року усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності і відповідності до вимог законодавства;

про зупинення підготовчих будівельних робіт - з вимогою з 8 січня 2019 року зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 " до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

3.6. 17 січня 2019 року наказом №13, з посиланням на частину шосту статті 37 Закону №3038-VI та акт позапланової перевірки від 8 січня 2019 року відповідач анулював Дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництва індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 від 14.08.2008 року №0664-Сл/Т.

3.7. 29 січня 2019 року відповідач прийняв постанову №3/19 стосовно позивача щодо невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 3 січня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 96 та частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, відповідач - Департамент з питань ДАБК міста Києва, звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували до спірних правовідносин норми Закону №3038-VI, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553). На переконання відповідача позапланова перевірка призначена і проведена у встановленому порядку. Порушення позивачем норм пункту 3.19 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та підпункту а пункту 3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI підтверджені матеріалами перевірки. Проте з цього приводу суди попередніх інстанцій неправильно і неповно встановили обставини справи, не дослідили всі надані докази і не надали їм оцінку.

5. Позивач подала відзив на касаційну скаргу, у якому вона просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На обґрунтування відзиву зазначає, що оскаржені судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції чинній до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року закрито провадження за касаційною скаргою Департаменту на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року в частині визнання протиправною та скасування постанови від 29 січня 2019 року №3/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 96 та частиною першою статті 188-42 КУпАП. З урахуванням наведеного касаційному перегляду підлягають оскаржені рішення судів попередніх інстанцій в частині визнання протиправними та скасування: припису Департаменту з питань ДАБК міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 8 січня 2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 »; припису Департаменту з питань ДАБК міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 8 січня 2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 »; наказу Департаменту з питань ДАБК міста Києва "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 17 січня 2019 року №13, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 » від 14 серпня 2008 року №0664-Сл/Т.

8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.

9. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

10. Оскаржені рішення суду першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

11. Правове регулювання спірних правовідносин унормовується Законом №3038-VI, Порядком №554. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (абзаци 1-3).

12. Згідно абзацу «а» пункту 3 частини третьої цієї статті посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

13. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт регулює Порядок №553.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, за змістом пункту 7 Порядку №553, одними з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності чи перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 11 Порядку №553 визначено, що Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

А пунктами 16-17 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

14. Відповідно до пункту 3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій.

15. Суди попередніх інстанцій встановили, що в акті перевірки відповідачем зазначено про виконання позивачем будівельних робіт на об`єкті будівництва з порушенням пункту 15 архітектурно-планувального завдання від 22 листопада 2005 року №05-1011, а саме будівництво п`ятиповерхових будинків без влаштування мансардного поверху і невиконання замовником будівництва ОСОБА_1 вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 3 січня 2018 року, а саме не надано таких документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю: проектну документацію, звіт про інженерно-геологічні вишукування, вихідні дані для проектування. Вказані порушення відповідачем кваліфіковано як порушення норм пункту 3.19 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та підпункту а пункту 3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI.

16. Щодо порушення норм пункту 3.19 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» суди попередніх інстанцій вказали, що наданими доказами спростовано твердження відповідача про будівництво п`ятиповерхових будинків без мансардного поверху, а відповідач у судовому засіданні належними і допустимими доказами не підтвердив свої доводи щодо порушення позивачем поверховості забудови за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 .

17. До такого переконання суди прийшли з огляду на те, що у відповідності до дозвільних документів на виконання будівельних робіт та проектної документації об`єкта будівництва за вказаною адресою планується зведення 3 (трьох) зблокованих індивідуальних житлових будинків на ділянці вільній від забудови. Житлові будинки прямокутні триповерхові з цокольним і мансардним поверхами.

17.1. Згідно з комплексним висновком №174 ДП ЦС Укрінвестекспертизи щодо проекту будівництва зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 , експертною організацією оцінено позитивно проект будівництва, розроблений на підставі архітектурно-планувального завдання (АПЗ) №05-1011, та рекомендовано його затвердити з такими основними технічними показниками: площа ділянки - 0,3 га, площа забудови - 965,9 м 2 , поверховість - цоколь+3+мансарда, загальна площа будинків - 3463,6 м 2 , житлова площа будинків - 1742, 4 м 2 , кількість маш./місць - 12, будівельна кубатура - 17172 м 3 (в тому числі підземна частина - 1184, 9 м 3 , надземна частина - 15987,7 м 3 ), загальна площа гаражів - 196, 98 м 2 . При цьому, зазначено, що замовником і розробниками проекту у позитивному плані вирішені питання щодо санітарного та епідеміологічного благополуччя (позитивний висновок Київської СЕС №6491 від 17 серпня 2007 року) та пожежної безпеки (позитивний висновок ГУ МНС України в м. Києві №16/5/4592вх від 7 липня 2007 року).

17.2. Генеральний план погоджено: Інститутом "Київгенплан" АТ "Київпроект" №Ан2-2610 від 13.01.06.; ГУ містобудування, архітектури та дизайну міського середовища №По7-348 від 01.08.06; УДАІ ГУ МВС України в м. Києві №37 від 24.01.06; СУППР №8/1-74 від 25.01.06; КО "Київзеленбуд" №58 від 03.02.06, Управлінням ІО ПТ №Н-570 від 29.09.06.

17.3. Для зазначеного будівництва житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд було отримано архітектурно-планувальне завдання (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва, яке містить комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об`єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам`яток історії та культури, довкілля, законних прав, і інтересів громадян та юридичних осіб при розташуванні об`єкта архітектури на конкретній земельній ділянці.

17.3. Відповідно до пункту 2.1. ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" архітектурно-планувальним завданням (АПЗ) №05-1011 на проектування будівництва по АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 в частині поверховості встановлено для замовника дотримуватися поверховості, притаманної садибній забудові.

17.4. Посилаючись на експертну оцінку від 7 травня 2019 року №20190423/ЕО ТОВ «Перша Українська Експертиза», виготовлену на звернення ОСОБА_1 суди зазначили, що об`єкт будівництва виконується у важких геодезичних умовах схилу, з великим ухилом ґрунту, враховуючи відмітки за межами ділянки.

Рельєф ділянки складний з великим перепадом висот, що видно на генеральному плані та топографо-геодезичних вишукуваннях, де відмітка дороги - 163.5 з одного боку, а ґрунту на території - 171.5 та з іншого боку - 160.5 і 171.5 відповідно, що показує перепади висот ґрунту ділянки до 11 м по висоті. В умовах перепаду рельєфу зі сторони двору, починаючи з третьої по першу секцію, знаходяться нижче рівня ґрунту на півтора та пів поверху, відповідно. Враховуючи ухил ґрунту, 1-й поверх відповідає вимогам цокольного поверху. Проте, зі сторони вулиці Університетська, існуючі відмітки дороги нижче, так як найбільший схил перетинає усю земельну ділянку та зменшується за рівнем дороги. Тому, візуально з вулиці Університетської, бачення рельєфу набагато нижче ніж є на справді, що чітко видно з фото плану організації рельєфу М 1:500 та підтверджено експертною оцінкою.

17.5. Тому дійшли до висновку, що при візуальній оцінці поверховості об`єктів будівництва посадовою особою контролюючого органу не враховано особливостей земельної ділянки, її складної рельєфності та складні геодезичні умови, у яких відбувається будівництво, а позивачем при проектуванні будівництва індивідуальних житлових будинків по АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 враховано наступні норми державних будівельних норм: п. 3.3., п. 3.4., п. 3.19., п. 3.21., 3.22., 3.25. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень"; п. В.9, Додатку В ДБН В.2.2.-15-2005 "Житлові будинки і положення".

18. Заперечуючи проти позову в цій частині відповідач зазначав, що фактично за вказаними адресами ведеться будівництво п`ятиповерхових будинків без мансардного приміщення, про що вказано в акті перевірки та зафіксовано засобами фотофіксації.

19. З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що згідно з пунктом 3.19. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" площа території, яку відводять під садибну забудову, повинна забезпечити розміщення обсягів будівництва і формування планувальних одиниць у погодженні з планувальною структурою міста і системою громадських центрів. Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються місцевими правилами забудови в залежності від розміру ділянок, умов інженерного обладнання, інсоляції будинків та територій, інших нормативних вимог, регіональних традицій. Гранична площа земельних ділянок, які надаються громадянам для житлового будівництва, встановлюється відповідними місцевими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування відповідно до земельного законодавства. В умовах забудови, що склалася, присадибна ділянка може бути збережена в існуючих розмірах, якщо це не перешкоджає вдосконаленню планувальної структури населеного пункту. До площі садибної ділянки включається площа забудови житлових будинків, господарських будівель. Ширину садиби по фронту вулиці слід приймати залежно від планувальної структури району, рельєфу місцевості, типів житлових будинків, господарських будівель і гаражів з урахуванням забезпечення компактності садибної забудови і дотримання нормативних розривів між будівлями. Житлові будинки на присадибних ділянках треба розміщувати відповідно до проекту забудови району із встановленим відступом від червоних ліній. Огорожа присадибних ділянок не повинна виступати за червону лінію вулиці.

20. Відповідно до пункту В.9 Додатку "В" ДБН В.2.2.-15.2005 "Житлові будинки. Основні положення" при визначенні поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи (включаючи мансардний), у тому числі технічний і цокольний, якщо верх його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі не менше ніж на 2 м.

Додатком "Б" ДБН В.2.2.-15.2005 "Терміни та визначальні поняття" встановлено, наступні визначення:

поверх мансардний (мансарда) - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі;

поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі;

поверх основний - поверх (для розрахунку ліфтів), на який мешканці мають нормальний доступ із прибудинкової території;

поверх перший - нижній надземний поверх житлового будинку;

поверх підвальний (перший підземний поверх) - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення;

поверх підземний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на всю висоту приміщення;

поверх технічний - поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку;

поверх цокольний- поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.

21. За такого правового регулювання спірних правовідносин визначальним є встановлення фактичних обставин справи щодо дотримання або не дотримання позивачем вимог нормативно-правових актів щодо поверховості при будівництві об`єктів за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2.

22. Між тим такі обставини судами попередніх інстанцій достовірно не встановлені. Зокрема, відповідач зазначав про те, що замість мансардного поверху будинків, який має відповідати визначенню про такий, а саме, він має утворюватися у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворюється поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі, будується повноцінний основний поверх. З цього приводу посилався на здійснену під час перевірки фотофіксацію об`єкта будівництва.

23. Суди попередніх інстанцій ці доводи не спростували, оцінки акту перевірки в сукупності з матеріалами фотофіксації не надали, хоч такі докази отримані відповідачем під час виконання ними своїх повноважень та реалізації прав, встановлених пунктом 11 Порядку №553. При цьому послались на експертну оцінку від 7 травня 2019 року №20190423/ЕО ТОВ «Перша Українська Експертиза», виготовлену на звернення ОСОБА_1 .

24. За статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

25. Статтею 73 цього Кодексу визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

26. У свою чергу письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частини 1 статей 94, 96, 99 КАС України).

27. Суд касаційної інстанції зауважує, що за своїм змістом експертна оцінка від 7 травня 2019 року №20190423/ЕО ТОВ «Перша Українська Експертиза» не є письмовим доказом, що містить дані про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, оскільки вказаний документ створений після виникнення спірних правовідносин на замовлення позивачки. Він не був отриманий у процесі здійснення позивачем містобудівної діяльності під час будівництва об`єктів по АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2. Не може бути вказаний документ також речовим чи електронним доказом з огляду на відповідні визначення.

28. Статтею 101 КАС України сформовані вимоги до висновку експерта. Встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

29. З огляду на вказане правове регулювання експертна оцінка від 7 травня 2019 року №20190423/ЕО ТОВ «Перша Українська Експертиза» не може вважатись висновком експерта, оскільки відповідаючи формальним ознакам такого (містить докладний опис проведених досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед дослідженням; предметом висновку є дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує спеціальних знань; викладений у письмовій формі; у висновку зазначено коли, де, ким на якій підставі була проведена експертна оцінка, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав) не містить відомостей, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

30. Крім того, предметом експертної оцінки була проектна документація за проектом «Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих) по АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2». А для встановлення фактичних обставин цієї справи у контексті спірних правовідносин дослідженню підлягає сам об`єкт будівництва з огляду на висновок відповідача про перевищення його поверховості понад встановлений проектною документацією.

31. Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

32. Проте всупереч зазначеній нормі права суди попередніх інстанцій надали перевагу експертній оцінці від 7 травня 2019 року №20190423/ЕО ТОВ «Перша Українська Експертиза» над іншими доказами, а надані відповідачем докази - матеріали фотофіксації зазначеного у акті перевірки порушення вимог містобудівного законодавства суди не дослідили взагалі, оцінки їм не надали. Крім того, з рішень судів убачається, що інші докази щодо вказаного вище порушення судами не досліджувались.

33. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій про відсутність порушення позивачем вимог пункту 3.19. ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" є передчасними, оскільки суди не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

34. Щодо порушення позивачем вимог пункту 3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI суди попередніх інстанцій вказали, що ОСОБА_1 надавала їх до огляду у кількості та об`ємі, який вважала необхідним для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Такі її дії відповідають нормам пункту 14 Порядку №553.

35. Згідно пункту 3 частини третьої статті 41 Закону У №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи, зокрема, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

36. Суди попередніх інстанцій встановили, що 3 січня 2018 року контролюючим органом проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт та видано припис від 3 січня 2018 року про усунення до 5 лютого 2018 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У приписі від 3 січня 2018 року зазначено, що під час проведення перевірки замовником будівництва ОСОБА_1 не надано деяких документів, необхідних для здійснення заходів державного контролю, що, на думку посадової особи контролюючого органу, є порушенням пункту 14 Порядку №553.

Позивач відмовилася від підписання акта та припису від 3 січня 2018 року (про що зроблені відповідні відмітки), оскільки висновки перевірки не відповідали дійсності, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю діяла не об`єктивно та упереджено, здійснюючи державний архітектурно-будівельний контроль поза межами повноважень, передбачених законодавством.

37. При цьому суд касаційної інстанції зауважує, що ОСОБА_1 до перевірки не надано проектної документації, звіту про інженерно-геологічні вишукування та вихідні дані для проектування, що є містобудівною документацію у розумінні пункту 7 частини першої статті 1 Закону №3038-VI.

38. Згідно пункту 14 Порядку №553 одним з обов`язків суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, є надання документів, пояснень в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Суди попередніх інстанцій розуміли зазначену норму як безумовне право позивача надати документи тільки в тому обсязі, в якому він вважає необхідним.

39. Проте такі висновки є помилковими з огляду на граматичний аналіз цієї норми, який свідчить, що словосполучення «в обсязі, який він вважає необхідним» стосуються лише обов`язків суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, надати пояснення під час здійснення заходів архітектурно-будівельного контролю. Такий висновок ґрунтується на відсутності розділового знаку після слова «пояснення» перед словосполученням «в обсязі».

40. Крім того, такі висновки є помилковими з огляду на системний аналіз норми пункту 14 Порядку №553 у взаємозв`язку з нормами Закону №3038-VI щодо прав посадових осіб органів архітектурно-будівельного контролю та мети державного архітектурного-будівельного контролю.

41. Зокрема приписи пункту 8 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI встановлюють, що посадові особи органів архітектурно-будівельного контролю мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб`єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов`язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

42. Нормами законодавства про регулювання містобудівної діяльності метою державного архітектурно-будівельного контролю та змістом управління у цій сфері визначено дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт та відповідний контроль (статті 7 та 41 Закону №3038-VI).

43. За таких обставин у спірних правовідносинах норму пункту 14 Порядку №553 слід розуміти як обов`язок суб`єкта, щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю надавати пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, а документи, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі на вимогу посадових осіб органів архітектурно-будівельного контролю.

44. З приводу стверджуваного відповідачем порушення позивачем норм пункту 3 частини третьої статті 41 статті Закону №3038-VI суди попередніх інстанцій також констатували, що проектна документація, звіт про інженерно-геологічні вишукування та вихідні дані для проектування були надані позивачем контролюючому органу одразу після спливу обставин, які об`єктивно не залежали від позивача, про що посадова особа контролюючого органу була поінформована.

45. При цьому суди встановили, що ці документи, разом з іншим майном були вилучені 29 грудня 2017 року слідчим Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. під час огляду земельних ділянок, за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 .

Ухвалою Солом`янського суду міста Києва від 9 січня 2018 року у справі №760/28973/17, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року, слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. зобов`язано повернути тимчасово вилучене 29 грудня 2017 року майно під час огляду земельних ділянок, які позивач отримала лише 16 лютого 2018 року, що підтверджується розпискою, наданою позивачем слідчому Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві Боголюб М.В. Після цього документи були надані відповідачу.

46. Проте поза увагою судів попередніх інстанцій залишились доводи відповідача про те, що зазначені документи після отримання їх ОСОБА_1 16 лютого 2018 року не були надані на виконання вимог припису від 3 січня 2018 року взагалі, а були надані лише 12 лютого 2019 року на виконання вимог припису від 8 січня 2019 року. З цього приводу суди не встановлювали фактичні обставини справи, не досліджували наявні докази, хоч встановлення вказаних обставин має значення для висновку про фактичну можливість надати запитувані документи на виконання вимог припису від 3 січня 2018 року. При цьому суди також не встановили, чи всі запитувані документи були вилучені 29 грудня 2017 року слідчим з огляду на ухвалу Солом`янського районного суду від 9 січня 2018 року у справі №760/28973/17, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року, яка містить перелік документів, які вилучені слідчим 29 грудня 2017 року і які зобов`язано слідчого повернути позивачці.

47. За наведених обставин передчасним є також висновок судів попередніх інстанцій про відсутність порушень позивачкою пункту 3 частини третьої статті 41 статті Закону №3038-VI.

48. Оскільки висновки відповідача про порушення вимог пункту 3.19 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та підпункту а пункту 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI покладено в основу прийнятих за наслідками перевірки: припису Департаменту з питань ДАБК міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 8 січня 2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 »; припису Департаменту з питань ДАБК міста Києва про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 8 січня 2019 року, який видано позивачу щодо об`єкта "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 »; наказу Департаменту з питань ДАБК міста Києва "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт" від 17 січня 2019 року №13, яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво індивідуальних житлових будинків (зблокованих), господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2 » від 14 серпня 2008 року №0664-Сл/Т, відповідно передчасними є висновки судів попередніх інстанцій про визнання вказаних актів індивідуальної дії протиправними та скасування їх.

49. За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

50. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

51. Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

52. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору суду необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність порушень під час проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства та прийняття рішення за наслідками такої перевірки.

53. За наведених обставин суди попередніх інстанцій внаслідок вказаних порушень норм КАС України, не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327, 345, 349, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року по справі №640/2531/19 - скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя: В.М. Шарапа

Судді: В.М. Кравчук

С.М. Чиркін